Провадження № 11-сс/821/233/25 Справа № 705/4301/24 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
23 травня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
головуючогоОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі прокурора (відеоконференція) підозрюваної (відеоконференція) захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 травня 2025 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, смт. Ширяєве, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 321 КК України, -
Начальник відділення СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_12 звернувся до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , яке погоджене керівником Уманської окружної прокуратури ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024252100000051 від 02.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України.
Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 травня 2025 року клопотання слідчого задоволено частково та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 28 червня 2025 року включно, з можливістю внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_13 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 30.06.2025, без права внесення застави.
В апеляційній скарзі зазначається, що ОСОБА_7 підозрюється в участі у злочинній організації та у вчиненні в її складі тяжкого та особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних та сильнодіючих лікарських засобів. Наведене вказує на підвищену та виняткову суспільну небезпечність як самої особи ОСОБА_7 , так і інкримінованих йому діянь. Так, ЄСПЛ у справі M.G. v. Bulgaria (2008) вказав, що організований характер злочину може об'єктивно підвищувати ризик втечі чи впливу на слідство, а вчинення злочину у складі організованої групи є обставиною, яка за своєю суттю вказує на планування, зумовленість, наявність ресурсів, що можуть бути використані для переховування.
Однак, при постановленні оскаржуваної ухвали, вищевказані обставини не враховані слідчим суддею, те не лише надано ОСОБА_7 можливість внести заставу, а й визначено її мінімальний розмір.
Судом не враховано, що лише задокументована в межах кримінального провадження діяльність злочинної організації, безпосередню участь в якій приймав ОСОБА_7 , тривала більше року і увесь цей період усі взяті судом до уваги обставини існували, не справляючи на підозрюваного будь-якого стримуючого впливу і не будучи для нього перепоною для відвертого ігнорування заборон.
Слідчий суддя в достатній мірі не врахував усіх обставин, передбачених ст. 178 КПК України, не вмотивував належним чином висновки про відсутність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, всупереч вимогам ст. ст. 94, 178 КПК України, не оцінив обставин, на які звертали увагу слідчий та прокурор.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який просив задовольнити вимоги апеляційної скарги, захисників та підозрюваного ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без зміни, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.
Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.
Колегія суддів не повністю погоджується з вищенаведеними висновками слідчого судді, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд відповідно до змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, за версією досудового розслідування встановлено, що з метою вчинення особливо тяжких злочинів (незаконного придбання, зберігання та перевезення з метою збуту та незаконного збуту наркотичних засобів, а також сильнодіючого лікарського засобу - дифенгідрамін (димедрол) у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше липня місяця 2024 року, точної дати, часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено, до ОСОБА_14 звернулася, ОСОБА_15 , будучи особою без визначеного роду занять, яка володіючи якостями лідера, організаторськими здібностями, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи, маючи надійний канал поставки наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів, вирішила створити та очолити стійке ієрархічне об'єднання - злочинну організацію, з метою протиправного особистого збагачення, шляхом вчинення систематичного незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів на території м. Одеса та м. Черкаси.
Таким чином, ОСОБА_7 , надавши свою згоду на пропозицію ОСОБА_15 , погодившись на умови останньої, став учасником очолюваної ОСОБА_15 злочинної організації.
Так, найвищу ланку у злочинній організації, взявши на себе функцію загального керівництва злочинною організацією, ОСОБА_15 відвела собі та особисто підібрала та залучила до участі у ньому в якості співорганізатора довірену особу зі свого найближчого оточення - ОСОБА_16 , яким повинні були підпорядковуватися інші учасники злочинної організації, які безумовно, чітко і своєчасно повинні були виконувати всі вказівки, настанови та вимоги. При цьому, саме ОСОБА_15 спільно з ОСОБА_16 мали визначати напрямки злочинної діяльності, ролі співучасників, ієрархічне положення кожного з них, розробляти плани вчинення злочинів і доводити до безпосередніх виконавців їх вчинення, координувати їх злочинну діяльність згідно з ієрархічною побудовою організації, приймати рішення про включення до складу злочинної організації нових членів, здійснювати контроль за їх діяльністю через підпорядкованих безпосередньо їм членів, за необхідності особисто приймати участь у вчиненні злочинів, розподіляти отримані злочинним шляхом кошти.
Другу ланку у злочинній організації ОСОБА_15 та ОСОБА_16 відвели своїм найбільш довіреним особам - ОСОБА_17 , якого визначили адміністратором телеграм-чату зі збуту наркотичних засобів «Надежда Васильевна» з метою ведення злочинної діяльності пов'язаної з вчиненням систематичного незаконного збуту наркотичних засобів, обіг яких обмежено на території м. Черкаси, батькам - ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які на спільних зборах із ОСОБА_15 та ОСОБА_16 обговорювали та надавали рекомендації, щодо вчинення злочинів пов'язаних з незаконним збутом наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол, та здійснювали постачання наркотичного засобу - метадон.
Третя ланка у злочинній організації складалась із інших учасників злочинної організації, між якими було розподілено їх функції та ролі, а саме: постачальників сильнодіючого лікарського засобу - димедрол, якими є ОСОБА_20 та ОСОБА_21 ; осіб, які здійснювали фасування, перевезення, розкладання суміші з наркотичного засобу та сильнодіючого лікарського засобу, з метою подальшого збуду, а саме: ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , а також осіб які здійснювали фасування, зберігання з метою збуту суміші з наркотичного засобу, та сильнодіючого лікарського засобу - ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ; осіб, які здійснювали розкладання заздалегідь пофасованого для збуту наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол - ОСОБА_28 та інших невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб; пособників: ОСОБА_29 , який за грошову винагороду здійснював діяльність по контролю виведення грошових коштів, отриманих від збуту наркотичних засобів, з банківських рахунків, зняття грошових коштів з банківських карток, які попередньо за грошову винагороду були отримані в користування від третіх осіб та ОСОБА_30 , який раніше працював в правоохоронних органах та будучи обізнаним про форми і методи документування злочинів, пов'язаних зі збутом наркотиків, здійснював консультування щодо конспірації її діяльності з метою уникнення притягнення до відповідальності та запобігання викриття правоохоронними органами діяльності учасників організації за встановлену щомісячну грошову винагороду.
Відповідно до вказаного плану завданнями і метою існування злочинної організації було налагодження збуту наркотичних засобів на території м. Одеса та м. Черкаси, задля незаконного збагачення учасників групи, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_27 , ОСОБА_17 , ОСОБА_31 , ОСОБА_29 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_28 ОСОБА_26 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб.
ОСОБА_7 , як учасник злочинної організації, виконував такі функції:
- спільно з ОСОБА_14 постачали наркотичний засіб - метадон ОСОБА_15 для подальшого фасування та збуту іншими учасниками злочинної організації;
- отримував кошти здобуті від незаконного збуту наркотичного засобу - метадон.
Так, задокументована діяльність організованої групи полягала в систематичному придбанні та/або виготовленні наркотичного та сильнодіючого лікарського засобів, їх перевезенні до міста Жашків, де вказані речовини розважувались на «дози», змішувались між собою, фасувались та пакувались у так звані «майстер-клади», тобто велику кількість окремих згортків, поміщених в об'ємне фасування.
Відповідно до розробленого ОСОБА_15 плану вчинення злочинів, з яким були обізнані основні учасники, ОСОБА_14 та ОСОБА_7 здійснювали фасування в полімерні згортки наркотичний засіб метадон змішуючи його при цьому із сильнодіючим лікарським засобом дифенгідрамін (димедрол), в невстановленому в ході досудового розслідування місця, які після цього незаконно приховано зберігали та перевозили заздалегідь пофасовану суміш за місцем проживання ОСОБА_15 ..
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час але не пізніше 04.12.2024 постачання ОСОБА_15 наркотичного та сильнодіючого лікарського засобів здійснювали ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , та зокрема 09.11.2024 ОСОБА_15 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , домовилась з ОСОБА_21 , щодо постачання сильнодіючого лікарського засобу димедрол, який в подальшому ОСОБА_15 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , спільно з ОСОБА_27 , ОСОБА_23 , змішали з наркотичним засобом - метадон, розфасували його у невстановлену кількість полімерних згортків, але не менше як 3 (три) штуки так звані «закладки».
В подальшому ОСОБА_15 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, незаконно перевезла, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб заздалегідь пофасований наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, з метою подальшого збуту невідомим особам в м. Одеса.
Також, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 04.12.2024, постачання ОСОБА_15 наркотичного та сильнодіючого лікарського засобів здійснювали ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , та зокрема 09.11.2024 ОСОБА_15 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , домовилась з ОСОБА_21 , щодо постачання сильнодіючого лікарського засобу димедрол, який в подальшому ОСОБА_15 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 спільно з ОСОБА_27 , ОСОБА_23 , змішали з наркотичним засобом - метадон, розфасували його у невстановлену кількість полімерних згортків, але не менше як 3 (три) штуки так звані «закладки».
В подальшому ОСОБА_15 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, незаконно перевезла, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб заздалегідь пофасований наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, з метою подальшого збуту невідомим особам в м. Одеса.
30.04.2025 року о 08 годині 50 хвилин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано відповідно до ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України.
30.04.2025 року повідомлено про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Одеської області, смт. Ширяєве, громадянину України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених:
ч. 2 ст. 255 КК України, тобто в участі у злочинні організації;
ч. 3 ст. 307 КК України, тобто в незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту та незаконному збуті наркотичних засобів, вчиненому організованою групою в складі злочинної організації;
ч. 2 ст. 306 КК України, тобто в використанні коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, сильнодіючих лікарських засобів з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, сильнодіючих лікарських засобів вчиненому за попередньою змовою групою осіб в складі злочинної організації.
ч. 4 ст. 321 КК України, тобто в незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті сильнодіючих лікарських засобів, вчиненому організованою групою в складі злочинної організації без спеціального на те дозволу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України, ч. 2 ст. 306 КК України.
Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним ОСОБА_7 кримінальних правопорушень доведена у клопотанні та сумнівів не викликає.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на долучені до клопотання слідчого докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих злочинів.
Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні, доведені, з огляду на додані до клопотання докази.
На переконання колегії суддів, з урахуванням наявних у справі матеріалів, вищевказані висновки слідчого судді є правильними.
Зокрема, оцінюючи доведеність наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду), колегія суддів виходить із того, що ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими, а тому підозрюваний з високим рівнем можливості може здійснити дії, направлені на переховування від органів досудового розслідування та / або суду. При цьому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, останній буде переховуватись від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання.
Наявність ризику, передбаченго п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ( іншим чином перешкодити кримінальному провадженню) зумовлено тим, що на даному етапі не встановлені всі кримінальні правопорушення, вчинені підозрюваним, не встановлені всі можливі співучасники, а тому, перебуваючи на волі, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які зможуть довести вчинення кримінальних правопорушень, таким чином перешкодити кримінальному провадженню, а також перебуваючи під іншим більш м'яким запобіжним заходом, володіючи відомостями досудового розслідування, які стали йому відомі під час проведення слідчих дій за його участі та отримання копій документів кримінального провадження, може попередити невстановлених осіб, які є співучасниками, з метою уникнення ними кримінальної відповідальності.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні), вбачається з того, що ОСОБА_7 може шляхом погроз, вмовлянь, як особисто, так і спільно з іншими невстановленими особами, незаконно вплинути на свідків, з метою зміни їх показів.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється), обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, оскільки постійного місця роботи та стабільного доходу не має, що може спонукати його до продовження протиправної діяльності. Окрім того, протоколами НСРД підтверджується, що ОСОБА_7 в складі організованої групи тривалий час, систематично займався незаконним обігом наркотичних засобів, сильнодіючих лікарських засобів.
Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання органу досудового розслідування, та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини, визначені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, обґрунтованість підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
Слідчим суддею було враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованих йому кримінальних правопорушень та їх наслідками, є обґрунтованим.
Колегія суддів зазначає, що ймовірно вчинені ОСОБА_7 кримінальні правопорушення, у яких він підозрюється, мають високий ступінь суспільної небезпеки, за обставинами провадження встановлено наявність передбачених ч. 1 ст. 177 КПК ризиків, при цьому рішення суду за результатами розгляду питання щодо можливості застосування запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Зважаючи на наявність суспільного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів може виявитися недостатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
На переконання колегії суддів, таке обмеження права ОСОБА_7 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Разом з тим, частково задовольняючи клопотання слідчого про застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог ст. ст. 177, 183, 194 КПК України та дійшов помилкового висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави наближеної до мінімуму визначеного п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України зможе запобігти ризикам та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
На думку колегії суддів, слідчий суддя в повній мірі не врахував обставини справи, а саме те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, які виразилися у постачанні наркотичного засобу - метадону для подальшого фасування та збуту іншими учасниками злочинної організації, отриманні коштів, здобутих від незаконного збуту наркотичного засобу - мета дон, і адокументована діяльність організованої групи полягала в систематичному придбанні та/або виготовленні наркотичного та сильнодіючого лікарського засобів, їх перевезенні до міста Жашків, де вказані речовини розважувались на «дози», змішувались між собою, фасувались та пакувались у так звані «майстер-клади», тобто велику кількість окремих згортків, поміщених в об'ємне фасування, злочинною організацією.
Доводи прокурора, що слідчий суддя не врахував кваліфікацію ст. 255 КК України, відповідно до якої, слідча просила застосовувати тримання під вартою без визначення застави, колегія суддів бере до уваги, однак вважає, що в даному випадку незастосування альтернативного запобіжного заходу як застава є правом, а не обов'язком слідчого судді щодо злочинів передбачених ст. 255 КК України, так і злочинів пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів в особливо великих розмірах.
Однак, колегія суддів вважає, що при визначенні розміру застави слідчий суддя не врахував майновий стан підозрюваного, обставини вчинення кримінальних правопорушень досить великою групою осіб (18), те що є невстановлені досудовим розслідуванням особи, які можуть бути причетними до вказаних вище злочинів, у зв'язку з чим визначив мінімальний розмір застави щодо підозрюваного ОСОБА_7 у вчиненні особливо тяжких злочинів.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що визначений слідчим суддею наближений до мінімального розмір застави не зможе забезпечити належної поведінки підозрюваного та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України зважаючи на характер та тяжкість вчинених злочинів, суворість покарання, яке може загрожувати підозрюваному, в разі визнання його винним.
На переконання апеляційного суду, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Таким чином, з урахуванням обставин справи та визнаних судом ризиків, лише застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (908 400,00 грн.) відповідає меті застосування запобіжного заходу.
Саме такий розмір застави, на думку колегії суддів, слугуватиме достатнім стимулюючим фактором, який підозрюваний, або заставодавець, боявся б втратити у разі невиконання покладених процесуальних обов'язків.
Разом з тим, апеляційний суд не вбачає підстав не визначати заставу, оскільки це право слідчого судді, а тому враховуючи визначення застави в максимальному розмірі, а також зважаючи на дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, є особою похилого віку, має інвалідність та онкологічне захворювання.
З урахуванням вищенаведеного апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196, 197, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 травня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 з визначенням розміру застави в 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб скасувати.
Ухвали нову ухвалу, якою клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 30 червня 2025 року.
Строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту взяття підозрюваного під варту до 30 червня 2025 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу - 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400,00 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Підозрюваний, або заставодавець, мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач - Черкаського апеляційного суду (рахунок отримувача: UA448201720355209002000091640 ; банк отримувача: ДКСУ у м. Київ; МФО 820172 ; код ЄДРПО 42255820 ), та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження.
У разі звільнення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти у зв'язку з внесенням застави, покласти на нього наступні процесуальні обов'язки:
1 ) прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом;
2) не відлучатися з м. Жашків, Уманського району, Черкаської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із підозрюваними, свідками у кримінальному провадженні.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити, якщо підозрюваний не виконає покладені на нього обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.
Внесену за підозрюваного ОСОБА_7 на підставі ухвали слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02.05.2025 року (справа № 705/4301/24; провадження №1-кс/705/680/25), заставу в сумі 242240,00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок), повернути заставодавцю.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: