Справа № 758/827/25
3/758/1450/25
23 травня 2025 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №209825, 31.12.2024 року, о 21 год. 10 хв., в м. Києві по вул. Копилівська,38 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «NISSAN», д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проходив у кабінеті лікаря-нарколога за адресою: м.Київ, вул. Відпочинку, 18, висновок лікаря 006949.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за п.2.9 а Правил дорожнього руху за ч. 1 ст. 130 КУпАП як керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В попередньому судовому засіданні повідомив, що вину не визнає, біологічне середовище для лабораторного дослідження не здавав.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
За клопотанням ОСОБА_1 судом в режимі відеоконференції було допитано лікаря-нарколога ОСОБА_2 , яка повідомила суду, висновок складено клінічно, оскільки ОСОБА_1 ухилявся від здачі аналізів.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оглянувши відеозапис з нагрудної камери поліцейського, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до положень п. 2.9 А Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положеннями частини 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Згідно з пунктом 12 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Так, відповідно до Висновку КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» № 006949, складеного 01.01.2025 року, визначено перебування ОСОБА_1 31.12.2024 року о 22 год. 15 хв. в стані наркотичного сп'яніння (канабіоїди).
Відповідно до положень п. 7-8 Розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» передбачено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Відповідно до положень п. 12-13 Розділу ІІІ вказаної вище Інструкції предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду (п. 15 Розділу ІІІ вказаної Інструкції).
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (п. 22 Розділу ІІІ вказаної Інструкції).
Системний аналіз матеріалів справи та вимог "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", дає підстави для висновку, що при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння не було дотримано вимог вказаної Інструкції, а саме не було проведено лабораторного дослідження та не відібрано біологічний матеріал, а висновок складено лише на підставі візуального огляду лікарем.
Так, як вбачається із оглянутих відеозаписів з нагрудної камери поліцейського ( 3 (три) DVD-R) диски, о 21:02 31.12.2024 року працівники поліції зупинили водія ОСОБА_1 , під час спілкування працівники поліції у зв'язку з виявленням ознак алкогольного сп'яніння о 21:29 запропонували пройти огляд на місці за допомогою приладу «Драгер», о 21:43 проходить огляд результат - негативний. В подальшому запропонувати проїхати до лікаря-нарколога для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, на що ОСОБА_1 погодився. О 22:13 приїхали до медичного закладу «Соціотерапія», о 22:17 ОСОБА_1 на пропозицію пройти огляд та здати сечу погодився. Однак ОСОБА_1 здати аналізи сечі не зміг. О 23:54 лікар запитує : «Чи ви будете проходити огляд» Відповідь : «Я намагаюсь». О 00:05 ОСОБА_1 не зміг здати аналізи сечі, лікар повідомляє, що ОСОБА_1 ухилився від здачі сечі і складає Висновок: стан сп'яніння наркотичне (канабіоїди) - клінічно.
В результаті біологічний матеріал ОСОБА_1 для лабораторного дослідження не здавав, лікар складає Висновок що ОСОБА_1 знаходиться у стані наркотичного сп'яніння.
Вказане свідчить про те, що лікарем була встановлена наявність у організмі ОСОБА_1 наркотичних речовин без проведення лабораторних досліджень.
Окрім того, на відеозаписі лікар вказує, що останній ухиляється від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Отже, висновок про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння в порушення вимог п. 12-13 Розділу ІІІ вказаної вище Інструкції, складено лише на підставі клінічного огляду.
При цьому, слід зазначити, що виявлення у водія ознак наркотичного сп'яніння, передбачених п. 4 розділу І Інструкції не є доказом перебування водія у стані наркотичного сп'яніння, а є підставою для проведення огляду такого водія у встановленому законом порядку, що прямо вказано у п. 2 розділу І цієї Інструкції, за результатами якого відповідний стан сп'яніння знайде або не знайде підтвердження.
Інших доказів, які б підтверджували факт перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння матеріали справи не містять.
При цьому, суд звертає увагу на те, що зафіксована на відеозаписі поведінка ОСОБА_1 могла свідчити про його відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, що також є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою виявлення стану сп'яніння.
Як зазначено вище, диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за три окремі правопорушення: керування транспортним засобом в стані сп'яніння, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані сп'яніння, а також відмову від проходження на стан сп'яніння.
В той же час, у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Разом з тим, суд, виходячи з принципу диспозитивності не може самостійно визначати інші фактичні обставини та відповідний пункт ПДР України, аніж той, який вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Виходячи з вимог ст. 62 Конституції України, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише у разі доведення її вини в установленому законом порядку належними та допустимим доказами, що є складовою справедливого правосуддя у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі "Кобець проти України" (з урахуванням первісного визначення принципу "поза розумним сумнівом" у справі "Авшар проти Туреччини") доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
За таких обставин, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 247, 251, 252, 256, 283, 284 КУпАП України,
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП України закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя Л. В. Казмиренко