36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
29.09.2010 р. Справа № 25/135
за позовом Державної екологічної інспекції в Полтавській області, вул. Зигіна, 1, м.Полтава, 36000
до Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцька ТЕЦ" філії ВАТ "Полтаваобленерго", вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39610
про стягнення 924,41 грн.
Суддя Босий В.П.
Представники:
Від позивача Дун І.Ф., дор. № 02-05/485ю від 09.09.10р.
Від відповідача Червона О.В., дор. № 01-3/9245 від 13.10.09р.
СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення 924,41грн. - шкода заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись на відсутність в акті перевірки від 16-18.09.2009 р. зафіксованого порушення.
Зазначає, що на території дитячого оздоровчого табору "Енергетик" дійсно знаходяться 2 свердловини, але дані свердловини ВАТ "Кременчуцька ТЕЦ" філії ВАТ "Полтаваобленерго" не експлуатуються, а використовуються для заповнення протипожежної системи (ємності) водою на випадок необхідності ліквідації пожежі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за період з 01.01.2006 року по 30.10.2009 року Відкрите акціонерне товариство „Кременчуцька ТЕЦ" філії ВАТ „Полтаваобленерго" здійснювало самовільний забір підземної води із застосуванням споруд і технічних пристроїв з артезіанських свердловин, які знаходиться на території дитячого оздоровчого табору „Енергетик" в с. Потоки Кременчуцького району Полтавської області без дозволу на спеціальне водокористування, чим порушило вимоги ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України.
Як стверджує позивач за вказаний період об'єм самовільно використаної води, згідно наданої товариством довідки № 05-95/3071 від 30.10.2009 року, склав 800 м3, внаслідок чого державі завдано збитків на суму 924,41 грн., які розраховані відповідно до „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації", затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству 29.12.2001 р. № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.01.2002 р. за № 44/6332 та „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 р. № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за № 767/16783 (діє з 25.08.2009 p.).
Відповідно до ст.16 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р., державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють, зокрема, спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів. Спеціально уповноваженими державними органами управління у галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений орган центральної влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної республіки Крим віднесене здійснення зазначених функцій.
Відповідно до ст.20 цього Закону, спеціально уповноваженим органам державного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів надано право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяні у результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до „Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі", затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12. 2006 p., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 120/13387 від 13.02.2007 р. із змінами, внесеними наказами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 568 від 12.11.2007 р. і № 242 від 12.06.2008 p., Державна екологічна інспекція в Полтавській області в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами ( крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної безпеки на відповідній території і має право на звернення до господарського суду з даним позовом.
Як вбачається з матеріалів справи 17 листопада 2009 року Державна екологічна інспекція в Полтавській області пред'явила Відкритому акціонерному товариству „Кременчуцька ТЕЦ" філії ВАТ „Обленерго" претензію з вимогою відшкодувати завдані державі вищевказані збитки, але збитки відшкодовані не були.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази суд дійшов до висновку відмовити в позові, виходячи з наступного:
В своїй позовній заяві Державна екологічна інспекція зазначає, що у період з 01.01.2006 р. по 30.10.2009 р. відповідач самовільно здійснював забір підземної води без до зволу на спеціальне водокористування.
16-18.09.2009р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області Буряком Д. А., Куликом Р. В. складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ „Кременчуцька ТЕЦ" філії ВАТ „Обленерго", в якому зазначено, що під час перевірки на території земельної ділянки виявлено 2 свердловини. Паспорта та дозвільна документація відсутні.
Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008р., регламентовано порядок та фіксація виявлених порушень та зазначено, що акт перевірки є документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення.
Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 16-18.09.2009р. ВАТ „Кременчуцька ТЕЦ" філії ВАТ „Обленерго", який є документом, що свідчить про проведення перевірки відповідача і є носієм доказової інформації щодо дотримання підприємством вимог природоохоронного законодавства не містить відомостей самовільного, використання вод без спеціального на те дозволу.
Як вбачається з листа № 05-95-02/3071 від 30.10.2009р. відповідача, адресованому начальнику Державної екологічної інспекції в Полтавській області, в період з 01.01.2006 р. по теперішній час забір води із свердловин в дитячому оздоровчому таборі "Енергетик" здійснювався для протипожежних потреб, а саме: заповнення протипожежної системи (ємності) водою на випадок виникнення необхідності ліквідації пожежі згідно ст. 69 Водного кодексу України.
Відповідно до ст. 69 Водного кодексу України" забір води для протипожежних потреб здійснюється з будь-яких водних об'єктів без дозволу на спеціальне водокори стування в кількості, необхідній для ліквідації пожежі.
Дана стаття дозволяє здійснювати забір води з будь-яких водних об'єктів для протипожежних потреб з метою забезпечення водою об'єкту охорони на випадок ви никнення пожежі. З контексту статті не вбачається, що забір води слід здійснювати безпосередньо для гасіння пожежі, а навпаки встановлюється, що забір здійснюється саме для протипожежних потреб, а протипожежні потреби передбачають не тільки заходи по гасінню (прогнозованої пожежі), а й використання резерву води з ємності для тренувальних цілей при підготовці персоналу. Така підготовка здійснюється щорі чно перед початком функціонування табору. При цьому, відпрацьовуються заходи по умовному гасінню пожежі з використанням мотопомпи МП-600 та магістральних і ро бочих ліній з практичною подачею води на умовне пожежегасіння. Крім того, напов нення, злиття місткості ємності перед початком зимового періоду про водиться у відповідності з вимогами нормативних актів, зокрема Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом Міністерства з надзвичайних ситуацій від 19.10.2004р. № 126 та іншими інструкціями.
Також, Державний комітет України по водному господарству своїм листом від
29.11.2005р. № МБ/9-688 роз'яснює, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.99 N 1494 "Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів" та Інструкції про порядок обчислення і справ ляння збору за спеціальне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мі нфіну, ДПА, Мінекономіки, Мінекобезпеки України від 01.10.99 N 231/539/118/219, збір за використання водних ресурсів не справляється за воду, що використовується для питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, в тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб підприємств, установ, організацій не залежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, а та кож для протипожежних потреб.
Обсяги води, що використовуються для протипожежних потреб, не підлягають збору за спеціальне водокористування у будь-якому випадку.
Враховуючи вищевикладене ВАТ "Полтаваобленерго" філія Кременчуцька ТЕЦ не порушувала норми Водного кодексу України, чи будь-яких інших нор мативних актів стосовно охорони та раціонального використання водних ресурсів.
Відповідач не надав суду доказів в спростування вищевикладеного.
Крім цього, вирішуючи спір щодо стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу господарський суд вважає, що до правовідносин, які виникли між сторонами мають бути застосовані положення статті 1166 Цивільного кодексу України, якою передбачені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Тобто, заподіяна шкода може бути відшкодована за наявності усіх чотирьох складових елементів правопорушення -шкоди, неправомірності дій особи, вини та причинного зв'язку між неправомірністю дій особи та завданою шкодою.
За відсутності хоча б одного з елементів правопорушення, стягнення шкоди неможливо.
Суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в сумі 924,41грн., оскільки актом перевірки від 16-18.09.2009 р., який став підставою для нарахування збитків, заподіяних внаслідок самовільного водокористування не зафіксовано факту самовільного водокористування.
Відповідно до п.4.2 Методики від 29.12.2001р. за № 290, яка була застосована позивачем при розрахунку штрафних санкцій, факти порушення вимог водного законодавства, що призвели до збитків, установлюються уповноваженими посадовими особами при проведенні перевірок. В даному випадку, зазначених фактів в відповідному акті перевірки не встановлено взагалі, тобто порушення умов водокористування відсутнє.
Враховуючи викладені обставини, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог та відмовляє в задоволенні позову повністю.
Керуючись ст.ст. 32-33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд,-
В позові відмовити повністю.
Суддя Босий В.П.