"07" грудня 2010 р.Справа № 22/36-10-1307
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді В.Б. Туренко
суддів Л.І. Бандури, Л.В. Поліщук
при секретарі судового засідання: Довбиш О.О.
за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_2
від відповідача -ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
на ухвалу господарського суду Одеської області від 06.10.2010 р. про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами
у справі № 22/36-10-1307
за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
про визнання права власності
В березні 2010 р. Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про визнання права власності на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1394,7 кв.м. на підставі ч.1 ст.331, ч.4 ст. 778 ЦК України (а.с.2-4 т.1).
Рішенням господарського суду Одеської області від 02.04.2010 р., залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2010 р., позов задоволено (а.с.109 т.1, а.с.119-122 т.1).
20.09.2010 року ФО-П ОСОБА_3. подана заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Заява мотивована тим, що договір оренди від 18.12.2003 р., на який посилався позивач, сторонами не укладався, нею не підписувався, реконструкція приміщення позивачем не здійснювалась. Про існування даної справи дізналась лише 14.09.2010 р., про день розгляду справи вона не повідомлялась, рішення не отримувала, касаційну скаргу не підписувала. Її підпис у договорі та касаційній скарзі підроблено, про що зазначено експертом у висновку почеркознавчої експертизи. Ці обставини вона вважає суттєвими, про які їй не було і не могло бути відомо (а.с.2-3 т.2).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.10.2010 р. у задоволені заяви відмовлено, рішення суду залишено без змін (а.с. 25-36 т.2).
Не погодившись з даною ухвалою, ФО-П ОСОБА_3. звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила її скасувати, заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задовольнити. Одночасно скаржником заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги, яке задоволено судовою колегією, відповідно до ст.ст.53, 93 ГПК України, про що зазначено в ухвалі суду апеляційної інстанції від 08.11.2010 р.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу від позивача а не надійшли.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
До суду апеляційної інстанції 29.10.2010 року надійшли апеляційна скарга та заява про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання за підписом фізичної особи -підприємця ОСОБА_3., які датовані 28.10.2010 року.
Згідно відповіді Окремого відділу Державної прикордонної служби України громадянка Сполучених Штатів Америки ОСОБА_4 виїхала за межі України 03.09.2010 року.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представник останньої ОСОБА_3 пояснив, що підписи на апеляційній скарзі та заяві про відновлення строку вчинені ним власноручно із зазначенням прізвища довірителя -ОСОБА_2.
З метою дослідження повноважень ОСОБА_1 на виконання процесуальних дій від імені відповідача -ФОП ОСОБА_2, судовою колегією досліджені надані суду довіреності і встановлено, що останньою на представництво її інтересів 01.12.2009 р. видана нотаріально засвідчена довіреність на імя ОСОБА_4 строком на три роки з правом передоручення (реєстраційний №1981), який 20.01.2010 року видав нотаріально засвідчену довіреність ОСОБА_3. строком дії до 21.12.2012 року (а.с.65).
Тобто, апеляційна скарга та заява про відновлення строку підписані уповноваженою особою.
Предметом оскарження є ухвала суду, якою відмовлено відповідачу у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Перегляд рішень, ухвал, постанов господарського суду за нововиявленими обставинами регулюється розділом ХIII Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.
Звертаючись із заявою про перегляд рішення господарського суду від 02.04.2010 року за нововиявленими обставинами відповідач послався на те, що відповідно до висновку від 24.09.2010 року №10871/02 почеркознавчого дослідження підписів в копії договору оренди від 18.12.2003 року та копії касаційної скарги (вх.№1562 від 26.05.2010 року) підписи від імені ОСОБА_3. виконані не нею, а іншою особою із наслідуванням підпису ОСОБА_3., тобто цей висновок доводить факт не укладання договору оренди, а також відсутність будь -яких договірних відносин між сторонами.
Але це дослідження проведено за ініціативою відповідача, який є зацікавленою особою, коло питань визначено ним самостійно, експертом досліджувались копії документів, а не оригінали, останній не був попереджений про відповідальність, передбачену ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України, тоді як лише за умови такого попередження, висновок експерта набуває доказової сили, невиконання цієї вимоги робить неможливим використання висновку експерта як доказу у справі. Тобто цей висновок не є висновком судового експерта в розумінні ст.ст.41-42 ГПК України, не є нововиявленою обставиною, оскільки він не спростовує фактів, встановлених рішенням господарського суду та постановою Вищого господарського суду і фактично є новим доказом.
Надана відповідачем постанова від 24.11.2010 року про порушення кримінальної справи по факту використання свідомо підробного документа, за ознаками злочину, передбаченого ст.358 ч.3 КК України, не спростовує вищенаведеного.
З урахуванням викладеного, судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 99, 105, 106 ГПК України, суд
Ухвалу господарського суду Одеської області від 06.10.2010 р. у справі № 22/36-10-1307 про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя В.Б. Туренко
Суддя Л.І. Бандура
Суддя Л.В. Поліщук
Повний текст постанови підписано 09.12.2010 р.