Справа № 495/2009/25
№ провадження 6/495/41/2025
Про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню
"26" травня 2025 р. м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,
за участю секретаря Дарій О.М.,
справа № 495/2009/25,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області заяву представника ТОВ «ГК «Нафтогаз України» про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, -
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла заява представника ТОВ «ГК «Нафтогаз України» про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 повністю добровільно виконав вимоги ТОВ «ГК «Нафтогаз України», тому обов'язок виконати судовий наказ наразі відсутній.
Суд, відповідно до приписів частини третьої ст. 432 ЦПК України розглядає заяву за відсутності учасників справи.
Так, дослідивши матеріали справи, встановлено, що 07 квітня 2025 року Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області видав судовий наказ, яким наказано стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 6 888 грн 75 коп. та судовий збір в сумі 302 грн 80 коп.
У заяві про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, повідомлено, що після видачі судового наказу № 495/2009/25, ОСОБА_1 повністю добровільно виконав вимоги ТОВ «ГК «Нафтогаз України».
Відповідно ст. 2 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами, що визначено у статті 18 ЦПК України.
Відповідно до ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Частино першою ст. 173 ЦПК України встановлено, що суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.
У ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: судового наказу.
З вищенаведеного випливає, що судовий наказ є виконавчим документом.
Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою.
У постанові від 21 грудня 2023 року по справі № 824/2/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду звернув увагу на наступне:
«Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" є закінчення виконавчого провадження.
Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов'язань містяться у главі 50 розділу І книги п'ятої ЦК України. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа».
Таким чином, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що ОСОБА_1 повністю добровільно виконав вимоги ТОВ «ГК «Нафтогаз України», суд вважає за необхідне заяву задовольнити.
Керуючись ст.ст. 160, 173, 432, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву представника ТОВ «ГК «Нафтогаз України» про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ № 495/2009/25, виданий Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 40121452, юридична адреса: вулиця Шолуденка, 1, місто Київ) заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 6 888 грн 75 коп. та судовий збір в сумі 302 грн 80 коп.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя: