26 травня 2025 року Київ № 320/4160/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ Держпраці у Донецькій області), в якій просить суд:
- зобов'язати Головне управління Держпраці у Донецькій області зарахувати стаж роботи за період з квітня 2002 року до лютого 2016 року, як стаж роботи, що дає право на вислугу років;
- зобов'язати Головне управління Держпраці у Донецькій області перерахувати ОСОБА_1 невикористану відпустку за вислугу років у період роботи з 26.04.2016 до 30.03.2018;
- стягнути з Головного управління Держпраці у Донецькій області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 10 000,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2021 адміністративну справу № 320/4160/21 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2021 позовну заяву залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2021 задоволено заяву про поновлення строку для звернення до суду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На виконання положень пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 13.12.2022 № 2825-ІХ "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", адміністративна справа № 320/4160/21 надіслана за належністю до Київського окружного адміністративного суду супровідним листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2022 № 03-19/6622/22.
Адміністративна справа № 320/4160/21 надійшла до Київського окружного адміністративного суду. Автоматизованою системою документообігу суду визначено Басая О.В. головуючим суддею, який буде розглядати цю адміністративну справу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 справа прийнята до провадження, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем протиправно обчислювався їй стаж роботи на державній службі без урахування роботи у районних підрозділах Державної санітарно-епідеміологічної служби в період з квітня 2002 року по лютий 2016 року, що призвело до невірного визначення позивачу відповідного стажу та позбавило її права на додаткову відпустку за вислугу років.
Представник ГУ Держпраці у Донецькій області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому наголосив, що відповідач при розрахунку позивачу стажу державної служби у спірних правовідносинах діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки до 25.04.2016 позивач не обіймала посад державної служби, а надбавка за вислугу років їй виплачувалась саме як медичному працівнику, а не державному службовцю.
Позивач подала відповідь на відзив, в якому категорично заперечила проти доводів відповідача, оскільки вважає, що з квітня 2002 року по лютий 2016 року вона працювала на посадах, які пов'язані з виконанням функцій держави, тож має право на зарахування вказаного періоду до розрахунку стажу державної служби.
Розглянувши подані сторонами (їх представниками) документи та матеріали, з ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач працювала з 10.04.2002 по 23.06.2004 помічником епідеміолога у епідемвідділ Ільшевської санепідемстанції; з 01.07.2004 по 14.12.2012 - помічник санітарного лікаря Санепідемстанції Жовтневого району міста Маріуполя; 01.02.2013 - 30.10.2015 - фельдшер санітарний відділу державного соціально-гігієнічного моніторингу та ведення реєстрів; фельдшер санітарний відділу адміністративних послуг Головного управління Держепідемслужби у Донецькій області; 02.11.2015 - 05.02.2016 - помічник лікаря - епідеміолога відділення організації епідеміологічних досліджень Маріупольської міської філії ДУ "Донецький ОЛЦДСЕСУ".
Наказом Маріупольської міської філії ДУ "Донецький обласний центр держсанепідслужби України" від 02.11.2015 № 176-К позивачу з 02.11.2015 установлено надбавку за вислугу років у розмірі 20 % (13 років 6 місяців) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 № 1418 "Про затвердження порядку виплати надбавки за вислугу років медичними та фармацевтичними працівниками державних та комунальних закладів охорони здоров я" (у редакції від 28.01.2010 № 47).
Згідно з листом від 28.03.2018 № 10-44/2761-18 ГУ Держпраці у Донецькій області повідомило позивача, що за попереднім місцем роботи їй виплачувалась надбавка за вислугу років як медичному працівнику державного закладу охорони здоров я, а не як державному службовцю. Також вказано, що за попереднім місцем роботи позивача не приймала присягу, їй не було присвоєно рангів державного службовця, а посади не відносилися до жодної категорії посад державної служби. Отже стаж державної служби розраховується з дати призначення на посаду державної служби (25.04.2016).
Наказом ГУ Держпраці у Донецькій області від 21.04.2016 № 183-ВП позивачу було призначено на посаду головного державного інспектора відділу контролю південного напрямку управління з питань праці (стаж державної служби відсутній).
Позивач 25.04.2016 прийняла присягу державного службовця.
Наказом ГУ Держпраці у Донецькій області від 21.03.2018 № 75-К позивача було звільнено з посади головного державного інспектора відділу контролю південного напрямку управління з питань праці за переведенням до Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області. Вважаючи, що відповідачем протиправно не враховано до стажу державної служби стаж її роботи за період з квітня 2002 року до лютого 2016 року, позивач звернулася до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тож суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність відповідача на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.
Згідно з статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Відповідно до статті 46 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII) стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу державної служби зараховуються:
1) час перебування на посаді державної служби відповідно до цього Закону;
2) час роботи на посадах, визначених пунктами 1-8, 91, 10 частини третьої статті 3 цього Закону;
3) час проходження дипломатичної служби на дипломатичних посадах;
4) час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування";
5) час перебування на посадах суддів;
6) час перебування на посадах прокурорів;
7) час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання;
8) час професійного навчання державного службовця з відривом від служби, якщо не пізніше 75 днів після його завершення така особа повернулася на державну службу, крім випадків, установлених законом;
9) період, коли державний службовець не працював з поважних причин, але залишався у трудових відносинах з державним органом;
10) час перебування державного службовця у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду - у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку;
11) час роботи на посадах патронатної служби, зазначених у частині першій статті 92 цього Закону.
Порядок обчислення стажу державної служби затверджується Кабінетом Міністрів України.
За приписами пункту 4 частини першої статті 2 Закону № 889-VIIIпосада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.
Відповідно до статті 21 Закону № 889-VIII вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.
Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.
Особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно, - з дня призначення на посаду.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 (далі - Порядок № 229), стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII.
Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, в цьому випадку необхідно керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283), відповідно до пункту 1 якого, цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Обставина щодо втрати чинності Порядку № 283, у зв'язку із затвердженням нового Порядку № 229, судом не враховується, оскільки його норми були чинними у період роботи позивача, що є предметом дослідження у даній справі.
Порядок № 229 у пункті 6 містить аналогічну норму, як і в пункті 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII про те, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Тобто обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 здійснюється відповідно до Порядку № 283.
З матеріалів справи суд встановив, що за період з квітня 2002 року до лютого 2016 року позивач присягу державного службовця не приймала, не обіймала посади державної служби та посади, робота (служба) на яких зараховується до стажу державної служби відповідно до Порядку № 283, отже відсутні правові підстави для зарахування вказаного періоду до стажу державної служби позивача.
Натомість встановлено, що у вказаний спірний період позивач обіймала посади медичних працівників, вислуга років яких обчислюється в іншому порядку, ніж вислуга років державних службовців, а саме відповідно до Порядку виплати надбавки за вислугу років медичними та фармацевтичними працівниками державних та комунальних закладів охорони здоров я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 № 1418, яку позивач отримувала, як випливає з матеріалів справи.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Ураховуючи встановлені обставини справи в сукупності з правовим регулюванням спірних правовідносин, суд вважає, що відповідач довів правомірність своєї владної поведінки.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Басай О.В.