36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
28.09.2010 Справа № 3/86
За позовом Новосанжарської селищної ради, 39300, Полтавська область, смт. Нові Санжари, вул. Леніна, 41
До відповідача Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1
Про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку площею 47 кв. м , що розташована за адресою: АДРЕСА_2, від торгового об'єкту, як такої що самовільно використовується,
С у д д я БУНЯКІНА Ганна Іванівна
Представники:
від позивача -Самойленко І.І., Івашин В.М. (див. протокол)
від відповідача -відсутні (див. протокол)
Рішення прийняте після перерви, оголошеної в судовому засіданні 9 вересня 2010 року в порядку ст. 77 ГПК України, з огляду на незабезпечення представництва з боку відповідача та заявлення останнім клопотання про перенесення слухання справи в реагування на клопотання представників сторін щодо надання додаткових документальних доказів, та необхідності поповнення справи додатковими документальними доказами, про що зафіксовано в протоколі судового засідання.
Суть спору: Розглядається позовна заява Новосанжарської селищної ради про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку площею 47 кв. м , що розташована за адресою: АДРЕСА_2, від торгового об'єкту, як такої що самовільно використовується.
Відповідач на позов не відреагував; представництво в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання, про що свідчать як поштові повідомлення про вручення ухвали про порушення провадження у справі, так і судової повістки про перенесення слухання справи в реагування на клопотання останнього від 08.09.2010р. про перенесення слухання справи. Чергове клопотання відповідача від 28.09.2010р. про перенесення слухання справи задоволенню не підлягає, оскільки за приписами ст. 69 ГПК України (в редакції ЗУ №2453-УІ від 07.07.2010р.) термін розгляду спору обмежений двохмісячним терміном. Для подовження цього терміну на 15 днів, в порядку ч. 3 цієї норми належні докази, у суду відсутні. Крім того, відповідач не надав доказів неможливості використання інституту представництва.
За так, справа розглядається з дотриманням приписів ст. 75 ГПК України, за якою якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, оцінивши надані докази, суд -
Рішенням двадцять першої сесії Новосанжарської селищної ради четвертого скликання від 20 грудня 2005 року було затверджено проект відведення земельної ділянки фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 для комерційного використання (роздрібної торгівлі та комерційних послуг) по АДРЕСА_2, площею 1297 кв. м. Цим же рішенням (п. 2) визначено на яких умовах надається земельна ділянка, а саме: на умовах оренди; зобов'язано в місячний термін оформити право користування на дану земельну ділянку та попереджено, що до використання земельної ділянки можна приступити лише з одержанням документа, який посвідчує право на неї, та після державної реєстрації договору оренди землі.
Частиною 2 ст. 83 Земельного кодексу України передбачено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Статтею 125 ЗК України закріплено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про основи містобудування» забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
За статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»приведено визначення самовільного зайняття земельної ділянки як будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.
Порушуючи вказані норми земельного законодавства та ігноруючи приписи рішення селищної ради-позивача від 20.12.2005р., відповідач на спірній земельній ділянці розмістив торговий павільйон без відповідного дозволу на зведення такого та оформлення документально права користування цією земельною ділянкою.
17 травня 2007 року рішенням одинадцятої сесії Новосанжарської селищної ради було відмінено рішення двадцять першої сесії цієї ради від 20.12.2005р. щодо землевідведення ПП ОСОБА_1., припинено право користування земельною ділянкою останньої та приєднано дану земельну ділянку до земель запасу селищної ради.
Заходи адміністративного впливу з боку Держземінспекції, Управління з контролю за використанням та охороною земель, як і припис прокуратури Новосанжарського району, не стали дієвими для оформлення відповідачем за встановленим порядком право землекористування за спірною адресою.
За даними перевірки зазначених служб приватний підприємець ОСОБА_1 фактично використовує земельну ділянку 0,0047 га. Підтвердженням цій обставині, а також тому, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 встановлено торговий павільйон, є і попередній договір, підписаний сторонами 29.01.2009р.
Однак, розцінити цей договір як право користування спірною земельною ділянкою на умовах оренди немає підстав, оскільки останній є не укладеним, так як не пройшов державну реєстрацію. Це твердження ґрунтується на приписах ст. ст. 210, 640 Цивільного кодексу України, ст. 20 Закону України «Про оренду землі»та п. 8 Постанови №9 Пленуму Верховного Суду України віл 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».
Таким чином, відповідач самовільно займає земельну ділянку за спірною адресою загальною площею 47 кв. м, що належать на праві власності територіальній громаді смт. Нові Санжари Полтавської області в особі її представницького органу -селищній раді.
Як зазначалось вище, використання фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1. земельної ділянки площею 47 м кВ. по АДРЕСА_2 не оформлено у встановленому законом порядку, є протиправним, а тому підлягає припиненню.
У відповідності до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
За змістом ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
За викладеного позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Понесені позивачем судові витрати зі сплати державного мита в сумі 85,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. відшкодувати останньому за рахунок відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 60, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в термін до 01 листопада 2010 року звільнити земельну ділянку площею 47 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, від торгового об'єкту, як таку що самовільно використовується.
З набранням цим рішенням законної сили, в разі невиконання п.2 резолютивної частини цього рішення, видати наказ на примусове виконання його.
3. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Новосанжарської селищної ради ( 39300, Полтавська область, смт. Нові Санжари, вул. Леніна, 41) ідентифікаційний код 21044987, р/р 31426000500332, МФО 831019
85,00 грн. -витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. в відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
З набранням цим рішенням законної сили видати наказ.
4. Копію цього рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними у його вступній частині.
СУДДЯ Г.І.БУНЯКІНА