06.12.10 Справа №9/55-10.
Суддя господарського суду Сумської області Лущик М.С., при секретарі судового засідання Жерьобкіній Є.А., розглянувши скаргу Відкритого акціонерного товариства “Сумихімпром”, м. Суми, до підрозділу примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції у Сумській області, на дії та бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції у Сумській області, по справі № 9/55-10 за позовом Непідприємницького товариства Відкритий недержавний пенсійний фонд “Перший національний відкритий пенсійний фонд” в особі Товариства з обмеженою відповідальністю “Адміністратор недержавного пенсійного фонду “Пенсійне забезпечення”, м. Київ, до Відкритого акціонерного товариства “Сумихімпром”, м. Суми, третя особа - Відкрите акціонерне товариство “Всеукраїнський Акціонерний Банк”, м. Київ, про стягнення 2 347 063 грн. 15 коп.,
За участю представників сторін:
від позивача: Дяченко М.М.
від відповідача (скаржника): не з'явився
від ДВС: Івашина В.В.
від третьої особи: не з'явився
Рішенням господарського суду Сумської області від 31.05.2010 року по справі № 9/55-10 позов задоволено повністю та стягнуто з ВАТ «Сумихімпром» на користь Непідприємницького товариства Відкритий недержавний пенсійний фонд “Перший національний відкритий пенсійний фонд” грошові кошти у сумі 2 047 063,15 гривень , що включає заборгованість у сумі 1 821 428 грн. 55 копійок в якості з викупу Облігацій за Договором купівлі-продажу цінних паперів №В-20/09 від 05.06.2009 року та заборгованість у сумі 225 634,60 грн. в якості виплати відсоткового доходу за Облігаціями за десятий та одинадцятий відсоткові періоди; 20470 грн. 63 коп. державного мита та 205 грн. 83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2010 р. по справі № 9/55-10 рішення господарського суду Сумської області залишено без змін.
16.08.10р. на виконання рішення господарського суду Сумської області по справі № 9/55-10 було видано відповідні накази.
Відповідач звернувся зі скаргою № 15-9526 від 11.11.10 р. на дії та бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції у Сумській області, в якій просить скасувати постанову підрозділу примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції у Сумській області від 22.10.2010 року при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 15960972 про накладення арешту на кошти у межах суми 21998221,22 грн., що належать боржнику та містяться на рахунках боржника, як таку, що винесено з порушенням вимог Закону України «про виконавче провадження»; та зобов'язати підрозділ примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції у Сумській області зняти арешт з рахунків боржника.
Представник ДВС подав відгук на скаргу, в якому вказує на відповідність винесеної постанови вимогам чинного законодавства, та просить суд в задоволенні скарги відмовити.
Як встановлено у судовому засіданні, на виконанні в підрозділі примусового виконання рішення суду відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області перебуває зведене виконавче провадження про стягнення заборгованості з ВАТ «Сумихімпром» на користь Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми, держави, юридичних осіб.
Відповідно до п.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження.
В наданий термін для добровільного виконання рішення судів виконані не були. Тому, відповідно до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Згідно ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків а інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Як передбачено ч. З ст. 63 Закону державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться в кредитних установах, в порядку, передбаченому Законом. Якщо даних про наявність у боржника-юридичної особи рахунків і вкладів у банках чи інших фінансових установах немає, державний виконавець одержує такі дані у податкових органів.
На підставі запиту державного виконавця, ДПА у Сумській області надано перелік рахунків, відкритих боржником ВАТ «Сумихімпром» в банківських установах.
Згідно п. 10.2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Правлінням НБУ № 22 від 21.01.2004 арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків. На підставі цього, державним виконавцем 22.10.2010 винесена постанова про накладення арешту на кошти боржника, які містяться на відкритих в банківських установах рахунках. Крім того, п.10.3 вказаної Інструкції визначено, якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному(кількох) рахунках.
Посилання скаржника на ст. 1074 Цивільного кодексу України про те, що розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом є необґрунтованим, в зв'язку з тим, що на виконанні в державного виконавця перебувають накази та виконавчі листи, видані на підставі рішень судів, а отже додаткового рішення суду для накладення арешту на кошти боржника не потрібно.
Крім того, ВАТ «Сумихімпром» є підприємством у статутному фонді, якого частка держави становить 100%, а таким чином на боржника поширюється дія мораторію, встановлена Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна». Проте, відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передні до статутних фондів цих підприємств. В зв'язку з цим, дія мораторію не поширюється на ту частину майнових активів підприємства, що обліковуються як оборотні активи, а саме грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом дванадцяти місяців з дати складання балансу.
Оскільки судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України згідно ст. 124 Конституції України, державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для примусового виконання рішень, встановлених Законом України «Про виконавче провадження», та неупереджено, своєчасно і повно вчиняти виконавчі дії.
Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови державний виконавець діяв відповідно до наданих йому повноважень в порядку, що визначений законом для виконання даної категорії рішень судів.
Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що постанова про накладення арешту на кошти боржника винесена у відповідності до вимог чинного законодавства, всі дії державного виконавця проведено згідно Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції про проведення виконавчих дій, а боржник в порушення ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України не вжив жодних дій для виконання рішення суду та не надав суду обґрунтованих доказів неправомірності дій державної виконавчої служби, тому в задоволенні скарги ВАТ «Сумихімпром» суд відмовляє.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні скарги Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» на дії та бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції у Сумській області, по справі № 9/55-10, - відмовити.
Суддя М.С. Лущик