26 травня 2025 рокуСправа №160/32905/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: 12.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій позивач просить суд:
-визнати протиправними і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №046350017740 від 08.11.2024 про відмову у призначенні пенсії;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати позивачу до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з ч.3 ст. 114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
-період проходження військової служби у Збройних Силах України з 13.04.2006 до 31.10.2006;
-період проходження військової служби під час мобілізації в особливий період з 04.03.2022 до 04.11.2024;
-період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи безпосередньо в с.Мала Рогазянка, с.Африканівка, с.Гаврилівка Барвєнковського району Харківської області, в с.Майське Констянтинівського району, в с.Залізнянське, с.Стінки Донецької області, в п.п.Першотравневе Дворічанської селищної територіальної громади Куп'янського району Харківської області в період зазначених заходів з 11.04.2022 до 10.12.2022, з 18.01.2023 до 11.03.2023, з 07.07.2023 до 24.07.2023, з 27.07.2023 до 04.08.2024, з 22.08.2024 до 14.09.2024 у кратному обчисленні (один місяць служби за три місяці);
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву позивача від 04.11.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та призначити пенсію за віком на пільгових умовах.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що в листопаді 2024 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на підставі ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. Рішенням відповідача від 08.11.2024 №046350017740 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Недостатність пільгового стажу позивач пояснює протиправним незарахуванням відповідачем (у трикратному обчисленні) часу проходження військової служби, протягом якої позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України. Вважаючи рішення про відмову в призначенні пенсії протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 відкрито провадження у справі, розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
25 грудня 2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти заявлених позовних вимог. Зокрема, відповідач вказав, що період проходження військової служби під час проведення антитерористичної операції та під час введення воєнного стану в Україні підлягає в даному випадку зарахуванню до пільгового та страхового стажу в одинарному розмірі. Так, зарахування в пільговому обчисленні 1 місяць за три не передбачено Законом №1058. Вказав, що до пільгового стажу роботи на підземних роботах (постанова №202) вже зараховано, зокрема, період проходження позивачем військової служби під час мобілізації в особливий період з 04.03.2022 до 04.11.2024. Також відповідач зауважив, що період проходження позивачем військової служби з 13.04.2006 до 31.10.2006 не підлягає зарахуванню до стажу, оскільки відсутня довідка про нараховані суми грошового забезпечення.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , 16.01.2006 позивач прийнятий на роботу підземним електрослюсарем з повним робочим днем 3 розряду у шахті у ДТЕК «ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ»; 10.04.2006 позивач звільнений у зв'язку з призовом до Збройних Сил України за п.3 ст. 36 КЗпП України; 26.04.2007 позивач прийнятий на роботу підземним електрослюсарем з повним робочим днем 3 розряду у шахті у ДТЕК «ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», де працює по теперішній час.
Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №880 від 04.11.2024 позивач працював на наступних посадах у наступні періоди:
- з 16.01.2006, наказ №7к від 16.01.2006 до 10.04.2006, наказ №53к від 11.04.2006 виконував в гірничому виробництві: проведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля, підземним способом за професією, посадою електрослюсар підземний дільниці шахтного транспорту з повним робочим днем у шахті. Дана професія дає право виходу на пенсію на пільгових умовах передбачених ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- з 26.04.2007, наказ №54к від 26.04.2007 до 19.05.2010 виконував в гірничому виробництві: проведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля, підземним способом за професією, посадою електрослюсар підземний дільниці з видобутку вугілля з повним робочим днем у шахті. Дана професія дає право виходу на пенсію на пільгових умовах передбачених ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- з 20.05.2010, наказ №79к від 20.05.2010 до 29.06.2010 виконував в гірничому виробництві: проведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля, підземним способом за професією, посадою учень машиніста гірничих виїмкових машин дільниці з видобутку вугілля з повним робочим днем у шахті. Прийнято та направлено на навчання СПТУ 41 для набуття професії машиніста гірничих виїмкових машин. Оплату проведено із розрахунку присвоєної тарифної ставки підземного робітника. Дана професія дає право виходу на пенсію на пільгових умовах передбачених ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- з 30.06.2010, наказ №54к від 26.04.2007 до 22.09.2011, наказ №33к від 06.03.2008 виконував в гірничому виробництві: проведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля, підземним способом за професією, посадою електрослюсар підземний дільниці з видобутку вугілля з повним робочим днем у шахті (повернення на попереднє місце роботи). Дана професія дає право виходу на пенсію на пільгових умовах передбачених ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- з 23.09.2011, наказ №164к від 23.09.2011 по теперішній час виконував в гірничому виробництві: проведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля, підземним способом за професією, посадою: машиніст гірничих виїмкових машин дільниці з видобутку вугілля з повним робочим днем у шахті. Дана професія дає право виходу на пенсію на пільгових умовах передбачених ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
Судом встановлено, що з 04.03.2022 по теперішній час на виконання Указу Президента України від 24.02.22 №64/2022 "Про введення воєнного стану и Україні" та №69/2022 "Про загальну мобілізацію", увільнений від роботи на час мобілізації до закінчення воєнного стану в Україні, або до фактичної мобілізації із збереженням місця роботи і середньої заробітної плати, (наказ 44.13 від 07.03.2022).
Згідно з відомостями, викладеними у військовому квитку серії НОМЕР_2 , позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у період з 13 квітня 2006 року по 03 квітня 2005 року.
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 24.09.2024 №4698/3257 позивач в період з 07.07.2023 до 24.07.2023; з 27.07.2023 до 04.08.2024; з 22.08.2024 до 14.09.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Першотравневе Дворічанської селищної територіальної громади Куп'янського району Харківської області.
Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 11.03.2023 №4382 позивач в період з 11.04.2022 до 10.12.2022 та з 18.01.2023 до 11.03.2023 (день видачі довідки) брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в с. Мала Рогазянка Харківської області, с. Африканівка Харківської області.
04 листопада 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та відповідними документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах оскільки відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням відповідача від 08.11.2024 №04650017740 позивачу відмовлено у призначенні пенсії та вказано, що до стажу пільгового стажу зараховано всі періоди відповідно до наданих документів.
Однак, як вбачається з форми РС-ПРАВО, позивачу не було зараховано до пільгового стажу період проходження військової служби у Збройних Силах України з 13.04.2006 по 31.10.2006.
Також, з форми РС -право вбачається, що період участі позивача в бойових діях з 11.04.2022 до 10.12.2022, з 18.01.2023 до 11.03.2023, з 07.07.2023 до 24.07.2023, з 27.07.2023 до 04.08.2024, з 22.08.2024 до 14.09.2024 зараховано позивачу без урахування пільгового обчислення даного стажу один місяць служби за три.
В оскаржуваному рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 35 років 03 місяці 04 дня (з урахуванням в подвійному розмірі за списком №1), в тому числі пільговий стаж на підземних роботах згідно з провідними професіями №202 (25 років) - 22 роки 08 місяців 28 днів (стаж враховано по дату видачі довідки по 04.11.2024), №202 (20 років) - 13 років 01 місяць 12 днів, за списком №1 - 20 років 01 місяць 18 днів.
Вік заявника на дату звернення - 37 років 01 місяць 16 днів.
Позивач вважає рішення відповідача від 08.11.2024 №046350017740 про відмову у призначенні пенсії протиправним, а тому звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Щодо зарахування до пільгового стажу позивача періоду проходження строкової військової служби з 13.04.2006 до 31.10.2006.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 3 статті 36 КЗпП підставами припинення трудового договору є призов або вступ працівника або роботодавця - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частини третьої статті 119 цього Кодексу.
Статтею 119 КЗпП (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ) і "Про альтернативну (невійськову) службу" ( 1975-12 ), надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
Відповідно частини 1 стаття 13 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) за громадянами, які проходять підготовку з військово-технічних спеціальностей з відривом від виробництва у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та у відповідних професійно-технічних навчальних закладах, на весь час підготовки, включаючи час проїзду до місця підготовки та у зворотному напрямку, зберігаються місце роботи, займана посада і середній заробіток.
Згідно з відомостями, зазначеними у військовому квитку серії НОМЕР_2 позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у період з 13 квітня 2006 року по 03 квітня 2007 року.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 : 16.01.2006 позивач прийнятий на роботу підземним електрослюсарем з повним робочим днем 3 розряду у шахті у ДТЕК «ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ»; 10.04.2006 позивач звільнений у зв'язку з призовом до Збройних Сил України за п.3 ст. 36 КЗпП України.
Отже, на момент початку проходження позивачем строкової військової служби в період позивач працював за професією та займав посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Як вбачається з форми РС-право, позивачу було зараховано до страхового стажу період проходження строкової військової служби з 01.11.2006 по 03.04.2007. Натомість, не зараховано період проходження строкової військової служби з 13.04.2006 до 31.10.2006 з підстав відсутності відомостей про сплату позивачем (або за позивача як за застраховану особу) страхових внесків в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
З цих підстав суд звертає увагу на таке.
Частиною першою статті 9 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно із частиною другою статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
При цьому, суд вказує, що в матеріалах справи відсутні докази сплати за позивача страхових внесків у встановленому розмірі у спірний період з 13.04.2006 до 31.10.2006 на відміну від періоду проходження військової служби в період з 01.11.2006 до 03.04.2007, який було зараховано пенсійним органом до пільгового стажу.
А тому, суд вказує на обґрунтованість дій пенсійного органу щодо незарахування до пільгового стажу позивача періоду проходження строкової військової служби з 13.04.2006 до 31.10.2006.
Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу періоду проходження позивачем військової служби в особливий період з 04.03.2022 до 04.11.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 6 ст. 2 Закону №2232-XII передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за контрактом осіб рядового складу.
Статтею 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон №2011-XII), зокрема передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Аналізуючи норми Закону №2232-XII та Закону №2011-XII суд дійшов висновку, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, якщо на момент призову на військову службу в особливий період особа працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Як вже встановлено судом, позивач з 04.03.2022 по 04.11.2024 перебував на військовій службі за призовом у зв'язку із мобілізацією.
Відповідно до довідки ПАТ ДТЕК «ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» від 04.11.2024 №880, позивач з 04.03.2022 по теперішній час на виконання Указу Президента України від 24.02.22р. №64/2022 «Про введення воєнного стану и Україні» та № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», увільнений від роботи на час мобілізації до закінчення воєнного стану в Україні, або до фактичної мобілізації із збереженням місця роботи і середньої заробітної плати, (наказ 44.13 від 07.03.2022).
Оскільки позивач на момент призову на військову службу працював в ПАТ ДТЕК «ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» на посаді, що передбачена Списком №1 та постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, яка дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період проходження військової служби з 04.03.2022 до 04.11.2024 має бути зарахований до пільгового стажу.
Згідно з наявного в матеріалах справи розрахунку стажу (Форма РС-право) позивача вбачається, що період з 24.03.2022 до 10.07.2024 зараховано відповідачем стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме:
- військова служба в особливий період за Списком №1/Роботи підземні, провідні професії (20)/Роботи підземні, професії за пост.202 (25) складає 02 роки 08 місяців 01 день.
Отже, відповідачем вже зараховано спірний період до пільгового стажу позивача, з огляду на що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо зобов'язання відповідача зарахувати період безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в період з 11.04.2022 до 10.12.2022, з 18.01.2023 до 11.03.2023, з 07.07.2023 до 24.07.2023, з 27.07.2023 до 04.08.2024, з 22.08.2024 до 14.09.2024 у кратному обчисленні (один місяць служби за три місяці), суд зазначає наступне.
Як вже встановлено судом, позивач у період з 11.04.2022 до 10.12.2022, з 18.01.2023 до 11.03.2023, з 07.07.2023 до 24.07.2023, з 27.07.2023 до 04.08.2024, з 22.08.2024 до 14.09.2024 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах Донецької та Луганської областях, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_3 від 11.03.2023 №4382 та довідкою військової частини НОМЕР_4 .
Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII (надалі Закон №2011-XII) передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 8 Закону №2011-XII, саме Кабінет Міністрів України визначає умови та порядок зарахування часу проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, тому положення наказу Міноборони України від 14.08.2014 №530, на яке посилається позивач, не підлягає застосуванню.
17.07.1992 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" (далі - Постанова №393).
Відповідно до абз. 1, 6 п.п. "а" п. 3 Порядку №393 (в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16.02.2022) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
Відповідно до абз. 1, 6 п.п. "а" п. 3 Порядку № 393 (в редакції після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16.02.2022, станом на дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії) до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
Враховуючи те, що станом на дату звернення позивача зі заявою про призначення пенсії (листопад 2024 року) діяла нова редакція Порядку №393, суд вважає, що відсутні підстави для зарахування на пільгових умовах позивачу час проходження служби, протягом якого він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України із розрахунку один місяць служби за три місяці, оскільки такий період враховується тільки для визначення розміру пенсії за вислугу років.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 31.08.2023 у справі №200/4951/22, від 11.09.2023 у справі №480/4827/22, від 07.09.2023 у справі №560/9478/22, від 15.09.2023 у справі №380/10714/22, від 31.01.2024 у справі №480/4941/22, від 10.06.2024 у справі №260/4588/23 та від 04.07.2024 у справі №620/4538/23.
Аналогічного висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд в постановах від 06.06.2024 №200/479/24 та від 18.07.2024 №200/1227/24.
Судом не беруться до уваги висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 05.06.2018 у справі №348/347/17, від 30.07.2019 у справі №346/1454/17, від 02.04.2020 у справі №185/4140/17, від 16.06.2020 у справі №185/7049/16-а, оскільки вони формувались до внесення змін до підпункту "а" пункту 3 Порядку № 393, а тому є нерелевантними до спірних правовідносин.
При цьому суд не застосовує положення Наказу Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 "Про затвердження положення про організацію роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей", на які посилається позивач, з огляду на приписи ч. 3 ст. 7 КАС України: "3. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
В даному випадку відповідні положення наказу Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 суперечать іншому правовому акту, який має вищу юридичну силу, - Порядку №393.
Крім того, Міністерство оборони України не є тим органом, якого Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає повноважним щодо визначення механізмів обчислення вислуги років на пільгових умовах. Відтак, на даний момент єдиним підзаконним актом, ухваленим Кабінетом Міністрів України, який може слугувати нормативною базою для проведення пільгового обчислення стажу військової служби, є постанова Кабінету Міністрів України №393.
З огляду на викладене, вимога щодо зарахування військової служби під час дії воєнного стану у складі діючої армії Збройних Сил України (безпосередню участь у бойових діях у воєнний час) для визначення розміру пенсії на пільгових умовах один місяць служби за три місяці періодів з 11.04.2022 до 10.12.2022, з 18.01.2023 до 11.03.2023, з 07.07.2023 до 24.07.2023, з 27.07.2023 до 04.08.2024, з 22.08.2024 до 14.09.2024 не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до Порядку №393 (в редакції після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16.02.2022) періоди служби на посадах, що визначені в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, підлягають пільговому обчисленню саме для визначення розміру пенсії, а не для призначення пенсії.
Також, матеріали пенсійної справи свідчать про те, що пільговий стаж роботи позивача відповідно до постанови №202 (25 років) складає 22 роки 08 місяців 28 днів, а як зазначено вище, до цього стажу був зарахований і період проходження позивачем військової служби в особливий період.
Отже, станом на час звернення за призначенням пенсії у позивача був відсутній пільговий стаж, необхідний для призначення пенсії відповідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Водночас, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
У цій справі відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій, тоді як позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
За встановлених обставин справи, наведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної заяви.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя А.О. Сластьон