Провадження № 22-ц/803/4304/25 Справа № 179/587/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
Категорія 81
26 травня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Петешенкової М.Ю.,
суддів Городничої В.С., Красвітної Т.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"
на ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2024 року про відмову у прийнятті заяв про зменшення позовних вимог, у складі судді Ковальчук Т.А.
у справі за позовом позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та від імені ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про звернення стягнення, -
Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2024 року у прийнятті заяв АТ КБ "ПриватБанк" про зменшення позовних вимог від 15 серпня 2024 року та 30 жовтня 2024 року у справі за позовом АТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що уточнений позов від 28 травня 2015 року, а також заява про зменшення розміру позовних вимог від 15 серпня 2024 року та 30 жовтня 2024 року містить позовну вимогу та нове обґрунтування підстав для його задоволення, які не були заявлені банком під час первісного звернення до суду, а тому наявні підстави для відмови у прийнятті вказаних заяв.
Не погодившись з такою ухвалою суду, АТ КБ "ПриватБанк" звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у прийнятті заяв про зменшення позовних вимог, оскільки банком було лише змінено предмет позову із звернення стягнення на предмет іпотеки на стягнення заборгованості за кредитним договором. Вказує, що підстава позову залишилась та саме, порушення відповідачем умов кредитного договору в частині своєчасного погашення заборгованості. В даному випадку не відбулося одночасної зміни предмету та підстав позову, а тому висновки суду першої інстанції помилкові.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Згідно із частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частиною другою статті 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 18 березня 2015 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулось до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та від імені ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , а також виселення відповідачів та інших зареєстрованих в будинку осіб.
09 липня 2015 року до суду надійшов уточнений позов АТ КБ "ПриватБанк" про заборгованість за кредитним договором у розмірі 317635,34 грн.
11 жовтня 2024 року та 31 жовтня 2024 року до суду надійшли аналогічні за змістом заяви АТ КБ "ПриватБанк" про зменшення розміру позовних вимог, а саме, зменшення суми боргу за кредитним договором, яку банк просив стягнути з ОСОБА_1 до 279169,34 грн.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
У постанові Верховного Суду від 19 листопада 2020 року у справі № 638/5172/17 зазначено, що позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмета позову не допускається. Зміна підстав або предмета позову здійснюється шляхом подання до суду відповідної письмової заяви. Зміна підстав або предмета позову можлива лише до початку розгляду судом справи по суті, тобто до того моменту, коли суд почне проголошувати позовну заяву. Ця норма спрямована на усунення зловживання процесуальним правом на зміну підстав або предмета позову. Заява, подана після початку розгляду справи по суті, залишається без розгляду і повертається позивачеві.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного способу захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких з позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України.
Схожий за змістом правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах: від 18 травня 2022 року у справі № 570/5639/16-ц, від 12 жовтня 2022 року у справі № 723/1233/17.
Колегія суддів звертає увагу, що уточнений банком позов від 28 травня 2015 року, а також заяви про зменшення позовних вимог від 15 серпня 2024 року та 30 жовтня 2024 року містять позовні вимоги та нове обґрунтування підстав для його задоволення, які не були заявлені банком під час первісного звернення до суду із позовом.
Отже, банк в уточненому позові від 28 травня 2015 року, а також заявах про зменшення позовних вимог від 15 серпня 2024 року та 30 жовтня 2024 року заявив нову позовну вимогу, яка ним не заявлялася при пред'явленні позову.
Дотримання судом першої інстанції норм процесуального права не порушує доступ позивача до правосуддя і гарантує дотримання процесуальних прав обох сторін, їх право на справедливий судовий розгляд.
Позивач не позбавлений права окремо звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором до відповідача.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не містять посилань на такі порушення, що призвели до неправильного вирішення поданих банком заяв, тому, з огляду на положення статті 376 ЦПК України, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Аргументи апеляційної скарги з приводу того, що в даному випадку не відбулося одночасної зміни предмету та підстав позову, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції й не дають підстави для висновку, що питання про повернення заяв у справі вирішено з грубим порушенням норм процесуального права.
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.
Згідно статті 141 ЦПК України, судові витрати, у зв'язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" - залишити без задоволення.
Ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 26 травня 2025 року.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Суддя: В.С. Городнича
Т.П. Красвітна