04 квітня 2025 рокуСправа №640/24302/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №640/24302/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про стягнення грошових коштів,-
30.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 178 522,20 гривень, що складається з 39 188,80 гривень - 3% річних за несвоєчасну виплату, 89 333,40 гривень - інфляційні втрати, 50 000,00 гривень моральна шкода.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.05.2021 року на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2021 по справі №640/19085/19 на банківську картку позивача надійшли кошти у сумі 528 600, 00 грн. Натомість Міністерством оборони України відмову у призначенні одноразової грошової допомоги було прийнято та оформлено протоколом №122 від 07.12.2018. Стверджує, що прострочення виконання зобов'язання по призначенню одноразової грошової допомоги за період з 08.12.2018 по 27.05.2021 склало 902 дня. Таким чином, у зв'язку з несвоєчасною виплатою одноразової грошової допомоги позивач вказує, що має право на стягнення з Міністерства оборони України на його користь інфляційних втрат та трьох процентів річних. Також позивач стверджує, що вказані дії та рішення відповідача спричинили йому моральні та фізичні страждання, а тому враховуючи характер та обсяг страждань та їх витрат, має право на відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/24302/21. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження.
23.09.2021 року Міністерством оборони України подано відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти задоволення позовної заяви відповідач зазначає, що між сторонами не виникало цивільних правовідносин ані на підставі постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013, ані на підставі заяви позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги, ані на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2021. Відносини між сторонами мають виключно публічно-правовий характер, а тому до них не можуть бути застосовані положення Цивільного кодексу України щодо відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошових зобов'язань, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.
30.05.2022 року та 16.06.2022 до суду від Міністерства оборони України надійшли додаткові пояснення, в яких підтримано позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та зазначено про безпідставність заявленої суми відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем жодних її розрахунків не наведено.
Відповідно до абзаців 1, 4 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2825 “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва.
30.01.2025 року зазначена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на супровідному листі, та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2025 року справу № 640/24302/21 передано для продовження розгляду судді Озерянській С.І.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/24302/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про стягнення грошових коштів.
Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 року разом із копією позовної заяви з додатками було надіслано Міністерству оборони України в його електронний кабінет та отримано 06.02.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву у строки встановлені ухвалою суду.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має ІІ групу інвалідності внаслідок поранення, захворювання пов'язаного із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №101175 та посвідченням серії НОМЕР_1 , дійсного до 01.11.2021 року.
Згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 7 грудня 2018 року №122, комісією надано висновок про відсутність підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги оскільки, зміна групи інвалідності у позивача відбулася понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.
Відповідно інформації Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2021 року по справі № 640/19085/19 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , зобов'язано Міністерство оборони України призначити та здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та їх сімей» у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2018 р.
Згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13 травня 2021 року №73 комісією на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2020 року у справі №640/19085/19 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2021 року призначено одноразову грошову допомогу лейтенанту в запасі ОСОБА_1 у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у якому встановлено ІІ групу інвалідності (2018) в сумі 528600 грн. 00 коп.
27.05.2021 року відповідно до виписки по картковому рахунку на банківський рахунок позивача зараховано грошові кошти у розмірі 528 600,00 грн з призначенням платежу - зарахування одноразової грошової допомоги.
25.06.2021 року позивач, вважаючи, що внаслідок прострочення виплати одноразової грошової допомоги на його користь підлягають стягненню інфляційні нарахування та 3 % річних, звернувся до Міністерства оборони України із відповідною заявою.
Листом від 09.07.2021 року Департаменту фінансів Міністерства оборони України позивачу повідомлено, що спірні відносини, пов'язані з відшкодуванням шкоди, що виникла у зв'язку з проходженням військової служби, не є грошовим зобов'язанням. Крім того, згідно зі статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, які не мають разового характеру, а одноразова грошова допомога відноситься до доходів разового характеру. Оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку з виконанням судового рішення, то до них не можуть застосовуватись норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України), а отже для нарахування виплати інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми по виплаті одноразової грошової допомоги підстав немає.
Вважаючи, що одноразову грошову допомогу проведено з затримкою виконання грошового зобов'язання, позивач розрахував інфляційні витрати у розмірі 89 333,40 грн. та 3% річних на суму 39 188,80 грн., які просить стягнути у судовому порядку, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (чинній на момент виникнення правовідносин) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Положеннями частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві; 4) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; 5) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби; 6) встановлення військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві; 7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності; 8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності; 9) отримання військовозобов'язаним або резервістом, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, поранення (контузії, травми або каліцтва) при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.
Частиною 6 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Згідно із частиною 9 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначає Порядок №975.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема: у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності; у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Як вбачається з витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 7 грудня 2018 року №122 лейтенанту ОСОБА_1 , 15.09.2014 під час первинного огляду МСЕК встановлено 10% втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, що сталося 03.06.2014 року. 26.07.2016 року під час повторного огляду органами МСЕК встановлено 20% втрати працездатності внаслідок цієї ж причини. 21.05.2018 року визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини. 17.07.2018 року визнано особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок цієї ж причини (довідка МСЕК серії 12 ААБ №101175 від 23.07.2018 року). Згідно з абзацом другим пункту 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пунктом 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку зі змінами, що відбулися, не здійснюється.
Так, відповідно інформації Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2020 року у справі №640/19085/19, яке набрало законної сили 24.03.2021, зокрема зобов'язано Міністерство оборони України призначити та здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та їх сімей» у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2018 р.
Згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13 травня 2021 року №73 комісією на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2020 року у справі №640/19085/19 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2021 року призначено позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у якому встановлено ІІ групу інвалідності (2018) в сумі 528600 грн. 00 коп.
При цьому, за правилами пункту 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
У свою чергу, відповідно до пункту 14 Порядку № 975 одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 975 виплата одноразової грошової допомоги здійснюється в порядку черговості відповідно до дати подання документів.
Так, 27.05.2021 року відповідно до виписки по картковому рахунку на банківський рахунок позивача зараховано грошові кошти у розмірі 528 600,00 грн з призначенням платежу - зарахування одноразової грошової допомоги.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення одноразової грошової допомоги. При цьому, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється в порядку черговості.
Таким чином, законодавець не пов'язує строк прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги зі строком її виплати.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.12.2022 у справі №640/14757/21 та від 02.09.2020 у справі №802/1349/17-а.
Тому в даному випадку ні рішення Міноборони про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, викладене у пункті 6 протоколу засідання комісії від 7 грудня 2018 року №122, ні рішення про призначення одноразової грошової допомоги (прийняте на виконання судового рішення у справі №640/17148/20) не впливає на встановлення строку виплати одноразової грошової допомоги, оскільки законодавець не пов'язує строк прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги зі строком її виплати.
З урахуванням того, що Міноборони виконало перед позивачем покладену державою функцію щодо соціального захисту військовослужбовців шляхом виплати позивачу гарантованої законодавством одноразової грошової допомоги (27.05.2021 року нараховано та виплачено на банківську картку кошти в сумі 528 600,00 грн, що не заперечується позивачем), а тому у даному випадку безпідставно стверджувати про несвоєчасність виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №975.
Що стосується застосування до даних правовідносин статті 625 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
Отже, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку, що грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних правовідносин, але й з інших підстав, зокрема, з факту виплати одноразової грошової допомоги.
В даному випадку судом не встановлено несвоєчасність виплати позивачу одноразової грошової допомоги, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат та трьох процентів річних.
Оскільки вимоги про стягнення з Міністерства оборони України моральної шкоди у розмірі 50 000 є похідними, а суд дійшов висновку про відсутність підстав стягнення на користь позивача інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд відмовляє в їх задоволенні як похідних.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про стягнення грошових коштів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська