Справа № 202/3910/25
Провадження № 1-кс/202/3590/2025
20 травня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника ПАТ «Дніпропетровського тепловозоремонтного заводу» - ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_6 , про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження №42025042010000003, внесеного до ЄРДР 09.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч.2 ст. 364 КК України, -
Старший СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, яке погоджено з прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження №42025042010000003, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч.2 ст. 364 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що вСУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження, відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №42025042010000003 від 09.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.
Слідчим зазначено, що під час досудового розслідування встановлено, що службові особи ПрАТ «ДТРЗ» зловживаючи службовим становищем при виконанні робіт з надання послуг по зміцненню корінних та шатунних шийок колінчатого валу дизеля 5Д 49 тепловозу 2ТЕ-116, заволоділи державними коштами.
04.09.2024 між замовником ПрАТ «ДТРЗ» та виконавцем ТОВ «Техновал плюс» укладено угоду № 24217 (пролонгована до 31.03.2025) на послуги зміцнення корінних та шатунних шийок колінчатого валу дизеля 5Д 49 тепловозу 2ТЕ-116 на загальну суму 11 млн. 921 тис. 626 грн.
ТОВ «ТЕХНОВАЛ ПЛЮС» було зареєстровано лише 11.03.2024, розмір статутного капіталу 10 000 грн. Товариство не має підтвердженого досвіду надання аналогічних послуг, відсутнє підтвердження наявності фахівців відповідної кваліфікації для виконання робіт з електроіскрового дискретного зміцнення, на надано марку та модель обладнання яким саме буде проводитися електроіскрове дискретне зміцнення.
Договором визначено місце надання послуг - на території Виконавця, за адресою Полтавська обл., м Полтава, вул. Заводська, 3.
17.09.2024 ПрАТ «ДТРЗ» було проведено попередню оплату в розмірі
1 788 264,92 грн.
23.09.2024 після здійснення передплати, а відповідно і підписання акта приймання обладнання в ремонт, до договору укладено додаткову угоду №1, якою доповнено місце надання послуг адресою Дніпропетровська обл., Широківський район, с. Карпівка, вул. Центральна, 203.
Замовником не було вжито заходів по забезпечення тендерної пропозиції та гарантії виконання договору, проте встановлені умови оплати: аванс 75%, післяплата 25%.
Технічний опис було складено без врахування окремих положень Правил капітального ремонту КР-1, КР-2 тепловозів 2ТЕ116, які затверджені наказом Укрзалізниці від 10.10.2005 №505-ЦЗ (ЦТ-0116), а пропозиція ТОВ «ТЕХНОВАЛ ПЛЮС» підлягала відхиленню відповідно до пп. 1 п. 13 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі».
Ревізійна комісія АТ «Укрзалізниця» прийшла до висновку, що це може бути «компанія-одноденка», яка могла бути створена з недобросовісними намірами, співпраця з таким суб'єктом господарювання може завдати фінансових збитків, тому потребує належної обачності. Технічні вимоги у тендерній документації з боку ПрАТ «ДТРЗ» були прописані на умовах дискредитації учасників під конкретну компанію, якою лише за 2 дні до оголошення закупівлі було погоджено технічні умови посадовими особами АТ «Укрзалізниця», на умовах здійснення передплати в розмірі 75% без забезпечення умов договору у вигляді банківської гарантії.
05.05.2025 на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська проведено обшук за адресою: Полтавська обл., м. Гребінка, вул. Локомотивна, буд. 2 під час якого виявлено та вилучено: товарно-транспортна накладна №76 від 24.04.2025, акт про огляд колінчастого валу від 30.04.2025 (3 арк.), які вилучені в оригіналах; акт від 18.02.2025 (арк.), який вилучено в оригіналі; паспорт відремонтованого колінчастого валу дизеля (3 арк.) копія; бухгалтерські документи (довіреність, накладна - вимога, акт приймання передачі від 02.04.2025, акт приймання передачі від 28.03.2025) на 12 арк. в копіях; колінчастий вал № 141; вкладиши шатунного та корінного підшипника (шатунного у кількості 16 шт. (половинок), які містяться у двох коробках; корінні підшипники у кількості 20 шт. (10 пар) половинки, які містились в інших двох коробках).
У подальшому слідчим вказані речі визнано речовими доказами.
Вказані речові докази містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Посилаючись на п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий зазначав, що вилучені речі містять відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Прокурор всудовому засідання клопотання підтримав та просив його задовольнити. Надав письмові доповнення до клопотання в яких зазначав, що арешт на це майно з підстав передбачених п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, а також необхідний для подальшого проведення слідчих дій, проведення відповідних судових експертиз, встановлення розміру завданих збитків. Завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час, при цьому забезпечити збереження речових доказів, що і дає достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна. Також зазначав, що шатунні та корінні підшипники є індивідуальними виробами, які підходять під конкретний колінчатий вал та були безпосередньо об?єктом вчинення кримінального правопорушення, а тому доводи представника ПАТ «Дніпропетровського тепловозоремонтного заводу» не заслуговують на увагу.
Представник ПАТ «Дніпропетровського тепловозоремонтного заводу» - адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання. Зазначав, що підстави для накладання арешту відсутні, та просив відмовити у задоволенні клопотання про арешт. Наголошував, що вказані речі не відповідають критеріям речового доказу. Самі по собі вкладиші підшипників, які є стандартними деталями для ремонту двигунів, не можуть підтвердити чи спростувати факт нібито невиконання робіт ТОВ «ТЕХНОВАЛ ПЛЮС» з ремонту колінчастих валів, фіктивність/сумнівність цього суб'єкта чи змову зі службовими особами ПрАТ «ДТРЗ». Також звертав увагу слідчого судді, що відсутні підстави для застосування спеціальної конфіскації, оскільки вилучені речі не одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та не є предметом кримінального правопорушення. Також, слідчий у своєму клопотанні про накладання арешту на майно не довів розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди та не довів необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до таких висновків.
У провадженні СВ Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025042010000003 09.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.
05.05.2025 на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 під час якого виявлено та вилучено: товарно-транспортна накладна №76 від 24.04.2025, акт про огляд колінчастого валу від 30.04.2025 (3 арк.), які вилучені в оригіналах; акт від 18.02.2025 (арк.), який вилучено в оригіналі; паспорт відремонтованого колінчастого валу дизеля (3 арк.) копія; бухгалтерські документи (довіреність, накладна - вимога, акт приймання передачі від 02.04.2025, акт приймання передачі від 28.03.2025) на 12 арк. в копіях; колінчастий вал № 141; вкладиши шатунного та корінного підшипника (шатунного у кількості 16 шт. (половинок), які містяться у двох коробках; корінні підшипники у кількості 20 шт. (10 пар) половинки, які містились в інших двох коробках).
Постановою старшого слідчого СВ Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 06.05.2025 товарно-транспортна накладна №76 від 24.04.2025, акт про огляд колінчастого валу від 30.04.2025 (3 арк.), які вилучені в оригіналах; акт від 18.02.2025 (арк.), який вилучено в оригіналі; паспорт відремонтованого колінчастого валу дизеля (3 арк.) копія; бухгалтерські документи (довіреність, накладна - вимога, акт приймання передачі від 02.04.2025, акт приймання передачі від 28.03.2025) на 12 арк. в копіях; колінчастий вал № 141; вкладиши шатунного та корінного підшипника (шатунного у кількості 16 шт. (половинок), які містяться у двох коробках; корінні підшипники у кількості 20 шт. (10 пар) половинки, які містились в інших двох коробках), визнано речовими доказами на підставі ст. 98 КПК України.
Як визначено ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частиною 3 статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.
З огляду на положення ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Накладення арешту на вказане майно є необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, яке на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя вважає є пропорційним та співмірним завданням кримінального провадження. Зокрема, слідчим суддею враховуються доводи сторони обвинувачення щодо необхідності призначення експертизи, об'єктом дослідження якого буде вкладиши шатунного та корінного підшипника (шатунного у кількості 16 шт. (половинок); корінні підшипники у кількості 20 шт. (10 пар) половинки).
З огляду на обставини вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також на те, що прокурором у судовому засіданні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вкладиши шатунного та корінного підшипника (шатунного у кількості 16 шт. (половинок); корінні підшипники у кількості 20 шт. (10 пар) половинки) які було вилучено 05.05.2025 під час обшуку в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.
Незастосування цього заходу може зумовити труднощі та неможливість органу досудового розслідування провести слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, необхідні для встановлення істини у справі.
Окрім цього, слідчий суддя зазначає, що арешт майна має тимчасовий характер, та може бути скасований у випадках, передбачених КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_6 , про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження №42025042010000003, внесеного до ЄРДР 09.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч.2 ст. 364 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на: вкладиши шатунного та корінного підшипника (шатунного у кількості 16 шт. (половинок); корінні підшипники у кількості 20 шт. (10 пар) половинки) які було вилучено 05.05.2025 під час обшуку в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити, що відповідно до частини 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1