26 травня 2025 року Київ справа №320/48940/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд:
- стягнути з розрахункових рахунків ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 4 711, 05 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом за результатами несплати земельного податку з юридичних осіб, у розмірі 4 711, 05 грн. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справи.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надсилалась відповідачеві засобами поштового зв'язку за адресою, що вказана у позовній заяві та наявна в відповіді на запит Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області, а саме: вул. Геннадія Афанасьєва, буд. 3, кв. 440, м. Київ, 02096, яка повернулась на адресу суду, як не вручена, за «закінченням терміну зберігання».
Відповідач, належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, відзив до суду не подав, з клопотанням та іншими заявами до суду не звертався.
Згідно з вимогами ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляд судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежать від неї.
Із урахуванням наведеного суд зазначає, що за час розгляду справи відповідач правом надання до суду відзиву не скористався, необхідні документи до суду не подав, не зазначив про об'єктивну причину їх ненадання і не надав доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
За таких обставин суд визнає, що відповідач без поважних причин не надав докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, а тому згідно з приписами ст. 77 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Суд також бере до уваги, що на виконання Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262-ІV, ухвала суду від 12.11.2024 була оприлюднена також і в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Судом встановлено, що згідно з розрахунком податкового боргу, довідкою про наявність заборгованості по платежах до бюджету та витягом з АІС Податковий блок за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 21.06.2024 рахується податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 4 711,05 грн.
Заборгованість по земельному податку з фізичних осіб в сумі 4 711,05 грн виникла внаслідок несплати нарахованих контролюючим органом грошового зобов'язання, згідно з податковими повідомленнями-рішеннями:
- від 12.10.2022 №1254880-2411-2225 в сумі 1 891, 41 грн, вказане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення;
- від 12.10.2022 №1254874-2411-2225 в сумі 157,10 грн, вказане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення;
- від 12.10.2022 №1254879-2411-2225 в сумі 41,90 грн, вказане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення;
- від 18.05.2023 №3632720-2411-2225 в сумі 41,90 грн, вказане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення;
- від 18.05.2023 №3632721-2411-2225 в сумі 181, 14 грн, вказане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення;
- від 18.05.2023 №3632722-2411-2225 в сумі 2 350, 45 грн, вказане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення.
Крім того, відповідачу нараховано пеню по податку на загальну суму 46, 74 грн.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.269.1 ст.269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
З огляду на п.п.286.1, 286.2 ст.286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
На підставі п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
З огляду на облікові картки платника земельного податку з юридичних осіб встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг із земельного податку в загальному розмірі 4 711, 05.
Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
На підставі п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Позивачем було направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 06.09.2023 №0008601-1303-2201, вказану вимогу позивачем направлено на адресу відповідача, рекомендованим повідомленням про вручення.
Зазначені податкові вимоги не відкликані позивачем у порядку ст.60 Податкового кодексу України.
На підставі викладеного, а також враховуючи ненадання суду доказів сплати податкового боргу та або доказів його відсутності, суд приходить до висновку, що факт наявності у відповідача податкового боргу із земельного податку у розмірі 4 711, 05 грн знайшов підтвердження під час розгляду справи, а позивач має всі підстави передбачені законом, для звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення такого податкового боргу.
Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.
На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, доказів про сплату відповідачем податкового боргу у розмірі 4 711, 05 грн до суду не надано.
Всупереч положенням статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу, у зв'язку з чим сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача.
Аналізуючи у сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
При цьому суд зазначає про таке. Пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, зі змінами, внесеними Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану»), передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Виходячи з вимог пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, починаючи з 24.02.2022 і до припинення/скасування правового режиму воєнного стану підстави для виникнення у платника податків податкового боргу в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу відсутні, а такі грошові зобов'язання вважаються не сплаченими.
Суд бере до уваги, що обставини справи, які є предметом дослідження, виникли до уведення в Україні в лютому 2022 р. надзвичайного та воєнного стану, а прийняті рішення, дії чи бездіяльність відповідача не пов'язані із уведенням воєнного стану.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) ) податковий борг у розмірі 4 711 (чотири тисячі сімсот одинадцять) грн 05 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.