про залишення позовної заяви без руху
26 травня 2025 року Київ № 320/12988/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася 11.03.2025 засобами поштового зв'язку до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління служби судової охорони у м. Києві та Київській області.
Просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача, які виразились у відмові зарахувати позивачу до стажу служби у ССО часу попередньої роботи в таких державних органах:
у військовій частині НОМЕР_1 НГУ з 05.05.2011 по 20.10.2021 (10 років 05 місяців 16 днів);
в територіальному управлінні Служби судової охорони у м. Києві та Київській області з 04.01.2022 по 13.03.2023 (01 рік 02 місяці 09 днів). Всього разом: 11 років 07 місяців 25 днів;
- зобов'язати відповідача відповідно до пункту «и» статті 17 Закону України від 04.09.1992 № 2262-ХІІ, абзацу 12 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, зарахувати позивачу до вислуги років, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років, та до стажу служби у ССО час попередньої роботи в державних органах, а саме:
у військовій частині НОМЕР_1 НГУ з 05.05.2011 по 20.10.2021 (10 років 05 місяців 16 днів);
в територіальному управлінні Служби судової охорони у м. Києві та Київській області з 04.01.2022 по 13.03.2023 (01 рік 02 місяці 09 днів). Разом: 11 років 07 місяців 25 днів;
- зобов'язати відповідача відповідно до пунктів 18, 19 розділу ІІ Порядку № 384, винести наказ та обчислити (оголосити) вислугу років, яка дає право позивачу на встановлення надбавки за стаж служби у ССО, надання додаткової оплачуваної відпустки, з 14.03.2023, зарахувавши час попередньої роботи в державних органах, а саме:
у військовій частині НОМЕР_1 НГУ з 05.05.2011 по 20.10.2021 (10 років 05 місяців 16 днів);
в територіальному управлінні Служби судової охорони у м. Києві та Київській області з 04.01.2022 по 13.03.2023 (01 рік 02 місяці 09 днів). Всього разом: 11 років 07 місяців 25 днів;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення позивачу із застосуванням відповідного розміру надбавки за стаж служби з 14.03.2023, з урахуванням вже виплачених сум.
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки в частині позовних вимог поданий з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Згідно із частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.
Позивач оскаржує дії відповідача, які виразились у відмові зарахувати до її стажу служби у ССО часу попередньої роботи в таких державних органах: у військовій частині НОМЕР_1 НГУ з 05.05.2011 по 20.10.2021 (10 років 05 місяців 16 днів); в ТУ ССО у м. Києві та Київській області з 04.01.2022 по 13.03.2023 (01 рік 02 місяці 09 днів). Всього разом: 11 років 07 місяців 25 днів.
У зв'язку із чим, окрім зарахування названого стажу, просить суд: зобов'язати відповідача відповідно до пунктів 18, 19 розділу ІІ Порядку № 384, винести наказ та обчислити (оголосити) вислугу років, яка дає право позивачу на встановлення надбавки за стаж служби у ССО, надання додаткової оплачуваної відпустки, з 14.03.2023, зарахувавши час попередньої роботи в державних органах, а саме: у військовій частині НОМЕР_1 НГУ з 05.05.2011 по 20.10.2021 (10 років 05 місяців 16 днів); в ТУ ССО у м. Києві та Київській області з 04.01.2022 по 13.03.2023 (01 рік 02 місяці 09 днів). Всього разом: 11 років 07 місяців 25 днів; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення позивачу із застосуванням відповідного розміру надбавки за стаж служби з 14.03.2023, з урахуванням вже виплачених сум.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач проходить службу у відповідача з 14.03.2023, до якої прийнята наказом № 127 о/с від 13.03.2023.
Проте, позивачем було виявлено порушення її прав, що є предметом цього спору лише у лютому 2025 року після звернення з рапортом до відповідача і отримання відмови від 21.02.2025.
Суд констатує, що грошове забезпечення має періодичний систематичний (щомісячний) характер виплати, і позивач кожного разу, отримуючи вказані виплати, має знати, що вони виплачуються у неналежному розмірі, а у відповідності до положень статті 233 КЗпП України, до спірних правовідносин у частині позовних вимог відповідно до пунктів 5 та 6 прохальної частини позову, установлений тримісячний строк, у той час як позивач визначила початковий період - 14.03.2023, а з позовом звернулася до суду лише 11.03.2025, тобто майже через два роки з дня порушення її прав.
Приписами частин третьої і п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частинами першою, другою статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції, чинній до 19.07.2022, передбачалось, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і, відповідно, до частин першої, другої статті 233 КЗпП України.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Суд зазначає, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.
Як установлено судом, спірні правовідносини виникли з 14.03.2023.
Із цим позовом позивач звернулася засобами поштового зв'язку лише 11.03.2025, оскільки майже два роки не виявляла належної зацікавленості в стані її справ, і звернулася до відповідача з рапортом - 17.02.2025, а просить суд зобов'язати відповідача вчинити певні дії, починаючи з 14.03.2023, тобто поза межами тримісячного строку у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові.
Отже, зважаючи на зміст спірних правовідносин, позивачу, у цьому випадку, встановлено тримісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позивач могла та повинна була дізнатись про порушення свого права, кожного місяця під час отримання грошового забезпечення у неналежному, на її думку, розмірі.
У силу вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в зазначеній частині позовних вимог відповідно до пунктів 5 та 6 прохальної частини позову, із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Скрипка І.М.