23 травня 2025 рокуСправа № 160/13091/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А.Ю., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮСТІЛ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮСТІЛ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 12.05.2025 позовну заяву залишено без руху. Вказано на необхідність усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду окремої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів в обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення.
13.05.2025 позивача подав заяву, в якій вказав, що позивач ТОВ "Алюстіл" вперше до суду звернувся з позовом, що стосується предмета позову у цій справі, 26.02.2025 року - у строк визначений ч.2 ст.122 КАС України, що підтверджується відміткою на позовній заяві. Як вбачається з позовної заяви від 26.02.2025 року вона підписана директором ТОВ "Алюстіл". 26.02.2025 було визначено склад суду та справі наданий номер №160/6372/25, що підтверджується інформацією з сайту суду. Ухвалою суду у справі від 03.03.2025 року у справі №160/6372/25 (опублікована https://reyestr.court.gov.ua/Review/125584081) позов був залишений без руху, а ухвалою від 31.03.2025 року (опублікована https://reyestr.court.gov.ua/Review/126260114) позов був повернутий позивачу. На виконання ухвали суду у справі №160/6372/25 від 03.03.2025 року позивач вжив заходи щодо усунення недоліків позову, але фактично подав до суду аналогічний позов, що встановлено ухвалою суду від 24 березня 2025 року у справі № 160/8588/25 (опублікована https://reyestr.court.gov.ua/Review/126062662). Лише наприкінці квітня позивача дізнався про те, що його позов повернутий судом та враховуючи наведені обставини позивач прийняв рішення, що потребує правничої допомоги і 30.04.2025 року уклав договір про надання правничої допомоги з АО "Круглий та партнери" та надав останньому всі документи на підставі, яких у строк до 06.05.2025 року було складено та подано до суду позовну заяву в даній справі.
Вирішуючи заяву суд керується таким.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).
Відповідно до частини 3 статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль» особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення у передбаченому законом порядку оскаржити його до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії.
Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
День, коли особа дізналася про порушення свого права це встановлений з доказів день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому, повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Суд зауважує, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Крім цього, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судом пропущеного строку.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із такого:
1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, а отже, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим;
2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин;
3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі;
4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку;
5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Із комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» суд встановив:
1. позивач вперше звернувся до суду (справа №160/6372/25). Ухвалою суду від 03.03.2025 позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано десятиденний строк з дня одержання ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позовна заява повернута позивачу 31.03.2025, оскільки він не виконав вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 03.03.2025.
2. вдруге позивач звернувся до суду із позовної заявою 21.03.2025 (справа №160/8588/25). Ухвалою суду від 24.03.2025 позовну заяву повернуто, у зв'язку з тим, що на момент вирішення питання про відкриття провадження у даній справі встановлено, що позивачем раніше вже подано до цього самого суду інший позов (справа №160/6372/25) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову на час вирішення питання про відкриття провадження у даній справі, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі.
Слід зазначити, що сам факт повернення позовної заяви не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність викладених заявником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої позовної заяви, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати позовну заяву, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.06.2020 у справі №280/4682/19, від 18.06.2020 у справі №400/524/19, від 17.06.2020 у справі №280/4951/19.
Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Слід звернути увагу, що подання первинної позовної заяви позивачем не передбачає зупинення строку на звернення до суду з позовною заявою для нього та можливості у зв'язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на подання позовної заяви.
При цьому суддя встановив, що позовну заяву у справі №160/6372/25 повернуто, оскільки позивач взагалі не усунув недоліки позовної заяви, а у справі №160/8588/25 позовна заява повернута, оскільки позивачем вже подано до цього самого суду інший позов (справа №160/6372/25) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову на час вирішення питання про відкриття провадження у даній справі, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі.
Також, ухвали про повернення позовної заяви у справі №160/6372/25 та у справі №160/8588/25 позивачем не оскаржені та набрали законної сили. Тому, до повторних позовних заяв застосовуються вимоги КАС України як до нової позовної заяви, у тому числі і щодо строку звернення до адміністративного суду.
Отже, враховуючи викладене суддя висновує, що позивач не вчиняв всі необхідні дії, які свідчать про добросовісне бажання реалізувати свої процесуальні права з метою їх захисту.
При цьому, слід зазначити, що ухвали про повернення позовної заяви у справі №160/6372/25 та у справі №160/8588/25 позивачем були отримані 01.04.2025 та 24.03.2025 відповідно, у зв'язку з чим позивач мав достатньо часу для звернення до суду з даною позовною заявою у шестимісячний строк визначений ст. 122 КАС України.
Отже, враховуючи викладене, суд висновує, що позивачем як не викладено поважних причин пропуску строку звернення до суду, так і не долучено доказів поважності причин його пропуску.
Суд звертає увагу, що встановлення процесуальних строків законом та перевірка їх дотримання сторонами судом передбачено з метою дисциплінування учасників судового процесу, належного та своєчасного користування ними своїми процесуальними правами та обов'язками.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №804/6158/17.
Практика ЄСПЛ свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії» , справа «Девеер проти Бельгії»).
Крім того, ЄСПЛ у своїх рішеннях наголошує, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, пункт 33).
Враховуючи викладене суддя дійшов висновку, що позивач у встановлений в ухвалі суду від 12.05.2025 строк не усунув в повному обсязі недоліки позовної заяви. Викладені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не є поважними та підстав для його поновлення немає.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Також, пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, відповідно до ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, таку слід повернути позивачу.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 241-243, 248, 294 КАС України, суддя,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮСТІЛ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що згідно з частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала про повернення позовної заяви набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати підписання ухвали до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя А. Ю. Рищенко