про залишення позову без розгляду
23 травня 2025 року Справа № 640/16151/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ “Управління Інформаційних технологій України» до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося ТОВ “Управління Інформаційних технологій України» з позовом до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Позивачу надано строк, протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків та запропоновано усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтованими поясненнями та доказами на їх підтвердження.
Позивачем на виконання вимог ухвали суду подано заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій він зазначив, що 11.08.2022 отримав засобами поштового зв'язку податкове повідомлення-рішення від 09.12.2021 № 907140411.
Позивач з кабінету платника податків 10.02.2022 року дізнався про нарахований податковий борг, який виник на підставі оскаржуваного ППР, проте, інформації що це за борг, позивач не мав.
Товариством 11.02.2022 на адресу відповідача, через кабінет платника податків, було направлено лист вих. № 07 від 10.02.2022, з проханням направити акт перевірки та ППР.
Відповідь на лист позивач так і не отримав. У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В період від початку агресії та фактично по травень місяць 2022 року м. Київ знаходилось в зоні ведення бойових дій. Для захисту інформації платників податків електронні сервіси податкової та електронний кабінет працювали з обмеженнями.
Позивач 22.07.2022 повторно звернувся до відповідача з листом вих. № 14 з проханням направити на його поштову адресу акт перевірки та ППР. Відповідачем було сформовано пакет документів для відправлення Позивачу: копія ППР від 09.12.2021 та копія акту перевірки від 18.10.2021. Кореспонденція була направлена в адресу позивача 03.08.2022 та отримана ним 11.08.2022.
Також позивач послався на п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» червоний рівень епіднебезпеки передбачає найсуворіші обмеження вільному переміщенні людей, роботі установ, організацій тощо.
Розглянувши заяву про поновлення строку суд зазначає таке.
Щодо посилання позивача на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення отримано товариством 11.08.2022, і з цього часу вважає, що почався відлік строку звернення до суду, суд не приймає до уваги, оскільки згідно рекомендованих поштових відправлень №0410718222862 та №0410718336710 копії акту перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення направлено позивачу 19.10.2021 та 18.12.2021.
Щодо посилання позивача на п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», суд зазначає таке.
Пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Таким чином, поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом, якщо такий пропуск чи неможливість вчинення відповідної процесуальної дії зумовлено саме обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність таких обмежень. Необхідним є наведення конкретних обставин та надання позивачем відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації ним своїх прав.
Натомість позивач не посилається на обставини об'єктивного та непереборного характеру, які були б пов'язані з обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, становили реальні перешкоди дізнатись про наявність оскаржуваного ППР, значно утруднили або унеможливили своєчасне подання цього позову.
Щодо посилання позивача на військовий стан суд зазначає таке.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 «запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку».
Відповідно, з цієї постанови випливає, що є недостатнім посилання в клопотаннях про поновлення пропущених процесуальних строків всього лише на факт дії воєнного стану на території України, адже воєнний стан не є перешкодою для здійснення правосуддя, не є підставою для зупинення судового процесу. В разі неможливості здійснення правосуддя на окремих територіях України відповідні справи переходять під територіальну юрисдикцію інших судів. Відповідно, аргументів, що ґрунтуються винятково на факті наявності війни з російською федерацією та факті запровадження воєнного стану на території України, недостатньо - вони також мають бути підкріплені фактами щодо наслідків повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України.
Суд зазначає, що позивач мав можливість реалізувати своє право на подання позовної заяви до суду шляхом надсилання документів засобами поштового зв'язку, на офіційну електронну адресу суду через особистий кабінет у системі «Електронний суд» або будь-якими іншими дистанційними засобами зв'язку.
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивач оскаржує податкове-повідомлення рішення від 09.12.2021 №907140411.
З позовною заявою позивач звернувся до суду лише 21.09.2022, тобто з порушенням строку, визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України.
Відповідно до ч. 15 ст. 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Оскільки доказів поважності підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду позивачем не надано, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно ч. 3, ч. 4 ст. 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 122, 123, 171, 194, 205, 240 КАС України, суд,-
Позовну заяву ТОВ “Управління Інформаційних технологій України» до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Лапій С.М.