26 травня 2025 року Київ справа №320/4944/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч Два» про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Київській області (далі також - ГУ ДПС у Київській області, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч Два» (далі також - ТОВ «Світоч Два», відповідач), в якій позивач просить:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч Два» кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 300 576, 10 грн з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача перед бюджетом виникла заборгованість за платежем податок на прибуток у розмірі 97 715, 41 грн та за платежем податок на додану вартість у розмірі 202 860, 69 грн, внаслідок несплати в установлений законодавством строк узгоджених грошових зобов'язань.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що вона буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач заперечував проти заявлених позовних вимог з огляду на відсутність у нього податкового боргу, що підтверджується доданими до відзиву на позовну заяву платіжними дорученнями.
Крім того, ТОВ «Світоч Два» зазначив про порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України.
ГУ ДПС у Київській області звернулось до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначила про часткову сплату відповідачем податкового боргу, який заявлено до стягнення, а тому просила суд стягнути з ТОВ «Світоч Два» податковий борг у розмірі 196 064, 10 грн.
Дослідивши подану позивачем заяву, суд дійшов висновку про наявність підстав для її прийняття, а відтак в межах даної справи суд розглядає позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 196 064, 10 грн з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.
Також позивачем подано відповідь на відзив, в якій контролюючий орган зазначив про дотримання строків звернення до суду із даним позовом, а також вказав на наявність у відповідача заборгованості зі сплати податків, яка триває з 2017 року, а тому сплачені таким платником кошти були зараховані в порядку черговості, що свідчить про безпідставність його тверджень про відсутність податкового боргу.
ТОВ «Світоч Два» подано заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач стверджував про відсутність в матеріалах справи доказів наявності у нього податкового боргу та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ТОВ «Світоч Два» (код ЄДРПОУ 23932794) знаходиться за адресою: 07400, Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, будинок 53/12 та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Київській області.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 2017-2019 роки, якими платником податків самостійно визначено суми грошових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету у розмірі 14 297, 00 грн, 22 341, 00 грн та 22 889, 00 грн відповідно.
Також, відповідачем було подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2018 року та січень 2019 року, якими платником податків самостійно визначено суми грошових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету у розмірі 27 842, 00 грн, 17 199, 00 грн, 1 941, 00 грн, 34 207, 00 грн, 1 212, 00 грн, 20 496, 00 грн, 45 074, 00 грн, 281, 00 грн, 584, 00 грн відповідно.
Крім того, контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 14 березня 2018 року № 0011015201, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 161, 20 грн за платежем податок на прибуток приватних підприємств;
- від 05 липня 2018 року № 0029785201, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 4 756, 11 грн за платежем податок на прибуток приватних підприємств;
- від 24 травня 2019 року № 0056625205, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 4 468, 20 грн за платежем податок на прибуток приватних підприємств;
- від 20 липня 2017 року № 0006071201, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 8 593, 37 грн за платежем податок на додану вартість;
- від 31 липня 2018 року № 0036915201, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 10 859, 74 грн за платежем податок на додану вартість;
- від 07 листопада 2018 року № 0096885205, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 32 887, 42 грн за платежем податок на додану вартість;
- від 07 грудня 2018 року № 0122985205, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 6 344, 40 грн за платежем податок на додану вартість;
- від 02 квітня 2019 року № 0032785205, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 8 313, 42 грн за платежем податок на додану вартість;
- від 01 серпня 2018 року № 0084555205, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 230, 00 грн за платежем податок на додану вартість;
- від 27 вересня 2019 року № 0104635204, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 224, 61 грн за платежем податок на додану вартість.
ГУ ДПС у Київській області приймалась податкова вимога форми «Ю» від 08 квітня 2014 року №765-25, якою сума заборгованості ТОВ «Світоч Два» визначена на рівні 221 245, 08 грн.
Вказана податкова вимога платником податку 15 квітня 2014 року, відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум грошових зобов'язань обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до положень статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п. 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з п. 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Відповідно до п. 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України).
Відтак, враховуючи, що сума грошових зобов'язань відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.
Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги чи погашення податкового боргу у розмірі 196 064, 10 грн суду не надано.
Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення такого боргу позивачем вважається дотриманою.
Судом не приймаються твердження відповідача про відсутність у нього податкового боргу, з огляду на його оплату відповідно до наданих суду платіжних доручень, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 87.9 статті 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З наявної в матеріалах справи інтегрованої картки ТОВ «Світоч Два» встановлено, що заборгованість зі сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства виникла ще з 2017 року, а тому сплачені за платіжними дорученнями кошти були спрямовані на погашення раніше виниклого податкового боргу в порядку п. 87.9 статті 87 ПК України.
Так само, судом не приймаються твердження відповідача про відсутність належних доказів, що підтверджують наявність у нього податкового боргу, оскільки в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії податкових декларацій, податкових повідомлень-рішень, інтегрована картка платника податків та детальний розрахунок боргу, які дають можливість встановити факт наявності у ТОВ «Світоч Два» податкового боргу, який просить ГУ ДПС у Київській області стягнути в судовому порядку.
Поза увагою залишились доводи платника податків про дублювання однієї і тієї ж самої суми заборгованості у розмірі 39 385, 67 грн в обрахунку, оскільки як вбачається з матеріалів справи податковий борг з податку на додану вартість відповідача складає 98 348, 69 грн, з них:
39 385, 67 грн + 281, 00 грн +854, 00 грн (грошові зобов'язання за податковими деклараціями);
32 887, 42 грн + 6 344, 40 грн + 8 313, 42 грн + 8 593, 37 грн + 230, 00 грн + 224, 61 грн (грошові зобов'язання, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях);
36, 50 грн +85, 07 грн +1 383, 23 грн (пеня).
Відтак, в ході судового розгляду справи судом встановлено наявність у ТОВ «Світоч Два» податкового боргу у розмірі 196 064, 10 грн, з якого 97 715, 41 грн - податок на прибуток та 98 378, 69 грн - податок на додану вартість.
Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1. статті 20 ПК України).
У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п. 41.4 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 статті 95 ПК України).
При цьому, відповідно до положень п. 102.1 статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначено перелік випадків, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у частині першій цієї статті.
Згідно з п. 102.4 статті 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Отже, наведена законодавча норма встановлює строк примусового стягнення податкового боргу - 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.
У постанові від 25 лютого 2020 року у справі № 1340//5767/18 Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого положеннями пунктів 95.1-95.3 статті 95 і пункту 102.4 статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, а також строку - 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом, проте, норми пункту 102.4 статті 102 ПК України не є такими, що обмежують суд у праві ухвалювати судове рішення про стягнення податкового боргу після закінчення 1095-денного строку, з вимогою про стягнення якого контролюючий орган звернувся вчасно.
Цей висновок Верховного Суду підтриманий у низці постанов. Відповідно, висновок Верховного Суду з питання застосування пункту 102.4 статті 102 ПК України є сформованим і усталеним.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк примусового стягнення податкового боргу в 1095 днів.
При цьому, нормами діючого КАС України не врегулювано питання розгляду позовних заяв про стягнення податного боргу з платників податків.
У той же час, як було зазначено вище, положеннями пп. 20.1.34 п. 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Таким чином, беручи до уваги наведене, з метою забезпечення належної правової реалізації визначених законом повноважень позивача на звернення до суду з такими вимогами, суд дійшов до висновку про можливість задовольнити даний позов шляхом стягнення податкового боргу.
Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд доходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Зважаючи, що позивачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а при її розгляді не було залучено свідків та/або проведено експертиз, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч Два» (07400, Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, буди. 53/12; код ЄДРПОУ 32932794) у банках, що обслуговують такого платника податків на користь Головного управління ДПС у Київській області (03151, місто Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5а; код ЄДРПОУ ВП 44096797) податковий борг у розмірі 196 064, 10 грн (сто дев'яносто шість тисяч шістдесят чотири гривні десять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.