26 травня 2025 року справа №320/19082/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому з урахуванням уточнень просить суд:
-визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 25.08.2023 № 9406220/32655926, від 25.08.2023 № 9406219/32655926, від 25.08.2023 № 9406218/32655926, від 25.08.2023 № 9406217/32655926, від 25.08.2023 № 9406216/32655926, від 25.08.2023 № 9406214/32655926, від 25.08.2023 № 9406215/32655926 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
-визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України від 11.09.2023 № 67374/32655926/2, від 11.09.2023 № 67396/32655926/2, від 11.09.2023 № 67353/32655926/2, від 11.09.2023 № 67357/32655926/2, від 11.09.2023 № 67426/32655926/2, від 11.09.2023 № 67390/32655926/2, від 11.09.2023 № 67358/32655926/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних;
-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 1 від 17.05.2023, № 2 від 17.05.2023, № 3 від 17.05.2023, № 4 від 17.05.2023, № 5 від 17.05.2023, № 6 від 17.05.2023 та № 7 від 17.05.2023 датою їх направлення на реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було подано контролюючому органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, однак відповідачем-1 відмовлено у їх реєстрації, не зважаючи на відповідність податкової накладної всім вимогами та критеріям, що визначені Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. Також представник позивача наголосив, що зупинення реєстрації податкової накладної було безпідставне, оскільки відсутня інформація щодо того, яких саме документів не вистачало для прийняття податкової накладної або які документи містили неточності. Також вказував на помилковість рішень відповідача-2 за наслідком розгляду скарг.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача-1 надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, що податковим органом було прийняте вмотивоване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, із вказаною конкретною причиною відмови у реєстрації, тому не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Представник відповідача-2 надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки вимоги щодо зобов'язання зареєструвати податкову накладну слід розцінювати як втручання в дискреційні повноваження відповідача-2.
У відповіді на відзив позивач наголошував на обґрунтованості позовних вимог та наявності правових підстав для їх задоволення.
Окрім зазначеного, 05.06.2024 відповідачем 1 було подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, з проводу чого суд зазначає наступне.
Згідно п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 2 статті 12 КАС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Отже, визначення форми адміністративного судочинства, за правилами якого буде розглядатися справа, є обов'язковою умовою процесуального законодавства та на визначення такої форми впливає характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників тощо.
За ч. 1 та ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності та за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно із ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України слідує, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 КАС України.
Суд вважає необхідним застосувати позицію Верховного Суду, викладену в ухвалі від 05 квітня 2021 року у справа № 420/8512/20 та зазначити стосовно "виняткового значення" справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником.
Відтак, особа має обґрунтувати наявність відповідних обставин такої "винятковості", при цьому у клопотанні обґрунтувань щодо винятковості справи не наведено.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019р. у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі “Axen v. Germany» (“Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі “Varela Assalino v. Portugal» (“Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створює учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Враховуючи викладене, характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, склад учасників процесу та предмет доказування у справі, який, згідно позиції суду, є незначної складності, що у сукупності не вимагають розгляду справи за правилами загального позовного провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв'язку з чим подане клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» (надалі - Позивач) зареєстроване як юридична особа за адресою: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 15, ідентифікаційний код юридичної особи 32655926; основні види економічної діяльності - 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний), 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 52.10 складське господарство, 46.77 оптова торгівля відходами і брухтом, 52.24 транспортне обслуговування вантажів.
17 травня 2023 року між Позивачем та ТОВ «МАСС СТРОЙ ГРУП» (02155, м. Київ, вул. Каунаська, 27, ідентифікаційний код юридичної особи 42315381) був укладений договір купівлі-продажу № 17/05 рухомого майна (обладнання), яке розташоване за адресою Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, 85. Загальна ціна договору становить 1 860 000,00 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч) гривень, в тому числі ПДВ - 310 000,00 грн.
На виконання вказаного договору між продавцем і покупцем підписаний акт приймання-передачі вказаного у договорі рухомого майна. Товар переданий у місці його знаходження за адресою Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, 85.
Покупцем - Товариством «МАСС СТРОЙ ГРУП» товарно-матеріальні цінності, що є предметом договору, оплачені частково платіжними дорученнями від 17.08.2023 та від 31.08.2023; кінцевий строк оплати за договором - 31 грудня 2023 року (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 10 липня 2023 року). Транспортування товарно-матеріальних цінностей не здійснювалось, оскільки між покупцем (ТОВ «МАСС СТРОЙ ГРУП») був укладений договір відповідального зберігання із ТОВ «Інтер-ГТВ» у місці їх знаходження за адресою Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, 85.
В межах вказаної господарської операції позивачем складено наступні податкові накладні та направлено їх для реєстрації Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:
податкову накладну № 1 від 17.05.2023 на загальну суму 249 021,74 грн., в тому числі ПДВ - 41 503,62 грн.; згідно з квитанцією № 9142042857 від 15.06.2023 реєстрація податкової накладної зупинена з наступних підстав: «Код товару згідно УКТЗЕД 7325999000. Обсяг постачання товару/послуги 7325, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник «D» =6.9687%, «Р»=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про, реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
податкову накладну № 2 від 17.05.2023 на загальну суму 277 896,58 грн., в тому числі ПДВ - 46 316,10 грн.; згідно з квитанцією № 9143815175 від 16.06.2023 від 15.06.2023 реєстрація податкової накладної зупинена з наступних підстав: «Код товару згідно УКТЗЕД 7325999000. Обсяг постачання товару/послуги 7325, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник «D» =6.9687%, «Р»=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
податкову накладну № 3 від 17.05.2023 на загальну суму 295 669,94 грн., в тому числі ПДВ - 49 278,32 грн.; згідно з квитанцією № 9144503937 від 16.06.2023 реєстрація податкової накладної зупинена з наступних підстав: «Код товару згідно УКТЗЕД 7325999000. Обсяг постачання товару/послуги 7325, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник «D» =6.9687%, «Р»=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
податкову накладну № 4 від 17.05.2023 на загальну суму 270 565,28 грн., в тому числі ПДВ - 45 094,21 грн.; згідно з квитанцією № 9144515795 від 16.06.2023 реєстрація податкової накладної зупинена з наступних підстав: «Код товару згідно УКТЗЕД 7325999000. Обсяг постачання товару/послуги 7325, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник «D» =6.9687%, «Р»=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
податкову накладну № 5 від 17.05.2023 на загальну суму 296 262,72 грн., в тому числі ПДВ - 49 377,12 грн.; згідно з квитанцією № 9144505962 від 16.06.2023 реєстрація податкової накладної зупинена з наступних підстав: «Код товару згідно УКТЗЕД 7325999000. Обсяг постачання товару/послуги 7325, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник «D» =6.9687%, «Р»=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
податкову накладну № 6 від 17.05.2023 на загальну суму 289 977,37 грн., в тому числі ПДВ - 48 329,56 грн.; згідно з квитанцією № 9144505304 від 165.06.2023 реєстрація податкової накладної зупинена з наступних підстав: «Код товару згідно УКТЗЕД 7325999000. Обсяг постачання товару/послуги 7325, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник «D» =6.9687%, «Р»=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
податкову накладну № 7 від 17.05.2023 на загальну суму 180 606,40 грн., в тому числі ПДВ - 30 101,07 грн.; згідно з квитанцією № 9144515813 від 16.06.2023 реєстрація податкової накладної зупинена з наступних підстав: «Код товару згідно УКТЗЕД 7325999000. Обсяг постачання товару/послуги 7325, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник «D» =6.9687%, «Р»=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
З метою розблокування податкових накладних позивачем надано контролюючому органу відповідні пояснення, що підтверджується квитанціями: № 1 від 11.08.2023, № 2 від 11.08.2023, № 3 від 11.08.2023, № 4 від 11.08.2023, № 5 від 11.08.2023, № 6 від 11.08.2023, № 7 від 11.08.2023.
В подальшому рішеннями регіональної комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- 9406220/32655926 від 25.08.2023 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 17.05.2023;
- 9406219/32655926 від 25.08.2023 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 17.05.2023;
- 9406218/32655926 від 25.08.2023 відмовлено у реєстрації податкової накладної № З від 17.05.2023;
- 9406217/32655926 від 25.08.2023 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 17.05.2023;
- 9406216/32655926 від 25.08.2023 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 5 від 17.05.2023;
- 9406214/32655926 від 25.08.2023 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 6 від 17.05.2023;
- 9406215/32655926 від 25.08.2023 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 7 від 17.05.2023.
Відповідно до змісту оскаржуваних рішень слідує, що підставою їх прийняття стало ненадання платником податку додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно інформації/ зазначеної у податковій накладній /розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування Єдиному, реєстрі податкових накладних, платником податку.
Позивач не погодився із рішеннями регіональної комісії про відмову у реєстрації податкових накладних та подав відповідні скарги до ДПС вищого рівня. Разом із скаргами нами були подані відповідні пояснення по суті господарської операції і надані додаткові документи на підтвердження придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей.
За наслідком адміністративного оскарження ТОВ «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» спірних рішень, рішеннями Державної податкової служби України від 11.09.2023 № 67374/32655926/2, № 67396/32655926/2, № 67353/32655926/2, № 67357/326559/2, № 67426/32655926/2, № 67390/32655926/2, № 67358/32655926/2 оскаржувані рішення Комісії регіонального рівня залишені без змін, а скаргу позивача залишено без задоволення.
Як підставу відмови зазначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
З 1 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема цим Порядком визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1), повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо.
Згідно п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку № 1165.
Зокрема, пунктом 1 додатку 3 до Порядку № 1165 віднесено до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
При цьому, зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Натомість, як встановлено судом, надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2. Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктом 3 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Згідно п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
За приписами п.5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Пунктом 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п.п. 9-13 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За приписами п. 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіна від 12.12.2019 № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 13 Порядку № 520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постановах від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20, від 20 січня 2022 року у справі № 140/4162/21 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.
Разом з тим, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Як вже було зазначено вище, позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 17.05.2023, № 2 від 17.05.2023, № 3 від 17.05.2023, № 4 від 17.05.2023, № 5 від 17.05.2023, № 6 від 17.05.2023 та № 7 від 17.05.2023.
Відповідач-1 за наслідками проведеного моніторингу зупинено реєстрацію вказаних податкових накладних та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
З наявних в матеріалах справи квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних убачається, що такі містять вимогу про надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення.
Суд зазначає, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку № 1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (їх) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. А також, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. Проте, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 23 лютого 2023 року у справі № 420/9924/20, від 27 січня 2022 року (справа № 380/2365/21), від 18 червня 2019 року (справа № 0740/804/18), від 23 жовтня 2018 року (справа № 822/1817/1).
Судом встановлено, що позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.
Так, на виконання вимог підпункту 201.16.2 пункту 201.16. статті 201 ПК України та з метою підтвердження реальності здійснення операцій та правомірності формування показників по вищезазначених податкових накладних, позивач надіслав на адресу податкового органу за місцем своєї реєстрації повідомлення та копії документів щодо податкової накладної.
Водночас, відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу на стадії вирішення питання щодо реєстрації податкових накладних не може бути підставою для відмови в реєстрації таких податкових накладних чи розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують можливість їх реєстрації.
Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.
Як вже було зазначено вище, згідно із оскаржуваними рішеннями позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податку копій первинних документів.
При цьому, відповідачем-1 в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не вказано яких саме документів не вистачало.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що платник податків належним чином виконав свій обов'язок щодо надання належних пояснень та документів на підтвердження необхідності реєстрації податкових накладних, у контролюючого органу були наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, а наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, враховуючи встановлені обставини, зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством документів, необхідних для складання податкових накладних та беручи до уваги, що реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, суд дійшов висновку, що у ГУ ДПС були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в ЄРПН податкової накладної, а тому рішення комісії ГУ ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації, прийнято відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.08.2023 № 9406220/32655926, від 25.08.2023 № 9406219/32655926, від 25.08.2023 № 9406218/32655926, від 25.08.2023 № 9406217/32655926, від 25.08.2023 № 9406216/32655926, від 25.08.2023 № 9406214/32655926, від 25.08.2023 № 9406215/32655926 про відмову у реєстрації податкових накладних.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 17.05.2023, № 2 від 17.05.2023, № 3 від 17.05.2023, № 4 від 17.05.2023, № 5 від 17.05.2023, № 6 від 17.05.2023 та № 7 від 17.05.2023 датою їх фактичного подання на реєстрацію, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 “Про судове рішення в адміністративній справі» зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
У зв'язку з цим, податкові накладні № 1 від 17.05.2023, № 2 від 17.05.2023, № 3 від 17.05.2023, № 4 від 17.05.2023, № 5 від 17.05.2023, № 6 від 17.05.2023 та № 7 від 17.05.2023 підлягають реєстрації у день їх подання на реєстрацію в ЄРПН.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні № 1 від 17.05.2023, № 2 від 17.05.2023, № 3 від 17.05.2023, № 4 від 17.05.2023, № 5 від 17.05.2023, № 6 від 17.05.2023 та № 7 від 17.05.2023 датою їх фактичного подання на реєстрацію.
Щодо скасування рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарг від 11.09.2023 № 67374/32655926/2, від 11.09.2023 № 67396/32655926/2, від 11.09.2023 № 67353/32655926/2, від 11.09.2023 № 67357/32655926/2, від 11.09.2023 № 67426/32655926/2, від 11.09.2023 № 67390/32655926/2, від 11.09.2023 № 67358/32655926/2 суд зазначає, що вказані рішення за результатами розгляду скарги не є юридично значимими для позивача, оскільки вони не створюють жодних правових наслідків для позивача, немає безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, отже самі по собі не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.
Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи платіжної інструкції від 13.11.2023 позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 18 788,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 18 788,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 25.08.2023 № 9406220/32655926, від 25.08.2023 № 9406219/32655926, від 25.08.2023 № 9406218/32655926, від 25.08.2023 № 9406217/32655926, від 25.08.2023 № 9406216/32655926, від 25.08.2023 № 9406214/32655926, від 25.08.2023 № 9406215/32655926 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 1 від 17.05.2023, № 2 від 17.05.2023, № 3 від 17.05.2023, № 4 від 17.05.2023, № 5 від 17.05.2023, № 6 від 17.05.2023 та № 7 від 17.05.2023 датою їх направлення на реєстрацію.
У задоволенні інших вимог -відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» (код ЄДРПОУ 32655926; адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16) судовий збір у розмірі 18 788,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Повний текст судового рішення складено та підписано 26 травня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.