Ухвала від 16.05.2025 по справі 757/22652/25-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22652/25-к

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах 3-го відділу (документування злочинів, проти миру, людяності та ознак геноциду) управління документування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_5 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12024000000002316 від 13.11.2024, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в особливо важливих справах 3-го відділу (документування злочинів, проти миру, людяності та ознак геноциду) управління документування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту Головного слідчого управління Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_5 , за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12024000000002316 від 13.11.2024 за підозрою ОСОБА_6 у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: переході на бік ворога в умовах воєнного стану та в період збройного конфлікту, наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону №1183-VII від 08.04.2014), у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: переході на бік ворога в період збройного конфлікту, наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненого в умовах воєнного стану за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та за фактом участі у терористичній організації та іншому сприянні діяльності терористичної організації за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, а тому у зв'язку з існуванням ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявністю достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та перебуває на тимчасово окупованій території Україн, та який постановою слідчого від 16.11.2024 оголошений у розшук, виникла необхідність у застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав внесене клопотання, посилаючись на його обґрунтованість.

Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, надавши письмові заперечення, у яких вказав на не доведеність факту оголошення ОСОБА_6 у розшук, що позбавляє слідчого суддю права для обрання йому запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України, а також зазначив про неналежний процесуальний порядок повідомлення про підозру ОСОБА_6 .

Вивчивши клопотання та дослідивши докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення захисника та прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12024000000002316 від 13.11.2024 за підозрою ОСОБА_6 у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: переході на бік ворога в умовах воєнного стану та в період збройного конфлікту, наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону №1183-VII від 08.04.2014), у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: переході на бік ворога в період збройного конфлікту, наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненого в умовах воєнного стану за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та за фактом участі у терористичній організації та іншому сприянні діяльності терористичної організації за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

07.11.2024 складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1, 2 ст. 111 КК України.

Повідомлення про підозру вручено у спосіб, передбачений главою 11 КПК України для вручення повідомлень.

Положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Отже, законодавцем передбачено можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за наявності декількох обставин, які одна від одної не залежать.

У зв'язку із тим, що місцезнаходження підозрюваного не відоме через його перебування на тимчасово окупованій території України та переховування від органів досудового розслідування, 16.11.2024 ОСОБА_6 оголошено у розшук.

Таким чином, прокурором в судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний оголошений розшук та перебуває на тимчасово окупованій території, а тому у сторони обвинувачення наявне право на звернення із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України, що спростовує доводи сторони захисту щодо відсутності оголошення у розшук підозрюваного, як ключового елемента для обрання підозрюваному запобіжного заходу.

Посилання захисника, що повідомлення про підозру є незаконним, оскільки підозрюваний особисто його не отримав і воно йому безпосередньо не вручалось, слідчим суддею не приймається до уваги, оскільки відповідно до положень ч.1 ст.278, ч.3 ст.111 та ч. 1, 2 ст.135 КПК України, повідомлення про підозру повинно бути вручено особі у день його складання, а у разі неможливості - у спосіб, що передбачений для вручення повідомлень. При цьому, Кримінальний процесуальний кодексу України не передбачає обов'язку і права уповноваженої особи відкласти вручення повідомлення про підозру та чекати настання сприятливих обставин для його вручення особі, яка не може його отримати в день складання у силу певних причин. Прокурор вчинив всі можливі, передбачені законом дії, щоб особа, якій повідомляється про підозру, була обізнана про це.

Поряд з цим, слідчий суддя зобов'язаний встановити відповідність повідомленої ОСОБА_6 підозри критерію «обґрунтована підозра».

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1, 2 ст. 111 КК України, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:

-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 27.02.2023;

-протоколом огляду від 08.03.2023;

-протоколом огляду від 18.11.2024;

-протоколом огляду від 22.10.2024;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 21.06.2024;

-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_6 , зареєстрований та мешкає на території, яка є тимчасово окупованою державою-агресором, що значно ускладнює можливість належного контролю за її місцеперебуванням та забезпечення її участі у процесуальних діях, крім того, враховуючи нестабільну безпекову ситуацію на відповідній території, існують реальні ризики того, що підозрювана може скористатися обставинами окупації для уникнення правосуддя, а також встановити контакти з представниками незаконних збройних формувань або спецслужб держави-агресора з метою отримання допомоги в ухиленні від кримінальної відповідальності. Ризик Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_6 має доступ до матеріалів, які безпосередньо стосуються предмета розслідування, а також, враховуючи специфіку його місця проживання та роботи на тимчасово окупованій території, має реальну можливість швидкого знищення або приховування речових доказів і документів. Ризик незаконно впливати на свідків обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 має сталі особисті та професійні зв'язки з окремими учасниками кримінального провадження, а також доступ до засобів комунікації, що створює реальну загрозу тиску на свідків або інших осіб з метою зміни їхніх показань чи перешкоджання встановленню об'єктивної істини у справі. Крім того, з огляду на місце його проживання на тимчасово окупованій території, існує підвищений ризик використання сторонніх осіб для здійснення такого впливу опосередковано. Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином підтверджується тим, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи ступінь тяжкості інкримінованих злочинів, їхні можливі правові наслідки та реальну загрозу притягнення до кримінальної відповідальності, має мотив вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні. Зокрема, ОСОБА_6 може здійснювати психологічний або фізичний тиск на свідків, впливати на їхню поведінку через загрози або шантаж, використовувати своє становище або зв'язки для впливу на членів родин свідків чи потерпілих, а також маніпулювати матеріальними ресурсами, залишеними на окупованій території, задля примусу до зміни чи відмови від наданих або запланованих до надання показань. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення є також реальним та обґрунтовується тим, що підтверджується тим, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи ступінь тяжкості інкримінованих злочинів, їхні можливі правові наслідки та реальну загрозу притягнення до кримінальної відповідальності, має мотив вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні. Зокрема, ОСОБА_6 може здійснювати психологічний або фізичний тиск на свідків, впливати на їхню поведінку через загрози або шантаж, використовувати своє становище або зв'язки для впливу на членів родин свідків чи потерпілих, а також маніпулювати матеріальними ресурсами, залишеними на окупованій території, задля примусу до зміни чи відмови від наданих або запланованих до надання показань.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , оголошений розшук та перебуває ти тимчасово окупованій території, з високим ступенем вірогідності буде продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду, фактично вже переховується від слідства, перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, вчинятиме інше кримінальне правопорушення, а тому для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають оцінці при подальшому проведенні досудового розслідування та дослідженню під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 2, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 575 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Обрати підозрюваному у кримінальному провадженні №12024000000002316 від 13.11.2024 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, українцю, уродженцю м. Маріуполь Донецької області, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У разі затримання особи, відносно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
127614961
Наступний документ
127614963
Інформація про рішення:
№ рішення: 127614962
№ справи: 757/22652/25-к
Дата рішення: 16.05.2025
Дата публікації: 28.05.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (16.05.2025)
Дата надходження: 16.05.2025
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГОЛОВКО ЮЛІЯ ГРИГОРІВНА
суддя-доповідач:
ГОЛОВКО ЮЛІЯ ГРИГОРІВНА