Справа № 308/9378/24
26 травня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в м. Ужгород , кримінальну справу № 308/9378/24, кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071030000743 від 16.03.2024 р. про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, тимчасово непрацюючого, одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення :
з участю прокурора - ОСОБА_4
потерпілої - ОСОБА_5
сторона захисту:
захисника - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_3
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків, форми вини і мотивів кримінального правопорушення:
Так, 15 березня 2024 року близько 20-23 години (точного часу у ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_3 перебуваючи за адресою свого місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 , де протягом останнього тижня проживав ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в ході спілкування та спільного вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_3 та присутнім ОСОБА_7 на грунті раптово виникнувших особистих неприязних стосунків, виникла сварка в ході якої ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень іншій особі, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, рукою, стиснутою в кулак, наніс останньому близько трьох-чотирьох ударів в область голови та обличчя, після отриманих ударів ОСОБА_7 впав на підлогу, та ОСОБА_3 , наніс останньому ще три удари ногою в область грудної клітки.
Від завданих тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 помер у приміщенні квартири АДРЕСА_2 .
Згідно Висновку судово-медичної експертизи, смерть громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми, яка проявилась у вигляді травматичного субарахноїдального крововиливу, травматичного субдурального крововиливу, переломом кісток лицевого черепу, які в своїй сукупності привели до розвитку масивного набряку та вклинення речовини головного мозку, що і став безпосередньою причиною смерті його. Дана причина смерті підтверджується наявністю перелому кісток лицевого черепу (який проходить від носолобного шва і розповсюджуються вліво і вправо по внутрішній та зовнішній стінкам орбіти в напрямку до скулових дуг); наявністю субдуральної гематоми над правою скронево-тім?яною ділянкою головного мозку; наявністю вогнищевих субарахноїдальних крововиливів над правою скронево-тім?яною ділянкою головного мозку; наявністю борозни ущемлення головного мозку, що проходить через потиличні долі обох півкуль і свідчить про його набряк та стиснення, а також даними додаткового судово гістологічного методу дослідження.
При судово-медичному дослідженні трупа гр. ОСОБА_7 , 1971 р.н., було виявлено тілесні ушкодження у вигляді: саден на лобі; синця на лобі зліва; рвано-забійної рани на лівій надбрівній дузі; синців на лівій щоці; синців на спинці носа, обох орбітальних ділянках із розповсюдженням їх на скулові ділянки обличчя, які зливаються в один і утворюють «симптом окулярів»; садна шиї справа; синця на зовнішній поверхні лівого плеча; синців на передні поверхні грудної клітки в проекції грудини (фіолетово-зеленого кольору); перелому кісток лицевого черепу; субарахноїдального та субдурального крововиливів; множинних переломів ребер зліва та справа; забою обох легень; розриву лівої легені та травматичного гемотораксу; розриву лівої долі печінки та гемоперитонеуму.
Тілесні ушкодження у вигляді синців на спинці носа, обох орбітальних ділянках із розповсюдженням їх на скулові ділянки обличчя, які зливаються в один і утворюють «симптом окулярів»; перелому кісток лицевого черепу; субарахноїдального та субдурального крововиливів; множинних переломів ребер зліва та справа; забою обох легень; розриву лівої легені та травматичного гемотораксу; розриву лівої долі печінки та гемоперитонеуму, найбільш ймовірно, виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими могли бути ноги сторонньої особи. Дані тілесні ушкодження потерпілий, найбільш ймовірно, отримав перебуваючи у горизонтальному або близькому до нього положенні, повернутий передньою поверхнею голови та тулуба до джерела спричинення тілесних ушкоджень.
Всі вищевказані тілесні ушкодження вкладаються в час події, що мала місце 15.03.2024 року.
Тілесні ушкодження у вигляді забою обох легень; розриву лівої легені та травматичного гемотораксу; розриву лівої долі печінки та гемонеритонсуму згідно п.2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом N?6 МОЗ України 17.01.1995 року, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які можуть знаходитися в опосередкованому зв?язку з настанням смерті гр. ОСОБА_8 , 1971 р.н.
Тілесні ушкодження у вигляді синців на спинці носа, обох орбітальних ділянках із розповсюдженням їх на скулові ділянки обличчя, які зливаються в один і утворюють «симптом окулярів», перелому кісток лицевого черепу; субарахноїдального та субдурального крововиливів із розвитком масивного набряку головного мозку, згідно п.2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв?язку з настанням смерті гр. ОСОБА_7 , 1971 р.н.
Смерть гр. ОСОБА_7 , 1971 р.н., настала в певний короткий проміжок часу після нанесення тілесних ушкоджень, який достатній для розвитку гемотораксу, гемоперитонеуму та розвитку травматичного шоку, що обумовлюється індивідуальними особливостями організму.
При судово-медичній експертизі на тілі трупа гр. ОСОБА_7 , 1971 р.н., тілесних ушкоджень характерних для самозахисту не виявлено. Виключена можливість, що тілесні ушкодження виявлені у гр. ОСОБА_7 , 1971 р.н., останній міг отримати в результаті падіння тіла з висоти власного зросту як з наданням прискорення так і без нього, оскільки вищевказані тілесні ушкодження є більш характерні для локальних ударів.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення , передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.
Під час здійснення головуючим процесуальних дій по визначенню обсягу та порядку дослідження доказів, обвинувачений ОСОБА_3 вказав, що свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнає частково. Заперечував наявність у нього умислу на позбавлення гр. ОСОБА_7 життя. По суті фактичних обставин справи пояснив, що 15 -16 березня 2024 року за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , ввечері разом з гр. ОСОБА_7 та гр. ОСОБА_9 спільно вживали алкогольні напої, а саме горілку. В подальшому він пішов до своєї кімнати , залишивши їх в кімнаті в якій вони розпивали алкогольні напої. Однак почувши крик своєї матері ОСОБА_10 повернувся до їх кімнати де побачив, як ОСОБА_7 та його мати сиділи на дивані , а ОСОБА_7 тримав мати за кофту , а вона кричала йому : « відстань від мене». Вказав, що не бачив, щоб ОСОБА_7 бив його матір ОСОБА_11 , тільки «тряс її», після чого він наніс 3-4 удари руками затиснутими в кулак в область обличчя ОСОБА_7 , після чого стягнув його з дивану на підлогу , а коли ОСОБА_7 почав підніматись , він наніс 2-3 удари ногою в область грудної клітини ОСОБА_7 , після чого вийшов з кімнати і направився до своєї кімнати. Вказав, що коли наносив останній удар ногою, ОСОБА_7 знаходився в положенні полу лежачи, спершись у диван. Після спливу двох хвилин він повернувся до кімнати і побачив, що ОСОБА_7 сидів на дивані , його обличчя було в крові , а мати його спала вже на цьому ж дивані . Він сказав ОСОБА_7 , щоб він йшов до себе додому і пішов до своєї кімнати. Карету швидкої допомоги він не викликав. Вказав, що його розбудила ОСОБА_12 , яка на той час була його співмешканкою, і сказала йому, що ОСОБА_13 лежить в кімнаті на підлозі холодний. Зазначив , що двічі на тиждень вживає алкогольні напої. Стосунки між ним і ОСОБА_7 були нормальні, в той вечір ОСОБА_7 йому не погрожував. Вказав, що не хотів ссмерті потерпілого , не хотів цього робити.
Не зважаючи на процесуальну позицію обвинуваченого в судовому засіданні, вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за встановлених судом обставин підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Так, потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що з обвинуваченим знайома візуально, а померлий ОСОБА_7 був її сином. Вказала, що її син ОСОБА_7 близько двох років зустрічався з ОСОБА_14 , яка є матірю обвинуваченого ОСОБА_3 . По суті фактичних обставин справи показала, що 16 березня 2024 року о 08 :30 год. зателефонував їй незнайомий чоловік і запитав, коли вона в останнє бачила свого сина. На що вона повідомила, що бачила його два - три дні перед цим. Зрозумівши, що щось трапилося , одягнулась і побігла до квартири де проживав обвинувачений ОСОБА_3 і його мати ОСОБА_15 . Коли вона підійшла до будинку, там вже працювала слідчо - оперативна група, поліція і її до приміщення квартири відразу не впустили. В приміщення квартири її пропустили біля 12 год., де вона бачила тіло свого сина ОСОБА_7 , який лежав на підлозі у великій кімнаті. Він був побитий, череп розламаний, щелепа зламана, права сторона обличчя опухла, ніс зламаний, зламані ребра. В квартирі був обвинувачений та працівники поліції. Вона бачила, як виводили з квартири обвинуваченого ОСОБА_3 , який перебував в стані спяніння. Вказала, що її син дружив з обвинуваченим , і поки не було ОСОБА_12 , між ними були добрі стосунки. Повідомила , що конфлікт між її сином та обвинуваченим виник на грунті зловживання алкогольними напоями. ОСОБА_16 неодноразово бив її сина . Повідомила суду, що очевидцем події не була.
Як доказ вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення прокурор в судовому засіданні зазначає показання свідків: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 .
Так, в судовому засіданні був допитаний свідок зі сторони обвинувачення ОСОБА_18 , яка суду надала показання про те, що обвинувачений є її сином, а померлий ОСОБА_7 був її близьким другом, співмешкали разом. По суті фактичних обставин справи показала, що ОСОБА_7 прийшов до них додому за місцем їх проживання в АДРЕСА_1 , де проживав пять днів до події. 15 березня 2024 року ввечері близько 22 год. вона, ОСОБА_7 та її син ОСОБА_3 перебуваючи в кімнаті квартири вживали алкогольні напої, а саме горілку. В кімнаті почалась бійка між ОСОБА_7 та її сином ОСОБА_3 через те, що ОСОБА_7 підвівся і почав копати її по ногах, в той час як вона сиділа на дивані. Наніс їй близько 10 ударів за пів години. Побачивши це, її син ОСОБА_3 підвівся і наніс ОСОБА_7 удари, однак не памятає чим наносив і скільки ударів. ОСОБА_7 від ударів впав на спину на підлогу головою до дверей , проте при падінні вдарився головою об книжкову полицю. Після того, як ОСОБА_7 впав на підлогу , останній ще ворушився, проте не підводився, після чого її син пішов до себе в кімнату, а вона лягла спати. Її розбудила ОСОБА_12 , яка була на той час співмешканкою її сина, та яка прийшла додому і побачила потерпілого на підлозі і сказала їй, що ОСОБА_7 помер і викликала працівників поліції. Повідомила суду, що коли ОСОБА_7 впав на підлогу, її син не наносив йому ударів. Того дня вони почали розпивати алкогольні напої ще вдень. Вказала, що того дня ОСОБА_7 окрім її сина, більше ніхто удари не наносив.
Так, в судовому засіданні був допитаний свідок зі сторони обвинувачення ОСОБА_21 , яка суду надала показання про те, що є сусідкою обвинуваченого ОСОБА_3 , а з потерпілим незнайома. По суті фактичних обставин справи їй майже нічого не відомо. Про подію дізналась від працівників поліції, які о 07 год. ранку постукали у двері її квартири та повідомили про те, що трапилось. Ввечері напередодні нічого не чула, ні криків, ні шума. Напередодні події з 19 год. до ранку перебувала вдома. Вказала, що обвинувачений проживає з матірю і дружиною або дівчиною. Повідомила, що обвинуваченого бачила часто в стані алкогольного сп'яніння разом із жінкою. Часто було чути з приміщення їх квартири голосну музику, побутові сварки між чоловіком і жінкою, що було привідом для скарг від сусідів.
Так, в судовому засіданні був допитаний свідок зі сторони обвинувачення ОСОБА_22 , яка суду надала показання про те, що на даний час є дружиною обвинуваченого ОСОБА_3 , а з померлим ОСОБА_7 перебувала в дружніх стосунках. Вказала , що точної дати не памятає, біля 04 год. ранку прийшла з роботи додому за адресою в АДРЕСА_1 . Побачивши нічне світло у кімнаті де спала ОСОБА_9 , зайшла в кімнату і побачила, що на підлозі лежав ОСОБА_7 , а ОСОБА_9 спала на ліжку в тій же кімнаті. У кімнаті був вимкнений телевізор , горіла нічна лампочка. Вона доторкнулася до ОСОБА_7 , після чого розбудила ОСОБА_23 , якій повідомила, що ОСОБА_7 мертвий. Після чого зайшла в кімнату, де спав її чоловік ОСОБА_24 і повідомила йому, що ОСОБА_7 мертвий, після чого він зайшов в кімнату де лежав ОСОБА_25 , торкнувся пульсу і сказав, що « реально помер». Коли вона прийшла додому ОСОБА_24 спав в їх кімнаті , перебував в стані спяніння. Вона викликала працівників поліції біля 05 -05:30 год. ранку. Оскільки перебувала в шоковому стані, не памятає чи були плями крові , чи видимі тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_26 . Повідомила суду, що того дня вона пішла на роботу о 07 год 50 хв. ранку. Коли вона вранці уходила на роботу, ОСОБА_27 та ОСОБА_9 вживали двоє алкогольні напої.
Оцінюючи покази свідків у їх сукупності та нерозривному взаємозв'язку, які є процесуальними джерелами доказів , у розумінні ст. 84 КПК України, суд вважає їх логічними та послідовними , такими, що узгоджуються між собою, не викликають сумнівів в їх достовірності, та враховує, що свідки попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідчення надані під присягою, а відтак аналізуючи зміст показань свідків в частині обставин, які вони сприймали особисто, суд визнає їх належними, оскільки вони підтверджують обставини , що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та обставини, які мають значення для кримінального провадження, та допустимими доказами вини обвинуваченого в пред'явленому обвинуваченні.
З аналізу показів свідків у їх сукупності та нерозривному взаємозв'язку із показаннями потерпілої ОСОБА_5 , які є процесуальними джерелами доказів , у розумінні ст. 84 КПК України, підтверджуються обставини того, що обвинувачений вчинив дії, які виразились у нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Обставин, регламентованих ст. 87 КПК України щодо свідків в ході судового розгляду встановлено не було.
Даних передбачених ч.2 ст. 96 КПК України стороною захисту відносно допитаних під час судового розгляду свідків для доведення недостовірності їх показань надано не було.
Cуд вважає за необхідне зауважити, що до обсягу дослідження доказів у кримінальному провадженні було включено допит свідків обвинувачення ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , зазначених у реєстрі матеріалів кримінального провадження. Однак стороною обвинувачення не забезпечено явку свідків обвинувачення ОСОБА_19 , ОСОБА_20 в судове засідання.
Слід зазначити, що судом та стороною обвинувачення вживались усі можливі заходи для допиту свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .
Суд неодноразово надсилав свідкам ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , повідомлення про дату, час та місце розгляду справи , однак такі повернулись без вручення адресату, з відміткою Укрпошти « адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд вжив всіх передбачених КПК заходів щодо забезпечення їх прибуття в судове засідання.
Судом належним чином були виконані вимоги ч. 6 ст. 22 КПК щодо створення необхідних умов для реалізації, зокрема, стороною обвинувачення її процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Суд зазначає, що прокурор не забезпечив участі свідків обвинувачення ОСОБА_19 , ОСОБА_20 для їх безпосереднього допиту в судовому засіданні (що з огляду на вимоги ч. 3 ст. 23 КПК є обов'язком прокурора), а вжиті судом заходи із цього приводу не дали дієвих результатів.
Вказані правові висновки узгоджуються із правовою позицією, яку висловив ВС у постанові від 03 серпня 2021 року у справі № 761/6970/14-к, де ВС вказав : «Таким чином, місцевий суд правильно зазначив, що прокурор не забезпечив участі свідка обвинувачення для його безпосереднього допиту в судовому засіданні (що з огляду на вимоги ч. 3 ст. 23 КПК є обов'язком прокурора), а вжиті судом заходи із цього приводу не дали дієвих результатів».
У зв'язку з обєктивною неможливістю допиту свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які були включені стороною обвинувачення до обсягу дослідження доказів у кримінальному провадженні , з огляду на те, що покази свідків не містять доказового значення прокурор в судовому засіданні відмовився від допиту цих свідків. Судові засідання неодноразово призначались і відкладались за відсутністю свідків, стороною обвинувачення явка жодного свідка в судове засідання забезпечена не була.
Сторона обвинувачення та сторона захисту не заявляла клопотань про допит інших осіб в якості свідків у кримінальному провадженні.
Однією з загальних засад кримінального провадження є безпосередність дослідження показань яка передбачена ст. 7 КПК України. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених КПК. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених КПК.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.
На підтвердження події вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та винуватості ОСОБА_3 у його вчиненні стороною обвинувачення надані суду та безпосередньо у судовому засіданні дослідженні наступні докази :
- Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань сформованого станом на 28.05.2024 року, відповідно до якого 16.03.2024 року було зареєстровано кримінальне провадження №12024071030000743, правова кваліфікація ч.2 ст. 121 КК України.
- електронний рапорт помічника чергового Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_28 від 16.03.2024 року відповідно до якого 16.03.2024 о 07:19 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 16.03.2024 о 07:17 за адресою: АДРЕСА_1 , настала смерть гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заявниця виявила тіло в кімнаті матері на підлозі. Зі слів заявниці напередодні ввечері ще його бачила, коли вчора о 19:00 год. прийшов до дому. Зі слів заявниці у чоловіка було безліч тілесних ушкоджень. Заявник: ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від ОСОБА_5 від 16.03.2024 року, згідно якого заявник ОСОБА_5 просить прийняти міри до ОСОБА_3 , який наніс тілесні ушкодження її сину ОСОБА_7
- письмовий дозвіл ОСОБА_17 від 16.03.2024 року на огляд в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
- протокол огляду місця події від 16.03.2024 року з долученою до нього таблицею ілюстрацій , який проведено слідчим СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_29 у присутності понятих, спеціаліста відповідно до якого обєктом огляду є труп чоловічої статі гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який знаходиться у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Було оглянуто дану квартиру, приміщення коридору, кімнат, зафіксована загальна обстановка на місці події в середині приміщення, розташування речей та предметів, недопалки сигарет.Також в ході огляду виявлено, що в кімнаті знаходиться тіло, наявний безлад, а саме розкидані недопалки з під сигарет, на підлозі наявний мусор, упаковки від сигарет та спиртних напоїв. Зафіксовано місцезнаходженя трупа, одежа, яка знаходилась на тілі померлого; та описано виявлені ушкодження при огляді трупа. Зазначено про місцезнаходження плям бурого кольору та вказано про вилучення речей під час огляду . Зокрема, згідно вказаного протоколу огляду місця події вилучались, зокрема: змиви речовини бурого кольору, схожої на кров, з яких: змив на стерильну марлеву пов?язку зроблений із підлоги біля трупа ОСОБА_7 , змив на стерильну марлеву пов'язку зроблений із підлоги кімнати біля предмета, зовні схожого на дерев?яну лиштву, змив на стерильний ватний аплікатор зроблений із нижньої частини дерев?яної шафи у кімнаті, змив на стерильний ватний аплікатор, зроблений із обличчя трупа ОСОБА_7 , недопалки з-під цигарок, куртка темного кольору, зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров, дерев?яний предмет, зовні схожий на дверний налічник (дверна лиштва), з лаковим покриттям, зі слідами речовини бурого кольору, зовні схожої на кров, склянна пляшка ємкістю 0,5 л з етикеткою «Greenday».
Під час слідчої дії здійснювалась відеофіксація даної слідчої дії відеокамерою марки «Nikon» із збереженням інформації на флеш-носії «Microsn» з адаптером до нього. Додаток до протоколу відеозапис. Відеозапис слідчої дії було відтворено у судовому засіданні в ході судового розгляду справи за участі сторін.
Після перегляду відеозапису, обвинувачений вказав, що впізнає житлове приміщення в якому проживає , вказав адресу квартири та підтвердив обставини слідчої дії .
- Постанова слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_29 про визнання речовим доказом від 16.03.2024 року відповідно до якої адаптер з флеш-носієм «Micro SD» із відеозаписами, знятими в ході огляду місця події від 16.03.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , які упаковано до паперового конверту НПУ СУ та скріплено чотирма печатками «Для довідок Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області» визнано речовим доказом в кримінальному провадженні №12024071030000743 від 16.03.2024 року.
- Постанова слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_29 про визнання речовим доказом від 16.03.2024 року предметів виявлених та вилучених 16.03.2024 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 .
- Протокол огляду місця події від 16.03.2024 року, який проведено слідчим СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_29 у присутності понятих, спеціаліста згідно якого слідчим оглянуто відкриту ділянку місцевості на вулиці навпроти будинку №12 по вул. Ф. Потушняка в м. Ужгород, зафіксовано обстановку на місці. В ході огляду місця події біля лавиць наявний сміттєвий бак, біля якого знаходився поліетиленовий пакет білого кольору, у якому наявні п'ять скляних пляшок з алкогольних напоїв, кожну з яких було упаковано до окремого паперового конверту НПУ СУ. Окрім того, у зазначеному пакеті виявлено два недопалки з-під цигарок білого кольору. Зазначено про вилучення даних речей.
- Постанова слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_29 про визнання речовим доказом від 16.03.2024 року предметів виявлених та вилучених 16.03.2024 року в ході огляду місця події за адресою: м. Ужгород, вул. Ф. Потушняка (Благоєва), буд. 12 на відкритій ділянці місцевості.
- Постанова слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_29 про визнання речовим доказом від 17.03.2024 року відповідно до якої адаптер з флеш-носієм «Micro SD» із відеозаписом допиту свідка ОСОБА_17 , які упаковано до паперового конверту НПУ СУ та скріплено чотирма печатками «Для довідок Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області» визнано речовим доказом в кримінальному провадженні №12024071030000743 від 16.03.2024 року.
- Постанова слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_29 про визнання речовим доказом від 17.03.2024 року відповідно до якої адаптер з флеш-носієм «Micro SD» із відеозаписом допиту свідка ОСОБА_18 від 17.03.2024, які упаковано до паперового конверту НПУ СУ та скріплено чотирма печатками «Для довідок Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області» визнано речовим доказом в кримінальному провадженні №12024071030000743 від 16.03.2024 року.
- Протокол затримання особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 16.03.2024 року відповідно до якого 16.03.2024 року о 20 год. 50 хв. за участі захисника було затримано ОСОБА_3 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та слідчий СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_30 у присутності понятих здійснив обшук затриманої особи на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України під час якого у ОСОБА_3 нічого не виявлено і не вилучено. Зауваження до протоколу відсутні.
- Постанова слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_29 про визнання речовим доказом від 17.03.2024 року відповідно до якої адаптер з флеш-носієм «Micro SD» із відеозаписом допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 17.03.2024, які упаковано до паперового конверту НПУ СУ та скріплено чотирма печатками «Для довідок Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області» визнано речовим доказом в кримінальному провадженні №12024071030000743 від 16.03.2024 року.
- Протокол проведення слідчого експерименту від 17.03.2024 року відповідно до якого слідчим СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_29 проведено слідчий експеримент за участі підозрюваного ОСОБА_3 , понятих та захисника, в ході якого підозрюваний ОСОБА_3 відтворив всі обставини та умови вчиненого ним кримінального правопорушення . Вказав місце де він наніс тілесні ушкодження своєму знайомому, співмешканцю своєї матері ОСОБА_7 . ОСОБА_3 вказав на місце де знаходився потерпілий, зазначив, що зайшовши до кімнати він штовхнув його, почав наносити удари руками по обличчю та голові, в область грудної клітки, після чого потерпілий впав на землю. ОСОБА_3 вказав, що продовжив наносити ОСОБА_7 удари ногами по грудній клітині. Зазначив, що удари наносив руками, стиснутими в кулак в область голови, обличчя, челюсті. Ногою наносив удари в область грудної клітки. Декілька ударів. Після цього ОСОБА_3 пішов спати, побачивши, що ОСОБА_7 підвівся, сів та випив. Вказав, що прокинувшись близько 06:15 год. 16.03.2024 року, коли його розбудила ОСОБА_17 , він виявив ОСОБА_7 мертвим. Після цього ОСОБА_3 накрив його одіялом, ОСОБА_7 лежав головою в сторону до порогу.
Протокол підписано слідчим, ОСОБА_3 , захисником та понятими. Під час слідчої дії здійснювалась відеофіксація даної слідчої дії цифровою відеокамерою марки «Panasonic Full HD» із збереженням інформації на адаптері з флеш-носієм «Micro SD». Додаток до протоколу відеозапис.
Відеозапис слідчого експерименту за участі ОСОБА_3 , який було відтворено у судовому засіданні в ході судового розгляду справи за участі сторін, відповідно до якого останній відтворив всі обставини та умови скоєння ним кримінального правопорушення.
- Постанова слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_29 про визнання речовим доказом від 17.03.2024 року відповідно до якої адаптер з флеш-носієм «Micro SD» із відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_31 , які упаковано до паперового конверту НПУ СУ та скріплено чотирма печатками «Для довідок Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області» визнано речовим доказом в кримінальному провадженні №12024071030000743 від 16.03.2024 року.
- Заява ОСОБА_5 від 16.03.2024 року про залучення її до провадження у якості потерпілої;
- Висновок експерта Ужгородського районного відділення судово-медичної експертизи №227 від 27.05.2024 р. згідно якого при судово-медичній експертизі трупа громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено:
1. Смерть громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми, яка проявилась у вигляді травматичного субарахноїдального крововиливу, травматичного субдурального крововиливу, переломом кісток лицевого черепу, які в своїй сукупності привели до розвитку масивного набряку та вклинення речовини головного мозку, що і став безпосередньою причиною смерті його. Дана причина смерті підтверджується наявністю перелому кісток лицевого черепу (який проходить від носолобного шва і розповсюджуються вліво і вправо по внутрішній та зовнішній стінкам орбіти в напрямку до скулових дуг); наявністю субдуральної гематоми над правою скронево-тім?яною ділянкою головного мозку; наявністю вогнищевих субарахноїдальних крововиливів над правою скронево-тім?яною ділянкою головного мозку; наявністю борозни ущемлення головного мозку, що проходить через потиличні долі обох півкуль і свідчить про його набряк та стиснення, а також даними додаткового судово гістологічного методу дослідження.
2. Враховуючи умови зовнішнього середовища в якому перебував труп гр. ОСОБА_7 , 1971 р.н., та характер трупних змін, можна допустити, що з моменту настання смерті і до моменту початку судово-медичного дослідження пройшло близько 12-16 годин. Тобто, з великою імовірністю, можна допустити, що смерть гр. ОСОБА_7 , 1971 р.н., настала ІНФОРМАЦІЯ_5 з похибкою в 1-2 години від часу встановленого досудовим розслідуванням.
3. При судово-медичному дослідженні трупа гр. ОСОБА_7 , 1971 р.н., було виявлено тілесні ушкодження у вигляді: саден на лобі; синця на лобі зліва; рвано-забійної рани на лівій надбрівній дузі; синців на лівій щоці; синців на спинці носа, обох орбітальних ділянках із розповсюдженням їх на скулові ділянки обличчя, які зливаються в один і утворюють «симптом окулярів»; садна шиї справа; синця на зовнішній поверхні лівого плеча; синців на передній поверхні грудної клітки в проекції грудини (фіолетово-зеленого кольору); перелому кісток лицевого черепу; субарахноїдального та субдурального крововиливів; множинних переломів ребер зліва та справа; забою обох легень: розриву лівої легені та травматичного гемотораксу; розриву лівої долі печінки та гемоперитонеуму.
Тілесні ушкодження у вигляді саден на лобі; синця на лобі зліва; рвано-забійної рани на лівій надбрівній дузі; синців на лівій щоці; садна на шиї справа; синця на зовнішній поверхні лівого плеча, могли виникнути внаслідок дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею по ударному механізму дії, якими могли бути затиснуті в кулак руки та обуті ноги сторонньої людини або інший тупий твердий предмет з обмеженою травмуючою поверхнею. Дані тілесні ушкодження потерпілий міг отримати перебуваючи як у вертикальному або близькому до нього положенні так у горизонтальному або близькому до нього положенні.
Тілесні ушкодження у вигляді синців на спинці носа, обох орбітальних ділянках із розповсюдженням їх на скулові ділянки обличчя, які зливаються в один і утворюють «симптом окулярів»; перелому кісток лицевого черепу; субарахноїдального та субдурального крововиливів; множинних переломів ребер зліва та справа; забою обох легень; розриву лівої легені та травматичного гемотораксу; розриву лівої долі печінки та гемоперитонеуму, найбільш ймовірно, виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими могли бути ноги сторонньої особи. Дані тілесні ушкодження потерпілий, найбільш ймовірно, отримав перебуваючи у горизонтальному або близькому до нього положенні, повернутий передньою поверхнею голови та тулуба до джерела спричинення тілесних ушкоджень.
Всі вищевказані тілесні ушкодження вкладаються в час події, що мала місце 15.03.2024 року.
Тілесні ушкодження у вигляді синців на передні поверхні грудної клітки в проекції грудини (фіолетово-зеленого кольору) могли виникнути внаслідок дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею по ударному механізму дії, якими могли бути затиснуті в кулак руки та обуті ноги сторонньої людини або інший тупий твердий предмет з обмеженою травмуючою поверхнею. Дані тілесні ушкодження виникли не менше ніж за 2-3 доби до подій, які описані в постанові, мають ознаки легкого тілесного ушкодження, що не знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв?язку із настанням смерті гр. ОСОБА_7 , 1971 р.н.
Тілесні ушкодження у вигляді саден на лобі; синця на лобі зліва; синців на лівій щоці; садна на шиї справа; синця на зовнішній поверхні лівого плеча, згідно п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року, мають ознаки легких тілесних ушкоджень, які не мають прямого причинно-наслідкового зв?язку з настанням смерті гр. ОСОБА_7 , 1971 р.н.
Тілесні ушкодження у вигляді рвано-забійної рани на лівій надбрівній дузі згідно п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року, мають ознаки легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров?я, які не мають прямого причинно-наслідкового зв?язку з настанням смерті гр. ОСОБА_7 , 1971 р.н.
Тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів ребер зліва та справа, згідно п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року, мають ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які не мають прямого причинно-наслідкового зв?язку з настанням смерті гр. ОСОБА_7 , 1971 р.н.
Тілесні ушкодження у вигляді забою обох легень; розриву лівої легені та травматичного гемотораксу, розриву лівої долі печінки та гемоперитонеуму згідно п.2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які можуть знаходитися в опосередкованому зв?язку з настанням смерті гр. ОСОБА_7 , 1971 р.н.
4. Тілесні ушкодження у вигляді синців на спинці носа, обох орбітальних ділянках із розповсюдженням їх на скулові ділянки обличчя, які зливаються в один і утворюють «симптом окулярів», перелому кісток лицевого черепу; субарахноїдального та субдурального крововиливів із розвитком масивного набряку головного мозку, згідно п.2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв?язку з настанням смерті гр. ОСОБА_7 , 1971 р.н.
6. Смерть гр. ОСОБА_7 , 1971 р.н., настала в певний короткий проміжок часу після нанесення тілесних ушкоджень, який достатній для розвитку гемотораксу, гемоперитонеуму та розвитку травматичного шоку, що обумовлюється індивідуальними особливостями організму.
8. При судово-токсикологічній експертизі крові від трупа громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлено етиловий спирт в концентрації 1,12 %. Дана концентрація алкоголю в крові відносно живих осіб відноситься до сп?яніння легкого ступеня.
7. Враховуючи наявність у потерпілого в крові алкоголю, що уповільнює розвиток шоку та притупляє больові відчуття, та приймаючи до уваги характер та важкість отриманих травм, можна допустити, що потерпілий міг виконувати якісь не свідомі дії. При судово-медичній експертизі на тілі трупа гр. ОСОБА_7 , 1971 р.н., тілесних ушкоджень характерних для самозахисту не виявлено.
9. Виключена можливість, що тілесні ушкодження виявлені у гр. ОСОБА_7 , 1971 р.н., останній міг отримати в результаті падіння тіла з висоти власного зросту як з наданням прискорення так і без нього, оскільки вищевказані тілесні ушкодження є більш характерні для локальних ударів.
- Заява ОСОБА_3 від 16.03.2024 року про надання дозволу на відібрання у нього біологічних взірців для проведення експертиз.
- Протокол отримання зразків для експертизи від 16.03.2024 року складений слідчим СВ Ужгородським РУП ГУНП в Закарпатській області за участі понятих в присутності ОСОБА_3 відібрано в останнього зрізи нігтів з правої і лівої руки, змиви з долоні лівої і правої руки та з ротової порожнини. Відібрані зразки упаковано та опечатано в паперові конверти НПУ СУ на яких нанесено пояснювальні написи та підписи понятих і слідчого.
- Висновок експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №СЕ-19/107-24/3589-БД від 18.04.2024 р. згідно якого при проведенні молекулярно-генетичної експертизи, встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об'єкти №№1,2), які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1).
- Висновок експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №СЕ-19/107-24/3588-БД від 06.05.2024 р. згідно якого при проведенні молекулярно-генетичної експертизи встановлено: генетичні ознаки зразка крові трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об'єкт №1), які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1).
- Висновок експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №СЕ-19/107-24/3587-БД від 08.05.2024 р. згідно якого при проведенні молекулярно-генетичної експертизи, встановлено:
1. У наданому на дослідження змиві (об?єкт №1), що поіменований в постанові про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи як: «змив трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ", виявлено клітини з ядрами з домішкою крові людини та встановлено їх генетичні ознаки, які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1).
2. Генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові людини, що виявлені у змиві (об?єкт № 1), що поіменований в постанові про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи як: "змив з трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », належать особі чоловічої генетичної статі та збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об?єкт №1 згідно висновку експерта 06.05.2024 №CE-19/107-24/3588-БД Закарпатського НДЕКЦ МВС).
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак клітин з ядрами з домішкою крові людини, що виявлені у змиві (об?єкт №1), що поіменований в постанові про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи як "змив з трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 " та зразка крові трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об?єкт N? 1 згідно висновку експерта від 06.05.2024 N? CЕ-19/107-24/3588-БД Закарпатського НДЕКЦ МВС) складає 5,41 х 10-36. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об?єктах зустрічається не частіше, ніж у 1 з 1,85 х 10-35 осіб.
Генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові людини, що виявлені у змиві (об?єкт N? 1), що поіменований в постанові про призначення судової молекулярно- генетичної експертизи як: "змив з трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ", не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об?єкти N?N? 1,2 згідно висновку експерта від 18.04.2024 N?CE-19/107-24/3589-БД Закарпатського НДВКЦ МВС).
- Висновок експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №СЕ-19/107-24/3584-БД від 08.05.2024 р. згідно якого при проведенні молекулярно-генетичної експертизи, встановлено:
1.У змиві РБК (речовини бурого кольору) з підлоги (об?єкт N? 1), що поіменований в постанові про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи як: "змив з підлоги під N? 1", у змиві речовини бурого кольору з підлоги біля тумбочки (об?єкт N? 2), що поіменований в постанові про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи як: "змив під №2" у змиві речовини бурого кольору (об?єкт N? 3), що поіменований в постанові про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи як: "змив під N? 3". виявлено кров людини.
Встановлено генетичні ознаки крові людини, що виявлена у змиві речовини бурого кольору з підлоги біля тумбочки (об?єкт N? 2), що поіменований в постанові про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи як: "змив під N? 2", та у змиві речовини бурого кольору, (об?єкт N? 3), що поіменований в постанові про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи як: "змив під N? 3", які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1).
Генетичні ознаки крові людини, що виявлена у змиві РБК (речовини бурого кольору) з підлоги (об?єкт N? 1), що поіменований в постанові про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи як: "змив з підлоги під N? 1", не встановлено у зв?язку з недостатньою кількістю ДНК.
2. Генетичні ознаки крові людини, що виявлена у змиві речовини бурого кольору з підлоги біля тумбочки (об?єкт N? 2), що поіменований в постанові про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи як: "змив під N? 2", належать особі чоловічої генетичної статі та збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об?єкт N? 1 згідно висновку експерта від 06.05.2024 N? CЕ-19/107-24/3588-БД Закарпатського НДЕКЦ МВС).
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак крові людини, що виявлена у змиві речовини бурого кольору з підлоги біля тумбочки (об?єкт №2), що поіменований в постанові про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи як: "змив під №2", та зразка крові трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об?єкт N? 1 згідно висновку експерта від 06.05.2024 N? CE-19/107-24/3588-БД Закарпатського НДЕКЦ МВС) складає 5,41 х 10-36. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об?єктах зустрічається не частіше, ніж у 1 з 1,85 х 10-35 осіб.
Генетичні ознаки крові людини, що виявлена у змиві речовини бурого кольору (об?єкт №3), що поіменований в постанові про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи як: "змив під N? 3", є змішаними, містять домінуючі генетичні ознаки, які збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об?єкт N? 1 згідно висновку експерта від 06.05.2024 N? CE-19/107-24/3588-БД Закарпатського НДЕКЦ МВС), та домішок, які не підлягають ідентифікації.
- Висновок експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №СЕ-19/107-24/3583-БД від 07.05.2024 р. згідно якого при проведенні молекулярно-генетичної експертизи, встановлено:
1. На наданих на дослідження фрагментах нігтів з правої (об?єкт N? 1) та лівої (об?єкт N? 2) рук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що поіменовані в постанові про призначення експертизи як: "зрізи нігтів з правої та лівої рук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ", виявлено клітини з ядрами з домішкою крові людини та встановлено їх генетичні ознаки, які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1).
Генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові людини, що виявлені на наданих на дослідження фрагментах нігтів з правої руки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об?ект N? 1), що поіменовані в постанові про призначення експертизи як: "зрізи нігтів з правої руки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ", є змішаними та походять від двох осіб.
2. Серед генетичних ознак клітин з ядрами з домішкою крові людини, що виявлені на наданих на дослідження фрагментах нігтів з правої руки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об?єкт N? 1), поіменовані в постанові про призначення експертизи як: "зрізи нігтів з правої руки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ", містяться генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об?єкти N?N? 1, 2 згідно висновку експерта від 18.04.2024 N?СЕ-19/107-24/3589-БД Закарпатського НДЕКЦ МВС) та генетичні ознаки зразка крові трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (06'єкт N? 1 згідно висновку експерта від 06.05.2024 N?СЕ-19/107-24/3588-БД Закарпатського НДЕКЦ MBC).
Генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові людини, що виявлені на наданих на дослідження фрагментах нігтів з лівої руки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об?єкт N? 2), що поіменовані в постанові про призначення експертизи як: "зрізи нігтів з лівої руки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 " збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об?єкти N?N? 1, 2 згідно висновку експерта від 18.04.2024 N? СЕ-19/107-24/3589-БД Закарпатського НДЕКЦ МВС).
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак клітин з ядрами з домішкою крові людини, що виявлені на наданих на дослідження фрагментах нігтів з лівої руки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об?єкт N? 2), що поіменовані в постанові про призначення експертизи як: "зрізи нігтів з лівої руки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 " та зразка букального епітелію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об?єкти N?N? 1, 2 згідно висновку експерта від 18.04.2024 N? CЕ-19/107-24/3589-БД Закарпатського НДЕКЦ МВС) складає 1,45 х 10-15. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об?єктах зустрічається не частіше, ніж у 1 з 6,89 х 10-14 осіб.
Генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові людини, що виявлені на наданих на дослідження фрагментах нігтів з лівої руки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об?єкт N? 2), що поіменовані в постанові про призначення експертизи як: "зрізи нігтів з лівої руки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 " не збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об?єкт N? 1 згідно висновку експерта від 06.05.2024 N? CE-19/107-24/3588-БД Закарпатського НДЕКЦ МВС).
- Висновок експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №СЕ-19/107-24/3762-БД від 10.05.2024 р. згідно якого при проведенні молекулярно-генетичної експертизи, встановлено:
1. На поверхні фрагмента виробу з дерева (об?єкт N? 1), що наданий на дослідження та поіменований в постанові про призначення експертизи як: "дерев?яний предмет, зовні схожий на дверний налічник з лакофарбовим покриттям білого кольору", виявлено кров людини та встановлено її генетичні ознаки, які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1).
Генетичні ознаки крові людини, що виявлена на поверхні фрагмента виробу з дерева (об?єкт N? 1), що наданий на дослідження та поіменований в постанові про призначення експертизи як: "дерев?яний предмет, зовні схожий на дверний налічник з лакофарбовим покриттям білого кольору", належать особі чоловічої генетичної статі.
На поверхні фрагмента виробу з дерева (об?єкт N? 1), що наданий на дослідження та поіменований в постанові про призначення експертизи як: "дерев?яний предмет, зовні схожий на дверний налічник з лакофарбовим покриттям білого кольору", клітин з ядрами не виявлено.
На поверхні фрагмента виробу з дерева (об?єкт N? 2), що наданий на дослідження та поіменований в постанові про призначення експертизи як: "дерев?яний предмет, зовні схожий на дверний налічник з лакофарбовим покриттям білого кольору", виявлено поодинокі клітини з ядрами з домішкою крові людини та встановлено їх генетичні ознаки, які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1).
Генетичні ознаки поодиноких клітин з ядрами з домішкою крові людини, що виявлені на поверхні фрагмента виробу з дерева (об?єкт N? 2), що наданий на дослідження та поіменований в постанові про призначення експертизи як: "дерев?яний предмет, зовні схожий на дверний налічник з лакофарбовим покриттям білого кольору", є змішаними, містять домінуючі генетичні ознаки які походять від особи чоловічої генетичної статі та домішок які не підлягають ідентифікації.
На поверхні фрагмента виробу з дерева (об?єкт N? 4), що наданий на дослідження та поіменований в постанові про призначення експертизи як: "дерев?яний предмет, зовні схожий на дверний налічник з лакофарбовим покриттям білого кольору», виявлено клітини з ядрами, крові людини не виявлено.
Встановлено генетичні ознаки клітин з ядрами, що виявлені на поверхні фрагмента виробу з дерева (об?єкт N?4), що наданий на дослідження та поіменований в постанові про призначення експертизи як: "дерев?яний предмет, зовні схожий на дверний налічник з лакофарбовим покриттям білого кольору", які є змішаними, містять генетичні ознаки більше ніж двох осіб та для ідентифікації непридатні.
На поверхні фрагмента виробу з дерева (об?єкти N?N? 3,5), що наданий на дослідження та поіменований в постанові про призначення експертизи як: "дерев?яний предмет, зовні схожий на дверний налічник з лакофарбовим покриттям білого кольору", виявлено клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки, які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1).
Генетичні ознаки клітин з ядрами, що виявлені на поверхні фрагмента виробу з дерева (об?єкти N?N? 3, 5), що наданий на дослідження та поіменований в постанові про призначення експертизи як: "дерев?яний предмет, зовні схожий на дверний налічник з лакофарбовим покриттям білого кольору", є змішаними, містять домінуючі генетичні ознаки які збігаються між собою та домішки які не підлягають ідентифікації.
На поверхні фрагмента виробу з дерева (об?єкти N?N? 3, 5), що наданий на дослідження та поіменований в постанові про призначення експертизи як: "дерев?яний предмет, зовні схожий на дверний налічник з лакофарбовим покриттям білого кольору", крові людини не виявлено.
2. Генетичні ознаки крові людини, що виявлена на поверхні фрагмента виробу з дерева (об?єкт N? 1), що наданий на дослідження та поіменований в постанові про призначення експертизи як: "дерев?яний предмет, зовні схожий на дверний налічник з лакофарбовим покриттям білого кольору", збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об?єкт N? 1 згідно висновку експерта від 06.05.2024 N? CЕ-19/107-24/3588-БД Закарпатського НДЕКЦ MBC).
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак крові людини, що виявлена на поверхні фрагмента виробу з дерева (об?єкт N? 1), що наданий на дослідження та поіменований в постанові про призначення експертизи як: "дерев?яний предмет, зовні схожий на дверний налічник з лакофарбовим покриттям білого кольору" та зразка крові трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об?єкт N? 1 згідно висновку експерта від 06.05.2024 №СЕ-19/107-24/3588-БД Закарпатського НДЕКЦ МВС) складає 5,41х10-36. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об?єктах зустрічається не частіше, ніж у 1 з 1,85 х 10-35 осіб.
Генетичні ознаки крові людини, що виявлена на поверхні фрагмента виробу з дерева (об?єкт N? 1), що наданий на дослідження та поіменований в постанові про призначення експертизи як: "дерев?яний предмет, зовні схожий на дверний налічник з лакофарбовим покриттям білого кольору", не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об?єкти N?N? 1, 2 згідно висновку експерта від 18.04.2024 N?CЕ-19/107-24/3589-БД Закарпатського НДЕКЦ МВС).
Домінуючі генетичні ознаки поодиноких клітин з ядрами з домішкою крові людини, що виявлені на поверхні фрагмента виробу з дерева (об?єкт N? 2), що наданий на дослідження та поіменований в постанові про призначення експертизи як: "дерев?яний предмет, зовні схожий на дверний налічник з лакофарбовим покриттям білого кольору", збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об?єкт N? 1 згідно висновку експерта від 06.05.2024 N? CE-19/107-24/3588-БД Закарпатського НДЕКЦ МВС) та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об?єкти N?N? 1, 2 згідно висновку експерта від 18.04.2024 N?CE-19/107-24/3589-БД Закарпатського НДЕКЦ МВС).
Домінуючі генетичні ознаки клітин з ядрами, що виявлені на поверхні фрагмента виробу з дерева (об?єкти N?N? 3, 5), що наданий на дослідження та поіменований в постанові про призначення експертизи як: "дерев?яний предмет, зовні схожий на дверний налічник з лакофарбовим покриттям білого кольору", збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об?єкти N?N? 1, 2 згідно висновку експерта від 18.04.2024 N?CE-19/107-24/3589-БД Закарпатського НДЕКЦ МВС) та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об?єкт N? 1 згідно висновку експерта від 06.05.2024 N?CE- 19/107-24/3588-БД Закарпатського НДЕКЦ МВС).
- Висновок експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №СЕ-19/107-24/3586-БД від 08.05.2024 р. згідно якого при проведенні молекулярно-генетичної експертизи, встановлено:
1. На передній поверхні лівої половини штанів (об?єкт N? 1), на задній поверхні лівої половини штанів (об?єкт N? 3), на зовнішній поверхні правої врізної кишені штанів (об?єкт N? 5) та на зовнішній поверхні лівої врізної кишені штанів (об?єкт N? 6), що надані на дослідження та поіменовані в постанові про призначення експертизи як: "спортивні штани чорного кольору", виявлено клітини з ядрами з домішкою крові людини та встановлено їх генетичні ознаки, які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1).
На задній поверхні правої половини штанів (об?єкт N? 2), що надані на дослідження та поіменовані в постанові про призначення експертизи як: "спортивні штани чорного кольору", виявлено кров людини та встановлено її генетичні ознаки, які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1).
На задній поверхні правої половини штанів (об?єкт N? 2), що надані на дослідження та поіменовані в постанові про призначення експертизи як: "спортивні штани чорного кольору", клітин з ядрами не виявлено.
На внутрішній поверхні пояса-резинки штанів (об?єкт N? 4), що надані на дослідження та поіменовані в постанові про призначення експертизи як: "спортивні штани чорного кольору", виявлено клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки, які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1).
На внутрішній поверхні пояса-резинки штанів (об?єкт N? 4), що надані на дослідження та поіменовані в постанові про призначення експертизи як: "спортивні штани чорного кольору", крові людини не виявлено.
Генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові людини, що виявлені на передній поверхні лівої половини штанів (об?єкт N? 1) та на задній поверхні лівої половини штанів (об?єкт N? 3), що надані на дослідження та поіменовані в постанові про призначення експертизи як: "спортивні штани чорного кольору" є змішаними та походять від двох осіб.
Генетичні ознаки крові людини, що виявлена на задній поверхні правої половини штанів (об?єкт N? 2), що надані на дослідження та поіменовані в постанові про призначення експертизи як: "спортивні штани чорного кольору" належать особі чоловічої генетичної статі.
Генетичні ознаки клітин з ядрами, що виявлені на внутрішній поверхні пояса-резинки штанів (об?єкт N? 4) та генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові людини, що виявлені на зовнішній поверхні правої врізної кишені штанів (об?єкт N? 5) та на зовнішній поверхні лівої врізної кишені штанів (об?єкт N? 6), що надані на дослідження та поіменовані в постанові про призначення експертизи як: "спортивні штани чорного кольору" є змішаними, містять домінуючі генетичні ознаки які збігаються між собою та домішки які не підлягають ідентифікації.
2. Серед генетичних ознак клітин з ядрами з домішкою крові людини, що виявлені на передній поверхні лівої половини штанів (об?єкт N? 1) та на задній поверхні лівої половини штанів (об?єкт N? 3), що надані на дослідження та поіменовані в постанові про призначення експертизи як: "спортивні штани чорного кольору", містяться генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об?єкти N?N? 1, 2 згідно висновку експерта від 18.04.2024 N?CE-19/107-24/3589-БД Закарпатського НДЕКЦ МВС) та генетичні ознаки зразка крові трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об?єкт N? 1 згідно висновку експерта від 06.05.2024 N?CE-19/107-24/3588-БД Закарпатського НДЕКЦ МВС).
Генетичні ознаки крові людини, що виявлена на задній поверхні правої половини штанів (об?єкт N? 2), що надані на дослідження та поіменовані в постанові про призначення експертизи як: "спортивні штани чорного кольору" збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об?єкт N? 1 згідно висновку експерта від 06.05.2024 N? CЕ-19/107-24/3588-БД Закарпатського НДЕКЦ МВС).
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак крові людини, що виявлена на задній поверхні правої половини штанів (об?єкт N? 2), що надані на дослідження та поіменовані в постанові про призначення експертизи як: "спортивні штани чорного кольору" та зразка крові трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об?єкт N? 1 згідно висновку експерта від 06.05.2024 N? CЕ-19/107-24/3588-БД Закарпатського НДЕКЦ МВС) складає 5,41 х 10-36. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об?єктах зустрічається не частіше, ніж у 1 з 1,85 ? 10-35 осіб.
Генетичні ознаки крові людини, що виявлена на задній поверхні правої половини штанів (об?єкт N? 2), що надані на дослідження та поіменовані в постанові про призначення експертизи як: "спортивні штани чорного кольору" не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об?єкти N?N? 1, 2 згідно висновку експерта від 18.04.2024 N?CE-19/107-24/3589-БД Закарпатського НДЕКЦ МВС).
Домінуючі генетичні ознаки клітин з ядрами, що виявлені на внутрішній поверхні пояса-резинки штанів (об?єкт N? 4) та домінуючі генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові людини, що виявлені на зовнішній поверхні правої врізної кишені штанів (об?єкт N? 5) та на зовнішній поверхні лівої врізної кишені штанів (об?єкт N? 6), що надані на дослідження та поіменовані в постанові про призначення експертизи як: "спортивні штани чорного кольору", збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об?єкти N?N? 1, 2 згідно висновку експерта від 18.04.2024 N?CE-19/107-24/3589-БД Закарпатського НДЕКЦ МВС).
Домінуючі генетичні ознаки клітин з ядрами, що виявлені на внутрішній поверхні пояса-резинки штанів (об?єкт N? 4) та домінуючі генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові людини, що виявлені на зовнішній поверхні правої врізної кишені штанів (об?ект N? 5) та на зовнішній поверхні лівої врізної кишені штанів (об?єкт N? 6), що надані на дослідження та поіменовані в постанові про призначення експертизи як: "спортивні штани чорного кольору", не збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об?єкт N? 1 згідно висновку експерта від 06.05.2024 N? CE-19/107-24/3588-БД Закарпатського НДЕКЦ МВС).
- Постанова керівника Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_32 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024071030000743 від 16.03.2024 року.
- Протокол огляду місця події від 10.05.2024 року, який проведено слідчим СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_29 у присутності понятих згідно якого слідчим було проведено огляд за адресою: м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 22 у приміщенні моргу ЗОКЛ ім. Новака, згідно якого безпосереднім об'єктом огляду були джинси темно-синього кольору з трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також підштаники сірого кольору з трупа ОСОБА_7 , які було вилучено та упаковано до спеціальних пакетів. Окрім того також було оглянуто кофту темного кольору з візерунками та пошкодженнями розриву матерії з трупа ОСОБА_7 . Зазначено про вилучення даних речей.
- Постанова слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_29 про визнання речовим доказом від 10.05.2024 року про визнання речей речовим доказом в кримінальному провадженні №12024071030000743 від 16.03.2024 року.
Аналізуючи вищезазначені письмові докази, досліджені в ході судового розгляду, зокрема протоколи слідчих дій, суд визнає їх належними та допустимими доказами, складені відповідно до вимог КПК України та не оспорюються учасниками кримінального провадження, клопотань про їх виключення з обсягу доказів не надходило, а безпосередньо порушень вимог ст.ст. 87,99 КПК України, судом не встановлено та сторонами не доведено, дослідженими доказами в їх сукупності підтверджуються , як дата, час, місце, так і спосіб вчинення злочину, тобто обставини встановлені ст.91 КПК України. При цьому, надані у ході судового розгляду показання обвинуваченого, свідків кореспондуються з даними відображеними у протоколах, письмових доказах та узгоджуються між собою цілком і повністю в повній мірі.
Окрім того, суд зазначає, що вимоги до оформлення протоколу, який фіксує хід і результати проведення процесуальної дії визначені в ст. 104 КПК України.
Як вбачається із змісту ст. 105 КПК України, фото таблиця процесуальної дії є додатком до протоколу процесуальної дії та долучається до протоколу особою, що проводила процесуальну дію. Додатки до протоколів повинні бути: належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб,які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.
Як вбачається із протоколу проведення слідчого експерименту від 17.03.2024 року, слідчу дію було проведено слідчим , за участі понятих, підозрюваного, захисника , інших осіб та вказано про здійснення відеофіксації.
ККС констатує те, що технічний носій інформації на якому зафіксовано проведення слідчого експерименту, а саме його відеозапис , за своєю природою є самостійним джерелом доказів, визначеним ст. 84 КПК. Про це зазначила колегія суддів Другої судової палати ККС ВС у постанові від 6 лютого 2024 року у справі № 645/6247/16-к.
Отже , відеозапис, який долучено як додаток до протоколу проведення слідчого експерименту від 17.03.2024 року та містить фіксацію слідчої дії, суд визнає належним та допустимим доказом.
Приписи ст. 102 КПК України регламентують зміст висновку експерта.
Досліджені висновоки експертиз здобуті у спосіб передбачений КПК України, є належними та допустимими доказами вини обвинуваченого , не викликають сумнівів в його достовірності та повноти, підстав для визнання його неналежними та недопустимими доказами не вбачається.
Згідно ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюютьнаявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Частиною 1 статті 86 КПК України передбачено, що доказ вважається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, досліджені письмові докази суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України , а безпосередньо порушень вимог ст.ст. 87,99 КПК України, судом не встановлено та сторонами не доведено, дослідженими доказами в їх сукупності підтверджуються , як дата, час, місце, так і спосіб вчинення злочину, тобто обставини встановлені ст.91 КПК України. При цьому , надані у ході судового розгляду показання свідків та показання потерпілої кореспондуються з даними відображеними у протоколах , письмових доказах та узгоджуються між собою цілком і повністю в повній мірі.
Отже, суд визнає здобуті по даній справі докази допустимими, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України. Доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав тсвобод людини, судом не встановлено.
За змістом статей 86-87 КПК України, ключовою умовою визнання доказів недопустимими є встановлення факту їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. При цьому, зібрані таким шляхом докази не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень і на них не може посилатись суд при ухваленні судового рішення, оскільки це порушує право особи на справедливий судовий розгляд.
Перевірка доказів на їх допустимість є однією з найважливіших гарантій забезпечення прав і свобод людини в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. З огляду на це, суд має детально аналізувати надані сторонами докази на предмет їх допустимості.
Зміст вказаних норм свідчить, що така властивість доказу, як його допустимість, законодавцем пов'язується саме з порядком отримання відповідних фактичних даних.
Саме тому недопустимість доказів обумовлюється порушенням не будь-яких процесуальних правил, а лише тих, що забезпечують порядок отримання доказів у кримінальному провадженні. Тому, на вирішення питання про допустимість доказу не можуть впливати порушення інших правил кримінально-процесуальної процедури, що не мають відношення до порядку збирання доказів.
Крім того,як вбачається із самої назви ст.87КПК України,її змісту,а також практики Верховного Суду щодо її застосування, визнання доказів недопустимими обумовлюються не будь-якими порушеннями кримінально-процесуальної форми збирання доказів, а лише тими,що спричиняють шкоду фундаментальним правам і свободам людини (аналогічна правова позиція міститься у постановах ККСВС від 28січня 2020 року у справі №359/7742/17,від 8 жовтня 2019 року у справі №639/8329/14-к та від 12 листопада 2019 року у справі №236/863/17).
Отже, суд визнає здобуті по даній справі докази допустимими, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України. Доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено.
Окрім того, судом досліджені матеріали , які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 :
-паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , який видано 19 квітня 2007 року Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області, в якому зазначено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , в м. Ужгород, зареєстрований з 08.05.2007 року за адресою: АДРЕСА_1 . ( Т.№2)
Відповідно, обвинувачений ОСОБА_3 є громадянином України, досягнув віку кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, а відтак є суб'єктом кримінального правопорушення.
-згідно довідки про судимість № 34-10052024/21011, відомостей щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до кримінальної відповідальності чи судимостей немає. ( Т.№2)
Даний доказ буде враховано судом як обставина, яка характеризує особу обвинуваченого.
Судом було вжито передбачені законом заходи для допиту усіх свідків, зазначених стороною обвинувачення та захисту, а також досліджені всі докази надані учасниками кримінального провадження.
Згідно ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.
Згідно ст. 84 КПК України:
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому ним Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно ст.370 КПК України, судове рішення ухвалюється судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду.
Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, в рішенні «Коробов проти України» ЄСПЛ зазначив, що при оцінці доказів Суд як правило застосовує критерій доведеності вини поза розумним сумнівом, та така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Що стосується доводів ОСОБА_3 та його захисника про відсутність у обвинуваченого умислу на протиправне заподіяння смерті громадянину ОСОБА_27 , суд виходить з наступного.
Правова природа кваліфікації злочинів пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення та доказування у визначений кримінальним процесуальним законом спосіб двох важливих обставин: 1) факту вчинення суб'єктом злочину суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту поведінки у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України.
Розмежування умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК України), і вбивства, вчиненого через необережність (ч. 1 ст. 119 КК України), здійснюється як за об'єктивною, так і суб'єктивною сторонами цих злочинів.
Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, належить до категорії складних злочинів.
З об'єктивної сторони цей злочин характеризується суспільно небезпечними, протиправними діями та суспільно небезпечними наслідками, що настали для здоров'я потерпілого у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, а також смерті. При цьому тяжкі тілесні ушкодження і смерть потерпілого перебувають у причинно-наслідковому зв'язку між собою.
Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується умислом щодо суспільно небезпечного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження (прямим/непрямим) і необережністю (злочинною самовпевненістю чи злочинною недбалістю) щодо настання смерті потерпілого. За таких обставин суб'єкт злочину усвідомлює можливість настання кінцевого наслідку (смерть потерпілого) в результаті заподіяних тілесних ушкоджень.
На відміну від цього вбивство з необережності може бути вчинене лише при необережній формі вини, яка виступає у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості.
Необережність є формою вини, для якої характерне поєднання усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння та недбалого або самовпевненого ставлення до настання суспільно небезпечних наслідків.
Згідно з положеннями ст. 24 КК України умисел поділяється на прямий і непрямий. При цьому прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим же є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
Отже, при непрямому умислі усвідомленість особи включає як розуміння всіх фактичних обставин, що характеризують об'єктивні ознаки конкретного складу злочину, так і розуміння суспільної небезпечності свого діяння та його наслідків.
Так, кримінальна відповідальність за ч.2 ст.121 КК України настає за умисне тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
З об'єктивної сторони цей злочин характеризується суспільно небезпечними, протиправними діяннями та двома суспільно небезпечними наслідками, що настали: первинні тяжкі тілесні ушкодження, похідні смерть. При цьому тяжкі тілесні ушкодження і смерть потерпілого перебувають у причинному зв'язку між собою та із вчиненим суспільно небезпечним діянням.
Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується двома формами вини умислом щодо суспільно небезпечного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження і необережністю щодо настання смерті потерпілого .
Разом із цим, питання про умисел вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передувала події, їх стосунки.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 завдав численних ударів рукою, стиснутою в кулак (близько трьох-чотирьох ударів) в область голови та обличчя та ще 2-3 удари ногою в область грудної клітини потерпілого, заподіявши закриту черепно-мозкову травму, яка проявилась у вигляді травматичного субарахноїдального крововиливу, травматичного субдурального крововиливу, переломом кісток лицевого черепу, які в своїй сукупності привели до розвитку масивного набряку та вклинення речовини головного мозку, що і став безпосередньою причиною смерті потерпілого. Між цими діями, які були активними та їх наслідками у вигляді заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили його смерть, існував прямий причинний зв'язок.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 , розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, які були активними, неодноразово контактував з головоою - обличчям та тулубом потерпілого ОСОБА_7 , тобто неодноразово застосовував фізичне насильство до останнього.
Наведені обставини, у своїй сукупності, свідчать про те, що ОСОБА_3 , будучи особою значно молодшого віку за потерпілого, умисно завдаючи з великою силою удари в життєво важливі органи ОСОБА_7 , розраховував на такі можливі наслідки, від яких його здоров'ю буде спричинено тяжку шкоду. Заслуговує на увагу і те, що ОСОБА_3 бачив, що під час побиття на обличчі ОСОБА_7 була кров, тобто він розумів, що наніс тілесні ушкодження потерпілому, однак не вжив будь-яких заходів щодо надання невідкладної медичної допомоги, а залишив його в такому стані.
Суд враховує послідовність дій обвинуваченого, обставини вчинення ним кримінального правопорушення, характер, кількість та локалізацію нанесених тілесних ушкоджень, спрямованість завданих ним ударів в такі частини тіла людини, нанесення в які є небезпечними для життя, відсутність реальної загрози для життя обвинуваченого, послідуюча бездіяльність та безучасність обвинуваченого після нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, який в подальшому не надав допомогу потерпілому, не викликав швидку допомогу з тим, щоб зменшити наслідки вчиненого.
Незважаючи на те, чи конкретизував у своїй свідомості ОСОБА_3 ступінь тяжкості завданих ним ушкоджень, у даному випадку він має нести відповідальність за ті тілесні ушкодження, які фактично були спричинені потерпілому його діями.
Що стосується наслідку у виді смерті потерпілого, то в її настанні є необережна форма вини ОСОБА_3 , оскільки він не бажав та не допускав такого наслідку, проте міг і повинен був усвідомлювати можливість настання смерті потерпілого внаслідок своїх злочинних дій.
Таким чином, зазначені обставини вказують на наявність у діях ОСОБА_3 ознак складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та виключають можливість кваліфікації його дій за іншими статтями КК України.
Зважаючи на викладене, дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.121 КК України кваліфіковані вірно, він має відповідати за той результат своїх дій (завдану шкоду), який фактично було заподіяно, в даному випадку тяжке тілесне ушкодження, похідним наслідком якого є смерть потерпілого.
З огляду на викладене доводи захисника про те, що обвинувачений ОСОБА_3 , завдаючи потерпілому ударів, не мав умислу на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та не усвідомлював, що його дії можуть призвести до смерті потерпілого, суд вважає безпідставними та такими, що повністю спростовуються здобутими у кримінальному провадженні доказами.
До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21.03.2024 року у справі №456/4000/21 та у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/15874/17.
Заслухавши покази обвинуваченого ОСОБА_3 , показання потерпілої ОСОБА_5 , заслухавши покази свідків, перевіривши надані стороною обвинувачення докази, оцінюючі кожний досліджений в судовому засіданні доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів -з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 , у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України у відповідності до критерія доведеності вини “ поза розумним сумнівом».
Окрім того, у відповідності до ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.
Отже, дослідивши й зіставивши наявні у кримінальному провадженні фактичні дані, оцінивши їх в аспекті ст. 94 КПК України з точки зору належності, допустимості й достовірності, а також з'ясувавши передбачені ст. 91 вказаного Кодексу обставини, що належать до предмета доказування, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Так, кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінальним процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
Відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст. 91 КПК України, однією з обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Отже, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд вважає повністю доведеним висунуте ОСОБА_3 , обвинувачення за ч.2 ст. 121 КК України.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує, як нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121 КК України.
Згідно ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно - небезпечного діяння, яке містить склад злочину, який передбачено цим Кодексом.
Кримінальна відповідальність передбачає законно обґрунтований обов'язок обвинуваченого, який вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена КК України, піддатися осуду з боку держави і бути покараним у повній відповідності із законом.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 у справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання виправлення засудженого.
У справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03) зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Обвинувачений на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждав, не страждає на такі і в теперішній час, поводиться адекватно. Тому суд визнає його осудним та відповідальним за скоєне.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, чи з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, або вчинене на замовлення, або таке, що спричинило смерть потерпілого карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 .
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до статті 66 КК України не встановлено.
Щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 , суд не визнає як обставину , яка пом'якшує покарання обвинуваченого, з огляду на те, що щире каяття, полягає у визнанні своєї вини у вчиненні злочину у повному обсязі, осуду своїх дій, наявності відчуття жалю за скоєне, принесенні вибачення потерпілому, розуміння наслідків своїх дій, що не було встановлено в ході судового розгляду .
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом згідно статті 67 КК України не встановлено.
Щодо призначення покарання.
При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року “ Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із класифікації злочинів ( ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, який спричинив смерть потерпілого, цінність суспільних відносин на які здійснено посягання життя людини, яке відповідно до ст.3 Конституції Україні є найвищою соціальною цінністю, характер, кількість та локалізацію нанесених тілесних ушкоджень, спрямованість завданих ним ударів в такі частини тіла людини, нанесення в які є небезпечними для життя, та особу обвинуваченого ОСОБА_3 який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, не працює та суспільно-корисною працею не займається, попри працездатний вік ОСОБА_3 не працює, веде антисоціальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, згідно довідки з КНП «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров'я та медицини залежностей» ОСОБА_3 звертався по медичну допомогу у КНП «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров'я та медицини залежностей» та лікувався стаціонарно у наркологічному відділенні з 22.04.2022 по 02.05.2022, діагноз: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю та відсутність обставин, що пом'якшують покарання, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами», на положення статті 65 КК України, якою встановлено, що «особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень», враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121 КК України у вигляді позбавлення волі на певний строк в межах санкції частини вказаної статті.
Підстав для застосування до ОСОБА_3 вимог ст.ст.69, 75 КК України суд не вбачає з огляду на особу обвинуваченого.
Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження нових кримінальних правопорушень.
Суд переконаний, що таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
Дане остаточне покарання (позбавлення волі), на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09 червня 2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24 березня 2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29 листопада 2007 р.).
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 слід рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 16.03.2024 року о 20 год. 50 хв.
Вирішуючи питання про зарахування до строку відбування покарання обвинуваченому терміну попереднього ув'язнення на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, суд вважає зарахувати ОСОБА_3 строк його попереднього ув'язнення у період з 16.03.2024 року по день набрання даного вироку законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд:
Запобіжний захід
Відповідно до абз. 8 п. 2 ч. 3 та абз. 13 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК у разі визнання особи винуватою у мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження та мотиви його ухвалення.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 14.04.2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_3 в межах кримінального провадження продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 10.06.2025 року включно.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати
Згідно ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухва-лою.
Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст. 124 КПК України.
У відповідності до ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Матеріали кримінального провадження містять документально підтвердженні витрати держави на проведення експертиз у сумі 108 945,39 грн., а тому вони підлягають стягненню з обвинуваченого.
Речові докази і арешт майна
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
Згідно ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Згідно п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України, документи, що є речовими доказами, залишаються у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Заходи забезпечення кримінального провадження
Частиною 4статті 174 КПК України визначено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.04.2024 року було накладено арешт на речі, які вилучено за адресою: АДРЕСА_1 : куртку темного кольору, зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров, яку упаковано до картонної коробки, та опечатано биркою з пояснювальними написами та підписами слідчого й понятих; дерев'яний предмет, зовні схожий на дверний налічник (дверна лиштва),з лаковим покриттям, зі слідами речовини бурого кольору, зовні схожої на кров, яку упаковано до картонної коробки, та опечатано биркою з пояснювальними написами та підписами слідчого й понятих; скляну пляшку ємкістю 0,5 л з етикеткою «Greenday», яку обгорнуто паперовим конвертом та упаковано до паперового конверту НІТУ СУ; мобільний телефон марки «Nomi», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 у корпусі чорно-червоного кольору, який упаковано до паперового конверту НПУ СУ; дві чашки білого кольору та одна склянка, які обгорнуто паперовим конвертом та упаковано до паперового конверту НПУ СУ; мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A01», у чохлі чорного кольору з сім-картою всередині НОМЕР_4 , IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 , з наявною банківською картою у чохлі телефону «Raiffeisen bank» № НОМЕР_7 , які упаковано до паперового конверту НПУ СУ; спортивні штани чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров, які упаковано до паперового конверту НПУ СУ; пару кросівок чорного кольору з маркуванням «Adidas», які упаковано до паперового конверту НПУ СУ; мобільний телефон марки «iPhone», IMEI1: НОМЕР_8 у чохлі чорного кольору, який упаковано до паперового конверту НПУ СУ; кепку чорного кольору, яку упаковано до паперового конверту НПУ СУ; шкіряну куртку чорного кольору, яку упаковано до картонної коробки, та опечатано биркою з пояснювальними написами та підписами слідчого й понятих.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.04.2024 року було накладено арешт на речі, які вилучено за адресою: м. Ужгород, вул.. Ф.Потушняка (Благоєва), навпроти будинку 12, на відкритій ділянці місцевоссті: скляну пляшку з етикеткою «Greenday», ємкістю 0,5 л, скляну пляшку з етикеткою «Hlibny dar» ємкістю 0,5 л; скляну пляшку з етикеткою «горілка Немирівська», ємкістю 0,7 л., скляну пляшку з етикеткою «Vodka Mironoff», ємкістю 0,5 л, скляну пляшку з етикеткою «Kaiser», ємкістю 0,5 л, кожну з яких упаковано до окремого паперового конверту НПУ СУ.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.05.2024 року було накладено арешт на майно вилучене в ході огляду місця події від 10.05.2024 року, за адресою м. Ужгород, вул.. Капушанська Буд.22 у приміщенні моргу при ЗОКЛ імені А.Новака із трупа ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_3 : джинси темного кольору, які упаковано до паперового конверту НПУ СУ, підштаники сірого кольору, які упаковано до паперового конверту НПУ СУ, кофту темного кольору з візерунком (з пошкодженням у вигляді розриву матерії), яку упаковано до паперового конверту НПУ СУ.
Оскільки, куртка темного кольору, зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров, яку упаковано до картонної коробки, та опечатано биркою з пояснювальними написами та підписами слідчого й понятих; дерев'яний предмет, зовні схожий на дверний налічник (дверна лиштва),з лаковим покриттям, зі слідами речовини бурого кольору, зовні схожої на кров, яку упаковано до картонної коробки, та опечатано биркою з пояснювальними написами та підписами слідчого й понятих; скляна пляшка ємкістю 0,5 л з етикеткою «Greenday», яку обгорнуто паперовим конвертом та упаковано до паперового конверту НПУ СУ; мобільний телефон марки «Nomi», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 у корпусі чорно-червоного кольору, який упаковано до паперового конверту НПУ СУ; дві чашки білого кольору та одна склянка, які обгорнуто паперовим конвертом та упаковано до паперового конверту НПУ СУ; мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A01», у чохлі чорного кольору з сім-картою всередині НОМЕР_4 , IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 , з наявною банківською картою у чохлі телефону «Raiffeisen bank» № НОМЕР_7 , які упаковано до паперового конверту НПУ СУ; спортивні штани чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров, які упаковано до паперового конверту НПУ СУ; пару кросівок чорного кольору з маркуванням «Adidas», які упаковано до паперового конверту НПУ СУ; мобільний телефон марки «iPhone», IMEI1: НОМЕР_8 у чохлі чорного кольору, який упаковано до паперового конверту НПУ СУ; кепка чорного кольору, яку упаковано до паперового конверту НПУ СУ; шкіряна куртка чорного кольору, яка упакована до картонної коробки, та опечатано биркою з пояснювальними написами та підписами слідчого й понятих; скляна пляшка з етикеткою «Greenday», ємкістю 0,5 л, скляна пляшка з етикеткою «Hlibny dar» ємкістю 0,5 л; скляна пляшка з етикеткою «горілка Немирівська», ємкістю 0,7 л., скляна пляшка з етикеткою «Vodka Mironoff», ємкістю 0,5 л, скляну пляшку з етикеткою «Kaiser», ємкістю 0,5 л, кожну з яких упаковано до окремого паперового конверту НТУ СУ; джинси темного кольору, які упаковано до паперового конверту НПУ СУ, підштаники сірого кольору, які упаковано до паперового конверту НПУ СУ, кофту темного кольору з візерунком (з пошкодженням у вигляді розриву матерії), яку упаковано до паперового конверту НПУ СУ не підлягають спеціальній конфіскації, та судом не призначено покарання у виді конфіскації майна суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення покладені Ухвалами слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 квітня 2024 року, від 08 квітня 2024 року та від 24 травня 2024 року.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд , -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 9 ( девять ) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 16.03.2024 року о 20 год. 50 хв.
Зарахувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк його попереднього ув'язнення у період з 16.03.2024 року о 20 год. 50 хв. по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі на підставі ст. 72 ч. 5 КК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до вступу вироку в законну силу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати пов'язані з проведенням експертиз в розмірі 108 945,39 грн.
Арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 квітня 2024 року на: скляну пляшку з етикеткою «Greenday», ємкістю 0,5 л, скляну пляшку з етикеткою «Hlibny dar» ємкістю 0,5 л; скляну пляшку з етикеткою «горілка Немирівська», ємкістю 0,7 л., скляну пляшку з етикеткою «Vodka Mironoff», ємкістю 0,5 л, скляну пляшку з етикеткою «Kaiser», ємкістю 0,5 л, кожну з яких упаковано до окремого паперового конверту НПУ СУ - скасувати.
Арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.04.2024 року на: куртку темного кольору, зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров, яку упаковано до картонної коробки, та опечатано биркою з пояснювальними написами та підписами слідчого й понятих; дерев'яний предмет, зовні схожий на дверний налічник (дверна лиштва),з лаковим покриттям, зі слідами речовини бурого кольору, зовні схожої на кров, яку упаковано до картонної коробки, та опечатано биркою з пояснювальними написами та підписами слідчого й понятих; скляну пляшку ємкістю 0,5 л з етикеткою «Greenday», яку обгорнуто паперовим конвертом та упаковано до паперового конверту НПУ СУ; мобільний телефон марки «Nomi», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 у корпусі чорно-червоного кольору, який упаковано до паперового конверту НПУ СУ; дві чашки білого кольору та одна склянка, які обгорнуто паперовим конвертом та упаковано до паперового конверту НПУ СУ; мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A01», у чохлі чорного кольору з сім-картою всередині НОМЕР_4 , IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 , з наявною банківською картою у чохлі телефону «Raiffeisen bank» № НОМЕР_7 , які упаковано до паперового конверту НПУ СУ; спортивні штани чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров, які упаковано до паперового конверту НПУ СУ; пару кросівок чорного кольору з маркуванням «Adidas», які упаковано до паперового конверту НПУ СУ; мобільний телефон марки «iPhone», IMEI1: НОМЕР_8 у чохлі чорного кольору, який упаковано до паперового конверту НПУ СУ; кепку чорного кольору, яку упаковано до паперового конверту НПУ СУ; шкіряну куртку чорного кольору, яку упаковано до картонної коробки, та опечатано биркою з пояснювальними написами та підписами слідчого й понятих - скасувати.
Арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.05.2024 на: джинси темного кольору, які упаковано до паперового конверту НПУ СУ, підштаники сірого кольору, які упаковано до паперового конверту НПУ СУ, кофту темного кольору з візерунком (з пошкодженням у вигляді розриву матерії), яку упаковано до паперового конверту НПУ СУ - скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні :
- адаптер з флеш-носієм «Micro SD» із відеозаписами, знятими в ході огляду місця події від 16.03.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , які упаковано до паперового конверту НПУ СУ та скріплено чотирма печатками «Для довідок Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області» - після вступу вироку в законну силу залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;
- чотири змиви речовини бурого кольору, схожої на кров, з яких: 1 (один) змив на стерильну марлеву пов?язку зроблений із підлоги кімнати №4 біля трупа ОСОБА_7 , 1 (один) змив на стерильну марлеву пов'язку зроблений із підлоги кімнати №4 біля предмета, зовні схожого на дерев?яну лиштву, 1 (один) змив на стерильний ватний аплікатор зроблений із нижньої частини дерев?яної шафи у кімнаті №4, 1 (один) змив на стерильний ватний аплікатор, зроблений із обличчя трупа ОСОБА_7 , чотири недопалки з-під цигарок, які упаковано до паперового конверту НПУ СУ; куртку темного кольору, зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров, яку упаковано до картонної коробки, та опечатано биркою з пояснювальними написами та підписами слідчого й понятих; дерев?яний предмет, зовні схожий на дверний налічник (дверна лиштва), з лаковим покриттям, зі слідами речовини бурого кольору, зовні схожої на кров, яку упаковано до картонної коробки, та опечатано биркою з пояснювальними написами та підписами слідчого й понятих; скляну пляшку ємкістю 0,5 л з етикеткою «Greenday», яку обгорнуто паперовим конвертом та упаковано до паперового конверту НПУ СУ; шість недопалків з-під цигарок з фільтром коричневого кольору, які упаковано до паперового конверту НПУ СУ; п?ять недопалків з-під цигарок з фільтром білого кольору, які упаковано до паперового конверту НПУ СУ; дві чашки білого кольору та одна склянка, які обгорнуто паперовим конвертом та упаковано до паперового конверту НПУ СУ; чотири недопалки з фільтром коричневого кольору, які упаковано до паперового конверту НПУ СУ; спортивні штани чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров, які упаковано до паперового конверту НПУ СУ; пара кросівок чорного кольору з маркуванням «Adidas», які упаковано до паперового конверту НПУ СУ; кепка чорного кольору, яку упаковано до паперового конверту НПУ СУ; шкіряна куртка чорного кольору, яку упаковано до картонної коробки, та опечатано биркою з пояснювальними написами та підписами слідчого й понятих - після вступу вироку в законну силу залишити зберігати в кімнаті речових доказів Ужгородського РУП;
- мобільний телефон марки «Nomi», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEІ 2: НОМЕР_3 у корпусі чорно-червоного кольору, який упаковано до паперового конверту НПУ СУ - після вступу вироку в законну силу- повернути власнику;
- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A01» у чохлі чорного кольору з сім-картою всередині НОМЕР_4 , IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEІ 2: НОМЕР_6 , з наявною банківською картою у чохлі телефону «Raiffeisen bank» № НОМЕР_7 , які упаковано до паперового конверту НПУ СУ - після вступу вироку в законну силу- повернути власнику;
- мобільний телефон марки «iPhone», IMEI 1: НОМЕР_8 у чохлі чорного кольору, який упаковано до паперового конверту НПУ СУ - після вступу вироку в законну силу- повернути власнику;
- п'ять скляних пляшок, а саме: склянна пляшка з етикеткою «Greenday», ємкістю 0,5 л, скляну пляшку з етикеткою «Hlibny dar» ємкістю 0,5 л; скляну пляшку з етикеткою «горілка Немирівська», ємкістю 0,7 л., скляну пляшку з етикеткою «Vodka Mironoff», ємкістю 0,5 л, скляну пляшку з етикеткою «Kaiser», ємкістю 0,5 л, кожну з яких упаковано до окремого паперового конверту НПУ СУ - після вступу вироку в законну силу- знищити.
- адаптер з флеш-носієм «MicroSD» із відеозаписом допиту свідка ОСОБА_17 , які упаковано до паперового конверту НПУ СУ та скріплено чотирма печатками «Для довідок Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області» - після вступу вироку в законну силу залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;
- адаптер з флеш-носієм «Micro SD» із відеозаписами допиту свідка ОСОБА_18 від 17.03.2024, які упаковано до паперового конверту НПУ СУ та скріплено чотирма печатками «Для довідок Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області» - після вступу вироку в законну силу залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;
- адаптер з флеш-носієм «Micro SD» із відеозаписами допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 17.03.2024, які упаковано до паперового конверту НПУ СУ та скріплено чотирма печатками «Для довідок Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області» - після вступу вироку в законну силу залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;
- адаптер з флеш-носієм «Micro SD» із відеозаписами проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3 , які упаковано до паперового конверту НПУ СУ та скріплено чотирма печатками «Для довідок Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області» - після вступу вироку в законну силу залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;
-джинси темно-синього кольору з трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які упаковано до паперового конверту НПУ СУ, підштаники сірого кольору з трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які упаковано до паперового конверту НПУ СУ та кофту темного кольору з візерунком (з пошкодженням у вигляді розриву матерії), яку упаковано до паперового конверту НПУ СУ - після вступу вироку в законну силу залишити зберігати в кімнаті речових доказів Ужгородського РУП.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою -в той же строк із моменту отримання його копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1