іменем України
26 травня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 734/1497/25
Головуючий у першій інстанції - Бузунко О. А.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/952/25
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
головуючого-судді: Онищенко О.І.
суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.
Заявник: Остерське виробниче управління житлового-комунального господарства
Боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
Особа, яка подала апеляційну скаргу: Остерське виробниче управління житлового-комунального господарства
Розглянув у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу на ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2025 року у справі за заявою Остерського виробничого управління житлового-комунального господарства про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг (суддя Бузунко О.А.), постановлену в селищі Козелець,
У квітні 2025 року Остерське виробниче управління житлового-комунального господарства (далі - Остерське ВУЖКГ) звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг за період з 01 грудня 2022 року по 31 січня 2025 року в сумі 87 454,79 грн. Заява мотивована тим, що боржникам на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . Заявник надає боржникам послуги з водопостачання та водовідведення у вказану квартиру, проте ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не сплатили комунальні послуги за грудень 2022 року у розмірі 87 454,79 грн.
Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2025 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою Остерського виробничого управління житлового-комунального господарства до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в сумі 87 454, 79 грн. Ухвалу суду мотивовано тим, що заявником не надано доказів на підтвердження того, що ним такі послуги надавалися (рішення компетентного органу про визначення єдиного надавача житлово-комунальних послуг в місті Остер, про надання житлово-комунальних послуг заявником саме за цією адресою тощо).
В апеляційній скарзі Остерське ВУЖКГ просить скасувати вказану ухвалу суду і направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду заяви. Доводи апеляційної скарги мотивовано тим, що заявником було долучено належним чином засвідчену копію Статуту, яким передбачено, що Остерське ВУЖКГ є комунальним підприємством Остерської міської ради Чернігівської області, основним видом діяльності є забір, очищення та постачання води. Тобто заявник був створений Остерською міською радою для надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення жителям територіальної громади Остерської міської ради та є єдиним постачальником комунальних послуг з водопостачання та водовідведення всім споживачам на території Остерської міської ради. Остерське ВУЖКГ звертає увагу, що наразі суд не вправі розглядати обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (оцінювати правильність та обґрунтованість розрахунків). Натомість у подальшому боржник може зазначити про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача, що є передбаченою підставою для скасування судового наказу.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.
Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону відповідає судове рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За положеннями ч.3 ст.19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Статтею 165 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі судового наказу, зокрема згідно з п.1 ч.1 суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
У частині 1 статті 161 ЦПК України передбачено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Зокрема, згідно з пунктом 3 цієї частини судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
У статті 163 ЦПК України визначено перелік документів, які додаються до заяви про видачу судового наказу. Зокрема, відповідно до пунктів 3, 4 частини 3 цієї статті, до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу, Остерське ВУЖКГ надало, зокрема: відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, відповідно до яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 ; Статут Остерського ВУЖКГ, згідно з яким Остерське ВУЖКГ є комунальним підприємством Остерської міської ради Чернігівської області, яке створено для задоволення суспільних та особистих потреб з метою одержання прибутку шляхом систематичного здійснення виробничої, підприємницької діяльності по наданню житлово-комунальних, торговельних, сервісних, будівельних, побутових, похоронних, авто послуг та іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому чинним законодавством України; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого основним видом економічної діяльності підприємства є забір, очищення та постачання води; довідку про заборгованість; рішення Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області «Про перейменування вулиць, провулків, парків, пам'яток історії та монументального мистецтва місцевого значення».
Із долучених доказів не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, адже не надано безспірних доказів на підтвердження того, що саме заявником надавалися житлово-комунальні послуги за адресою боржників.
Твердження заявника, що Остерське ВУЖКГ є єдиним постачальником комунальних послуг з водопостачання та водовідведення всім споживачам на території Остерської міської ради, з наданих документів не вбачається. При цьому, згідно з п.5.6. Статуту Остерського ВУЖКГ підприємство надає послуги на договірній основі, в порядку, встановленому чинним законодавством. Будь-яких доказів існування договірних відносин з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявником не надано. Той факт, що основним видом діяльності Остерського ВУЖКГ є надання послуг з водопостачання та водовідведення, не свідчить, що він є єдиним надавачем таких послуг в м.Остер.
Посилання заявника на лист №600/03-10 від 10 квітня 2025 року Остерської міської ради не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки адвокатський запит про надання інформації було направлено 08 квітня 2025 року і відповідь на нього отримано вже після постановлення оскаржуваної ухвали суду.
У даній справі суд першої інстанції не розглядав обгрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті, а відмовив у видачі судового наказу з процесуальних підстав.
Доводи апеляційної скарги, що боржник після видачі судового наказу може звернутися із заявою про його скасування, не заслуговують на увагу, оскільки в даному випадку заявником не дотримано вимог закону щодо змісту заяви про видачу судового наказу, наслідком якого є відмова суду у видачі судового наказу.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою Остерського ВУЖКГ, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
За даних обставин, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу Остерського ВУЖКГ залишити без задоволення, а ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2025 року залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Остерського виробничого управління житлового-комунального господарства залишити без задоволення, а ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: