Справа №705/5895/23
2/705/342/25 РІШЕННЯ
23 травня 2025 року м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Єщенко О.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Щербакової Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим представником адвокатом Гребенюком Сергієм Анатолійовичем, до ОСОБА_2 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування за законом,
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гребенюк Сергій Анатолійович звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування за законом та просив встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відкрилася після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що складається з будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що відкрилася після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування позову посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 . Відповідно до договору купівлі-продажу від 18.01.1968, зареєстрованого в реєстрі за № 256, за померлим рахується право власності на будинок, що згідно договору знаходиться в м. Умані, другий провулок Будьонного за номером десять А (пізніше АДРЕСА_1 , на даний час АДРЕСА_1 та складається в цілому з глинобитного, критого толью будинку, двох кімнат, житлова площа 25,6 кв.м. Відповідно до довідки виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області № 58 від 27.10.2023, разом з померлим на день смерті проживав його син - ОСОБА_3 . Після смерті батька ОСОБА_3 продовжив проживати у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (на даний час АДРЕСА_1 ), чим фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, що в розумінні ст. 549 ЦК УРСР визнається прийняттям спадщини. Крім того, до ОСОБА_3 перейшов оригінал договору купівлі-продажу належного померлому батьку будинку, що також свідчить про його вступ в управління майном після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після його смерті право на спадщину переходить до його доньки ОСОБА_6 . Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Уманської міської ради Черкаської області № 59 від 27.10.2023, разом з померлим ОСОБА_3 на день смерті проживала його донька ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 (на даний час АДРЕСА_1 ). Оскільки ОСОБА_5 проживала разом з батьком на день його смерті за однією адресою, а саме: АДРЕСА_1 (на даний час провул. Ясний) та фактично вступила в управління та володіння спадковим майном померлого батька після його смерті, можна стверджувати, що в розумінні вимог ст. 549 ЦК УРСР вона прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 . Померла була дружиною ОСОБА_1 , що є позивачем по даній справі. Після смерті дружини позивач звернувся до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області із заявою про прийняття спадщини, у зв'язку з чим була заведена спадкова справа № 30-2020. Однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії за вих. № 540/02-31 від 22.09.2023 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок номер АДРЕСА_1 . Зазначена відмова аргументувалась відсутністю факту реєстрації спадкоємців разом з спадкодавцями за однією адресою на час відкриття спадщини та не прийняття ними спадщини на протязі шести місяців з дня смерті.
Крім позивача, спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є її син ОСОБА_2 , що є відповідачем по справі. У зв'язку з тим, що у позивача виникли труднощі щодо успадкування спадкового майна після смерті своєї дружини в позасудовому порядку, він вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Гребенюк С.А. у судове засідання не з'явилися, адвокат Гребенюк С.А. письмово подав заяву від 06.05.2025, в якій просив провести розгляд справи у відсутність позивача та його представника. Зазначив, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, письмово подав заяву від 27.02.2024, в якій вказав, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає в повному обсязі та не заперечує щодо задоволення позову, оскільки фактичні обставини, викладені в позові, відповідають дійсності. Просив справу розглянути за його відсутності.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що знає і позивача, і відповідача, проживають по сусідству через хату, дружні стосунки. Їй відомо, що ОСОБА_8 і ОСОБА_9 проживали по АДРЕСА_1 . Їх син ОСОБА_10 проживав з ними за одною адресою у врем'янці. Коли одружився, почав будуватися по АДРЕСА_2 . ОСОБА_11 померла, тоді син з невісткою доглянули діда ОСОБА_12 , потім перейшли у нову хату проживати. У ОСОБА_10 було троє дітей: доньки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 і син ОСОБА_15 . ОСОБА_10 казав, що хоче, щоб стара хата була старшій доньці ОСОБА_13 , а нова хата буде меншим дітям ОСОБА_15 і ОСОБА_16 . Це знали всі на вулиці, що хати так поділили між дітьми. На момент смерті ОСОБА_17 була приписана по АДРЕСА_2 , а приблизно з 1999 року ОСОБА_18 стали жити уже по АДРЕСА_1 . ОСОБА_19 - це син ОСОБА_13 і ОСОБА_20 . Він зараз на війні воює. Не було ніяких заперечень проти спадщини, вони ладнали добре.
Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні пояснила, що сторони знає, проживають по сусідству, нормальні сусідські відносини. Їй відома сім'я ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , які проживали по АДРЕСА_1 . Сім'я дружна була, мали двох синів ОСОБА_10 і ОСОБА_24 . Син ОСОБА_10 проживав з батьками у врем'янці, а коли одружився, трохи далі по вулиці вони почали будуватись по АДРЕСА_2 . На час смерті ОСОБА_25 з ним проживав син ОСОБА_10 із сім'єю, а потім, як батьки померли, ОСОБА_10 перейшов проживати у новий будинок. У ОСОБА_10 було троє дітей: доньки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 і син ОСОБА_15 , який давно помер. На момент смерті ОСОБА_26 його дочка ОСОБА_13 проживала з ним по АДРЕСА_2 . А потім після заміжжя ОСОБА_13 стала проживати у старій дідовій хаті по АДРЕСА_1 . Відомо, що ще як дід ОСОБА_25 був живий, то сказав, що його хата буде ОСОБА_13 , ніяких сварок не було. ОСОБА_19 на даний час на війні, воює з літа чи весни. Їй невідомо, які стосунки у ОСОБА_20 та ОСОБА_10 . На даний час у будинку по АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_27 та його дружина ОСОБА_16 .
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив такі факти, відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Уманським РАГС 21.04.1989.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 18.01.1968, зареєстрованого в реєстрі за № 256, ОСОБА_4 на праві власності належить будинок, що знаходиться в АДРЕСА_3 та складається в цілому з глинобитного, критого толью будинку, двох кімнат, житлова площа 25,6 кв.м.
Згідно із довідкою виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області № 58 від 27.10.2023, яка видана ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , за адресою АДРЕСА_1 власник ОСОБА_4 був зареєстрованим та проживав на день смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі своїм сином ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 06.06.1994 Уманським РАГС.
Згідно з довідкою виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області № 59 від 27.10.2023, яка видана ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 разом з дочкою ОСОБА_5 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 08.05.1974 Уманським міським відділом РАЦС, ОСОБА_28 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьками вказані: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_29 .
ОСОБА_1 та ОСОБА_28 зареєстрували шлюб 23.11.1991 в Уманському міському відділі РАЦС, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , виданим 23.11.1991 Уманським міським відділом РАЦС. Після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища чоловікові - ОСОБА_18 , дружині - ОСОБА_18 .
Відповідно до довідки виконавчого комітету Уманської міської ради від 19.08.1992 ОСОБА_5 дійсно проживає за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 17.10.2019 Уманським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Постановою приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Животовською Н.Г. від 22.09.2023 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок номер АДРЕСА_1 . Зазначена відмова аргументована відсутністю факту реєстрації спадкоємців разом з спадкодавцями за однією адресою на час відкриття спадщини та не прийняття ними спадщини на протязі шести місяців з дня смерті.
Із копії спадкової справи № 30-2020, наданої суду приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Животовською Н.Г., вбачається, що відповідач ОСОБА_2 подав заяву 24.08.2023 про небажання прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , та не заперечує, щоб право власності на спадкове майно було оформлено на ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Для набуття спадщини необхідна наявність ряду умов. Першою необхідною умовою є відкриття спадщини, під якою розуміють настання таких юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у спадкоємця права на набуття спадщини - права на спадкування. До таких юридичних фактів, передусім, відноситься смерть спадкодавця. Але в момент відкриття спадщини спадкоємець набуває лише право на спадкування, але не право власності на саму спадщину. Для виникнення права власності на спадщину спадкоємець повинен належним чином здійснити (реалізувати) право на прийняття спадщини. Здійснення права на спадкування, передусім, полягає в тому, що спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно зі ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
Аналогічна думка викладена в Роз'ясненні, наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку її встановлення.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Відповідно до положень ст. 100 та ст. 101 ЦК УРСР 1963 року, який діяв на час володіння спадкодавцем житловим будинком, громадяни могли мати у власності житловий будинок. А саме ст. 100 ЦК УРСР визначалось, що в особистій власності громадян може бути зокрема і жилий будинок. При цьому глава десята цього кодексу не пов'язувала наявність такого права з його обов'язковою державною реєстрацією.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто Інструкцією не встановлювався обов'язок щодо реєстрації будинків та домоволодінь, розташованих у селі.
ЦК УРСР не обмежувався строк для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.
Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.
Відповідно до ст. 527 ЦК УРСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
У постанові Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 305/235/17 (провадження № 61-11869св19) зазначено, що фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі з обов'язкового страхування; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (ст. 41 Конституції України).
Відповідно ч. 1 ст. 316 ЦК України визначено поняття права власності - є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
А відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності, коли відсутня можливість його відновлення.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі квартиру, житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим, оскільки підтверджується доданими до справи документами та дослідженими у судовому засіданні доказами, а тому підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 258, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відкрилася після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що складається з будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що відкрилася після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_2 ; АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .
Суддя О.І.Єщенко