Номер провадження: 33/813/1095/25
Номер справи місцевого суду: 492/200/25
Головуючий у першій інстанції Варгаракі С. М.
Доповідач Котелевський Р. І.
20.05.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Тьосової Я.В.,
захисника - Максименка О.А.
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції між Одеським апеляційним судом, Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за участю захисника Максименка О.А. та Арцизьким районним судом Одеської області за участю Молчанова В.В., апеляційну скаргу захисника Максименка О.А. на постанову судді Арцизького районного суду Одеської області від 08.04.2025 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Оскарженою постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, та стягнуто судовий збір 605,60 грн.
Згідно з оскарженою постановою, 27.01.2025 року, о 18 год. 37 хв., по вул. Тарутинська, м. Арциз Болградського району Одеської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 111830» д.н.з НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі відмовився під фіксацію з застосуванням технічних засобів відеозапису.
Не погоджуючись із постановою, захисник Максименко О.А. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність постанови, стверджує про порушення судом розумних строків розгляду справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги захисник вказує, що місцевий суд безпідставно притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, не врахував відсутність доказів наявності складу адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 у протоколі не зазначав про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я. Крім того, в протоколі не сформульовано, який саме огляд та у який спосіб ОСОБА_1 мав пройти на вимогу поліцейського.
Захисник стверджує, що місцевим судом не враховано його письмові заперечення про те, що працівники поліції не зверталися до сертифікованого медичного закладу у м. Арциз КНП «Арцизька центральна опорна лікарня» Арцизької міської ради щодо освідування ОСОБА_1 на предмет наркотичного сп'яніння.
Також захисник стверджує про не врахування місцевим судом суттєвих порушень положень КУпАП, допущених працівниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а також здійснення фіксації, оскільки на відеозапису не зазначено ким, в якому місці та відносно кого здійснювався запис, не вказано причину зупинки та проведено обшуку автомобіля без присутності понятих, у зв'язку з чим запис та протокол є неналежними та недопустимими доказами по справі. Також захисник зазначає, що після перевірки документів, виявлення ознак наркотичного сп'яніння, поліцейські повернули ОСОБА_1 документи та надали вказівку останньому рухатися на автомобілі, що свідчить про відсутність підстав вважати, що водій перебував у стані будь-якого сп'яніння.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив факт того, що він був у лікарні, але відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки в лікарні аналіз намагалася відібрати прибиральниця, а не лікар.
Заслухавши пояснення захисника Максименка О.А. та ОСОБА_1 , які підтримали вимоги апеляційної скарги; перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та долучені до скарги докази; суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді є обґрунтованою та такою, що ухвалена з дотриманням вимог КУпАП, за результатами повного та всебічного дослідження доказів.
Доводи сторони захисту щодо відсутності в матеріалах справи доказів, які підтверджують вину особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд визнає безпідставними, з огляду на таке.
Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складено на місці події, що підтверджується відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, які долучені до протоколу.
З відеозаписів чітко вбачається послідовність подій, які відбувались 27.01.2025 року, а саме:
-спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 щодо вживання наркотичних засобів, відсутність заперечень останнього щодо факту керування ним транспортним засобом та добровільне надання для огляду багажного відділення керованого ним автомобіля;
- з урахуванням наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, поліцейські запропонували водію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, на що останній погодився, однак в подальшому, перебуваючи в медичному закладі, категорично відмовилася пройти такий огляд.
За наведених обставин, дослідженні судом докази спростовують доводи сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Апеляційний суд вважає, що об'єктивних даних зафіксованих на відео достатньо для підтвердження факту вказаних в протоколах обставин, та не вбачає підстав для визнання відеозапису неналежним та недопустимим доказом. За наведених обставин, даний доказ, з огляду на приписи ст.251 КУпАП, є належним та допустимим.
Будь-яких інших фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність відеозапису апелянтом не надано. Не встановлено таких даних і під час апеляційного розгляду справи.
Апеляційний суд звертає увагу, що відмова особи від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння сама по собі містить склад адміністративного правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність. При цьому, незгода водія з діями працівників поліції щодо вказаних обставин не має жодного значення, оскільки такі дії є особистим волевиявленням особи, що не бажає пройти медичний огляд, тобто розцінюється як спосіб захисту апеляційним судом.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння на місці події та в медичному закладі, на що він, будучи в медичному закладі, відповів категоричною відмовою, слід констатувати, що в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи захисника стосовно того, що: в протоколі не сформульовано, який саме огляд та у який спосіб ОСОБА_1 мав пройти на вимогу поліцейського; не врахування місцевим судом його письмових заперечень про те, що працівники поліції не зверталися до сертифікованого медичного закладу у м. Арциз КНП «Арцизька центральна опорна лікарня» Арцизької міської ради щодо освідування ОСОБА_1 на предмет наркотичного сп'яніння; апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки вони спростовуються встановленими судом обставинами справи.
Зокрема, змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №231882 від 27.01.2025 року, а також відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, які долучені до протоколу, підтверджується факт керування ОСОБА_1 автомобілем, його зупинка, перебування в медичному закладі та його відмова від проходження відповідного медичного огляду. При цьому, вказані обставини не заперечуються ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції.
Щодо доводів сторони захисту про те, що після виявлення ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , працівники поліції надали йому вказівку перепаркувати автомобіль, що на думку захисника, свідчить про перебування водія у тверезому стані та спростовує наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння, оскільки в протилежному випадку поліцейські мали б відсторонити водія від керування, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
На відеозаписах, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення дійсно зафіксована вказівка поліцейського перепаркувати автомобіль ОСОБА_1 , після виявлення ознак наркотичного сп'яніння, що останнім було зроблено. Вказані обставини, дійсно можуть бути перевірені на предмет недотримання поліцейськими вимог діючого законодавства, які регламентують порядок дій працівників поліції після зупинки транспортного засобу та встановлення у водія ознак сп'яніння.
Водночас надання правової оцінки зазначеним вище діям працівника поліції не входить до компетенції апеляційного суду під час розгляду даної справи, оскільки в даному випадку судом досліджуються не обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння в період часу між його зупинкою поліцейськими до його доставки до медичного закладу, а саме відмова водія від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що після відмови ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі та складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.266 КУпАП, було відсторонено від керування транспортним засобом.
За наведених підстав зазначені захисником обставини не є підставою для скасування постанови місцевого суду та закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, оскільки не є такими, що спростовують факт порушення Молчановим вимог п.2.5 ПДП України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційний суд звертає увагу, що у разі незгоди ОСОБА_1 з діями працівників патрульної поліції, останній не був позбавлений можливості оскаржити такі дії у передбаченому законом порядку, однак станом на день апеляційного розгляду, відомості про вжиття таких дій стороною захисту суду не надано.
За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що долучені до матеріалів справи докази, беззаперечно та поза розумним сумнівом підтверджують викладені в протоколі обставини та доводять вину ОСОБА_1 .
Таким чином, доводи захисника про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки вони спростовуються сукупністю доказів, які відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КУпАП, врахувавши характер та обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника та обставини, які зафіксовані на боді-камери працівників патрульної поліції.
Слід зазначити, що в рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Доводи захисника щодо порушення судом першої інстанції строків розгляду справи, апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки протокол про адміністративне правопорушення надійшов до місцевого суду 13.02.2025 року. Перше судове засідання призначене судом на 26.02.2025 року, що відповідає вимогам ч.1 ст.277 КУпАП, але було відкладене за клопотанням сторони захисту. Наступне судове засідання, призначене на 18.03.2025 року було відкладено з технічних причин. 03.04.2025 року суд розглянув справу, видалився в нарадчу для прийняття рішення, а 08.04.2025 року оголосив постанову.
Вказані обставини свідчать про дотримання місцевим судом вимог закону щодо порядку та строків розгляду справ про адміністративне правопорушення.
Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції в оскарженій постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни постанови суду, стороною захисту не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено.
За таких обставин, суд визнає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, що свідчить про відсутність підстав для її задоволення та скасування оскарженої постанови.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника Максименка О.А. - залишити без задоволення.
Постанову судді Арцизького районного суду Одеської області від 08.04.2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винуватим за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення й оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський