Провадження № 11-сс/821/253/25 Справа № 705/4301/24 Категорія: ст. 183 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
23 травня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
головуючогоОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі прокурора (відеоконференція) підозрюваного (відеоконференція) захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 травня 2025 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Черкаської області, Жашківського району, м. Жашків, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , засуджений вироком Уманського міськрайонного суду від 17.04.2025 за ч. 1 ст.263 КК України до 3-ох років позбавлення волі, звільнений на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки,
який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України,
Начальник відділення СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 звернувся до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , яке погоджене керівником Уманської окружної прокуратури ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024252100000051 від 02.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України.
Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 травня 2025 року клопотання слідчого задоволено та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 28 червня 2025 року включно без можливості внесення застави.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В апеляційній скарзі зазначається, що пред'явлена ОСОБА_7 підозра у вчиненні особливо тяжких злочинів є необґрунтованою. Це доводиться тим, що в протоколах НСРД, протоколах слідчих дій не зафіксовані будь-які дії ОСОБА_7 , які б свідчили, що він входить в злочинну організацію та вчинює злочини щодо збуту наркотиків.
Жоден ризик, передбачений ст. 177 КПК України слідчими та прокурором не доведений. Підозрюваному ОСОБА_7 немає сенсу переховуватися від органів досудового слідства.
При застосуванні до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не врахував пункти 3 і 4 статті 5 Конвенцію про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
Сторона захисту вважає, що тримання під вартою є невмотивовано жорстоким видом запобіжного заходу щодо його підзахисного.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваного, які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.
Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно зі ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що у провадженні СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024252100000051 від 02.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що, з метою вчинення особливо тяжких злочинів (незаконного придбання, зберігання та перевезення з метою збуту та незаконного збуту наркотичних засобів, а також сильнодіючого лікарського засобу - дифенгідрамін (димедрол) у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше квітня місяця 2024 року, точної дати, часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено, до ОСОБА_7 звернулася ОСОБА_12 , яка, будучи особою без визначеного роду занять, володіючи якостями лідера, організаторськими здібностями, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи, маючи надійний канал поставки наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів, запропонувала останній увійти до складу стійкого ієрархічного об'єднання - злочинної організацію, з метою протиправного збагачення, шляхом вчинення систематичного незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів на території м. Одеса та м. Черкаси.
Таким чином, ОСОБА_7 , надавши свою згоду на пропозицію ОСОБА_12 , погодившись на умови останньої, став учасником очолюваної ОСОБА_12 злочинної організації.
Так, найвищу ланку у злочинній організації, взявши на себе функцію загального керівництва злочинною організацією, ОСОБА_12 , відвела собі та особисто підібрала та залучила до участі у ньому в якості співорганізатора довірену особу зі свого найближчого оточення ОСОБА_13 , якому повинні були підпорядковуватися інші учасники злочинної організації, які безумовно, чітко і своєчасно повинні були виконувати всі вказівки, настанови та вимоги. При цьому, саме ОСОБА_12 , спільно з ОСОБА_13 , мали визначати напрямки злочинної діяльності, ролі співучасників, ієрархічне положення кожного з них, розробляти плани вчинення злочинів і доводити до безпосередніх виконавців їх вчинення, координувати їх злочинну діяльність згідно з ієрархічною побудовою організації, приймати рішення про включення до складу злочинної організації нових членів, здійснювати контроль за їх діяльністю через підпорядкованих безпосередньо їм членів, за необхідності особисто приймати участь у вчиненні злочинів, розподіляти отримані злочинним шляхом кошти.
Другу ланку у злочинній організації ОСОБА_12 та ОСОБА_13 відвели своїм найбільш довіреним особам - ОСОБА_7 , якого визначили адміністратором телеграм-чату зі збуту наркотичних засобів «Надежда Васильевна», з метою ведення злочинної діяльності пов'язаної з вчиненням систематичного незаконного збуту наркотичних засобів, обіг яких обмежено на території м. Черкаси, батькам - ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які на спільних зборах із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 обговорювали та надавали рекомендації, щодо вчинення злочинів пов'язаних з незаконним збутом наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол, та здійснювали постачання наркотичного засобу - метадон.
Третя ланка у злочинній організації складалась із інших учасників злочинної організації, між якими було розподілено їх функції та ролі, а саме: постачальників сильнодіючого лікарського засобу - димедрол, якими є ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Осіб, які здійснювали фасування, перевезення, розкладання суміші з наркотичного засобу та сильнодіючого лікарського засобу, з метою подальшого збуду, а саме: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , а також осіб які здійснювали фасування, зберігання з метою збуту суміші з наркотичного засобу, та сильнодіючого лікарського засобу - ОСОБА_24 , ОСОБА_25 . Осіб, які здійснювали розкладання заздалегідь пофасованого для збуту наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол - ОСОБА_26 та інших невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб. Пособників: ОСОБА_27 , який за грошову винагороду здійснював діяльність по контролю виведення грошових коштів, отриманих від збуту наркотичних засобів, з банківських рахунків, зняття грошових коштів з банківських карток, які попередньо за грошову винагороду були отримані в користування від третіх осіб, та ОСОБА_28 , який раніше працював в правоохоронних органах та будучи обізнаним про форми і методи документування злочинів, пов'язаних зі збутом наркотиків, здійснював консультування щодо конспірації її діяльності з метою уникнення притягнення до відповідальності та запобігання викриття правоохоронними органами діяльності учасників організації за встановлену щомісячну грошову винагороду.
Завданнями і метою існування злочинної організації було налагодження збуту наркотичних засобів на території м. Одеса та м. Черкаси, задля незаконного збагачення учасників групи, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_25 , ОСОБА_7 , ОСОБА_28 , ОСОБА_27 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_26 ОСОБА_24 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб.
Так, ОСОБА_7 , як учасник злочинної організації, виконував такі функції:
- спільно з організатором та довіреними особами розробляв плани вчинення злочинів, які в подальшому затверджувались організатором;
- будучи довіреною особою ОСОБА_12 та ОСОБА_13 визначений старшим за здійснення збуту суміші з наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол на території м. Черкаси;
- до злочинної діяльності залучив невстановлених в ході досудового розслідування осіб які добровільно вступили в злочинну організацію та виконували функції з розкладання заздалегідь пофасованої суміші з наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол на території м. Черкаси;
- координував дії осіб, які здійснювали розкладання заздалегідь пофасованої суміші з наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол на території м.Черкаси;
- адміністрував та забезпечував функціонування Telegram-каналу « ОСОБА_29 » зі збуту наркотичних і сильнодіючих лікарських засобів на території міста Черкаси.
- отримував замовлення від покупців, був «оператором телеграм каналу», особисто контролював діяльність телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », постійно оновлював інформацію щодо наявності наркотичних засобів, актуальних цін, способів оплати за «товар»;
- надавав інструкції покупцям щодо порядку проведення оплати, передання графічних зображень з визначенням адрес та місць розташування схованок (закладок) у телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
- визначав місця на території міста Черкаси для безпосереднього розкладання наркотичного і сильнодіючого лікарського засобів у схованки («закладки») для подальшого збуту у телеграм-каналі « ОСОБА_29 »;
- отримував кошти здобуті від незаконного збуту наркотичного засобу - метадон.
Так, задокументована діяльність організованої групи полягала в систематичному придбанні та/або виготовленні наркотичного та сильнодіючого лікарського засобів, їх перевезенні до міста Жашків, де вказані речовини розважувались на «дози», змішувались між собою, фасувались та пакувались у так звані «майстер-клади», тобто велику кількість окремих згортків, поміщених в об'ємне фасування.
Відповідно до розробленого ОСОБА_12 плану вчинення злочинів, з яким були обізнані основні учасники, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 здійснювали фасування в полімерні згортки наркотичний засіб метадон змішуючи його при цьому із сильнодіючим лікарським засобом дифенгідрамін (димедрол), в невстановленому в ході досудового розслідування місця, які після цього незаконно приховано зберігали та перевозили заздалегідь пофасовану суміш за місцем проживання ОСОБА_12 .
В подальшому ОСОБА_12 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, незаконно перевезла, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб заздалегідь пофасований наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, з метою подальшого збуту невідомим особам в м. Одеса.
30.04.2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано відповідно до ст. 208 КПК України та цього ж дня повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306, КК України.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених:
ч. 2 ст. 255 КК України, тобто в участі у злочинній організації;
ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, тобто в незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичних засобів, вчиненому організованою групою в складі злочинної організації;
ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України, тобто у використанні коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя виснував, що наразі підозра у вчиненні злочинів, які інкриміновані ОСОБА_7 є обґрунтованою, та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому досягнення мети, визначеної у ст. 177 КПК України, наразі можливе виключно шляхом взяття підозрюваного ОСОБА_7 під варту, з чим погоджується і апеляційний суд.
Як видно з наданих матеріалів, слідчим суддею належним чином і в повній мірі досліджені у сукупності наявні докази у провадженні, долучені до клопотання, які є достатньо вагомими на підтвердження обґрунтованості підозри й дають достатньо вагомі підстави зробити об'єктивний висновок, що ОСОБА_7 міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення.
Що стосується доводів захисника про недостатню вагомість ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та відсутність підстав для застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то вони не можуть бути прийняті до уваги зважаючи на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, які відносяться до категорій тяжких та особливо тяжких злочинів і за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Тому, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованих йому злочинів та покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим, існує реальний ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані йому злочини, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, адже дії злочинної групи були чіткими, послідовними, з визначеними ролями, мали систематичний характер, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.
На наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, вказує те, що ОСОБА_7 , знаходячись на свободі, будучи обізнаною у доказах, які на теперішній час наявні в матеріалах кримінального провадження, може безпосередньо чи опосередковано чинити тиск на інших підозрюваних у кримінальному провадженні, з метою ухилення від притягнення до відповідальності, зокрема й на тих осіб, які наразі є невстановленими органом досудового розслідування.
Доводи захисників про те, що підозрюваний має сталі соціальні зв'язки, раніше не судимий, має постійне місце проживання, на переконання колегії суддів, не є стримуючим фактором, який зможе запобігти переховуванню підозрюваного ОСОБА_7 від органу досудового розслідування.
Доводи захисників з приводу необґрунтованості пред'явлення підозри щодо участі в злочинній організації, суд відхиляє, та вважає, що обґрунтованість підозри повинна бути визначена, враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, обґрунтовується зібраними доказами та іншими матеріалами кримінального провадження, зокрема матеріалами НСРД..
Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру за своїм змістом відповідає вимогам ст. 278 КПК України та на даному етапі сумнівів щодо його законності або порушення порядку вручення не викликає.
Обраний запобіжний захід відносно підозрюваного узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Слід звернути увагу, що кримінальні правопорушення, у яких підозрюється ОСОБА_7 мають високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки вчинене з посяганням на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, та за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.
З огляду на викладене зазначені в апеляційній скарзі доводи щодо відсутності будь-яких даних про наявність ризиків не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Враховуючи наведене апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України, і тримання ОСОБА_7 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується запобіжний захід, передбачений вказаною нормою закону.
Підстав для застосування судом до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу апеляційний суд, на даному етапі досудового розслідування, не вбачає з огляду на вищевикладені мотиви.
Крім того, ч. 3 ст. 183 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Апеляційний суд вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання старшого слідчого, слідчим суддею дотримані в повному обсязі, а доводи скарги захисника не заслуговують на увагу.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також щодо злочинів, передбачених ст. 255-255-3 КК України..
Слідчий суддя, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, вирішив доцільним не визначати розмір застави, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги захисника, апеляційним переглядом не встановлено.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без зміни.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 травня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: