печерський районний суд міста києва
Справа № 757/21174/25-к
21 травня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023100050003834 від 07.11.2023, -
Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на транспортний засіб, яким користується ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що зазначений транспортний засіб є речовим доказом відповідно до постанови слідчого від 10.04.2025, оскільки він відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому з метою збереження речових доказів, яка відповідає п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу на підставі абз. 1 ч. 3 цієї статті підлягає арешту.
Прокурор ОСОБА_3 до початку розгляду клопотання подав заяву про розгляд справи без його участі, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Крім того, звертаючись до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, прокурор вказав про існування обставин, передбачених ч. 2 ст. 172 КПК України, зокрема нанеобхідність розгляду ініційованого ним клопотання без повідомлення власника майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, тобто запобігання спроби його відчуження, тому враховуючи думку прокурора слідчий суддя вважає можливим здійснювати розгляд клопотання без повідомлення власника зважаючи на те, що це майно не було тимчасово вилученим.
Вивчивши клопотання прокурора, дослідивши додані до нього документи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів відділу Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100050003834 від 07.11.2023 за ч.ч. 3, 5 ст. 190 КК України.
У даному кримінальному провадженні досліджуються обставини, за яких у 2023 році під час повномасштабного вторгнення рф на територію України діяла злочинна група до складу якої увійшли ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші невстановлені на даний час особи, під приводом продажу квадрокоптерів для потреб ЗСУ, яка шахрайським шляхом заволоділа коштами військовослужбовців, волонтерів юридичних та фізичних осіб в особливо великих розмірах.
Так, починаючи приблизно з повномасштабного вторгнення збройних формувань рф на територію України ОСОБА_5 вирішив зайнятися фінансово-господарською діяльністю у сфері роздрібної торгівлі товарами, цивільного призначення, які активно використовуються і по теперішній час збройними силами України у відсічі агресії ворогу, серед яких і квадрокоптери (дрони).
Так, за період з лютого 2022 по червень 2023 року ОСОБА_5 активно займався вищеописаною господарською діяльність тим самим зарекомендувавши себе, як надійний постачальник.
Однак, надалі, приблизно у червні 2023 року в ОСОБА_5 виник злочинний умисел спрямований на шахрайське заволодіння грошовими коштами осіб, які мали намір придбати квадрокоптери (дрони).
З метою реалізації свого умислу та розробленого злочинного плану по заволодінню коштами потерпілих, приблизно у червні 2023 року ОСОБА_5 , звернувся до свого давнього знайомого та неофіційного працівника ТОВ «Т Спрінгс» ОСОБА_7 з пропозицією зареєструватися, як фізична особа-підприємець з метою проведення через нього усіх операцій пов'язаних з купівлею-продажем квадрокоптерів (дронів).
Так, ознайомившись із злочинним планом ОСОБА_5 по заволодінню грошовими коштами потерпілих, ОСОБА_7 погодився на дану пропозицію та приблизно наприкінці червня 2023 року зареєструвався як фізична особа-підприємець.
Надалі, з метою реалізації свого злочинного плану ОСОБА_5 звернувся до свого знайомого ОСОБА_6 з пропозицією увійти до складу очолюваної ним злочинної групи та надавати послуги спрямовані на приховання (маскування) коштів, отриманих шахрайським шляхом, а саме акумулювати крипто активи на власному крипто гаманці та перераховувати їх на інші крипто гаманці, зокрема «холодні» з метою унеможливлення подальшого відслідкування таких активів.
На дану пропозицію ОСОБА_6 погодився та надав ОСОБА_5 реквізити власного крипто гаманця, а саме TTMLZDFjoAZsKKRhocC8DbqU2TKKqqMT3H.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше червня 2023 року злочинна група на чолі якої знаходився ОСОБА_5 почала діяти.
Зокрема, ОСОБА_5 використовуючи раніше налагоджені та довірливі стосунки з потерпілими, а також позиціонуючи себе як волонтер зв'язувався з особами, які мали намір придбати квадрокоптери (дрони) та пропонував їм поставити (продати) такі квадрокптери, як правило марки «DJI Mavic», у найкоротший термін та за значно нижчою ціною.
У подальшому, у домовлені строки поставка квадрокоптерів не відбулася або була здійсненна не в повному обсязі. ОСОБА_5 пояснював потерпілим різні причини, які перешкоджають здійснити поставку квадрокоптерів, однак, вони дійсності не відповідали.
Так, після надходження коштів потерпілих на підконтрольні ОСОБА_5 рахунки та криптовалютні гаманці, останній здійснював їх переказ на інші підконтрольні рахунки та гаманці для безперешкодного доступу до них.
Так, в ході огляду мобільного телефону підозрюваного ОСОБА_7 виявлено переписку, у застосунку «WhatsApp» з підозрюваним ОСОБА_5 з якої вбачається, що в період приблизно з травня по листопад 2023 року ОСОБА_7 , діючи на виконання вказівок організатора ОСОБА_5 отримував від представників магазину з продажу електронної техніки «Grokholsky» володільцем якого є ОСОБА_4 , електронну техніку ймовірно квадрокоптери (дрони) та мобільні телефони, продаж яких ймовірно здійснювався неофіційно (поза межами касового обліку), за продаж яких надходила готівка в іноземній валюті від підозрюваного ОСОБА_7 , який в свою чергу при отриманні вказаних товарів вказував, що вони від магазину «Флагман», володільцем якого був підозрюваний ОСОБА_6 .
Таким чином, ОСОБА_4 отримував кошти від ОСОБА_7 , які останній попередньо обготівковував в неофіційних криптообмінних пунктах.
Вказані грошові кошти, які отримував ОСОБА_4 за посередництва співробітників власного магазину, були здобуті ОСОБА_5 шахрайським шляхом.
Слідством встановлено, що ОСОБА_4 ймовірно причетний до вчинення кримінального правопорушення та міг здійснювати спостереження за слідчими, які входить до групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні у період активного здійснення слідчих (розшукових) дій, а тому, наявні достатні підстави вважати, що саме ОСОБА_4 міг перебувати за кермом транспортного засобу TOYOTA TUNDRA, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час здійснення такого спостереження.
Поряд з цим, в ході допиту свідка ОСОБА_8 встановлено, що останній починаючи з 2020 року та по теперішній час здійснює господарську діяльність у сфері купівлі-продажу електронної техніки, серед якої і квадрокоптери (дрони).
Так, в ході допиту ОСОБА_8 зазначив, що до нього неодноразово зверталися представники магазину «Grokholsky» володільцем якого є ОСОБА_4 , з пропозиціями придбати в останнього наявний товар.
На вказані пропозиції ОСОБА_8 погоджувався та здійснював продаж наявного в нього товару без укладання будь-яких документів, якими супроводжувалася б господарська діяльність останніх, при чому розрахунок відбувався як в безготівковій так і в готівковій формі, що надає достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 здійснює господарську діяльність поза межами касового (бухгалтерського) обліку.
Прокурор вказує, що з урахуванням наявних даних, які свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, є достатні підстави вважати, що вище зазначене майно було здобуте злочинним шляхом або таким що використане в протиправній діяльності.
Постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 від 10.04.2025 зазначений транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
На даний час прокурор вказує, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження, а також з метою збереження речових доказів виникла необхідність у вжитті заходу забезпечення цього провадження, такого як арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі на кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках, чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, в наданих матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які вказують на те, що було вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ч.ч. 3, 5 ст. 190 КК України, і що вказаний транспортний засіб містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, відтак наявна необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Водночас, вимоги клопотання прокурора про встановлення заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації права власності на транспортні засоби (регіональним та територіальним сервісним центрам МВС України), іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам, (державних та приватних нотаріусів, реєстраторів, виконавців тощо) здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаного транспортного засобу, задоволенню не підлягають, оскільки чинний КПК України виключає можливість вирішення слідчим суддею, в ході розгляду клопотання про арешт майна, зазначених вимог.
Наведені вимоги прокурора у порядку кримінального судочинства вирішенню не підлягають, адже стосуються порядку здійснення реєстраційних дій, а не самого майна та визначених КПК України заборон, які можливо до цього майна застосувати.
Натомість, зазначений транспортний засіб, необхідний для забезпечення його збереження як речового доказу, запобігання можливості перетворення, втрати або передачі, а також має суттєве значення для розслідування кримінального провадження, тому наявні підстави, передбачені ч. 11 ст. 170 КПК України для вжиття заборони користування та розпорядження.
Ураховуючи наведені мотиви та положення закону, керуючись ст.ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт із забороною користування та розпорядження на транспортний засіб TOYOTA TUNDRA, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN-код: НОМЕР_3 із ключами від замка запалювання, які належать ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) та яким користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1