Справа № 761/2856/24
Провадження № 1-кп/761/2037/2025
30 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в залі судових засідань, кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100000000111 від 08.02.2023, відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, яка здобула вищу освіту, працює заступником генерального директора у комунальному підприємстві «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), незаміжня, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361-2, ч. 2 ст. 361-2 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченої - ОСОБА_2 ,
Шевченківським районним судом міста Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100000000111 від 08.02.2023, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361-2, ч. 2 ст. 361-2 КК України.
Ухвалою від 12 березня 2025 року відносно обвинуваченої ОСОБА_2 було продовжено раніше обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до 12 травня 2025 року включно.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 оголосив письмове клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинувачену ОСОБА_2 , обумовлюючи тим, що на даний час існують обґрунтовані підозри вважати, що ОСОБА_2 , усвідомлюючи вид та міру покарання, що загрожує їй за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, може переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Разом з тим, беручи до уваги, що обвинувачена перебуває з більшістю свідків у дружніх стосунках, остання шляхом вмовлянь, прохань, пропонування винагороди може незаконно впливати на них з метою відмови від раніше наданих показів або зміни показів у ході судового розгляду. Також, враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, існує ризик продовження здійснення ОСОБА_2 злочинної діяльності та вчинення нового кримінального правопорушення. Відтак, прокурор просив продовжити строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинувачену ОСОБА_2 .
Водночас, зауважив, що клопотання містить технічну помилку в частині зазначення ініціатора клопотання. Так, фактично клопотання подане прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , а він лише оголошує його зміст у судовому засіданні. Підтвердив, що клопотання було скероване до суду через електронну пошту.
Захисниця ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання, вказавши на порушення порядку звернення прокурора до суду із клопотанням про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_2 . Так, уповноважений прокурор звернувся до суду із клопотанням від 21.04.2025, яке не було підписано електронним цифровим підписом, а екземпляр письмового клопотання, яке б містило підпис прокурора ОСОБА_7 суду і стороні захисту подано не було. Враховуючи дану обставину, клопотання прокурора ОСОБА_7 не може вважатися поданим, що й унеможливлює розгляд такого клопотання по суті.
Захисник ОСОБА_5 зауважив, що оригінал клопотання не надано суду, так само стороні захисту було вручено лише копію.
Обвинувачена ОСОБА_2 підтримала своїх захисників.
Вислухавши доводи сторін провадження, ретельно дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали кримінального провадження №12023100000000111 від 08.02.2023, суд приходить до таких висновків.
Так, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Так, прокурор ОСОБА_9 звернувся до суду, шляхом направлення на електронну пошту суду, із клопотанням про продовження строку дії щодо обвинуваченої ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Водночас, як встановлено у ході судового розгляду, таке клопотання надійшло на електронну адресу суду не будучи скріпленим ЕЦП заявника, відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 р. № 2155-VIII, що підтверджується довідкою від 30.04.2025, складеною головним спеціалістом відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_10 та заступником керівника апарату суду ОСОБА_11 , згідно з якою, вказаний документ не містить електронного цифрового або кваліфікованого електронного підпису.
Суд вважає за необхідне зауважити, що ч. 1 ст. 24 КПК України встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
У свою чергу, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі Закон) передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Положення ст. 6 зазначеного Закону встановлюють, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
При цьому, оригіналом електронного документа, відповідно до вимог ст. 7 Закону, вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Електронний підпис, відповідно до визначення, що міститься в п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Таким чином, електронний цифровий підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора цього документа іншими суб'єктами електронного документообігу.
Проте, зі змісту відомостей, що містяться в матеріалах судового провадження №1-кп/761/2037/2025, вбачається, що клопотання прокурора ОСОБА_12 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинувачену ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на два місяці, яке надійшло на електронну пошту суду, подане до суду лише в електронній формі, що підтверджено й прокурором ОСОБА_4 у судовому засіданні, та без використання електронного підпису автора.
Згідно зі ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Так, відповідно до п. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
При цьому, Верховний Суд у своїй постанові №686/23167/19 від 10 червня 2020 року вказує, що забезпечення єдності практики є реалізацією принципу правової визначеності, яка втілюється з додержанням загальних засад кримінального провадження, встановлених у ст. 7 КПК, шляхом однакового застосування тієї самої норми закону в подібних правовідносинах.
Як зазначено у п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права.
Оскільки питання щодо можливості повернення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, яке не відповідає вимогам ст. 184, 199 КПК України, а також положенням Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», не врегульовано положеннями КПК України, суд вважає можливим застосувати схожі за своєю суттю положення ч. 2 ст. 304 КПК України.
Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона подана особою, яка не має права подавати скаргу.
Таким чином, беручи до уваги те, що клопотання прокурора ОСОБА_12 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинувачену ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на два місяці, не містить електронного підпису відповідно до ч. 2 ст. 17, ч. 4 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017, водночас, клопотання, скріплене власноручним підписом, до суду не надходило, суд вважає за необхідне повернути вказане клопотання ініціатору.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 179, 199, 304, 369-372 КПК України, Законом України «Про електронні довірчі послуги», суд
Клопотання прокурора ОСОБА_12 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинувачену ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на два місяці, повернути прокурору.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, обвинуваченою, її захисниками.
Повний текст ухвали оголосити 30 квітня 2025 року о 16 год. 45 хв.
Суддя ОСОБА_1