Номер провадження 22-ц/821/607/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №701/228/24 Костенко А. І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
21 травня 2025 року м. Черкаси :
Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
судді-доповідачаНовікова О. М.,
суддів:Гончар Н. І., Карпенко О. В.,
за участю секретаря Кофанової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 29 січня 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_1 до старшого державного виконавця відділу ДВС у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бундєлєвої Олександри В'ячеславівни, стягувач ОСОБА_2 , на дії органу примусового виконання, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 5 грудня 2024 року скаржнику було вручено поштову кореспонденцію, яка містила, зокрема, постанову старшого державного виконавця Бундєлєвої О.В. у ВП № 75861158 від 07.11.2024 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до змісту документу вказаної посадової особи, вона здійснює дії по виконанню рішення Маньківського районного суду на підставі виконавчого листа № 701/228/24 (2/701/157/24) виданого 06.08.2024 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 , на утримання дитини: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 10 000,00 грн., щомісячно, починаючи з 22.02.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Зміст документа містить інформацію про наявність заборгованості, яка перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці та посилання на статі 11, 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Скаржник вважає, що ця постанова є такою, що підлягає скасуванню, як така що не вмотивована, не ґрунтується на нормах Закону і є такою, що містить корупційну складову (винесена з грубим законодавства, з нехтуванням прав боржника і направлено на протиправний результат в інтересах стягувача).
З приводу порушення вимог ч. 1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» в частині вмотивованості постанови: на думку скаржника вказана постанова не є мотивованою, так як рішення державного виконавця не містить чіткого та детального пояснення, чому було прийнято саме таке рішення, а не інше. Воно не містить обґрунтування, підстави та докази, на яких базується висновок.
Старший держаний виконавець Бундєлєва О.В. не виконала вимогу винесення мотивованої постанови, так як:
- проігнорувала наявність переплати у стягненні з скаржника аліментів, що унеможливлює визначити чи малась на момент винесення постанови заборгованість, яка перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці;
- проігнорувала наявність в скаржника на момент винесення постанови наявність ІІ групи інвалідності і те, що скаржник не може бути обмежений в праві керування транспортними засобами у відповідності до ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»;
- проігнорувала термін на протязі якого здійснювались виконавчі дії по провадженню (рішення вступило в силу 2 жовтня 2024 року, а державний виконавець накладає обмеження вже 7 листопада 2024 року).
З приводу порушення вимог законодавства України скаржник вказує, що є ветераном-особою з інвалідністю внаслідок інвалідом ІІІ групи і систематично використовує автомобіль, який є у власності його дружини для відвідування медичних закладів та медичних спеціалістів і відповідно не може бути обмежений в праві керуванні транспортними засобами у відповідності до ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження». Вказана норма законодавства містить формулювання - «Тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі: використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю».
На момент винесення постанови державним виконавцем скаржник мав статус інваліда армії ІІ групи.
Звертає увагу, що державний виконавець повторно обмежує скаржника у праві на керування транспортними засобами, достовірно знаючи, що її дії протиправні і тягнуть значні перешкоди в нормальному способі життя для скаржника і становлять реальну загрозу його життю та здоров'ю, так як скаржник не може вчасно звернутись для отримання кваліфікованої медичної допомоги до профільних фахівців в медичній галузі яких не має в ні в Уманському регіоні, ні в прилеглих, зокрема скаржник постійно перебуває на обліку і отримує систематичну медичну допомогу в інституті хірургії та трасплантології ім. Шалімова м. Київ та ГВКЦ ЗР м. Львів.
З приводу наявності корупційної складової в діях старшого державного виконавця Бундєлєвої О.В. зазначив, що вказана посадова особа не вперше вчиняє дії які викликають сумнів в її адекватності до тих умов в яких вона працює і може лише знайти пояснення її особистою зацікавленістю у вчиненні неправомірних дій щодо скаржника.
Зокрема ОСОБА_4 , виносила вже постанову про обмеження скаржника в праві керування транспортними засобами. В період листопада, грудня 2022 року скаржник перебував в зоні бойових дій і приймав участь в бойових діях, так само з травня 2023 року по листопад 2023 року скаржник приймав участь в бойових діях, при цьому мав потребу неодноразово використовувати транспортні засоби для виконання наказів та розпоряджень командування. Тобто, діючи умисно та цілеспрямовано, вказана особа у власних інтересах та в інтересах стягувача по провадженню порушила вимоги ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження». А саме «Тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі: проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях».
В подальшому ОСОБА_4 , зняла накладені нею обмеження лише після закриття виконавчого провадження, а не після погашення заборгованості, таким чином ОСОБА_4 , умисно діяла всупереч вимогам законодавству України, достовірно знаючи що виконання накладених нею обмежень може потягнути за собою поранення і загибель як скаржника, так і інших військовослужбовців. Так діють лише корупціонери, які ставлять свої інтереси вище всього.
Скаржник звернув увагу суду на те, що тимчасове обмеження боржника у праві (наприклад, обмеження виїзду за кордон, чи обмеження у праві користування зброєю) може бути застосоване лише у разі встановлення умисного характеру його дій, спрямованих на невиконання аліментних зобов'язань. Це означає, що боржник свідомо та навмисно не сплачує аліменти, маючи для цього можливість.
ОСОБА_1 вважає, що при вирішенні питання про обмеження скаржника в правах, державний виконавець мав мати підстави для того, щоб вважати його умисне ухилення від сплати аліментів.
У зв'язку з наведеним ОСОБА_1 просив визнати пропущення строку на оскарження дій виконавця такими, що пропущені з поважних причин, звільнити його від сплати судового збору, визнати протиправними дії старшого виконавця Бундєлєвої О. С. у ВП № 75861158 від 07.11.2024 по встановленню тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, скасувати постанову старшого державного виконавця Бундєлєвої О. С. у ВП № 75861158 від 07.11.2024 по встановленню тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 29 січня 2025 року скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу районного суду, задовольнити його скаргу, визнавши дії виконавця протиправними та скасувавши вищевказану постанови державного виконавця.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суддя Маньківського районного суду ОСОБА_5 не взяв до уваги факти, які є встановленими і беззаперечними : наявність у ОСОБА_1 заборгованості, яка виникла через те що він мав дохід у вигляді пенсії біля 5000,00 грн, а розмір встановлених аліментів складає 10 000,00 грн., а також те що через наявність захворювань виниклих через поранення отримане під час захисту Батьківщини він не має можливості працювати за спеціальністю та не має інших джерел доходу; перебування в нього на утриманні 3 неповнолітніх дітей; наявність з вересня 2024 року в Маньківському районному суді Черкаської області на розгляді справи про зменшення розміру аліментів; наявність в нього статусу ветеран війни-особа з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи через наявність захворювань обумовлених пораненням ноги та сідниці, встановленням в кровоносній системі ноги ендопротезів (стенграфтів), що призводять до унеможливлення фізичних навантажень на ноги, зокрема при ходьби.
В самій довідці МСЕК, яка досліджувалась судом, вказано, що йому протипоказані фізичні навантаження, у витягу з медичної картки, яка досліджувалась судом заначено ряд діагнозів пов'язаних із пораненням ноги та сідниці, що є само по собі таким фактом, що вказує на унеможливлення фізичних навантажень, зокрема при ходьбі.
Також зазначає, що суд не взяв до уваги, що він не може відвідувати лікувальний заклад де постійно перебуває на лікуванні та нагляді в іншій спосіб ніж на автомобілі, так як відстань від його місця проживання до лікувального закладу складає більше 5 км.
Через відсутність коштів апелянт позбавлений в іншій спосіб, зокрема на таксі добиратись до лікарні.
Отже у нього існує об'єктивна потреба в пересуванні, тому він не може бути обмежений в праві керуванні транспортним засобом.
У відзиві, який наданий стягувачем у справі ОСОБА_2 на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , вказано, що ОСОБА_1 пропустив строк на оскарження дій/бездіяльності та постанови державного виконавця.
Щодо безпідставності самої скарги на постанову державного виконавця, ОСОБА_2 вказує, що ОСОБА_1 умисно не сплачує аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , внаслідок чого утворилася заборгованість зі сплати аліментів.
Посилаючись на постанову ВС у справі № 361/717/13-ц, вказує, що скаргу ОСОБА_1 слід залишити без розгляду, в задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов від старшого державного виконавця Бундєлєвої О.В. вказано, що матеріали скарги ОСОБА_1 не містять жодних належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження порушень державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі на предмет корупційної складової в діях старшого державного виконавця. Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заслухавши доводи скаржника ОСОБА_1 , перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 4 червня 2024 року у цивільній справі № 701/228/24 (провадження № 2/701/157/24), змінено розмір аліментів, встановлений рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 25.10.2022 року у цивільній справі № 701/618/21 та вирішено стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 ), аліменти на утримання дитини: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП: НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_2 ) в твердій грошовій сумі в розмірі 10000,00 (десять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з 22.02.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
До відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) пред'явлено до примусового виконання виконавчий лист № 701/228/24 2/701/157/24 виданий 06.08.2024 Маньківським районним судом Черкаської області.
Постановою від 21.08.2024 року відкрито виконавче провадження № 75861158 з виконання вищевказаного виконавчого документа.
З дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання у ОСОБА_1 утворилася заборгованість зі сплати аліментів у сумі 52 794,43 грн., сукупний розмір якої згідно розрахунку від 04.11.2024 року за період з 15.07.2021 року по 31.10.2024 року перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці.
07 листопада 2024 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бундєлєвою О.В. винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Частинами 1 та 2 статті 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
У статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини 3 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі надходження виконавчого документа на виконання від стягувача.
Згідно з частиною 1 статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 9 статті 71 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Частиною 10 вказаної статті передбачено, що тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі:
1) якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
2) використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;
3) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
4) розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.
ОСОБА_1 не оспорюється наявність заборгованості зі сплати аліментів, проте останній вказує, що він не може бути обмежений в праві керування транспортними засобами у відповідності до ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки є ветераном - особою з інвалідністю ІІІ групи і систематично використовує автомобіль, який є у власності його дружини для відвідування медичних закладів та медичних спеціалістів.
Проте, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 , як батьку, безумовно відомо про наявність у нього дитини та про свій обов'язок брати участь у її утриманні, незалежно від перебування рішення суду про стягнення аліментів на примусовому виконанні. Боржник не надав суду переконливих доказів на підтвердження винятків, передбачених ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Більше того, як видно з листа відділу ДВС від 20.02.2025 № 15685/8 (а.с. 176), який адресований ОСОБА_1 на його ж звернення, вказується, що згідно бази даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень (АСВП) у Відділі державної виконавчої служби у м. Умані Уманського району Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) на виконанні перебуває зведене виконавче провадження за № 75645429 в складі якого виконуються виконавчі провадження 76055229, 76055443, 75861158 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей. За виконавчими провадженнями № 76055229 та № 76055443 станом на 20.02.2025 заборгованість зі сплати аліментів відсутня, всі попередньо застосовані заходи примусового виконання державним виконавцем скасовані. За виконавчим провадженням № 75861158 станом на 20.02.2025 за останнім рахується заборгованість зі слати аліментів в розмірі 67208,55 грн.
Отже, з цього листа вбачається, що ОСОБА_1 чомусь не виконує зобов'язання по утриманню та сплаті аліментів лише стосовно однієї дитини (ВП № 75861158), внаслідок чого у нього виникла така заборгованість, і вказане дає підстави вважати, що останній фактично ухиляється від виконання свого обов'язку.
Колегія суддів зазначає, що при встановленні державним виконавцем наявності заборгованості зі сплати аліментів і того, що її сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, застосування вказаних обмежень прямо передбачено частиною дев'ятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому вказана стаття містить припис у вигляді імперативного обов'язку виконавця винести постанови, перелік яких визначено у цій статті, оскільки застосування заходів, прямо передбачених частиною дев'ятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», направлені на належний захист прав дітей та сприяють встановленню механізму притягнення до відповідальності осіб за несплату аліментів та ухилення боржників у подальшому від виконання призначеного обов'язку зі стягнення за несплату аліментів, зменшенню заборгованості зі сплати аліментів.
При цьому, обставин, які б виключали можливість застосування до ОСОБА_1 вказаного обмеження, передбачених частиною 10 статті 71 зазначеного Закону, зокрема, позбавлення основного законного джерела засобів для існування; використання транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на його утриманні особи з інвалідністю; проходження військової служби; розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами, боржником не наведено.
Враховуючи не спростовані ОСОБА_1 обставини щодо наявності у нього боргу зі сплати аліментів, беручи до уваги недоведеність обставин про те, що встановлене обмеження у праві керування транспортними засобами позбавляє боржника в отриманні належної медичної допомоги, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про законність накладення на заявника обмежень у певних правах.
У разі усунення заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, яка дає підстави виконавцю для накладення постанови про обмеження певних прав, виконавцем будуть вжиті заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом застосовані правильно.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 висновків суду не спростовують.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 29 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 26 травня 2025 року.
Судді: