Провадження № 33/821/194/25 Справа № 707/317/25 Категорія: ч.1 ст. 173-2 КУпАПГоловуючий у І інстанції Баронін Д. Б. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А. В.
23 травня 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю правопорушника ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника Філя О.М. на постанову Черкаського райсуду Черкаської обл. від 14.02.2025 р., якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Байбузи, Чер-
каського р-ну Черкаської обл., громадянина
України, який має середню освіту, не працює,
одружений, має на утриманні двох неповно-
літніх дітей 2015 та 2019 р. н., проживає
АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 173? КУпАП та на нього накладено адмінстягнення у виді громадських робіт строком 40 годин, стягнуто судовий збір в сумі 605,6 грн., -
Відповідно до постанови суду, ввечері 25.01.2025 р. за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , що полягало у фізичному, психологічному та економічному насильстві, чим скоїв адмінправопорушення передбачене ч. 1 ст. 173? КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник Філь О.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд не з'ясував всіх фактичних обставин справи, спрощено підійшов до розгляду справи, не сприяв об'єктивному та неупередженому розгляду справи, неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до винесення незаконної, на думку апелянта, постанови.
Зазначає, що в матеріалах справи не міститься жодного доказу заподіяння ОСОБА_1 насилля над дружиною. В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_2 декілька раз вибачалася, просила закрити справу, оскільки помилилася коли зверталася до поліції звинувачуючи свого чоловіка ОСОБА_1 , але суд не прийняв її пояснення до уваги та необґрунтовано визнав останнього винним. Матеріали справи не містять доказів заподіяння ОСОБА_1 насилля.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши правопорушника ОСОБА_1 , який не заперечував від розгляду апеляційної скарги за відсутності захисника Філя О.М., підтримав доводи апеляційної скарги, потерпілу ОСОБА_2 , яка просила пом'якшити призначене адміністративне стягнення, замінити призначене адмінстягнення у виді громадських робіт строком 40 годин на штраф, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не-обґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254- 256 КУпАП.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173? КУпАП, вчинення домашнього насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого настає адмінвідповідальність.
Під домашнє насильство, зокрема і психологічного характеру, яке утворює склад адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173? КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених у диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Разом з тим, вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами (наприклад аудіо/відео фіксацією), що є необхідним елементом складу даного правопорушення.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п. 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно ст. 10 КУпАП, адмінправопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
З аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 1732 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд помилково визнав ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушень підтверджується даними протоколу про адмінправопорушення серії ВАБ № 998676 від 26.01. 2025 р., протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 26.01.2025 р., письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що дійсно ввечері 25.01.2025 р. за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , що полягало у фізичному, психологічному та економічному насильстві, чим скоїв адмінправопорушення передбачене ч. 1 ст. 173? КУпАП.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо нього у зв'язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права є необґрунтованими та спростовуються даними дослідженими та наведеними в постанові суду доказами.
Аналізом матеріалів справи встановлено, що викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним, обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що місцевим судом повно та всебічно досліджені матеріали справи та правильно встановлені фактичні обставини справи.
Таким чином, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження по справі.
Доводи апеляційної скарги про допущені порушення в процесі провадження у цій справі не ґрунтуються на матеріалах справи із яких вбачається, що порушень закону, які б тягли скасування чи зміну постанови допущено не було.
Матеріали справи містять докази доведеності події адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП, та вини ОСОБА_1 у його вчиненні.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173? КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адмінвідповідальності, вчинила домашнє насильство.
П. п. 4 та 7 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Нормами зазначеного закону встановлено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173? КУпАП, суд першої інстанції виходив з доведеності його вини, обґрунтовуючи свій висновок змістом протоколу про адмінправопорушення серії ВАБ № 998676 від 26.01.2025 р., даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке що готується), поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адмінправопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, за обставин, викладених у постанові, підтверджується доказами в справі у їх сукупності та апеляційним судом визнані доведеними.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адмінстягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адмінправопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Разом з тим, накладаючи на ОСОБА_1 адмінстягнення у вигляді 40 годин громадських робіт, суд не звернув уваги, що санкція ч. 1 ст. 1732 КУпАП передбачає накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб, однак при призначенні адміністративного стягнення судом зазначено, що ОСОБА_1 згідно з протоколом притягувався до адміністративної відповідальності, але достовірних доказів цього не надано, також суд не звернув уваги на той факт що в матеріалах відсутні обтяжуючі обставини, що санкція статті передбачає інші можливі види адмінстягнення, таким чином постанова суду першої інстанції в частині накладення стягнення належним чином не обґрунтована, а тому підлягає зміні.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адмінправопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адмінправопорушення, зазначені у ч. ч. 3, 4 цієї статті.
Враховуючи, відомості про особу правопорушника, який щиро кається, раніше до відповідальності не притягався, позицію потерпілої ОСОБА_2 , яка просила пом'якшити стягнення, тому апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для накладення на нього такого суворого адмінстягнення, за даних обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про застосування у відношенні нього адмінстягнення у вигляді штрафу.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні в частині накладення стягнення.
Керуючись ст. ст. 33, 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Постанову Черкаського райсуду Черкаської обл. від 14.02.2025 р. стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173? КУпАП - змінити в частині накладення стягнення.
Накласти на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173? КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн., в іншій частині постанову суду залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника Філя О.М. задовольнити частково.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Белах А.В.