Справа № 947/35390/23
Провадження № 2/947/171/25
про залишення позову без розгляду та скасування заходів забезпечення позову
26.05.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Куриленко О.М.,
за участі секретарі судового засідання - Солтановської Ю.О.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса Лесогоров Дмитро Олександрович про визнання договору довічного утримання недійсним,
08 листопада 2023 року позивач звернувся до суду з позовом та просив визнати недійсним Договір довічного утримання (догляду), серія та номер 3-510 від 13.07.2023 р., укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , згідно з яким ОСОБА_4 передала ОСОБА_1 у власність квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 10.11.2023 року провадження у справі було відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.
Одночасно з подачею позову, позивач звернувся до суду з заявою, якій просив вжити по справі заходи забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам реєстраційних дій вчиняти будь-які дії з державної реєстрації переходу права власності, обмеження права власності, обтяження прав на квартиру АДРЕСА_1 - до набрання законної сили рішення за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору довічного утримання.
Ухвалою суду від 10.11.2023 року вжито по справі заходи забезпечення позову. Заборонено суб'єктам реєстраційних дій вчиняти будь-які дії з державної реєстрації переходу права власності, обмеження права власності, обтяження прав на квартиру АДРЕСА_1 - до набрання законної сили рішення.
Ухвалою судді від 17.01.2024 року клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження задоволено та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Ухвалою судді від 05.02.2024 року клопотання ОСОБА_6 про залишення без розгляду частини позовних вимог та витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса Лесогоров Дмитро Олександрович про визнання договору довічного утримання недійсним було задоволено.
06.03.2024 року до канцелярії суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_6 про витребування доказів, в якому він просить витребувати з КНП «ДОБРОСЛАВСЬКА БЛІЛ» (67500, Одеська область, Одеський район, селище міського типу Доброслав, вулиця Грубніка, будинок 27) належно чином завірену копію медичної картки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді від 06.03.2024 року клопотання представника позивача ОСОБА_6 про витребування доказів задоволено. Витребувано з КНП «ДОБРОСЛАВСЬКА БЛІЛ» (67500, Одеська область, Одеський район, селище міського типу Доброслав, вулиця Грубніка, будинок 27) належним чином завірену копію медичної картки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
04.04.2024 року до канцелярії суду надійшла відповідь з КНП «ДОБРОСЛАВСЬКА БЛІЛ», в якій директор установи повідомляє про неможливість надання належним чином завіреної копії медичної картки, у зв'язку з відсутністю інформації про місце реєстрації (проживання) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 11.04.2024 року клопотання представника позивача ОСОБА_6 про витребування доказів задоволено. Витребувано з КНП «ДОБРОСЛАВСЬКА БЛІЛ» (67500, Одеська область, Одеський район, селище міського типу Доброслав, вулиця Грубніка, будинок 27) оригінал медичної картки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та проживала за адресою: АДРЕСА_3 .
Ухвалою суду від 22.05.2024 року призначено у справі посмертну судово-психіатричну експертизу, на розв'язання якої поставлені питання: - чи могла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в момент підписання нею Договору довічного утримання (догляду), серія та номер 3-510 від 13.07.2023 року? Проведення експертизи доручено експертам Одеської філії судово-психіатричних експертиз державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України (м. Одеса, вул. Ак. Воробйова, 9).
01 квітня 2025 року до канцелярії суду надійшов висновок експерта №205 за результатами проведення посмертної судово-психіатричної експертизи, згідно якого ОСОБА_4 , 1950 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час укладення договору довічного утримання (догляду) серії та номеру 3-510 від 13 липня 2023 року з ОСОБА_1 , не мала психічних розладів. На момент укладення договору довічного утримання (догляду) у неї не було хронічних стійких психічних розладів, функціональних розладів психіки чи тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності. За своїм психічним станом вона була здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Стан її соматичного здоров'я за встановленим діагнозом не впливав суттєво на її когнітивні, емоційно-вольові та критичні функції, а також на здатність усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.
Ухвалою суду від 02.04.2025 року поновлено провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання на 23.04.2025 року о 10 годині 15 хв.
23.04.2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 надійшла заява про зміну підстав позову, питання щодо прийняття до провадження якої судом не вирішувалося.
У зв'язку з неявкою позивача та його представника, підготовче судове засідання, призначене на 23.04.2025 року, було відкладено до 26.05.2025 року до 14.00 год.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
Уся судова кореспонденція, скерована на ім'я ОСОБА_3 повернута до суду без вручення з підстав відсутності адресата за вказаною адресою.
Частиною 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Також, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивача в даному судовому провадженні здійснює адвокат Зозулянський Дмитро Олександрович, який повідомлений належним чином про час та дату підготовчих судових засідань, що призначалися на 23.04.2025 року та 26.05.2025 року. Представник позивача по справі не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, з клопотаннями про розгляд справи за його відсутності не звертався. 26.05.2025 року через систему «Електронний суд» від адвоката позивача Зозулянського Дмитра Олександровича надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що він не ознайомлений з клопотаннями, поданими представником відповідача.
Суд розцінює подану заяву як неповажну причину неявки до судового засідання, так як залишилось взагалі незрозумілим, яким чином подання будь-якого клопотання стороною відповідача (в даному випадку - про витребування доказів) може вплинути на явку позивача та його представника у судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні, призначеному на 26.05.2025 року, відповідач - ОСОБА_1 та її представник - Колєва Юлія Леонідівна вважали, що позов слід залишити без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача та його представника.
Суд, заслухавши думку відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду, оскільки позивач та його представник повторно не з'явилися в судове засідання з неповажних причин.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно з ч.3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Частинами першою, другою, п'ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності. Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658 /1141/18).
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21.
Суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).
У рішенні від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03, у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Аналіз положень ч.5 ст. 223, п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що наслідком повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.
У відповідності до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Частинами 9 та 11 статті 158 ЦПК України передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
У зв'язку з залишенням позовної заяви без розгляду, суд вважає доцільним скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 10.11.2023 року, а саме скасувати заборону суб'єктам реєстраційних дій вчиняти будь-які дії з державної реєстрації переходу права власності, обмеження права власності, обтяження прав на квартиру АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 158, 257 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори у м. Одеса Лесогоров Дмитро Олександрович про визнання договору довічного утримання недійсним, - залишити без розгляду.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 10.11.2023 року по цивільній справі №947/35390/23, а саме скасувати заборону суб'єктам реєстраційних дій вчиняти будь-які дії з державної реєстрації переходу права власності, обмеження права власності, обтяження прав на квартиру АДРЕСА_1 .
Роз'яснити позивачу право звернутись до суду з позовом після усунення умов, що викликали залишення даного позову без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Куриленко О. М.