Провадження № 22-ц/803/3689/25 Справа № 179/2266/24 Суддя у 1-й інстанції - Кравченко О. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
Категорія 81
26 травня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Петешенкової М.Ю.,
суддів Городничої В.С., Красвітної Т.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг»
на ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08 січня 2025 року про визнання неподаною та повернення заяви позивачеві, у складі судді Кравченко О.Ю.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08 січня 2025 року позов ТОВ «ФК «Пінг-Понг» повернуто позивачеві на підставі положень частини 3 статті 185 ЦПК України.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем у встановлений судом строк не усунуто недоліки позову.
Не погодившись з такою ухвалою суду, ТОВ «ФК «Пінг-Понг» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована відсутністю підстав для повернення позову, оскільки судом першої інстанції помилково зроблено висновок про те, що товариство не сплатило судовий збір за подання позову. Вказує, що при подачі позову через систему Електронний суд було сформовано онлайн квитанцію, платіжні реквізити та необхідна сума для перерахування судового збору були сформовані автоматично, оскільки нормами чинного законодавства чітко не встановлено, що повинно зазначатися в призначенні платежу при подачі позовну та суду надано платіжна інструкція в національній валюті від 27 листопада 2024 року № 2711СЗ-497 на підтвердження сплати судового збору. Окрім того, вказує, що товариством було подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено платіжна інструкція в національній валюті від 27 листопада 2024 року № 2711СЗ-497 на підтвердження сплати судового збору й оскільки товариство не є клієнтом казначейства, просили суд першої інстанції здійснити запит до Державної казначейської служби України про отримання відповіді чи зараховано судовий збір за платіжною інструкцією в національній валюті від 27 листопада 2024 року №2711СЗ-497 до спеціального фонду Державного бюджету України, чого судом зроблено не було. Зазначив, що повертаючи позов, суд першої інстанції не дотримався процесуальних норм закону, чим обмежив права товариства на доступ до правосуддя.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Згідно із частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Пінг-Понг» звернулося до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2024 року позов ТОВ «ФК «Пінг-Понг» залишено без руху та надано позивачу для 10-денний строк ддя усунення недоліків з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху, а саме для надання доказів сплати судового збору.
23 грудня 2024 року від ТОВ «ФК «Пінг-Понг» надійшла заява про усунення недоліків, де було вказано що при подачі позову ТОВ «ФК «Пінг-Понг» сплачено судовий збір, у розмірі 2422,40 грн, на підтвердження чого повторно надано платіжну інструкцію від 27 листопада 2024 року № 2711СЗ-497.
Ухвалою Магадлинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Пінг-Понг» продовжено процесуальний строк для усунення недоліків та надано 10-денний строк на усунення недоліків з дня вручення даної ухвали, для надання доказів зарахування судового збору до державного бюджету України, оскільки платіжний документ, який було повторно надано на підтвердження сплати судового збору, не був визнаний як доказ про сплату судового збору по даній справі, оскільки відсутні відомості про їх зарахування.
06 січня 2025 року від ТОВ «ФК «Пінг-Понг» надійшла заява про усунення недоліків, де було вказано, що в платіжній інструкції в національній валюті від 27 листопада 2024 року №2711СЗ-497 в призначенні платежу зазначено: 101; 43657029; Суд. Збір, за позовом ТОВ «ФК «Пінг-Понг» до Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області, КД: 100820956, без ПДВ., та вказано, що ТОВ «ФК «Пінг-Понг» не є клієнтом казначейства, тому фізично не може надати докази зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, тому просили здійснити запит до Державної казначейської служби України для підтвердження зарахування судового збору, прийняти заяву та відкрити провадження у справі.
Повертаючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не виконав вимог зазначеної ухвали суду, не надав доказів сплати судового збору, судом через автоматизовану систему документообігу суду «Д-3», 08 січня 2025 року повторно було перевірено надходження коштів до спеціального фонду Державного бюджету України згідно платіжного документа від 27 листопада 2024 року № 2711СЗ-497, який поданий ТОВ «ФК «Пінг-Понг» та встановлено про відсутність відомостей про зарахування коштів до спеціального фонду Державного бюджету України та відсутнє поєднання платіжного документу із обліково-статистичною карткою (ОСК) у даній справі.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, з огляду на таке.
Відповідно до частині 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, викладені в статтях 175 і 177 ЦПК України.
Згідно з частиною 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір", судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі, з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі, з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
За подання до суду процесуальних документів в електронній формі судовий збір може бути сплачено за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу. Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі.
01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-УІП, яким з урахуванням змін, поміж іншого, вилучено норму щодо обов'язкової сплати судового збору виключно через установи банків або відділення зв'язку, що дозволяє платнику судового збору використовувати більш зручний для нього спосіб сплати судового збору, у тому числі - через онлайн-системи, банкомати для приймання платежів, Інтернет-банкінг тощо.
Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Колегія суддів звертає увагу, що оскільки законодавством не встановлено певного порядку здійснення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди повинні перевірити таке зарахування, використовуючи засоби, передбачені законом, зокрема, в разі необхідності отримати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування вказаного фонду.
Тобто, обов'язок з перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 9901/144/20; у постановах Верховного Суду: від 23 січня 2019 року у справі № 826/2429/18; від 20 лютого 2019 року у справі № 823/1940/18; від 25 січня 2021 року у справі №914/1131/20.
Звертаючись з позовом до суду, ТОВ «ФК «Пінг-Понг» долучено на підтвердження сплати судового збору платіжну інструкцію в національній валюті від 27 листопада 2024 року № 2711СЗ-497 в призначенні платежу зазначено: 101; 43657029; Суд. Збір, за позовом ТОВ «ФК «Пінг-Понг» до Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області, КД: 100820956, без ПДВ., на суму 2422,40 грн.
Однак, суд першої інстанції зазначаючи про те, що судовий збір сплачений ТОВ «ФК «Пінг-Понг» згідно платіжної інструкції в національній валюті від 27 листопада 2024 року № 2711СЗ-497 не зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України не зазначив в оскаржуваній ухвалі на підставі чого та яких саме доказів судом зроблено зазначений висновок, тоді як висновки суду не повинні ґрунтуватися на припущеннях.
Посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на те, що судом через автоматизовану систему документообігу суду «Д-3», 08 січня 2025 року повторно було перевірено надходження коштів до спеціального фонду Державного бюджету України згідно платіжного документа від 27 листопада 2024 року № 2711СЗ-497, який поданий ТОВ «ФК «Пінг-Понг» та встановлено, що станом на 08 січня 2025 відсутні відомості про зарахування коштів до спеціального фонду Державного бюджету України та відсутнє поєднання платіжного документу із обліково-статистичною карткою (ОСК) у даній справі, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки факт зарахування або незарахування судового збору підтверджується інформацією з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду, а матеріали справи такової не містять.
При цьому, оскаржувана ухвала Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області постановлена 08 січня 2025 року, доказів, які б підтверджували факт нез арахування судового збору сплаченого ТОВ «ФК «Пінг-Понг» в сумі 2422,40 грн. згідно платіжної інструкції в національній валюті від 27 листопада 2024 року № 2711СЗ-497 станом на день постановлення ухвали суду, у справі немає.
Суд першої інстанції не врахував викладене вище та дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для повернення позову.
Відповідно до пункту 1 статті 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правого захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Право на судовий захист передбачається статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України.
У низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.
У справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд першої інстанції на зазначені обставини і вимоги закону уваги не звернув та всупереч вимогам частини 5 статті 12 ЦПК України, яка зобов'язує суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, підійшов до вирішення цього питання формально та помилково повернув позов.
Відповідно до частини 6 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» - задовольнити.
Ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08 січня 2025 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 26 травня 2025 року.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Суддя: В.С. Городнича
Т.П. Красвітна