09.12.10
Україна
Господарський суд Чернігівської області
м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.67-28-47
Іменем України
07 грудня 2010р. справа №14/163
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромікс Плюс»,
юридична адреса: вул. Білоцерківська, 25, с. Червоне, Фастівський район, Київська обл., 08543
фактична адреса: вул. Будіндустрії,5-б, м. Київ, 01013
До відповідача: Закритого акціонерного товариства Корпорації «Інтерагросистема»,
юридична адреса: вул. Гастелло,4, м. Мена, Чернігівська обл., 15600
фактична адреса: вул. 50 років ВЛКСМ, 20-а, м. Чернігів, 14037
про стягнення 94 851грн. 34коп.
Суддя Книш Н.Ю.
Від позивача: Мельниченко С.І., представник, довіреність №4/АП/10 від 01.11.2010р.
Від відповідача: не з'явився
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 88 000,00грн. за поставлений товар згідно договору поставки від 12.04.2010р. за №57/П/10, 2 242,19грн. пені за період з 02.09.2010р. по 15.11.2010р., 2 893,15грн. двадцять процентів річних за період з 02.09.2010р. по 15.11.2010р., 1 716,00грн. інфляційних за період з 02.09.10р. по 15.11.10р.
Представником позивача подано клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке задоволено судом. Також представник позивача надав докази направлення відповідачу акту звірки взаємних розрахунків, а саме: супровідний лист за №46 від 29.11.2010р. про надсилання на адресу ЗАТ Корпорація «Інтерагросистема»примірників акту звірки для підписання, фіскальний чек від 30.11.2010 р. та опис вкладення в цінний лист №1932180 від 30.11.2010р.
Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.
Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та участь своїх представників у судовому засіданні. Суд вважає, що дана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідач у справі належним чином повідомлений про час і місце її розгляду судом, ухвали про порушення провадження у справі від 24.11.10р. направлені на фактичну та юридичну адреси відповідача, які зазначені у позовній заяві, і отримані останнім 25.11.10р. згідно поштових повідомлень № 13498956 та № 13498964.
Нез'явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:
Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, яка кореспондується з ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
12.04.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки за №57/П/10, відповідно до п.1.1. якого постачальник (позивач у справі) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, поставити (передати) у власність покупця (відповідачу у справі) органо-мінеральне біологічно активне добриво (надалі товар), вказаний в специфікації, що є невід'ємним додатком до договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.
Окрім того, між сторонами підписано Специфікацію №1 від 12.04.2010. Дана Специфікація є додатком до договору та визначає асортимент, одиницю виміру, загальну кількість товару, що підлягає поставці за договором, та ціну за одиницю товару. Так, у відповідності з п. 1 Специфікації №1 від 12.04.2010р. покупцю має бути поставлено органічно-мінеральне біологічно активне добриво кількістю 100 тон на суму 110 000,00грн.
Відповідно до п.2.1, 2.3. договору поставка товару здійснюється на умовах відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс»(в редакції 2000 року), обумовлених сторонами в специфікаціях до договору. Одночасно з товаром постачальник зобов'язується передати покупцю документи, що стосуються товару, та підлягають переданню разом із товаром, а саме: видаткова накладна, податкова накладна, рахунок -фактура. Згідно з п. 2 Специфікації №1 від 12.04.2010 р. поставка товару здійснюється на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачено до…(назва місця призначення): Чернігівська область, м. Мена, ул Гастелло, 4.
У відповідності з п. 3.6. Договору датою поставки товару є дата розвантаження товару, вказана у видатковій накладній.
На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар згідно видаткової накладної №166 від 12.04.2010р. на суму 110 000,00грн.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується вказаною накладною та довіреністю №5 від 12.04.2010р., виданою на ім'я Шурубури Сергія Івановича на отримання від ТОВ «Агромікс Плюс»органічно-мінеральне біологічно активного добрива за договором № 57/П/10 від 12.04.2010р.
У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п.3 Специфікації №1 від 12.04.2010р., яка є невід'ємною частиною договору, оплата товару повинна бути здійснена покупцем на розрахунковий рахунок постачальника таким чином: 20% вартості товару оплачується протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання сторонами Специфікації; 40% вартості товару -до 01 вересня 2010р. включно, та 40% вартості -до 01 жовтня 2010р. включно.
З огляду на умови договору, відповідач був зобов'язаний здійснити оплату за отриманий товар у строк до 19.04.2010 включно у розмірі 22 000,00грн, у строк до 01.09.2010р. -у розмірі 44 000,00 грн., та до 01.10.2010р. включно -у розмірі 44 000,00 грн.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач за поставлений товар розрахувався частково на суму 22 000,00грн. (виписка ПУАТ КБ «Акордбанк»по особовим рахункам за 14.04.2010). Заборгованість відповідача на день подання позову становила 88 000,00грн.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідач на день розгляду справи в суді не надав доказів повної оплати одержаного товару по видатковій накладній №166 від 12.04.2010р.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин, борг в сумі 88 000,00грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У п. 7.1. договору сторони передбачили, що за у разі прострочення грошового зобов'язання за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання за весь період прострочення.
Позивач просить стягнути з відповідача 2 242,19грн. пені за період з 02.09.2010р. по 15.11.2010р.
Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем термінів оплати за поставлений товар та дослідивши поданий позивачем розрахунок пені суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повній сумі 2 242,19грн.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 7.2. Договору сторони домовились про зобов'язання боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також двадцять процентів річних від простроченої суми.
Позивач просить сягнути з відповідача 2 893,15грн. двадцять процентів річних за період з 02.09.2010р. по 15.11.2010р. та 1 716,00грн. інфляції за період з 02.09.10р. по 15.11.10р.
Дослідивши поданий позивачем розрахунок стягуваної суми річних, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 20% річних обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі -2 893,15грн.
Дослідивши поданий позивачем розрахунок стягуваної суми інфляційних суд встановив, що позивачем фактично проведено нарахування інфляційних за період вересень-жовтень 2010р. у сумі 1 716,00 грн., а не за період з 02.09.10р. по 15.11.10р.
Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем грошового зобов'язання, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних підлягають задоволенню у сумі 1 716,00грн. за період вересень-жовтень 2010р.
Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно не розрахувався і вимоги позивача не оспорив, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 88 000,00грн., в частині стягнення пені в сумі 2 242,19грн., в частині стягнення 20 процентів річних в сумі 2 893,15грн., в частині стягнення інфляційних в сумі 1 716,00грн.
Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 948,51грн. та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 193, 216, 217, 230, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства Корпорація «Інтерагросистема» (вул. Гастелло,4, м. Мена, Чернігівська область, п/р 26008000001862 в Банку «Демарк», м. Чернігів, МФО 353575, код 24839440) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромікс Плюс»(вул. Білоцерківська,25, с. Червоне, Фастівський р-н, Київська область, п/р 26009002880001 в ПуАТ «КБ Акордбанк», МФО 380634, код 36204925) 88 000грн.00коп. боргу, 2 242грн.19коп. пені, 2 893грн. 15коп. двадцять процентів річних, 1 716грн.00коп. інфляційних, 948грн.51коп. державного мита, 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Н.Ю.Книш
Повне рішення підписано 09.12.2010р.