Номер провадження 22-ц/821/783/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №704/232/18 Категорія: 302000000 Дьяченко Д. О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
22 травня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
суддів Новікова О.М., Гончар Н.І., Карпенко О.В.,
за участю секретаря Кофанової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 11 лютого 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» третя особа Приватний нотаріус Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Береза Дарія Василівна, Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Левицька Елеонора Антонівна про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною, скасування державної реєстрації речових прав, -
У березні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із вказаним позовом, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_3 (правонаступниками якої є позивачі), яка мала у власності земельну ділянку з кадастровим номером 7124083200-01-00-0286 площею 2,50 га та земельну ділянку з кадастровим номером 7124083200-01-00-0287 площею 2,49 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області загальною площею 4,99 га, уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс-Плюс» Договір оренди землі № 46 від 16.09.2011 року.
Вищевказані земельні ділянки передано відповідачу в строкове платне користування на умовах оренди строком на 5 років. Розмір орендної плати становив 5,5 % від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки.
Вказаний Договір було зареєстровано у відділі Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області від 07.06.2012 року за № 712408324003774 та за № 712408324003775.
Також між сторонами складено Акти про передачу та прийом земельних ділянок. Кадастровий номер земельної ділянки 7124083200-01-00-0286 змінено на 7124083200:01:001:0286, а кадастровий номер земельної ділянки 7124083200-01-00-0287 змінено на 7124083200:01:001:0287 в зв'язку з приведенням до чинного законодавства, відповідно до розробленої технічної документації із землеустрою та внесено в базу даних.
Позивачі направили відповідачу листи-повідомлення від 06.03.2017 року про відмову в поновленні договору оренди землі з проханням повернути земельну ділянку власнику з дня припинення дії договору за актом приймання-передачі земельної ділянки.
Однак, будь-яких відповідей з цього приводу від відповідача не отримували.
Отримавши Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № позивачам стало відомо, що 07.10.2016 року приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Березою Д.В., було здійснено державну реєстрацію речового права за Договором №46 на підставі Додаткової угоди від 08.04.2015 року, а строк дії Договору змінено з правом пролонгації.
Оскільки орендодавець ОСОБА_3 не підписувала оспорювану додаткову угоду до Договору і її волевиявлення на укладення не було, відповідно сторони не досягли усіх істотних умов цієї Додаткової угоди, що є підставою для визнання останньої недійсною та скасування державної реєстрації речового права, а тому позивачі звернулись з даним позовом до суду.
Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 11 лютого 2025 року позов задоволено частково.
Скасовано державну реєстрацію речового права Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» на земельну ділянку розміром 2,4862 га., кадастровий номер 7124083200:01:001:0286, яка розташована на території Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 33833486 від 13.02.2017 року та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номеру запису про інше речове право 16814418 від 07.10.2016 року (із змінами від 13.02.2017 року) про право оренди Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» земельної ділянки розміром 2,4862 га на підставі додаткової угоди №б/н від 08.04.2015 року до договору оренди землі №46 від 16.09.2011 року, кадастровий номер 7124083200:01:001:0286, строком до 07.06.2026 року з правом пролонгації.
Скасовано державну реєстрацію речового права Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» на земельну ділянку розміром 2,501 га., кадастровий номер 7124083200:01:001:0287, яка розташована на території Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 33833216 від 13.02.2017 року та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номеру запису про інше речове право 16709212 від 30.09.2016 року (із змінами від 13.02.2017 року) про право оренди Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» земельної ділянки розміром 2,501 га на підставі додаткової угоди №б/н від 08.04.2015 року до договору оренди землі №46 від 16.09.2011 року, кадастровий номер 7124083200:01:001:0287, строком до 07.06.2026 року з правом пролонгації.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс», код ЄДРПОУ 34150627 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1879,46 грн. та витрати по платі вартості судових експертиз в розмірі 26000,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що, оскільки висновком експерта за результатами проведення фізико-хімічної експертизи матеріалів документів встановлено, що в додатковій угоді до договору оренди після внесення записів в основний текст додаткової угоди та після виконання підпису ОСОБА_3 була здійснена допечатка тексту, а саме п.2 угоди щодо продовження строків дії договору оренди, яким було істотно збільшено строк дії договору оренди землі без відома та згоди орендодавця, то відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦПК України дана угода в цій частині є нікчемною.
Таким чином, оскільки державна реєстрація речового права Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» на земельні ділянки, які належали позивачам на праві приватної власності відбулась на підставі нікчемного правочину, така державна реєстрація речового права підлягає скасуванню, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з невідповідності висновків суду встановленим обставинам у справі, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просило його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що додаткова угода від 08.04.2015 року до Договору оренди землі №46 від 16.09.2011 року ОСОБА_3 та ТОВ «ВП «Імпульс-Плюс» укладена сторонами з досягненням всіх істотних умов. Так сторони домовилися про збільшення орендної плати та встановити в даній додатковій угоді виплату орендної плати в розмірі 5,5 %від нормативно грошової оцінки, крім того змінилася нормативно грошова оцінка землі. Також було передбачено можливість виплати орендної плати в натуральній формі, обсяги виплати значно збільшилися порівняно з основним договором.
Дані обставини жодним чином не заперечувалися позивачем та не визнавалися недійсними ні в позовній заяві, ні під час розгляду справи по суті.
Даний договір, який не скасований судом та не визнаний недійсним, та дана Додаткова угода були зареєстровані в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Але всупереч встановленим обставинам, судом необґрунтовано скасовано саме запис про реєстрацію права оренди згідно діючого договору оренди та скасування реєстрації діючої Додаткової угоди оскільки судом встановлено, що лише частина Додаткової угоди є нікчемною, інші істотні умови викладені в Додатковій угоді залишаються чинним, не заперечувалися позивачем та підлягають державній реєстрації, оскільки є істотними умовами договору оренди земельної ділянки.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
В судове засідання апеляційного суду сторони, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду даної справи, не з'явились. Відповідно до приписів ч. 2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення не в повній мірі відповідає вказаним вимогам.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 009343, виданого 11.04.2003 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 4,99 га., кадастровий номер 7124083200-01-00-0286 (площа 2,50 га.); кадастровий номер 7124083200-01-00-0287 (площа 2,49 га.) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Кобринівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області.
В судовому засіданні встановлено, що кадастровий номер земельної ділянки 7124083200-01-00-0286 змінено на 7124083200:01:001:0286, а кадастровий номер земельної ділянки 7124083200-01-00-0287 змінено на 7124083200:01:001:0287 у зв'язку з приведенням до чинного законодавства, відповідно до розробленої технічної документації із землеустрою.
Згідно з договором оренди землі №46 від 16.09.2011 року ОСОБА_3 надала в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс-Плюс», належну їй земельну ділянку загальною площею 4,99 га строком на 5 років. Розмір орендної плати становить 5,5 % від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки. Даний Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області від 07.06.2012 року за № 712408324003774 та №712408324003775.
Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 29.08.2017 спадкоємцем ОСОБА_3 є ОСОБА_2 . До складу спадщини увійшла земельна ділянка площею 2,5010 га., кадастровий номер 7124083200:01:001:0287.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 29.08.2017 спадкоємцем ОСОБА_3 є ОСОБА_1 . До складу спадщини увійшла земельна ділянка площею 2,4862 га., кадастровий номер 7124083200:01:001:0286.
Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 818115308 від 04.03.2017 року 07.10.2016 року приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Березою Д.В., було здійснено державну реєстрацію речового права за Договором №46 від 16.09.2011 (кадастровий номер земельної ділянки 7124083200:01:001:0286). Також з Інформаційної довідки вбачається, що цим же приватним нотаріусом (Береза Д.В.) було здійснено державну реєстрацію речового права щодо Додаткової угоди від 08.04.2015 року та змінено строк дії Договору з правом пролонгації.
Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 81819604 від 04.03.2017 року 30.09.2016 року приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Березою Д.В., було здійснено державну реєстрацію речового права за Договором №46 від 16.09.2011 (кадастровий номер земельної ділянки 7124083200:01:001:0287). Також з Інформаційної довідки вбачається, що цим же приватним нотаріусом (Береза Д.В.) було здійснено державну реєстрацію речового права щодо Додаткової угоди від 08.04.2015 року та змінено строк дії Договору з правом пролонгації.
Відповідно до Додаткової угоди від 08.04.2015 року до Договору оренди землі №46 від 16.09.2011 року ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс-Плюс» пункт 8 Договору оренди землі №46 від 16.09.2011 року виклали в такій редакції: «Договір укладено на 15 років. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.»
Згідно з висновком експерта № 10207 від 12.09.2023 р. за результатами проведення почеркознавчої експертизи у цивільній справі №704/232/18 встановити, чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 в додатковій угоді від 08.04.2015 року до Договору оренди землі № 46 від 16.09.2011 року не виявилось можливим.
Згідно з висновком експерта № 15233 від 15.07.2024 року за результатами проведення фізико-хімічної експертизи матеріалів документів в цивільній справі №704/232/18 Додаткова угода від 08.04.2015 до договору оренди землі № 46 від 16.09.2011 містить ознаки пізнішого внесення змін в первісний зміст, зокрема після слів «...солома 50 тюків» пункту 1 Додаткової угоди та перед графою «Підписи сторін» наявний пізніше додрукований фрагмент тексту: «2. Викласти....» та закінчується словами «... печатками Сторін.» Первинний текст Додаткових угод не містив вищевказаний текстовий фрагмент. Допечатка тексту п.2 здійснювалась після внесення записів в основний текст додаткової угоди, що свідчить про виконання допечатки тексту п.2 після виконання підпису ОСОБА_3 .
Згідно з частиною 4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права щодо позовної вимоги про визнання недійсною додаткової угоди
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб'єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб'єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов'язки. Здійснення правочину законодавством може пов'язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов'язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі їх суб'єктів).
У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб'єктів цивільного права.
Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.
Частиною першою статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним в силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також застосування спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Якщо сторона не виявила свою волю до вчинення правочину й до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
У справі, яка переглядається, відсутні докази того, що ОСОБА_1 не підписувала оспорювану додаткову угоду від 08 квітня 2015 року до договору оренди землі від 16 вересня 2011 року № 46. Разом із цим станом на час підписання цієї угоди, остання не містила тексту про строк дії договору оренди землі, який як встановлено судовим експертом, було додрукованого пізніше.
Таким чином, слід зазначити, що строк дії договору є однією із істотних умов договору, щодо якого згоди між орендодавцем і орендарем не було досягнуто.
Водночас, колегія суддів враховує положення статті 217 ЦК України, яка регламентує правові наслідки недійсності окремих частин правочину. Зокрема, згідно з ч.1 ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Так як додаткова угода, яка належним чином підписана орендодавцем (протилежного позивачами не доведено), містить і іншу істотну умову (зокрема, про ціну договору оренди) і в цій частині відсутні докази про недійсність цієї умови, тому колегія суддів вважає, що визнання додаткової угоди недійсною повністю не відповідатиме інтересам сторін.
Так як судовою експертизою підтверджено факт пізнішого часткового додрукування додаткової угоди, то доцільним є визнання цієї угоди недійсною саме в частині, які додруковані пізніше, тобто після дати укладення додаткової угоди і під якою підписалась орендодавець.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання додаткової угоди нікчемною, оскільки даний правочин є оспорюваним та вважає за доцільне визнати недійсною додаткову угоду лише в тій частині, що визначена судовим експертом як додрукована пізніше, після її укладення.
Отже, підлягає визнанню недійсним пункт другий додаткової угоди від 08 квітня 2015 року, в редакції: «Викласти пункт 8 Договору оренди землі №_46_від 16.09.2011року в наступній редакції: «Договір укладено на 15 (п'ятнадцять) років. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. Ця угода складена на 1 сторінці у 3 примірниках, кожний з яких має однакову юридичну силу. Ця угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та її скріплення печатками Сторін», укладену між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» та ОСОБА_3 - до договору оренди землі № 46 від 16 вересня 2011 року, на земельну ділянку розміром 2,4862 га, з кадастровими номерами 7124083200:01:001:0286 та на земельну ділянку розміром 2,501 га 7124083200:01:001:0287.
З огляду на це колегія суддів вважає, що наявні підстави для визнання частково недійсною додаткової угоди від 08 квітня 2015 року до договору оренди землі від 16 вересня 2011 року.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 25 вересня 2020 року у справі № 704/41/18 (провадження № 61-22180св19), від 14 квітня 2021 року у справі № 704/588/17 (провадження № 61-19409св20), від 08 червня 2022 року у справі №704/42/18 (провадження №61-7022св21).
Колегія суддів зауважує, що неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції є підставою для виходу за межі апеляційної скарги в порядку статті 367 ЦПК України.
Щодо вимоги про скасування державної реєстрації
Позивачами також заявлена вимога про скасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок, прийнятої на підставі додаткової угоди до договору оренди від 08 квітня 2015 року.
Відповідно до статті 17 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Реєстрація права оренди ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» на земельні ділянки відбулася на підставі угоди, яка, як вище встановлено, є частково недійсною.
Частиною першою статті 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що реєстрація частково недійсного договору оренди (а саме в частині істотної умови договору - строку дії договору оренди), порушує права та законні інтереси позивачів на користування та розпорядження своєю власністю (земельною ділянкою), що суперечить вимогам статті 317 ЦК України, а тому, як правильно вважав суд, таке право підлягає відновленню шляхом скасування державної реєстрації речового права.
Крім того, слід зауважити, що у зв'язку з визнанням недійсною додаткової угоди, зокрема у частині строків договору оренди, та зважаючи, що наразі строк договору оренди закінчився, колегія суддів вважає, що наявність державної реєстрації порушує права позивачів.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст. 376 ЦПК України, у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині визнання нікчемною додаткової угоди.
Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу директора товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» Олександра Осадчука задовольнити частково.
Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 27 лютого 2024 року- скасувати в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс», третя особа Приватний нотаріус Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Береза Дарія Василівна, Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Левицька Елеонора Антонівна про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та ухвалити у даній частині нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в цій частині задовольнити частково.
Визнати недійсним пункт другий додаткової угоди від 08 квітня 2015 року, укладеної між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс Плюс» та ОСОБА_3 , включаючи речення: «Ця угода складена на 1 сторінці у 3 примірниках, кожний з яких має однакову юридичну силу. Ця угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та її скріплення печатками Сторін».
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 26 травня 2025 року.
Судді: