про залишення позовної заяви без руху
26 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/5272/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Каленюк Ж.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання противоправними дій щодо непроведення повного розрахунку при звільненні з військової служби 08 грудня 2023 року; зобов'язання виплатити середній розрахунок при звільненні з військової служби за період з 09 грудня 2023 року по 10 березня 2025 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 09 грудня 2023 року по 10 березня 2025 року згідно із Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Позовна заява в частині позовних вимог про зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України виплатити середнє грошове забезпечення за період затримки розрахунку при звільненні з 09 грудня 2023 року по 10 березня 2025 року подана з порушенням вимог, встановлених статтею 161 КАС України.
Так згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як визначено частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спірні правовідносини виникли, зокрема, з приводу ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за затримку розрахунку при звільненні. При цьому за змістом позовної заяви позивач був звільнений з військової служби з виключенням зі списків особового складу військової частини 08 грудня 2023 року та на виконання рішення суду від 12 вересня 2024 року у справі №140/5845/24 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України виплатила йому грошове забезпечення у сумі 18523,92 грн 11 березня 2025 року.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України установлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до правової позиції, сформованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16, яка узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 08 лютого 2022 року у справі №755/12623/19, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України і статей 1, 2 Закону України “Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року №240/532/20 висловлено правову позицію, відповідно до якої строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору в частині вимог, які стосуються несвоєчасного розрахунку при звільненні та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України та відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах статті 233 КЗпП України.
У свою чергу перебіг строку звернення до суду про виплату середнього заробітку (грошового забезпечення) за несвоєчасний розрахунок при звільненні розпочався з дати фактичного розрахунку з позивачем.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 23 грудня 2020 року у справі №560/4006/19, від 22 січня 2020 року у справі №620/1982/19, від 11 лютого 2021 року у справі №240/532/20, від 28 червня 2023 року у справі №560/11489/22, від 30 січня 2025 року у справі №320/26833/23.
Отже, перебіг місячного строку звернення до суду з позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні розпочався з дня фактичного (остаточного) розрахунку з позивачем - 11 березня 2025 року, про що надано виписку з карткового рахунку позивача.
Позивач звернувся до суду із позовом 19 травня 2025 року, що свідчить про пропуск місячного строку звернення до суду, передбаченого частиною п'ятою статті 122 КАС України в означеній частині позовних вимог.
Позивач заяву про поновлення строку звернення до суду не подав, чим не дотримав вимог частини шостої статті 161 КАС України.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, а також відповідно до частини першої статті 123 КАС України, позовну заяву належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску в частині позовних вимог щодо виплати середнього грошового забезпечення за затримку розрахунку при звільненні.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, позовна заява і додані до неї документи в частині позовних вимог будуть повернуті позивачеві без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ж.В. Каленюк