Справа № 183/4887/25
№ 1-кп/183/1823/25
26 травня 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув обвинувальний акт у кримінальному № 12025047350000054 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська, Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню - спеціальну освіту, розлученого, офіційно не працюючого, інваліда 3 групи, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025047350000054 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
В тексті обвинувального акту викладено клопотання прокурора про розгляд даного обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_3 , беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, повністю згоден із встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним кримінального проступку. Обвинувачений в присутності свого захисника - адвоката ОСОБА_4 ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченими ч.1 ст.394 КПК України, подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту відносно нього у спрощеному порядку.
Законний представник малолітнього (неповнолітнього) потерпілого - ОСОБА_5 в інтересах потерпілої ОСОБА_6 , також подала заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 , не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згоден з розглядом обвинувального акта, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Так, за результатами спрощеного провадження встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до судового наказу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2018 року у справі №183/1597/18 №2-н/183/158/18 зобов'язаний щомісячно сплачувати аліменти на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів в розмірі частини від заробітку (доходу) платника, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 березня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Проте, ОСОБА_3 будучи обізнаним про те, що він має сплачувати присуджені судом аліменти, в порушення вимог ст. 51 Конституції України, глави 15 Сімейного Кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати інтереси дітей, від сплати аліментів злісно ухиляється, чим порушує право своєї малолітньої доньки ОСОБА_6 на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток.
Так, ОСОБА_3 достовірно знаючи про необхідність виплати аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно судового наказу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2018 року, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, маючи кримінально протиправний умисел, спрямований на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, з березня 2018 року почав злісно ухилятись від сплати аліментів. Будучи працездатним, не маючи протипоказань до роботи за станом здоров'я, без поважних причин офіційно не працював та не вживав заходів для офіційного працевлаштування, у центр зайнятості з приводу постановки на облік працездатних осіб не звертався, доходи від тимчасових заробітків не декларував, про джерела доходів державного виконавця не повідомляв, не надавав будь-якої матеріальної допомоги на утримання дитини.
ОСОБА_3 тривалий час не виконував в добровільному порядку покладені на нього судовим наказом зобов'язання по виплаті аліментів, та після письмового попередження головним державним виконавцем Новомосковського ВДВС у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), 13.01.2020 про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, передбачену ст. 164 КК України, та необхідність погасити заборгованість зі сплати аліментів, продовжив ухилятись від сплати аліментів на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Таким чином, ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своєї бездіяльності, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, злісно ухилився від сплати встановлених судовим наказом аліментів та систематично не сплачував кошти на утримання своєї малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що призвело до виникнення заборгованості зі сплати таких коштів за період з березня 2018 року по квітень 2025 року, включно в сумі 184 428 грн. 54 коп., що сукупно складає суму виплат більш, ніж за три місяці відповідних платежів та є злісним ухиленням від сплати аліментів.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Загальний розмір заподіяної кримінальним проступком матеріальної шкоди складає 184 428 грн. 54 коп., яка під час досудового розслідування не відшкодована.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), при обставинах, встановлених органом досудового розслідування доведена повністю, а дії ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання суд визнає - щире каяття.
Обставинами, які обтяжують покарання судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує те, що останній вину визнав повністю, за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку лікаря нарколога, психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований, є особою з інвалідністю 3 групи.
Тому, з урахуванням особливостей вказаного кримінального проступку та обставин його вчинення, даних про особу обвинуваченого та його ставлення до скоєного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за недоцільне призначати ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт, обмеження волі, оскільки, з урахуванням стану здоров'я, дані види покарання є неефективним, ускладненими для виконання, а також суворими. Тому, суд доходить висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Запобіжний захід забезпечення кримінального провадження не обирався.
Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік.
На підставі ст. 591 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у кримінальному проваджені не обирався.
Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Суддя ОСОБА_1