29 січня 2024 рокуСправа №160/31058/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді:Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
27.11.2023р. ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у відмові від 17.10.2023р. №51526-41300/Б-01/8-0400/23 ОСОБА_1 у призначені та виплаті грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 28.06.2022р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що 28.06.2022р. Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на підставі рішення суду призначило позивачу пенсію за віком на пільгових умовах. 21.09.2023р. позивач звернулася до відповідача із заявою про виплату неоподаткованої грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, проте листом від 17.10.2023р. їй було відмовлено у виплаті, без посилання на будь-яку норму закону. За наведених обставин, позивач вважає оскаржувані дії відповідача протиправними та такими, що призводять до порушення її конституційного права на належний соціальний захист, а тому вважає, що заявлені нею позовні вимоги є таким, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2023р. відкрито провадження у адміністративній справі №160/31058/23 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 20.12.2023р., а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Також ухвалою суду від 04.12.2023р. витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним чином завірену копію пенсійної справи позивача.
22.01.2024р. в системі «Електронний суд» надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зареєстрований судом 22.01.2024р., в якому відповідач пред'явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на наступне. 21.09.2023р. позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячний пенсій. Листом від 17.10.2023р. за №51256-41300/Б-01/8/0400/23 відповідач повідомив, що пенсія на пільгових умовах за Списком №2 була призначена відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 28.06.2022р. та в зв'язку з цим відсутнє право у позивача на виплату грошової допомоги у розмірі десяти пенсій. За таких обставин, відповідач вважає, що він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому пред'явлені позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з 28.06.2022р. отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
21.09.2023р. позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про виплату неоподаткованої одноразової грошової допомоги, передбаченої п.7-1 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 10 місячних пенсій особи на день її призначення.
Листом від 17.10.2023р. №51256-41300/Б-01/8-0400/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про відсутність у неї права на призначення і виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, оскільки пенсія позивачу була призначена відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не п. «е» - «ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
29.01.2024р. позивач подала відповідь на відзив, в якому просила позовні вимоги задовольнити, оскільки набула право на грошову допомогу.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - п.7-1 Закону) особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Отже, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наступним: досягнення пенсійного віку; наявність необхідного страхового стажу; вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Верховний Суд вже розглядав справи з таким предметом спору (у постановах від 22.02.2018 року у справі № 310/3774/17, від 27.11.2018 року у справі № 328/1619/17, від 11.07.2019 року справі № 350/294/16-а), обставини яких є подібними та зазначив, що виплата грошової допомоги згідно з п.7-1 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993р. №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
Відповідно до пункту 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
З трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 слідує, що:
- з 01.08.1988р. по 16.08.1993р. позивач працювала на посаді палатної медичної сестри терапевтичного відділення 5-ї міської лікарні (записи № 1-2);
- з 16.09.1993р. по 28.06.2022р. (дата призначення пенсії за віком на пільгових умовах) позивач працювала у Криворізькому дитячому будинку-інтернаті на посаді медичної сестри (запис № 3-18).
Зі змісту рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2022р. у справі №160/11013/22 вбачається, що загальний страховий стаж позивача складає 36 роки 5 місяців 2 дня, з яких пільговий стаж роботи за Списком №2 - 26 років 5 місяців 23 дня.
Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17.10.2023р. № 51256-41300/Б-01/8-0400/23 та відзиву вбачається, що відповідач не заперечує наявність у позивача необхідного стажу роботи в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Верховний Суд у постанові від 15.06.2022р. у справі №200/854/19-а зазначив, що умовою отримання грошової допомоги при виході на пенсію за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є дотримання таких вимог:
станом на день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили);
станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.
З поданих до суду документів, зі змісту рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2022р. у справі № 160/11013/22 вбачається, станом на день досягнення пенсійного віку позивач працювала у Криворізькому дитячому будинку-інтернаті на посаді медичної сестри, робота на якій за змістом ст. 52 Закону №1788-XII дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» ст. 55 Закону №1788-XII, при цьому до 28.06.2022р. пенсія позивачу не призначалася та позивач має необхідний страховий стаж.
Таким чином, відповідач безпідставно відмовив позивачу у виплаті грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 28.06.2022р.
З огляду на наведене у сукупності, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа..
Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1073, 60грн., а тому, зважаючи на задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягають судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60грн.
Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначені та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 28.06.2022р., оформлену листом від 17.10.2023р. №51526-41300/Б-01/8-0400/23
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60грн. ( одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О.М. Турова