06.12.10 Справа № 13/16-10.
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача: Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області
про визнання недійсним свідоцтва про право власності та про визнання права власності
СУДДЯ ЛИХОВИД Б.І.
За участю секретаря судового засідання М.О. Ейсмонт
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2
від відповідача: Дужак Н.Г.
У судовому засіданні 29.11.2010 р. було оголошено перерву до 06.12.2010 р.
Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29.12.2009 року та визнати за ним право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, магазин, А-1, загальною площею 138,5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Представник відповідача у відзиві та додаткових поясненнях по справі просить відмовити у позові, зважаючи на відсутність підстав для його задоволення.
Представник позивача подав у судове засідання 06.12.2010 року додаткове правове обґрунтування позовних вимог щодо визнання свідоцтва про право власності недійсним.
Представник відповідача подав у судове засідання 06.12.2010 р. копії рішення виконавчого комітету Роменської міської ради № 210 від 19.08.2009 р. «Про присвоєння окремої адреси», рішення п'ятої сесії п'ятого скликання Роменської міської ради від 30.11.2006 р. «Про прийняття в комунальну власність гуртожитку ВАТ Роменський завод «Поліграфмаш» за адресою АДРЕСА_1», рішення виконавчого комітету Роменської міської ради № 67 від 18.03.2009 р. «Про оформлення права власності».
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2007 року між Виконавчим комітетом Роменської міської ради та Приватним підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення), що перебуває у комунальній власності № 86, відповідно до якого орендодавець (відповідач) у відповідності з рішенням дев'ятої сесії міської ради від 30.05.2007 р. п. 1.7 передає, а орендар (позивач) приймає в строкове платне користування майно, що знаходиться в комунальній власності, а саме: нежитлове приміщення (для розміщення магазину) балансовою вартістю 30 311 грн. за адресою: АДРЕСА_1 площею 160,0 кв.м.
Відповідно до акту прийому-передачі частини нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 від 01.06.2007 р. балансоутримувач - КП «Житло-Експлуатація» передає, а орендар - ПП ОСОБА_1 приймає нежитлове приміщення площею 160,0 кв.м. балансовою вартістю 30 311 грн. за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення магазину. Передача вищезгаданого нерухомого майна проводиться згідно з Договором оренди від 01.06.2007 р. № 86. Вищезазначене нерухоме майно, що перебуває в комунальній власності, знаходиться в незадовільному стані, відсутні вікна, двері, система опалення, система водопостачання.
Додатковою угодою від 01.06.2008 р. до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення), що перебуває у комунальній власності № 86 від 01.06.2007 р. строк дії договору продовжено до 01.05.2011 року.
Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідно до п. 5.2 Договору оренди, яким передбачено, що з дозволу орендодавця орендар має право вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості, та на підставі рішення виконавчого комітету Роменської міської ради від 21.09.2007 р. № 219, яким приватному підприємцю ОСОБА_1 було дозволено виготовлення проектної документації на реконструкцію нежитлових приміщень за адресою:АДРЕСА_1 під магазин, позивачем було проведено будівництво та реконструкцію нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до Висновку спеціаліста № 8-10 від 27.01.2010 року вартість проведеної позивачем переробки нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 під магазин становить 80 137 грн., що істотно перевищує вартість матеріалу - 30 311 грн.
Згідно з повідомленням відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Роменської міської ради № 449 від 29.12.2009 року, у зв'язку з упорядкуванням нумерації, магазину, який раніше мав адресу АДРЕСА_1, присвоєно окрему адресу:АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач, вважаючи, що об'єктом оренди за договором № 86, були матеріали, обладнання тощо, використані в процесі будівництва (створення майна), а не завершений будівництвом об'єкт, з огляду на незадовільний стан переданих нежитлових приміщень, посилається на те, що внаслідок здійсненої ним переробки вказаних нежитлових приміщень було створено нову річ - магазин, а в силу ч. 4 ст. 332 Цивільного кодексу України якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку, однак відповідач 29.12.2009 року в порушення зазначеної норми цивільного законодавства, видав свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, магазин А-1, загальною площею 138,5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 територіальній громаді м. Ромни в особі Роменської міської ради, тому позивач просить визнати вказане свідоцтво від 29.12.2009 року недійсним та визнати за ним право власності не нерухоме майно - нежитлову будівлю, магазин А-1, загальною площею 138,5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач як на підставу набуття права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, магазин, А-1, загальною площею 138,5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 посилається на те, що вказане майно є новою річчю, створеною ним в результаті переробки, і вартість нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, тобто об'єкту оренди на момент передачі за договором № 86 від 01.06.07 р.
Відповідно до ч. 4 ст. 778 Цивільного кодексу України якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це правило діє саме тоді, коли в результаті поліпшень створюється нова річ, тобто річ, яка має істотно інші ознаки у порівнянні і з попереднім об'єктом найму.
Як свідчать матеріали справи, а саме: згідно з актом прийому-передачі частини нежитлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 01.06.2007 року, позивачу передавалося нерухоме майно, яке знаходилось у незадовільному стані, відсутні вікна, двері, система опалення, система водопостачання.
Згідно з актом обстеження нежитлового приміщення по вул.. Залізнична, 143 від 12.12.2007 року на предмет поліпшення технічного стану (а.с. 37), при вивченні документів та обстеженні на місці комісія встановила, що в термін з 01.06.2007 р. по 01.12.2007 року були виконані наступні роботи: мурування стін, поновлення покрівлі, улаштування стропильної системи, установлення віконних блоків, установлення металевих дверей, поновлення (монтаж) електропроводки, установлені металеві грати. Дані роботи виконані на суму 34 273 грн.
Вартість виконаних робіт у розмірі 34 273 грн. підтверджується також Аудиторським висновком від 15.12.2008 р. про фінансування робіт та придбання матеріалів при здійсненні поліпшень орендованого майна за рахунок власних коштів (а.с. 38-39).
Згідно з висновком комісії, зазначеним в акті обстеження від 12.12.2007 р., в результаті виконання вищевказаних робіт було припинено подальшу руйнацію приміщення та значно поліпшено технічний стан будівлі.
З матеріалів справи не вбачається, що об'єкт в результаті поліпшень набув інших ознак, у порівнянні з попереднім об'єктом найму, тобто набув статусу нової речі, а доводи позивача стосовно того, що вартість переробки істотно перевищує вартість матеріалу спростовуються матеріалами справи.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, господарський суд не вбачає підстав для визнання за позивачем права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, магазин А-1, загальною площею 138,5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Оскільки підстави для визнання за позивачем права власності на вищевказане нерухоме майно відсутні, видача виконавчим комітетом Роменської міської ради 29.12.2009 року свідоцтва про право власності територіальній громаді м. Ромни в особі Роменської міської ради жодним чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Рішення виконавчого комітету Роменської міської ради № 67 від 18.03.2009 року, на підставі якого було видане вказане свідоцтво не скасоване, не змінене в установленому законом порядку та є чинним.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Враховуючи вищевикладене, підстави для визнання недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29.12.2009 року відсутні.
Крім того, Вищий господарський суд у своєму листі від 13.08.2008 р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» доводить до відома господарських судів, що свідоцтво про право власності не може виступати предметом спору у справах, підвідомчих господарському суду, оскільки не має статусу акта державного чи іншого органу.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.12.2009 року та визнати за позивачем права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, магазин, А-1, загальною площею 138,5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 є необґрунтованими, неправомірними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по держмиту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В позові - відмовити.
СУДДЯ (підпис) Б.І.ЛИХОВИД
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складене 08.12.2010 року.
Суддя