Справа № 138/1260/25
Провадження №:2-а/138/59/25
про залишення позовної заяви без руху
08 травня 2025 року м. Могилів-Подільський
Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Цибульський О.Є., ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Могилів-Подільський відділ державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про про визнання протиправною, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі,-
07.05.2025 представник позивача адвокат Клименко О.В. звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та закрити провадження у справі.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви та доданими до неї документами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на таке.
Вимоги щодо форми, змісту та документів, що додаються до позовної заяви, визначені ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, в клопотанні про поновлення строків представник позивача зокрема просить визнати причини пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити позивачу пропущений строк звернення з даним позовом.
Частина 2 ст. 286 КАС України визначає, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 25.03.2025 виніс постанову № 667 відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Таким чином, з урахуванням вихідних днів та вимог ст. 120 КАС України, останнім днем подання до суду позовної заяви про оскарження вказаного рішення було 04.04.2025.
З даним позовом представник позивача звернулась до суду 07.05.2025.
В розрізі розгляду питання про поновлення процесуальних строків, слід звернути увагу на те, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що наведені нею обставини дійсно перешкоджали їй вчасно скористатись наданим їй правом звернення до суду.
Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
У відповідності до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Зазначених вище висновків дійшла ВП ВС у своїй постанові від 10.11.2022 у справі № № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22).
Також при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено, на поведінку позивача протягом цього строку, на дії, які він вчинив, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. (постанова ВС від 26.06.2018 у справі № 473/653/17).
В клопотанні причинами пропуску строку звернення до суду з даним позовом представник позивача зазначає те, що позивачу було невідомо про наявність оскаржуваної постанови та він її не отримував. А тому про розгляд справи про адміністративне правопорушення та про винесення оскаржуваної постанови 25.03.2025 він дізнався лише 29.04.2025, коли до порталу державних послу «Дія» громадянина ОСОБА_1 надійшло сповіщення про відкриття виконавчого провадження № 77897932.
За вказаних обставин, на думку позивача, він дізнався про винесення оскаржуваної постанови після отримання у ВДВС копії постанови про відкриття виконавчого провадження 29.04.2025, а відтак існують підстави для поновлення процесуального строку.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення ЄСПЛ у справах «Мушта проти України», заява № 8863/06, п. 37; «Kreuz v. Poland», заява № 28249/95, п. 53; «Golder v. the United Kingdom», заява № 4451/70, п. 38, «Stanev v. Bulgaria», заява № 36760/06, п.п. 229-230).
За таких підстав вважаю, що поважність причин пропуску строку звернення ОСОБА_2 до суду із позовом про оскарження постанови № 667 від 25.03.2025 не доведена належними та допустимим доказами, а тому приходжу до висновку, що підстави, на які вказує позивач, є неповажними, а відтак строк звернення до суду з даним позовом за вказаних позивачем підстав поновленню не підлягає.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також, в порушення ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви позивачем не додано документу про сплату судового збору, у встановлених порядку і розмірі, або ж документу, який би підтверджував підстави його звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України "Про судовий збір", будь-які пільги за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачем за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення має бути сплачено судовий збір у розмірі, що складає 605,60 грн. (3028,00 грн. х 0,2 = 605,60 грн.).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного вище та керуючись ст. 44, 123 ч. 1, 161, 169 ч. 1, 2, 10, 241, 256, 286 ч. 2 КАС України,-
У задоволенні клопотання представника позивача адвоката Клименка Олександра Віталійовича про поновлення пропущеного процесуального строку - відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Могилів-Подільський відділ державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про про визнання протиправною, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі.
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Могилів-Подільський відділ державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про про визнання протиправною, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі, надавши позивачу строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.Є.ЦИБУЛЬСЬКИЙ