Провадження № 11-сс/821/239/25 Справа № 705/4301/24 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
23 травня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
головуючогоОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі прокурора (відеоконференція) підозрюваної (відеоконференція) захисників: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 травня 2025 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Черкаської області, Жашківського району, м. Жашків, громадянка України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
яка підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 306, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 321 КК України,
Начальник відділення СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 звернувся до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_7 , яке погоджене керівником Уманської окружної прокуратури ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024252100000051 від 02.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України.
Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 травня 2025 року клопотання слідчого задоволено та застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 28 червня 2025 року включно без можливості внесення застави.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваної ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту або в разі залишення запобіжного заходу тримання під вартою обрати як альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В апеляційній скарзі зазначається, що в клопотанні про обрання запобіжного заходу, ініціаторами формально перелічено всі ризики, передбачені ст. 177 КПК України без їх належного обґрунтування з посиланням на відповідні матеріали, які додані до клопотання.
Прокурором не доведено, що підозрювана зможе переховуватися від органів слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема здійснювати незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Не враховано характеризуючи дані щодо підозрюваної, яка має міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується за місцем свого проживання, раніше не судима.
Також захисник вказує, що в сторони обвинувачення відсутні будь які докази щодо причетності ОСОБА_7 до скоєних злочинів.
Скаржник вважає, що висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, дослідженими під час судового розгляду, суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрювану, які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.
Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно зі ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що у провадженні СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024252100000051 від 02.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що з метою вчинення особливо тяжких злочинів (незаконного придбання, зберігання та перевезення з метою збуту та незаконного збуту наркотичних засобів, а також сильнодіючого лікарського засобу - дифенгідрамін (димедрол) у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше липня місяця 2024 року, точної дати, часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено, до ОСОБА_7 звернулася ОСОБА_12 , будучи особою без визначеного роду занять, яка володіючи якостями лідера, організаторськими здібностями, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи, маючи надійний канал поставки наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів, вирішила створити та очолити стійке ієрархічне об'єднання - злочинну організацію, з метою протиправного особистого збагачення, шляхом вчинення систематичного незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів на території м. Одеса та м. Черкаси.
Отже ОСОБА_7 , надавши свою згоду на пропозицію ОСОБА_12 , погодившись на умови останньої, стала учасником очолюваної ОСОБА_12 злочинної організації.
Так, найвищу ланку у злочинній організації, взявши на себе функцію загального керівництва злочинною організацією, ОСОБА_12 відвела собі та особисто підібрала та залучила до участі у ньому в якості співорганізатора довірену особу зі свого найближчого оточення ОСОБА_13 , яким повинні були підпорядковуватися інші учасники злочинної організації, які безумовно, чітко і своєчасно повинні були виконувати всі вказівки, настанови та вимоги. При цьому саме ОСОБА_12 , спільно з ОСОБА_13 , мали визначати напрямки злочинної діяльності, ролі співучасників, ієрархічне положення кожного з них, розробляти плани вчинення злочинів і доводити до безпосередніх виконавців їх вчинення, координувати їх злочинну діяльність згідно з ієрархічною побудовою організації, приймати рішення про включення до складу злочинної організації нових членів, здійснювати контроль за їх діяльністю через підпорядкованих безпосередньо їм членів, за необхідності особисто приймати участь у вчиненні злочинів, розподіляти отримані злочинним шляхом кошти.
Другу ланку у злочинній організації ОСОБА_12 та ОСОБА_13 відвели своїм найбільш довіреним особам - ОСОБА_14 , якого визначили адміністратором телеграм-чату зі збуту наркотичних засобів «Надежда Васильевна», з метою ведення злочинної діяльності пов'язаної з вчиненням систематичного незаконного збуту наркотичних засобів, обіг яких обмежено на території м. Черкаси, батькам - ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які на спільних зборах із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 обговорювали та надавали рекомендації, щодо вчинення злочинів пов'язаних з незаконним збутом наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол, та здійснювали постачання наркотичного засобу - метадон.
Третя ланка у злочинній організації складалась із інших учасників злочинної організації, між якими було розподілено їх функції та ролі, а саме: постачальників сильнодіючого лікарського засобу - димедрол, якими є ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Осіб, які здійснювали фасування, перевезення, розкладання суміші з наркотичного засобу та сильнодіючого лікарського засобу, з метою подальшого збуду, а саме: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , а також осіб, які здійснювали фасування, зберігання з метою збуту суміші з наркотичного засобу, та сильнодіючого лікарського засобу - ОСОБА_24 , ОСОБА_25 . Осіб, які здійснювали розкладання заздалегідь пофасованого для збуту наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол - ОСОБА_26 та інших невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб. Пособників: ОСОБА_27 , який за грошову винагороду здійснював діяльність по контролю виведення грошових коштів, отриманих від збуту наркотичних засобів, з банківських рахунків, зняття грошових коштів з банківських карток, які попередньо за грошову винагороду були отримані в користування від третіх осіб та ОСОБА_28 , який раніше працював в правоохоронних органах та будучи обізнаним про форми і методи документування злочинів, пов'язаних зі збутом наркотиків, здійснював консультування щодо конспірації її діяльності з метою уникнення притягнення до відповідальності та запобігання викриття правоохоронними органами діяльності учасників організації за встановлену щомісячну грошову винагороду.
Завданнями і метою існування злочинної організації було налагодження збуту наркотичних засобів на території м. Одеса та м. Черкаси, задля незаконного збагачення учасників групи, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_25 , ОСОБА_14 , ОСОБА_28 , ОСОБА_27 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_26 ОСОБА_24 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб.
ОСОБА_7 , як учасник злочинної організації, виконувала такі функції:
- будучи довіреною особою ОСОБА_12 , приймала участь, шляхом надання порад, у підготовці до здійснення збуту заздалегідь пофасованої суміші з наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол.
- спільно з ОСОБА_15 постачали наркотичний засіб - метадон ОСОБА_12 для подальшого фасування та збуту іншими учасниками злочинної організації;
- здійснювала фасування наркотичних та сильнодіючих лікарських засобів для подальшого їх збуту за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
- приймала участь в розподілі грошових коштів, отриманих від злочинної діяльності, між учасниками злочинної організації;
- отримувала кошти здобуті від незаконного збуту наркотичного засобу - метадон.
Так, задокументована діяльність організованої групи полягала в систематичному придбанні та/або виготовленні наркотичного та сильнодіючого лікарського засобів, їх перевезенні до міста Жашків, де вказані речовини розважувались на «дози», змішувались між собою, фасувались та пакувались у так звані «майстер-клади», тобто велику кількість окремих згортків, поміщених в об'ємне фасування.
Відповідно до розробленого ОСОБА_12 плану вчинення злочинів, з яким були обізнані основні учасники, ОСОБА_7 та ОСОБА_15 здійснювали фасування в полімерні згортки наркотичний засіб метадон змішуючи його при цьому із сильнодіючим лікарським засобом дифенгідрамін (димедрол), в невстановленому в ході досудового розслідування місця, які після цього незаконно приховано зберігали та перевозили заздалегідь пофасовану суміш за місцем проживання ОСОБА_12 .
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 04.12.2024, постачання ОСОБА_12 наркотичного та сильнодіючого лікарського засобів здійснювали ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , та зокрема 09.11.2024 ОСОБА_12 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , домовилась з ОСОБА_19 , щодо постачання сильнодіючого лікарського засобу димедрол, який в подальшому ОСОБА_12 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 спільно з ОСОБА_25 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 змішали з наркотичним засобом - метадон, розфасували його у невстановлену кількість полімерних згортків, але не менше як 3 (три) штуки так звані «закладки».
В подальшому ОСОБА_12 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, незаконно перевезла заздалегідь пофасований наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, з метою подальшого збуту невідомим особам в м. Одеса.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час але не пізніше 04.12.2024 постачання ОСОБА_12 наркотичного та сильнодіючого лікарського засобів здійснювали ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , та зокрема 09.11.2024 ОСОБА_12 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , домовилась з ОСОБА_19 , щодо постачання сильнодіючого лікарського засобу димедрол, який в подальшому ОСОБА_12 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 спільно з ОСОБА_25 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 змішали з наркотичним засобом - метадон, розфасували його у невстановлену кількість полімерних згортків, але не менше як 3 (три) штуки так звані «закладки».
В подальшому ОСОБА_12 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, незаконно перевезла заздалегідь пофасований наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, з метою подальшого збуту невідомим особам в м. Одеса.
30.04.2025 року о 09 годині 00 хвилин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано відповідно до ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 306 КК України.
30.04.2025 року повідомлено про підозру ОСОБА_7 ..
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених:
ч. 2 ст. 255 КК України, тобто в участі у злочинній організації;
ч. 3 ст. 307 КК України, тобто в незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту та незаконному збуті наркотичних засобів, вчиненому організованою групою в складі злочинної організації;
ч. 4 ст. 321 КК України, тобто в незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті сильнодіючих лікарських засобів, вчиненому організованою групою в складі злочинної організації без спеціального на те дозволу;
ч. 2 ст. 306 КК України, тобто в використанні коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, сильнодіючих лікарських засобів з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, сильнодіючих лікарських засобів вчиненому за попередньою змовою групою осіб в складі злочинної організації.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя виснував, що наразі підозра у вчиненні злочинів, які інкриміновані ОСОБА_7 є обґрунтованою, та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому досягнення мети, визначеної у ст. 177 КПК України, наразі можливе виключно шляхом взяття підозрюваної ОСОБА_7 під варту, з чим погоджується апеляційний суд.
Як видно з наданих матеріалів, слідчим суддею належним чином і в повній мірі досліджені у сукупності наявні докази у провадженні, долучені до клопотання, які є достатньо вагомими на підтвердження обґрунтованості підозри й дають достатньо вагомі підстави зробити об'єктивний висновок, що ОСОБА_7 могла вчинити інкриміновані їй кримінальні правопорушення.
Що стосується доводів захисників про недостатню вагомість ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та відсутність підстав для застосування до підозрюваної виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то вони не можуть бути прийняті до уваги зважаючи на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 2 ст. 306 КК України, які відносяться до категорій тяжких та особливо тяжких злочинів і за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років.
Тому, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованих їй злочинів та покарання, яке загрожує останній у разі визнання її винуватою, існує реальний ризик того, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, адже дії злочинної групи були чіткими, з визначеними ролями, мали систематичний характер, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.
На наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, вказує те, що ОСОБА_7 , знаходячись на свободі, будучи обізнаною у доказах, які на теперішній час наявні в матеріалах кримінального провадження, може безпосередньо чи опосередковано чинити тиск на інших підозрюваних у кримінальному провадженні, з метою ухилення від притягнення до відповідальності, зокрема й на тих осіб, які наразі є невстановленими органом досудового розслідування.
Доводи захисту про те, що підозрювана має сталі соціальні зв'язки, є жінкою, раніше не судима, має постійне місце проживання, на переконання колегії суддів, не є стримуючим фактором, який зможе запобігти переховуванню підозрюваної ОСОБА_7 від органу досудового розслідування.
Доводи захисників з приводу необґрунтованості пред'явлення підозри щодо організації та участі в злочинній організації, суд відхиляє, та вважає, що обґрунтованість підозри повинна бути визначена, враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, обґрунтовується зібраними доказами та іншими матеріалами кримінального провадження.
Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру за своїм змістом відповідає вимогам ст. 278 КПК України та на даному етапі сумнівів щодо його законності або порушення порядку вручення не викликає.
Обраний запобіжний захід відносно підозрюваної узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Слід звернути увагу, що кримінальні правопорушення, у яких підозрюється ОСОБА_7 мають високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки вчинені з посяганням на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, та за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.
З огляду на викладене зазначені в апеляційній скарзі доводи щодо відсутності будь-яких даних про наявність ризиків не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Враховуючи наведене апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України, і тримання ОСОБА_7 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується запобіжний захід, передбачений вказаною нормою закону.
Підстав для застосування судом до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу апеляційний суд не вбачає з огляду на вищевикладені мотиви.
Крім того, ч. 3 ст. 183 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Апеляційний суд вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання старшого слідчого, слідчим суддею дотримані в повному обсязі, а доводи скарги захисника не заслуговують на увагу.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Слідчий суддя, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, вирішив не доцільним визначати розмір застави, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги захисника, апеляційним переглядом не встановлено.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без зміни.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 травня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: