21.04.2025
Справа № 497/3022/24
Провадження № 2/497/386/25
21.04.2025 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Раца В.А.,
секретаря - Божевої І.Д.,
без участі сторін,
розглянувши у порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Болграді, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕБТ ФОРС", треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
23.12.2024 року представник позивача Чаленко І.Д., який підтвердив свої повноваження нотаріально посвідченою довіреністю від 09.12.2024 року (а.с.18) звернувся до суду з позовом до ТОВ "Дебт Форс" та просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №205752, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем 22.06.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" заборгованості.
Свої вимоги мотивує тим, що позивачу за місцем роботи було повідомлено про знадходження на виконанні постанови приватного виконавця від 28.11.2024 року ВП №67539654 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, інші доходи на користь ТОВ «Дебт форс» в розмірі 26 359,22 грн. на підставі виконавчого напису №205752 від 22.06.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. Сторона позивача вважає, що виконавчий напис вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, а саме нотаріусом під час винесення виконавчого напису не перевірено безспірність боргу. Згідно виконавчого напису, кредитний договір укладено 25.05.2007 року, після чого, згідно даних зазначених у виконавчому написі право вимоги неодноразово було відступлено, а сам виконавчий напис вчинено у 2021 році. При цьому позивач стверджує, що з її заробітної плати у 2008-2009 роках, на виконання кредитних зобов'язань проводились відрахування на користь первісного кредитора. Тобто вимога відповідача не є безспірною, а отже не підлягає задоволенню в порядку нотаріального напису. Отже, даний виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом не перевірено безспірність вимог стягувача, тому представник звертається до суду з цім позовом.
Ухвалою судді від 26.12.2024 року по справі було відкрите загальне позовне провадження та призначено підготовчий розгляд.
03.03.2025 року від представника відповідача - директора Костюченко М. поштовим зв'язком надійшов відзив, в якому вона просила відмовити в задоволенні позовних вимог, також просила поновити строк на подання відзиву, посилаючи на те, що у зв'язку з військовою агресією Товариством було прийнято рішення про тимчасове припинення своєї діяльності, а тому подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не виявилося за можливим. Відзив обґрунтований тим, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Представник посилається на Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні від 31.01.1992 року №2 оскаржується тільки відмова у вчиненні виконавчого напису, а правильність вимог, зазначених у виконавчому напису, може бути оскаржена боржником лише в позовному порядку. Також представником подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, а саме просить відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу, хоча така вимога позивачем заявлена не була.
Ухвалою суду від 11.03.2025 року відповідачу було поновлено строк для подання відзиву та залучено відзив до матеріалів справи, а також закрито підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача - Чаленко І.Д. надав в судове засідання 11.03.2025 року заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕБТ ФОРС", про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, але про причини неявки свого представника не повідомив, надав відзив, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог.
Треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Ю.С. в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причину своєї неявки суду не повідомили, пояснень або заперечень з приводу позовних вимог не надали.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Судом встановлено, що 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис №205752, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», який є правонаступником АТ «Райффайзен банк Аваль», заборгованість за кредитним договором №014/0040/82/75441 від 25.05.2007 року за період з 08.04.2021 року по 25.05.2021 року в розмірі 22 809,29 грн., та відповідно до виконавчого напису заборгованість виникла за нарахованими та несплаченими процентами та комісією (а.с.10). За вчинення виконавчого напису нотаріусом було отримано плату в розмірі 500,00 грн, тому загальна сума, яка підлягає стягненню за виконавчим написом становить 23 309,29 грн. Тобто відповідно до виконавчого напису в останнє за вищевказаним кредитним договором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відступило право вимоги відповідачу на підставі Договору факторингу № ВФ/02 від 08.04.2021 року та лише за півтора місяця з 08.04.2021 року по 25.05.2021 року у позивача виникла заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією, перевірити документи на підставі яких винесено цей напис у суду не було можливості, так як, а ні відповідач, а ні приватний нотаріус не надали їх суду.
Цей виконавчий напис було пред'явлено до примусового виконання та постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С. від 16.11.2021 року було відкрито ВП №67539654 (а.с.11-12), звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.13-14).
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.
Згідно з п.19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.1.1., 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора - заставодержателя вважається безспірною.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Відповідно до п. 3.1., 3.5 ст. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що вчиняючи виконавчий напис нотаріус врахував та перевірив факти наявності чи відсутності спору щодо заборгованості та виконав вимоги ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» про безспірність заборгованості, як не надано належним чином завіреної копії матеріалів нотаріальної справи щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 23 309 гривень 29 коп.
Таким чином, суду не надано належних та допустимих доказів безспірності розміру грошових вимог банку до позивача.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що сума боргу, зазначена у виконавчому написі нотаріуса, яка розрахована відповідачем на дату звернення із заявою про вчинення виконавчого напису, не може бути визнана безспірною, оскільки розмір боргових зобов'язань позивача перед Банком, який визначений у виконавчому написі нотаріуса, не є підтвердженим належно складеною випискою по рахунку позивача за Кредитним договором, що є порушенням вимоги п. 3.5 ст. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, а також відсутні докази належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень у не менш ніж тридцятиденний строк, що є обов'язковою вимогою відповідно до п. 6 ч. 10 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів». При цьому нотаріусом при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не враховано, що вказаний пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі № 826/20084/14 - визнано незаконним та нечинним.
Відповідно до ч.3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оскільки на момент вчинення спірного виконавчого напису нотаріусом існували підстави, які свідчили про відсутність ознак безспірності заборгованості за кредитними правовідносинами, що виникли між сторонами, розмір заборгованості за кредитним договором, який значиться на виконавчому написі нотаріуса викликає сумнів щодо правильності нарахування кредитної заборгованості, у виконавчому написі відсутне посилання на заборгованість за тілом кредиту, суд доходить до висновку, що виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. від 22 червня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №205752 необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, а тому позовні вимоги слід задовольнити.
Керуючись ст.ст.1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.34, 87-89 Закону України «Про нотаріат», п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, ст.ст.2, 10,12,49,76,77-81,89, 265,272, 354 Цивільного процесуального кодексу України суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕБТ ФОРС", треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем від 22 червня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №205752 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованості за кредитним договором №014/0040/82/75441 від 25 травня 2007 року в розмірі 23 309 (двадцять три тисячі триста дев'ять) гривень 29 коп.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.А. Раца