про відмову в забезпеченні позову
26 травня 2025 року м. Київ № 320/5604/25
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., ознайомившись із заявою і доданими до нього матеріалами про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Благодійної організації «Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр» до Державної установи «Національне військове меморіальне кладовище» про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Благодійної організації «Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр» з позовом до Державної установи «Національне військове меморіальне кладовище» про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати протиправними дії державної установи «Національне військове меморіальне кладовище», пов'язані з розміщенням кладовища на земельних ділянках, що відносяться до природоохоронної території Смарагдової мережі в межах Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області;
- зобов'язати державну установу «Національне військове меморіальне кладовище» утриматися від вчинення дій, пов'язаних з розміщенням кладовища на земельних ділянках, що відносяться до природоохоронної території Смарагдової мережі в межах Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відділом документообігу (канцелярією) Київського окружного адміністративного суду 26.05.2025 зареєстровано та передано до розгляду судді заяву Благодійної організації «Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр» про забезпечення позову шляхом:
- заборони проведення будівництва кладовища на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222481200:05:002:0457 і 3222481200:05:002:0458, а також на інших ділянках, які відносяться до природоохоронної території Смарагдової мережі в межах Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області:
до прийняття остаточного рішення Секретаріату Бернської конвенції у справі № 2024/02: Україна: Вирубка лісів на території Смарагдової мережі (UA0000338) у Київській області;
до проведення стратегічної екологічної оцінки;
до проведення оцінки впливу на довкілля та оцінки транскордонного впливу на довкілля;
заборони проїзду механічних транспортних засобів на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222481200:05:002:0457 і 3222481200:05:002:0458, а також на інших ділянках, які відносяться до природоохоронної території Смарагдової мережі в межах Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області;
- заборони вирубки лісу без спеціального дозволу на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222481200:05:002:0457 і 3222481200:05:002:0458, а також на інших ділянках, які відносяться до природоохоронної території Смарагдової мережі в межах Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області;
- заборони проведення поховань на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222481200:05:002:0457 і 3222481200:05:002:0458, які відносяться до природоохоронної території Смарагдової мережі в межах Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області, до закінчення виконання всіх видів робіт, передбачених проектом будівництва, та прийняття закінченого будівництва.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено про необхідність вжиття таких заходів з огляду на те, що здійснення діяльності щодо будівництва Національного військового меморіального кладовища на території земельних ділянок з кадастровими номерами 3222481200:05:002:0457 та 3222481200:05:002:0458, які відносяться до природоохоронних територій та мають специфічну гідрологію, може призвести до незворотних негативних наслідків екологічного характеру. На думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення виконання рішення суду у зв'язку з неможливим відновленням стану міжнародної екомережі, що, в свою чергу, призведе до іміджевих втрат України, а також може мати наслідком застосування фінансових санкцій для держави. Разом з тим, вважає, що за відсутності вжиття заходів забезпечення позову, визначених у заяві, продовжуватиметься негативний вплив на стан природного об'єкта (знищення та вивезення лісу, ґрунту (торфу)), вплив на стан флори і фауни, відновлення яких може бути неможливим. Окрім того, наголошено, що незворотними будуть негативні екологічні наслідки для мешканців громади, зокрема, пов'язані із підняттям рівня ґрунтових вод внаслідок масової вирубки суцільного лісу, оскільки з огляду на площу та масштаби робіт по вирубці цінного лісу на Земельних ділянках, неможливим буде проведення залісення - штучного лісорозведення з метою відновлення лісу, рекультивації земель та штучного корегування рівня ґрунтових вод.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахування вищенаведених положень КАС України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Забезпечення позову це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, адже чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб'єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.03.2024 у справі №640/273/22.
При цьому, з наявних матеріалів, які долучено до заяви про забезпечення позову, судом не виявлено існування обставин, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.
До матеріалах заяви про забезпечення позову не додано доказів на підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Посилання, без належного обґрунтування, на те, що не вжиття обраного заходу забезпечення позову призведе до негативних наслідків для заявника, нічим не підтверджене, а відтак не є достатнім обґрунтуванням даної заяви, та не може свідчити про те, що невжиття заходів по забезпеченню позову в майбутньому може призвести до неможливості поновлення прав позивача.
Аргументуючи підстави для вжиття заходів забезпечення позову, заявник посилається на неможливість ефективного поновлення його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, з навних матеріалів, які долучено до заяви про забезпечення позову, судом не виявлено існування обставин, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, при цьому, наведені позивачами обґрунтування не свідчать про існування обставин визначених статтею 150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Суд наголошує на тому, що спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, є фактично вирішенням справи по суті на період розгляду справи, що є неприпустимим.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Благодійної організації «Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр» про забезпечення позову (вх. від 26.05.2025 №34808) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею (суддями). Відповідно до ч.8 ст.154 КАС України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.293-297 КАС України.
Суддя Перепелиця А.М.