справа № 492/388/18
провадження № 6/492/12/25
Іменем України
02 квітня 2025 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Гусєвої Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання Гамурар І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката судового наказу у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини, -
встановив:
16 квітня 2018 року Арцизьким районним судом Одеської області за результатами розгляду цивільної справи № 492/388/18 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви про видачу судового наказу, тобто з 26 березня 2018 року, і до досягнення повноліття ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
24 березня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу дубліката судового наказу від 16 квітня 2018 року, виданого Арцизьким районним судом Одеської області, посилаючись на те, що оригінал вказаного судового наказу був втрачений при зміні місця проживання заявниці у зв'язку з чим виникла необхідність в отриманні дубліката судового наказу.
Заявниця, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явилась, але просила суд про розгляд заяви за її відсутності, про що зазначила у заяві про видачу дублікату судового наказу.
Боржник у судове засідання не з'явився, про дату, місце і час розгляду заяви повідомлявся належним чином, клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не подав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.
Суд враховує положення частини 1 статті 44 ЦПК України, якими визначено, що учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд бере до уваги, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо її, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2022 року в справі № 175/4075/18 (провадження № 61-5401св22), якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
З матеріалів справи не вбачається, що боржник надавав суду доказів неможливості прибути у судове засідання.
Суд враховує строки розгляду справи, передбачені законом, неявку боржника у судове засідання без поважних причин, а також не встановлення наявності поважних причин для його неявки.
Враховуючи, що боржник про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, однак він у судове засідання не з'явився, суд дійшов висновку, що неявка боржника не є перешкодою для розгляду заяви про видачу дублікату судового наказу.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяву про видачу дубліката судового наказу, дослідивши докази у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим для виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантів доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини 3 статті 431 ЦПК України судовий наказ є виконавчим документом.
За змістом підпункту 17.4 пункту 17 Розділу ХШ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У правових висновках, викладених Верховним Судом у постановах від 15 листопада 2018 року у справі №474/783/17 (провадження №61-29св17), від 10 жовтня 2018 року у справі №2-504/11 (провадження №61-41846св18), від 03 червня 2020 року у справі №2-461/09, від 10.03.2021 року у справі №686/22106/16-ц (провадження №61-15565св20) зазначено, що аналізуючи підпункт 17.4 пункту 17 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого документа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Верховний Суд виходить з того, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі №2-824/2009 (провадження №61-5388св18), у справі №2-461/09 (провадження №61-2812св19).
З матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідно до судового наказу Арцизького районного суду Одеської області від 16 квітня 2018 року у цивільній справі № 492/388/18 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу з ОСОБА_3 , боржника у справі, на користь ОСОБА_2 , заявниці у справі, стягнуто аліменти на утримання дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи тобто з 26 березня 2018 року, і до досягнення повноліття ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 19 червня 2018 року шлюб між ОСОБА_3 , боржником у справі, та ОСОБА_2 , заявницею у справі, шлюб розірвано, змінено прізвище заявниці на дошлюбне « ОСОБА_5 ».
З Інформації з Єдиного реєстру боржників від 14 лютого 2025 року відсутня інформація про відкрите виконавче провадження за вказаним судовим наказом.
За змістом частини 3 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Отже, обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого документу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання.
Судом встановлено, що строк пред'явлення судового наказу від 16 квітня 2018 року про стягнення з ОСОБА_3 , боржника у справі, на користь ОСОБА_2 , заявниці у справі, аліментів на утримання дитини до виконання не сплив, оскільки аліменти присуджені до 27 вересня 2034 року.
Відсутність активних виконавчих проваджень щодо виконання вказаного судового наказу, відсутність виконавчого документу у ОСОБА_2 , заявниці у справі, тощо дійсно вказує на втрату виконавчого документа.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що виконавчий документ був втрачений, заявниця звернулася до суду про видачу дублікату судового наказу в межах строку для пред'явлення його до виконання, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_2 про видачу дубліката судового наказу на боржника ОСОБА_3 .
Керуючись статтями 44, 211, 247, 258-261, 263, підпунктом 17.4 пункту 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про видачу дублікату судового наказу - задовольнити повністю.
Видати ОСОБА_1 дублікат судового наказу у справі № 492/388/18 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви про видачу судового наказу, тобто з 26 березня 2018 року, і до досягнення повноліття ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Гусєва Н.Д.