26.05.25
22-ц/812/1134/25
Справа № 490/9075/24
Провадження № 22-ц/812/1134/25
26 травня 2025 року Миколаївський апеляційний суд в складі судді Базовкіної Т.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана її представником ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 березня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії, відшкодування збитків та моральної шкоди,
встановила:
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 березня 2025 р. позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії, відшкодування збитків та моральної шкоди задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 15000 грн відшкодування моральних збитків.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, 20 травня 2025 р. ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу безпосередньо на адресу Миколаївського апеляційного суду, через підсистему Електронний суд.
За приписами підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви фізичною особою з вимогами майнового характеру, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином розмір судового збору, що підлягає сплаті складає 4542 грн (3028 грн х 150%).
При цьому також слід врахувати приписи частини третьої статті 4 ЗУ «Про судовий збір», відповідно до яких при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі, застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору.
Отже, за подання апеляційної скарги відповідачка ОСОБА_1 повинна сплатити 3633 грн 60 коп.
В апеляційній скарзі міститься також клопотання ОСОБА_2 про відстрочення сплати ОСОБА_1 судового збору за подання апеляційної скарги. В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_1 з січня 2023 р. не працює та не має доходу. ОСОБА_2 вказує, що ОСОБА_1 досягла п'ятдесятирічного віку та після звільнення не може влаштуватися на роботу, оскільки роботодавці не приймають людей такого віку. На підтвердження цієї обставини надано відомості про застраховану особу ОСОБА_1 з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України. Довідка містить інформацію про розмір відрахувань за період з 1998 р. по квітень 2023 р. Також до клопотання додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, податку та військового збору станом на 05 квітня 2025 р. Довідка містить інформацію за період з січня 2023 р. по грудень 2024 р.
Зазначене клопотання представника ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступник підстав.
Згідно із частинами 1 та 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
За правилами частин 1, 2, статті 8 Закону «Про судовий збір» суд може звільнити від сплати судового збору, зменшити його розмір у разі, якщо він перевищує п'ять відсотків розміру річного доходу апелянта, відстрочити чи /та розстрочити його сплату.
З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести у своєму клопотанні доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплати ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, єдиною підставою для розстрочення/відстрочення/звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони.
Надані заявником до клопотання матеріали не в достатній мірі підтверджують майновий стан відповідачки, оскільки не містить додаткових відомостей, як то наявність/відсутність банківських рахунків, зокрема депозитних, наявність/відсутність рухомого, нерухомого майна, укладення прибуткових правочинів (оренда, суборенда, купівлі-продажу, тощо) та не дає підстав для безумовного висновку щодо майнового стану ОСОБА_1 .
Чинним законодавством визначено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану або статусу за своїм внутрішнім переконанням.
Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору в зв'язку з тим, що особа має незадовільний майновий стан повинно бути належним чином оформлене, містити доводи та підтверджуватися доказами того, що майновий стан особи перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі "Kniat v. Poland"; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі "Jedamski and Jedamska v. Poland")
Такі ж висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 24 вересня 2024 року у справі №276/622/16.
Тому, враховуючи відсутність будь-яких інших доказів наявності обставин, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір» для відстрочення відповідачу сплати судового збору, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 357 ЦПК України, передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Відтак, апеляційна скарга заявника підлягає залишенню без руху з наданням відповідного строку для усунення вказаного недоліку.
Керуючись ст. ст. 357, 185 ЦПК України,
У задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 , адвоката Костенюк Марії Володимирівни про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу залишити без руху.
Надати апелянту п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для сплатити 3 633 грн 60 коп. судового збору.
Оригінал квитанції про сплату судового збору надати апеляційному суду.
Реквізити рахунку для сплати судового збору:
Отримувач коштів: Миколаїв. ГУК/тг м. Миколаїв/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA318999980313111206080014478
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: «Судовий збір за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 березня 2025 року».
У разі несплати судового збору у зазначений строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Т.М.Базовкіна