Справа № 947/12099/24
Провадження № 2/947/266/25
19.05.2025 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Петренка В.С.
за участю секретаря - Торгонської В.М.,
позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представника позивача - ОСОБА_3 ,
представника відповідача - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_5 - Київської районної адміністрації Одеської міської ради як органа опіки та піклування, за участі третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача: Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Писаренка Євгена Сергійовича, Міністерства оборони України про визнання шлюбу фіктивним, встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності у порядку спадкування та стягнення безпідставно набутих коштів,
10.04.2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , через свого представника - адвоката Валах Вікторію Володимирівну звернулися до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_6 , за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_5 - Київської районної адміністрації Одеської міської ради як органа опіки та піклування, за участі третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача: Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Писаренка Євгена Сергійовича, Міністерства оборони України, в якій, з урахуванням уточнень просять:
- визнати шлюб, укладений між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 Самарським відділом ДРАЦС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 23.03.2023 року (актовий запис №62) - фіктивним;
- зобов'язати Самарський відділ ДРАЦС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) анулювати актовий запис №62 від 23.03.2023 року про укладення шлюбу між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- встановити факт постійного спільного проживання однією сім'єю без укладення шлюбу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 1/2 (одну другу) частину квартири АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 1/2 (одну другу) частину квартири АДРЕСА_1 ;
- стягнути зі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 усі виплати, отримані ОСОБА_6 у зв'язку із смертю військовослужбовця ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 3990529,36 грн.;
- стягнути зі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , пропорційно усі судові витрати, пов'язані із розглядом справи, включаючи у тому числі й витрати на професійну правничу допомогу. Остаточний розрахунок суми витрат на правову допомогу буде наданий в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивачі зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_7 загинув на території Донецької області при виконанні обов'язку з захисту України від збройної агресії, після чого його матір ОСОБА_1 та фактична дружина ОСОБА_2 дізналися про те, що ОСОБА_7 уклав шлюб з ОСОБА_8 , який має ознаки фіктивного.
Позивачі зазначають, що фіктивність укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 шлюбу підтверджується наступними обставинами, а саме:
до укладення шлюбу та в самий день укладення шлюбу 23.03.2023 року ОСОБА_7 увесь день спілкувався із ОСОБА_2 телефоном. Відтак є розумні сумніви щодо того, чи дійсно ОСОБА_7 ставив власний підпис як на заяві про державну реєстрацію шлюбу, так і у Журналі реєстрації актів цивільного стану у графі «Наречений» (про що мною було зроблено адвокатський запит № 25 від 11.03.2024);
наявність на момент укладення шлюбу фактичних шлюбних відносин із ОСОБА_2 , у тому числі й наявність спільної дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
обізнаність з боку відповідачки того факту, що солдат ОСОБА_7 з 2022 року служить у складі ВЧ НОМЕР_1 у складі тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_7 », отримує підвищені надбавки за особливості проходження служби, а також, враховуючи його безпосередню участь у бойових діях, підвищений ризик його смерті і, як наслідок, можливість отримати усі види виплат, передбачених чинним законодавством України у зв'язку із смертю військовослужбовця як член сім'ї загиблого, та успадкувати майно після нього.
Також позивачі вказують, що ОСОБА_8 через три дні - ІНФОРМАЦІЯ_5 - після смерті ОСОБА_7 стала ініціатором петиції №22/205842-еп «Присвоїти звання Герой України (посмертно) ОСОБА_7 , позивний « ОСОБА_9 ». Воїну 3 ОШБ» (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_14).
Зазначають, що це зроблено з єдиною метою - отримати компенсацію - одноразову грошову допомогу у розмірі 15 000 000 грн. (відповідно до постанови КМУ №168 від 28 лютого 2022 року) та 130 000 (сто тридцять тисяч гривень) щорічного утримання.
Крім того, позивачі вказують, що ОСОБА_8 була відсутня при проведенні слідчої дії пред'явлення трупа ОСОБА_7 для впізнання, а також на церемоніях прощання із загиблим військовослужбовцем ОСОБА_7 біля Будинку Офіцерів та на його похованні.
Також, як на підстави фіктивності укладеного шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , позивачі вказують на необізнаність ОСОБА_1 , як матері ОСОБА_7 , та інших про реєстрацію шлюбу між її сином та відповідачкою по справі, аж до самої смерті сина; обставини звільнення відповідачки із ЗСУ через відсутність бажання продовжувати військову службу на четвертий день після укладення шлюбу та обставини наявності відкритого кримінального провадження за заявою ОСОБА_1 , відносно ОСОБА_8 .
Таким чином, позивачі переконані, що у ОСОБА_7 було відсутнє реальне бажання створити сім'ю із відповідачкою, а у діях останньої вбачається наявність корисливої мети, а саме отримання грошового забезпечення та спадщини після смерті ОСОБА_7 .
При цьому, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 почали вести спільне господарство та жити однією сім'єю з 2017 року.
ІНФОРМАЦІЯ_8 у фактичного подружжя народилася дитина - ОСОБА_5 .
22.12.2023 року Київським районним судом м. Одеси по справі №947/32415/23 було ухвалено рішення, яким встановлено батьківство ОСОБА_7 щодо ОСОБА_5 .
Факт перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_7 у фактичних шлюбних відносинах у період з 2017 року по 12.09.2023 року позивачі підтверджують також наявністю спільних фотографій, відео та переписки; наявністю грошових переказів, здійснених від імені ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 як до, так і після укладення першим шлюбу з відповідачкою ОСОБА_8 ; обставинами дарування ОСОБА_10 (дідусем ОСОБА_7 ) на користь ОСОБА_2 квартири за адресою: АДРЕСА_2 та проживання ОСОБА_2 разом із ОСОБА_7 та спільною донькою разом однією сім'єю з серпня 2018 року до початку війни.
Таким чином, позивачі зазначають, що ОСОБА_7 разом із ОСОБА_2 у період з 2017 року по 12.09.2023 року проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та мали спільний побут; у суспільстві, серед кола друзів та родичів як з боку ОСОБА_7 , так і з боку ОСОБА_2 , усі знали їх як щасливу подружню пару; відомості щодо шлюбу із ОСОБА_8 не були відомі.
Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_5 після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина, до складу якої, зокрема входить й нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1 . Вартість вказаної квартири складає 424 729 тисяч гривень.
Відповідно до Витягу зі спадкового реєстру, спадкову справу №71293367 було заведено 25.09.2023 року Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Писаренко Є.С. (Свідоцтво нотаріуса №6445; АДРЕСА_3 ).
Заяви про вступ у спадщину після померлого до вказаного нотаріуса подали ОСОБА_1 (мати загиблого), ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_5 (доньки загиблого) та ОСОБА_6 .
При цьому, позивачі зазначають, що оскільки шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 є фіктивним та в силу положень чинного спадкового законодавства, право на спадкування - мають лише мати загиблого та донька.
Також, позивачі вважають, що ОСОБА_6 має повернути, отримані нею виплати як дружині загиблого, які нею отримані безпідставно.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Васильків О.В.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Васильків О.В. від 12.06.2024 року відкрито провадження у справі. Призначено справу до підготовчого судового засідання.
01.07.2024 року від представника відповідача ОСОБА_11 - адвоката Дабіжи Олени Анатоліївни надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вона просила позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 залишити без задоволення, зазначає, що ОСОБА_6 - законна дружина загиблого військовослужбовця ОСОБА_7 , між ними 23.03.2023 року Самарським районним у м. Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було зареєстровано шлюб, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 . При цьому, зазначає, що при подачі письмової заяви про державну реєстрацію шлюбу та на момент державної реєстрації шлюбу були присутні особисто ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Тому, ОСОБА_6 , як дружина загиблого ОСОБА_7 законно отримала належне їй грошове забезпечення, при цьому частину грошей в сумі 80000,00 грн. перерахувала ОСОБА_12 для дитини. Зазначила, що шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є законним, а ОСОБА_13 та ОСОБА_7 слід вважати такими, що у фактичних шлюбних відносинах не перебували, та таким чином права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, позивачка ОСОБА_14 не має. При цьому, ОСОБА_6 була присутня на похованні свого чоловіка, проте вже після церемонії прощання та поховання, оскільки існувала висока ймовірність конфлікту між членами сім'ї ОСОБА_7 , ОСОБА_15 та ОСОБА_6 . Необізнаність з боку ОСОБА_1 та інших членів сім'ї про укладення шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не є підставою для визнання шлюбу фіктивним, так само як і наявність відкритого кримінального провадження щодо ОСОБА_6 . Також, вважає, що право на спадщину після смерті ОСОБА_7 мають ОСОБА_11 , як законна дружина загиблого, ОСОБА_1 , як мати загиблого, а також донька ОСОБА_7 - ОСОБА_5 .
30.07.2024 року від представника позивачів - адвоката Валах Вікторії Володимирівни надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого зазначила, що позивачі визнають факт перерахування 80000,00 грн., але зауважують, що це відбулося тільки після декількох бесід з ОСОБА_6 , побратимами ОСОБА_7 , а також після того як ОСОБА_1 , матір загиблого, подала командиру в/ч НОМЕР_1 заяву із проханням про зупинення нарахування та здійснення будь-яких виплат ОСОБА_8 до закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні та після її дзвінка до відділу кадрів військової частини. Зазначила, що відповідачка дізнавшись про загибель ОСОБА_7 , не повідомивши про це його матір, 12.09.2023 року почала збирати гроші нібито на поховання, оприлюднивши номер своєї банківської картки, проте скільки коштів вона зібрала і куди вони були витрачені, невідомо.
08.08.2024 року від представника відповідача надійшли заперечення відповідно до яких вона просила позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 залишити без задоволення, зазначивши, що ОСОБА_6 , як законна дружина отримала грошове забезпечення загиблого військовослужбовця і лише з власної волі перерахувала кошти дитині ОСОБА_16 , про що було зазначено в переказі грошових коштів. При цьому, ОСОБА_11 з метою вшанування пам'яті загиблого чоловіка - ОСОБА_7 , який віддав своє життя за свою Батьківщину, зареєструвала петицію про присвоєння Героя України (посмертно) ОСОБА_7 , позивний «ОСОБА_58», воїну 3 ОШБ. Однак, петиція перебуває на розгляді, тому жодних виплат ОСОБА_11 не отримувала та навіть і не розраховувала отримати, так як реєстрація петиції здійснювалась з метою збереження будь-якої пам'яті про загиблого чоловіка в історії України. Щодо публікування номеру банківської картки ОСОБА_11 , зазначає, що остання особисто не публікувала жодної інформації про збір коштів на поховання ОСОБА_7 . При цьому, провівши системний аналіз листувань ОСОБА_7 та ОСОБА_16 , наданих представником позивача, можна дійти висновку про те, що ОСОБА_14 очікувала на подарунок від загиблого, а саме машини, яку вона сама обрала. В свою чергу, остання маніпулюючи образами отримувала кошти від ОСОБА_7 , так як останній зазначав в листуванні «Скинул 20. Чтоб ты не обижалась». Окрім цього, як вбачається з листувань - 11 травня 2023 року загиблий перебував у лікарні та зазначав, що йому мають поставити крапельницю, щоб не боліла голова після вибуху, однак ОСОБА_14 проявила максимально байдуже відношення до цього, проігнорувавши всі його повідомлення та не поцікавившись про стан здоров'я, а наступне листування було аж 15 травня 2023 року. Крім того, всі доводи позивачів містять лише особисті емоціїї та неприйняття реальності щодо наявності у загиблого ОСОБА_18 дружини, з якою у них було щире кохання. Проте такі доводи жодним чином не обґрунтовують позицію щодо наявності підстав для визнання такого шлюбу фіктивним та інших вимог, які є похідними від цієї вимоги. Зазначає, що ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , шлюбні відносини не приховували від оточуючих, подружжя проживало своє найкраще життя, насолоджуючись кожним моментом разом. Однак, враховуючи той факт, що ОСОБА_7 проходив військову службу, виконуючи обов'язок громадянина України, постійне спільне проживання було просто неможливим через постійне перебування на бойових завданням. Проте, навіть це не стало перешкодою для подружжя, так як за наявності будь-якої можливості вони проживали разом, вели спільний побут та намагалися підтримувати один одного в такий складний час, допомагаючи як морально так і фінансово. В результаті викладеного, можна дійти висновку, що підстави для визнання шлюбу ОСОБА_7 та ОСОБА_11 відсутні за будь-яких обставин.
Згідно розпорядження керівника апарату Київського районного суду м. Одеси від 20.08.2024 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 947/12099/24, провадження №2/947/3179/24.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу № 947/12099/24, провадження №2/947/3179/24 було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26.08.2024 року прийнято до розгляду цивільну справу № 947/12099/24 та призначено підготовче засідання.
19.06.2024 року від представника позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 - адвоката Валах Вікторії Володимирівни надійшла заява про витребування у військової частини НОМЕР_1 копію наказу №2387 від 13.11.2023 року; у Міністерства оборони України належним чином завірені копії розрахункових відомостей, довідок, грошових атестатів та інших первинних фінансово-облікових документів, які є підставою для нарахування та отримання виплат померлому солдату ОСОБА_7 у період з 23.03.2023 року по теперішній час; відомості щодо підстав, грошових сум та рахунків отримувача стосовно вже здійснених виплат ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як дружині померлого ОСОБА_7 , у період з 23.03.2023 року по теперішній час, та належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують проведені виплати; у Самарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) копію заяви про державну реєстрацію шлюбу від імені ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис №62 від 23.03.2023), копію витягу з Журналу обліку заяв про шлюб, щодо реєстрації заяви про шлюб від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо укладення шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , відомості щодо того, чи надсилалось у семиденний строк після проведення державної реєстрації шлюбу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , повідомлення районним військовим комісаріатам за місцем перебування вказаних осіб на військовому обліку (у разі якщо таке повідомлення надсилалось, надати належним чином засвідчені копії таких повідомлень); у приватного нотаріуса Писаренко Є.С. належним чином засвідчену копію спадкової справи №71293367; у Філії «Пасажирська Компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» відомості щодо того, чи користувався ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , послугами філії «ПК» АТ «Українська залізниця» з покупкою пільгових проїзних документів у період з 22.02.2022 року по 11.09.2023 року включно до станції прибуття «Хмельницький» та від станції відправлення «Хмельницький» (із зазначенням дати та номерів потягів); у Сіті Парк Апарт-Готель Київ відомості щодо того, хто саме (ПІП, дата народження та місце проживання) здійснював бронювання №2336361177 номеру у готелі «Сіті Парк Готель Київ» на дати з 06.08.2023 року по 08.08.2023 року включно із вказівкою на заброньований номер та кількість мешкаючих, а також хто (ПІП, дата народження та місце проживання) мешкав у заброньованому номері готеля у вказані дати.
Також просила витребувати у АТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсал банк», АТ «Сенс Банк», АТ «Укрсиббанк», АТ «Райффайзен Банк», ПАТ «МТБ Банк», АБ «Південний», АТ «Державний експортно-імпортний банк України», ПАТ «Банк Восток», АТ «Державний ощадний банк України», АТ «Перший інвестиційний банк», АТ «Перший український міжнародний банк» відомості щодо наявності всіх відкритих чи закритих банківських рахунків на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , та у якій валюті за період з 14.09.2023 року по день надання відповіді; руху коштів (надходження, пересилання та зняття грошових коштів) по усім рахункам ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , та у якій валюті за період з 14.09.2023 року по день надання відповіді (банківські виписки з 14.09.2023 року по день надання відповіді).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.10.2024 року заяву представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Валах Вікторії Володимирівни про витребування доказів подану по цивільній справі №947/12099/24 (2-з/947/426/24) було задоволено частково. Витребувано у військової частини НОМЕР_1 копію наказу №2387 від 13.11.2023 року. Витребувано з Міністерства оборони України належним чином завірені копії розрахункових відомостей, довідок, грошових атестатів та інших первинних фінансово-облікових документів, які є підставою для нарахування та отримання виплат померлому солдату ОСОБА_7 у період з 23.03.2023 року по теперішній час; відомості щодо підстав, грошових сум та рахунків отримувача стосовно вже здійснених виплат ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як дружині померлого ОСОБА_7 , у період з 23.03.2023 року по теперішній час, та належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують проведені виплати. Витребувано у приватного нотаріуса Писаренко Є.С. належним чином засвідчену копію спадкової справи №71293367. Витребувано у Філії «Пасажирська Компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» відомості щодо того, чи користувався ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , послугами філії «ПК» АТ «Українська залізниця» з покупкою пільгових проїзних документів у період з 22.02.2022 року по 11.09.2023 року включно до станції прибуття «Хмельницький» та від станції відправлення «Хмельницький» (із зазначенням дати та номерів потягів). Витребувано у Сіті Парк Апарт-Готель Київ відомості щодо того, хто саме (ПІП, дата народження та місце проживання) здійснював бронювання №2336361177 номеру у готелі «Сіті Парк Готель Київ» на дати з 06.08.2023 року по 08.08.2023 року включно із вказівкою на заброньований номер та кількість мешкаючих, а також хто (ПІП, дата народження та місце проживання) мешкав у заброньованому номері готеля у вказані дати. В іншій частині заяви - відмовлено. Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Валах Вікторії Володимирівни про витребування доказів подану по цивільній справі №947/12099/24 (2-з/947/427/24) - було задоволено. Витребувано у АТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсал банк», АТ «Сенс Банк», АТ «Укрсиббанк», АТ «Райффайзен Банк», ПАТ «МТБ Банк», АБ «Південний», АТ «Державний експортно-імпортний банк України», ПАТ «Банк Восток», АТ «Державний ощадний банк України», АТ «Перший інвестиційний банк», АТ «Перший український міжнародний банк» відомості щодо наявності всіх відкритих чи закритих банківських рахунків на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , та у якій валюті за період з 14.09.2023 року по день надання відповіді; руху коштів (надходження, пересилання та зняття грошових коштів) по усім рахункам ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , та у якій валюті за період з 14.09.2023 року по день надання відповіді (банківські виписки з 14.09.2023 року по день надання відповіді).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14.11.2024 року заяву представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_5 - адвоката Валах Вікторії Володимирівни про забезпечення доказів шляхом допиту свідків по цивільній справі №947/12099/24 було задоволено. Забезпечено докази по справі №947/12099/24 та під час судового розгляду справи по суті викликати та допитати у якості свідків військовослужбовців ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14.11.2024 року клопотання представника відповідача ОСОБА_6 - адвоката Дабіжи Олени Анатоліївни про заміну третьої особи, без самостійних вимог на стороні відповідача по цивільній справі №947/12099/24 було задоволено.Замінено третю особу, без самостійних вимог на стороні відповідача - Самарський відділ ДРАЦС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у справі №947/12099/24, на належну третю особу, без самостійних вимог на стороні відповідача - Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
У підготовчому засіданні 10.12.2024 року судом було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні 15.05.2025 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник - адвокат Валах Вікторія Володимирівна позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні 15.05.2025 року представник відповідачки ОСОБА_6 - адвокат Дабіжа Олена Анатоліївна не визнала позовні вимоги, заперечувала проти їх задоволення та просила відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_5 - Київської районної адміністрації Одеської міської ради як органа опіки та піклування, представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Писаренко Євген Сергійович, представник Міністерства оборони України про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, в судове засідання 15.05.2025 року не з'явилися, причини неявки не відомі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивачів, їх представника, представника відповідача, а також свідків дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Київського районного суду м. Одеси (суддя Бескровний Я.В.) від 22.12.2023 року позов ОСОБА_2 задоволено. Встановлено батьківство громадянина України ОСОБА_7 щодо ОСОБА_5 , про що внесено відомості до актового запису №525 складеного 21.02.2018 р. Хмельницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, зазначено батьком дитини - ОСОБА_7 , громадянина України.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 24.02.2024 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_8 народилася ОСОБА_5 , батьками записано ОСОБА_7 та ОСОБА_2 .
З договору дарування від 22.11.2021 року вбачається, що ОСОБА_10 подарував ОСОБА_2 у власність квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно довідки Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради №Ж1-203441-ф/л від 11.10.2023 року, а також №Ж1-203405-ф/л від 11.10.2023 року за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Приймаючи викладене, позивачем ОСОБА_2 з метою доведення спільного проживання разом з ОСОБА_7 , як чоловіка і жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, звернулась до суду з даними позовними вимогами.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч.2 ст. 315 ЦПК України).
Відповідно до положень Сімейного Кодексу України, встановлено що сім'ю складають особи які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Частиною 1, 2 ст. 21 СК України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно ч.1, 3 ст. 27 СК України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст. 36 цього Кодексу, шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню.
У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зазначене положення кореспондується частиною 3 статтею 12 ЦПК України.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Приймаючи вищевикладене та розглядаючи позовну заяву в межах заявлених вимог, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом позивачка ОСОБА_2 та ОСОБА_7 з 2017 року фактично перебували у шлюбних відносинах, у 2018 року у них народилася донька ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 24.02.2024 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), де батьками записано ОСОБА_7 та ОСОБА_2 .
З договору дарування від 22.11.2021 року вбачається, що ОСОБА_10 , дідусь ОСОБА_7 , подарував ОСОБА_2 у власність квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно довідки Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради №Ж1-203441-ф/л від 11.10.2023 року, а також №Ж1-203405-ф/л від 11.10.2023 року за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 12.06.2023 року ОСОБА_2 , видала довіреність на ім'я ОСОБА_1 , яку уповноважила здійснювати управління та розпорядження майном, а саме квартирою АДРЕСА_4 . Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Верезуб К.
Судом також оглянуто надані до суду фотокопії фотографій, на яких зображені спільно позивачка - ОСОБА_14 та ОСОБА_7 .
Також додані скріншоти особистої переписки ОСОБА_16 та ОСОБА_7 .
Дані докази, узгоджуються між собою, і, на думку суду, підтверджують факт проживання однією сім'єю ОСОБА_16 та ОСОБА_7 , як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, наявність у них спільного побуту, взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю.
Також, у судових засіданнях, судом було допитано свідків.
Свідок ОСОБА_21 допитана в судовому засіданні 30.01.2025 року повідомила, що вона знала ОСОБА_22 , він працював у її чоловіка, і з 2022 року спілкувався з ОСОБА_23 тільки її чоловік. Їй відомо, що ОСОБА_24 любив доньку і вона сприймала ОСОБА_25 та ОСОБА_26 як чоловіка та дружину.
Свідок ОСОБА_19 допитаний в судовому засіданні 30.01.2025 року повідомив, що він був командиром ОСОБА_18 . З слів ОСОБА_18 йому відомо, що ОСОБА_25 хотів допомогти подружці звільнитися з місця служби і тому одружився з нею. Після чого ОСОБА_25 не міг розлучитися, оскільки остання не давала дозволу на розірвання шлюбу. Також йому відомо, що ОСОБА_7 перераховував гроші за розлучення, проте не міг розірвати цей шлюб. ОСОБА_25 кожен день спілкувався з донькою по відеозв'язку та сумував за нею. Повідомив, що офіційну дружину ОСОБА_18 він не знає.
Свідок ОСОБА_20 допитаний в судовому засіданні 30.01.2025 року повідомив, що разом служив з ОСОБА_7 , зі слів якого йому відомо, що він любив ОСОБА_26 , і у них є донька ОСОБА_27 . Зазначив, що з серпня 2022 року до початку 2023 року вони служили у різних підрозділах. Після чого він дізнався, що у ОСОБА_25 є офіційна дружина, з якою ОСОБА_25 одружився, оскільки хотів їй допомогти, проте не встиг розлучитися, також ОСОБА_25 пояснював, що після повернення з завдання буде вирішувати питання щодо розлучення з ОСОБА_28 , так як хотів скоріше розлучитися. Повідомив, що з ОСОБА_28 він познайомився після смерті ОСОБА_7 , у той момент коли вона збирала кошти на поховання ОСОБА_25 .
Свідок ОСОБА_29 допитана в судовому засіданні 30.01.2025 року повідомила, що вона орендувала квартиру у ОСОБА_26 та ОСОБА_25 з липня 2023 року, вони їй представлялися як чоловік та дружина.
Свідок ОСОБА_30 допитаний в судовому засіданні 30.01.2025 року повідомив, що він сусід ОСОБА_18 та ОСОБА_26 , повідомив, що ОСОБА_25 він знає з дитинства, він сприймав ОСОБА_18 та ОСОБА_26 як родину. У подальшому ОСОБА_25 пішов воювати і після 2023 року вони не спілкувалися, про особисте життя ОСОБА_25 йому не відомо.
Свідок ОСОБА_31 допитана в судовому засіданні 30.01.2025 року повідомила, що вона сусідка ОСОБА_18 , який разом з ОСОБА_26 жили разом приблизно з 2019 року. У період після лютого 2022 року вона їх не бачила, так як переїхала і з того часу не спілкувалася з ними.
Свідок ОСОБА_32 допитана в судовому засіданні 30.01.2025 року повідомила, що вона сусідка ОСОБА_18 та ОСОБА_26 , їх відносини починалися на її очах, у них народилася донька, яку ОСОБА_25 дуже любив. У період війни вона спілкувалася з ОСОБА_25 , він приїжджав у 2023 році до м. Одеси, вона бачила його разом із ОСОБА_26 та їх донькою. Також зазначила, що коли її син загинув, ОСОБА_25 підтримував її.
Свідок ОСОБА_33 допитаний в судовому засіданні 30.01.2025 року повідомив, що він знає ОСОБА_25 з 15 років. Приблизно з 2017-2018 року ОСОБА_25 і ОСОБА_26 жили разом по АДРЕСА_5 , пам'ятає як ОСОБА_26 була вагітна, і він був переконаний, що ОСОБА_26 дружина ОСОБА_34 . З початку 2022 року він не спілкувався з ОСОБА_35 .
Свідок ОСОБА_36 допитана в судовому засіданні 30.01.2025 року повідомила, що вона волонтер з м. Києва. Познайомилася з ОСОБА_35 у м. Києві, спілкувалася з ОСОБА_25 майже кожний день, списувалися, оскільки вона постійно допомагала його батальону. Приблизно за місяць до смерті ОСОБА_7 вона передала йому машину біля м. Дніпра. ОСОБА_37 казав їй, що сумує за родиною, і розповідав, що подарував жінці квартиру у м. Одесі. Про ОСОБА_38 їй стало відомо після смерті ОСОБА_25 , коли з'явилася петиція.
ОСОБА_2 яка була допитана в якості свідка в судовому засіданні 30.01.2025 року повідомила, що вона з ОСОБА_7 познайомилися у 2016 році, жили разом як родина, коли почалася війна, вона поїхала до м. Хмельницький з дитиною, а ОСОБА_25 був у м. Харкові, звідти і пішов на війну. Зазначила, що ОСОБА_25 приїжджав до неї з дитиною у період війни, завжди їй казав, що вона його дружина. 12.09.2023 року вона спілкувалася з ОСОБА_7 по відео зв'язку за декілька годин до його загибелі.
Свідок ОСОБА_39 допитаний в судовому засіданні 30.01.2025 року повідомив, що він вітчим ОСОБА_7 . ОСОБА_25 з ОСОБА_26 разом з 2017 року, у 2018 році у них народилася донька ОСОБА_27 . ОСОБА_37 пішов воювати з перших днів повномасштабного вторгнення у 2022 році, ОСОБА_26 поїхала до м. Хмельницький разом з донькою. Влітку 2023 року він бачив їх разом в м. Одесі, вони орендували квартиру.
Свідок ОСОБА_40 допитана в судовому засіданні 18.03.2025 року повідомила, що вона рідна сестра ОСОБА_16 . З кінця 2016 року ОСОБА_26 і ОСОБА_7 почали зустрічатися, вони разом жили в м. Хмельницькому, пізніше переїхали до м. Одеси. ОСОБА_25 працював охоронцем у нічному клубі. З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, ОСОБА_25 пішов воювати, і у подальшому постійно приїжджав до м. Хмельницького до ОСОБА_26 та доньки.
Свідок ОСОБА_41 допитаний в судовому засіданні 25.04.2025 року повідомив, що з ОСОБА_7 він спілкувався до початку повномасштабного вторгнення, він у нього працював. Іноді просив передавати зарплату ОСОБА_26 та донці. Потім ОСОБА_25 пішов у штурмову бригаду, а він в іншу. Краще за все ОСОБА_25 ставився до доньки, ОСОБА_26 називав дружиною. Чому між ними не був укладений шлюб, він не знає та не питав, проте ОСОБА_25 йому розповідав, що бажає одружитися та хоче офіційне весілля.
Свідок ОСОБА_42 допитаний в судовому засіданні 25.04.2025 року повідомив, що він проживає в м. Хмельницькому. ОСОБА_26 почала зустрічатися з ОСОБА_25 приблизно у 2015 році, вони всі разом спілкувалися у дворі. Останній раз бачив ОСОБА_25 у серпні 2023 року, він приїздив до м. Хмельницького, дуже любив доньку.
Свідок ОСОБА_43 допитаний в судовому засіданні 18.03.2025 року повідомив, що він батько ОСОБА_44 . Донька ОСОБА_45 пішла працювати до воєнкомату ще до війни. З ОСОБА_25 познайомилися в кінці листопада 2022 року. У доньки з ОСОБА_25 були відносини, він періодично до них приїжджав. Коли у ОСОБА_25 було поранення, він його вранці возив до лікарні, а ввечері забирав. У цей період ОСОБА_25 ніхто із рідних не відвідував. Він жив разом із ОСОБА_28 . 23.03.2023 року ОСОБА_25 і ОСОБА_45 одружилися. У цей момент ОСОБА_45 працювала у воєнкоматі, після чого вона звільнилася, оскільки матір була інвалідом ІІ групи за онкозахворюванням. У подальшому донька пішла до штурмової групи, ще за життя ОСОБА_25 , вона разом із ним була, у них були шлюбні стосунки.
Свідок ОСОБА_46 допитаний в судовому засіданні 18.03.2025 року повідомив, що він друг родини ОСОБА_7 та ОСОБА_47 . Знає ОСОБА_38 з 2022 року, а ОСОБА_25 з 2023 року. Вони одружилися в березні 2023 року. Знає ОСОБА_38 як дружину ОСОБА_25 , вона за нього постійно хвилювалася, особливо коли він був поранений. У них були дуже гарні відносини. ОСОБА_25 про доньку нічого не розповідав.
Свідок ОСОБА_48 допитана в судовому засіданні 18.03.2025 року повідомила, що вона познайомилася з ОСОБА_25 в листопаді 2022 року, робила йому уколи у ОСОБА_47 вдома. Вона часто спілкувалася з ОСОБА_25 коли він був у лікарні, він був хлопцем ОСОБА_47 , потім вони одружилися, просто розписалися, весілля не робили. Вона бачила, що у них на пальцях були обручки. Коли ОСОБА_25 приїжджав вони жили разом у ОСОБА_47 в квартирі. ОСОБА_45 підписала контракт щоб бути ближче до ОСОБА_25 . Коли його було поранено, у нього була тільки ОСОБА_49 , більше ніхто не приїжджав до нього. Про доньку він нічого не казав.
Свідок ОСОБА_50 допитаний в судовому засіданні 18.03.2025 року повідомив, що він знає ОСОБА_7 та ОСОБА_38 три роки, бачив як вони починали зустрічатися, вони познайомилися у воєнкоматі, він приходив до ОСОБА_47 , у них були гарні відносини, вони планували одружитися і по закінченні війни переїхати до м. Одеси. Вони одружилися 23.03.2023 року. Були дуже задоволені після розпису.
Свідок ОСОБА_51 допитаний в судовому засіданні 25.04.2025 року повідомив, що він разом з ОСОБА_25 служили в одному батальоні. В м. Краматорську їх познайомила ОСОБА_45 . ОСОБА_45 і ОСОБА_25 були парою, вона казала, що вони зустрічаються та мають намір одружитися. Через деякий час від ОСОБА_47 дізнався, що вони одружилися. Про те, що у ОСОБА_25 є донька, не знав.
ОСОБА_11 яка була допитана в якості свідка в судовому засіданні 25.04.2025 року повідомила, що вона працювала у ТЦК, познайомилася з ОСОБА_7 в жовтні 2022 року, почали спілкуватися в Інстаграмі. Через два тижні ОСОБА_25 приїхав до неї до м. Дніпро, з квітами і з тих пір почалося їх спілкування. До м. Дніпро, до неї, він приїжджав через кожні два тижні, на вихідні, на два-три дні, іноді на тиждень. Вона також потім їздила до нього до м. Краматорську. У них були інтимні відносини. Він дарував їй різні подарунки та прикраси. Саме ОСОБА_25 зробив їй пропозицію укласти шлюб на що вона погодилася, сильно його любила. Вони одружилися 23.03.2023 року. Її батьки знали ОСОБА_25 , її батько возив ОСОБА_25 на перев'язки, вони дуже добре спілкувалися. Про те, що у ОСОБА_25 є донька, вона не знала, також не знала про ОСОБА_26 . ОСОБА_25 говорив, що після війни вони разом переїдуть жити до м. Одеси. Коли ОСОБА_25 загинув, вона гроші особисто не збирала, командир бригади попросив номер її карти. Всього було зібрано близько 200000,00 грн. Про ОСОБА_26 та дитину, вона дізналася після смерті ОСОБА_25 , і їй захотілося підтримати їх, вона перерахувала гроші - 80000,00 грн. і підписала «Дитині, тільки дитині». На похованні ОСОБА_25 вона була, проте підійшла до могили коли розійшлися всі рідні, щоб уникнути сварки з матір'ю ОСОБА_25 . Зазначила, що звільнилася з служби, у зв'язку з інвалідністю матері, після чого вона повернулася, мобілізувалася до штурмової бригади. На момент смерті ОСОБА_25 , вона служила у ЗСУ.
Статтею 90 ЦПК України передбачено, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.
Досліджуючи отримані свідчення свідків за наслідком їх допиту, суд вважає відсутніми підстави для ставлення їх під сумнів, а також відсутність сумнівів у їх достовірності, правдивості фактів повідомлених свідками, приймаючи, що дані свідчення узгоджуються між собою та об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи вищевказані докази в цілому, суд вважає обґрунтованими доводи позивачів, що позивачка ОСОБА_2 та ОСОБА_7 спільно проживали, пов'язані спільним побутом та обов'язками, вважали себе саме подружжям, чоловіком і дружиною, піклувалися один про одного, мали сімейний бюджет, здійснювали спільні витрати для забезпечення потреб саме сім'ї, що вказує на наявність між ними відносин, притаманних подружжю.
Відповідно до висновку Верхового Суду у справі №244/4801/13-ц від 26.09.2018 року, перебування в зареєстрованому шлюбі виключає встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Подібну думку у постанові висловив Верховний Суд у справі №759/4596/18 від 25.04.2019 року, а саме встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу й одночасне перебування в зареєстрованому шлюбі з іншою особою порушує принцип одношлюбності, встановлений у статті 25 СК України, та позбавляє права на спадкування за законом.
Разом з тим, судом враховується, що відповідно до свідоцтва про шлюб, Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса), 23.03.2023 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Відтак, приймаючи вищевикладене в цілому, надаючи оцінку показанням свідків у поєднанні з письмовими доказами наявними в матеріалах справи, суд вважає встановленим факт спільного проживання позивачки ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , саме з червня 2017 року по - ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується належними доказами.
Частиною 1 ст. 21 Сімейного Кодексу України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Згідно з ч. 2 ст. 40 СК України та п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» визначено, що шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.
У відповідності до ст. 45 СК України недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов'язків подружжя, а також прав та обов'язків, які встановлені для подружжя іншими законами України.
Крім цього, у постанові Касаційного цивільного суду ВС від 17.04.2019 у справі № 752/2337/16-ц суд зазначив, що причини реєстрації фіктивного шлюбу можуть бути різними, як правило вони пояснюються та обумовлюються бажанням отримати певні права, підставою виникнення яких самостійно чи у складі інших юридичних фактів є шлюб, наприклад, отримання спадщини, житлової площі тощо. У випадку встановлення фіктивності шлюбу намір визначається стосовно речей неправового характеру - бажання проживати разом, вести спільне господарство, дбати про добробут та моральний стан сім'ї тощо. Саме по речах неправового характеру, що супроводжують відносини осіб після реєстрації шлюбу, можна визначити намір осіб щодо шлюбу.
Зі змісту шлюбно-сімейних правовідносин, поняття шлюбу, а також положень СК та зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що при розгляді спорів щодо фіктивності шлюбу судам необхідно встановити всі обставини справи, зокрема, стосунки подружжя до шлюбу, його тривалість, спільне проживання, у разі тимчасового або роздільного проживання його причини, ведення господарства подружжям у шлюбі, набуття спільного майна, інші докази, які б свідчили про бажання створити сім'ю чи про його відсутність.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану (частина перша статті 21 Сімейного кодексу України).
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з собою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати тими, має наслідки, встановлені статтями 38-40 цього Кодексу (частини перша-друга статті 24 СК України).
Добровільність шлюбу є однією з основних засад сучасного сімейного права. Тому порушення умов щодо добровільності шлюбу є підставою для визнання його недійсним. Згода особи є способом зовнішнього виявлення її внутрішньої волі на реєстрацію шлюбу. Згода особи не вважається вільною, зокрема, якщо в момент реєстрації шлюбу особа страждала тяжким психічним розладом, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і або) не могла керувати ними. У разі коли особа страждала тяжким психічним розладом, вона, тез сумніву, не могла сповна усвідомлювати значення своїх дій і (або) керувати ними.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 761/16077/19.
Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.
Як встановлено судом 23.03.2023 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 уклали шлюб, який зареєстровано Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса), про що було складено відповідний актовий запис за № 62. Шлюб був укладений за доброї волі та вільного волевиявлення, про що в Книзі реєстрації актів цивільного стану було поставлено підписи.
Шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства (частина перша статті 40 СК України).
Шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя (частина друга статті 40 СК України).
Право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена (стаття 42 СК України).
Тлумачення норм СК України свідчить, що в цьому Кодексі закріплено три види недійсності шлюбу, який: (а) є недійсним в силу вказівки закону (стаття 39); (б) визнається недійсним за рішенням суду (стаття 40); (в) може бути визнаний недійсним за рішенням суду ст. 41).
При вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення (частини перша, дута статті 41 СК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу їх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на тлумаченнях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному тисненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частини перша, п'ята, шоста, статті 81 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Так, позивачі вказуючи, що шлюб був укладений фіктивно не надали жодного належного допустимого доказу на підтвердження викладених в позові обставин.
Судом було встановлено, що саме зі сторони ОСОБА_7 надійшла пропозиція зареєструвати шлюб з ОСОБА_8 .
Судом оглянуто надані представником відповідачки ОСОБА_6 фотокопії фотографій, а також скріншоти особистої переписки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , з якої не вбачається примушування, застосування психологічного чи фізичного тиску зі сторони відповідачки задля одруження з нею ОСОБА_18 , як і наявності корисливої мети.
Позивачі звертаючись до суду з даним позовом зазначили, що даний шлюб між ОСОБА_52 та ОСОБА_8 укладено з переслідуванням різних цілей без наміру створення сім'ї, набуття прав та обов'язків подружжя, а отже являється фіктивним.
Крім того, як зазначають позивачі, шлюб був укладений з наміром ОСОБА_44 звільнитися зі служби, однак ці посилання під час розгляду справи підтвердження не знайшли.
П. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що при розгляді судом справ про визнання шлюбу недійсним слід мати на увазі, що за наявності одних підстав суд зобов'язаний, а за наявності інших суд може визнати шлюб недійсним. За рішенням суду шлюб обов'язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності.
За теоретичним визначенням шлюб це добровільний сімейний союз (спільність) жінки та чоловіка, спрямований на створення сім'ї, зареєстрований у встановленому порядку з дотриманням вимог закону, і такий, що породжує у них особисті та майнові права й обов'язки подружжя.
Умовою дійсності шлюбу є наявність взаємної згоди осіб, які беруть шлюб, воля цих осіб повинна бути спрямована на створення сім'ї. Неможливо укладання шлюб з будь-якими умовами.
Зі змісту шлюбно-сімейних правовідносин, поняття шлюбу, зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що при розгляді спорів щодо фіктивності шлюбу суд встановлює всі обставини справи, зокрема, стосунки подружжя до шлюбу, його тривалість, спільне проживання, у разі тимчасового або роздільного проживання, його тривалість, спільне проживання, його причини, ведення господарства подружжям у шлюбі, набуття спільного майна, інші докази, які б свідчили про бажання створити сім'ю чи про його відсутність.
З матеріалів справи, що узгоджується з показаннями свідків, встановлено, що відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 №86 від 27.03.2023 року старшого солдата ОСОБА_8 з 27.03.2023 року було виключено із списків особового складу територіального центру комплектування та соціальної підтримки та всіх видів забезпечення - з підстав відповідно до п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у зв'язку з наявністю одного із своїх батьків інвалідності І чи ІІ групи.
Таким чином, судом було встановлено, що відповідачка звільнилася 27.03.2023 року зі служби саме через наявність у одного з батьків інвалідності І чи ІІ групи, а не через укладення шлюбу з ОСОБА_52 .
Позивачами не надано достатніх та належних доказів того, що ОСОБА_7 перебуваючи під впливом обману зі сторони відповідачки - ОСОБА_6 зареєстрував з нею шлюб. Оскільки на момент укладання шлюбу його згода на шлюб була вільною, зваженою та осмисленою, жодних доказів того, що ОСОБА_7 мав намір розлучитися з ОСОБА_8 не надано та судовим розглядом не встановлено таких обставин.
При чому, необізнаність з боку ОСОБА_1 - матері ОСОБА_7 та інших членів сім'ї про укладення останнім шлюбу з відповідачкою, не є підставою для визнання шлюбу фіктивним, так само як і наявність відкритого кримінального провадження за заявою ОСОБА_1 щодо відповідачки.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з собою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати тими, має наслідки, встановлені статтями 38-40 цього Кодексу (частини перша-друга статті 24 СК України).
Добровільність шлюбу є однією з основних засад сучасного сімейного права. Тому порушення умов щодо добровільності шлюбу є підставою для визнання його недійсним. Згода особи є способом зовнішнього виявлення її внутрішньої волі на реєстрацію шлюбу. Згода особи не вважається вільною, зокрема, якщо в момент реєстрації шлюбу особа страждала тяжким психічним розладом, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і або) не могла керувати ними. У разі коли особа страждала тяжким психічним розладом, вона, тез сумніву, не могла сповна усвідомлювати значення своїх дій і (або) керувати ними. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 761/16077/19.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо визнання шлюбу, укладеного між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 Самарським відділом ДРАЦС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 23.03.2023 року (актовий запис №62) - фіктивним, а також зобов'язання Самарський відділ ДРАЦС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) анулювати актовий запис №62 від 23.03.2023 року про укладення шлюбу між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Щодо позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 1/2 (одну другу) частину квартири АДРЕСА_1 та визнання за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 1/2 (одну другу) частину квартири АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 .
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 , 12.10.2007 року Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, було зареєстровано шлюб між ОСОБА_53 та ОСОБА_54 , актовий запис №576, прізвище дружини після реєстрації шлюб - « ОСОБА_55 ».
ІНФОРМАЦІЯ_8 народилася ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 24.02.2024 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), де батьками записано ОСОБА_7 та ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), 23.03.2023 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Писаренко Євгеном Сергійовичем 25.09.2023 року заведено спадкову справу №33/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_7 , за заявою ОСОБА_1 від 25.09.2023 року, за заявою ОСОБА_11 від 09.11.2023 року та заявою ОСОБА_2 від 04.03.2024 року.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Таким чином, судовим розглядом вставлено, що з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 звернулися спадкоємець першої черги, а саме: матір - ОСОБА_1 , дружина - ОСОБА_11 , а також ОСОБА_2 , як законний представник малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інші спадкоємці відсутні.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5, ст. 1268).
Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановлено ст. 1270 цього кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
Як зазначено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Таким чином, оскільки право на спадкування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як законного представника малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ніким не оспорюється, відсутня відмова нотаріуса у видачі відповідного свідоцтва, позивачі не позбавлені права звернутися до нотаріуса за отриманням відповідного свідоцтва.
Враховуючи вказане вище, позовна вимога про визнання за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 1/2 (одну другу) частину квартири АДРЕСА_1 та визнання за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 1/2 (одну другу) частину квартири АДРЕСА_1 , підлягають залишенню без задоволення.
Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 , усіх виплат, отриманих ОСОБА_6 у зв'язку із смертю військовослужбовця ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 3990529,36 грн.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_8 , №1642/6106 від 20.09.2022 року ОСОБА_7 (посада: командир міномета мінометної групи взводу спеціального призначення роти спеціального призначення загону спеціального призначення тактичної групи військової частини НОМЕР_8 ) проходив службу у військовій частині НОМЕР_8 , приймав безпосередню участь у бойових діях та брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року; 01.06.2022 року по 30.06.2022 року; 01.07.2022 року по 27.07.2022 року.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), 23.03.2023 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Відповідно до довідки Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи від 15.09.2023 року, встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , причина смерті: «розтрощення голови, тулубу та кінцівок. Вибухова травма. Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та осколків».
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
На підставі п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000,00 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Відповідно до ч.4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:
діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;
вдова (вдівець);
батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);
внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);
жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Судом встановлено, що з виписки по рахунку відповідачки ОСОБА_11 , наданої філією Одеського ОУ АТ «Ощадбанк» за період з 14.09.2023 року по 28.10.2024 року на її розрахунковий рахунок 17.11.2023 року було зараховано 240 529.36 грн. на підставі «В/ч НОМЕР_1 . Державна казначейська служба України, м.Київ; Перерахування неотриманого ГЗ в/с ОСОБА_7 , згідно Наказу від 13.11.2023,№2387»; 18.11.2023 року - 750 000.00 грн. на підставі «Грошова допомога по загиблим за червень 2024 р.»; 28.06.2024 року - 75 000.00 грн. на підставі «Грошова допомога по загиблим за липень 2024 р.»; 01.08.2024 року - 75 000.00 грн. на підставі «Виплата одноразової грошової допомоги ПКМУ 168»; 26.08.2024 року - 75 000.00 грн. на підставі «Зарахування одноразової грошової допомоги у разі загибелі за жовтня 2024.»; 04.10.2024 року - 75 000.00 грн. на підставі «Зарахування одноразової грошової допомоги у разі загибелі за жовтень 2024 р.».
Також судовим розглядом встановлено, що вказана одноразова грошова допомога на померлого ОСОБА_7 виплачується у рівних частках матері - ОСОБА_1 , доньці - ОСОБА_5 , батьку - ОСОБА_56 та дружині - ОСОБА_57 , по 3 750 000 грн. на кожну особу.
За п.1.10. наказу МОУ «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану» від 25.01.2023 N° 45, «Призначена сума ОГД у Міністерстві оборони України, військовій частині НОМЕР_9 , Державній спеціальній службі транспорту та підпорядкованих їм військових частинах виплачується поетапно:
на першому етапі - 1/5 від призначеної суми ОГД;
залишок невиплаченої суми ОГД (4/5 від призначеної суми) - щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців».
Таким чином, оскільки судом не було встановлено, що укладений 23.03.2023 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 шлюб є фіктивним, то відповідачка як дружина загиблого законно реалізувала своє право на отримання виплати належного їй грошового забезпечення після смерті військовослужбовця Збройних Сил України - ОСОБА_7 .
Враховуючи вказане вище, позовна вимога про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 , усіх виплат, отриманих ОСОБА_6 у зв'язку із смертю військовослужбовця ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 3990529,36 грн., підлягає залишенню без задоволення.
З відповідача ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.12, 18, 19, 81, 258, 259 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_5 - Київської районної адміністрації Одеської міської ради як органа опіки та піклування, за участі третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача: Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального Писаренка Євгена Сергійовича, Міністерства оборони України про визнання шлюбу фіктивним, встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності у порядку спадкування та стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити частково.
Встановити факт спільного проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з червня 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_13 .
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення складено 23.05.2025 року.
Суддя В. С. Петренко