справа №176/923/25
провадження №2-о/176/46/25
Іменем України
26 травня 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді Гусейнова К.А.,
з участю секретаря судових засідань Петренко Н.В.,
представника заявника Черниш Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Жовті Води цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган місцевого самоврядування в особі Жовтоводської міської ради, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-
В березні 2025 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з заявою про встановлення факту проживання його та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 1991 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , з якою він з 1991 року проживав однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу.
На момент своєї смерті ОСОБА_2 мала зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із покійною ОСОБА_2 за вказаною адресою з 17.08.2011 року був зареєстрований і він.
Син ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Дітей за життя у нього не було.
Заявник зазначає, що знайомство з ОСОБА_2 відбулося у 1989 році у спільних друзів. Оскільки, ні він, ні померла ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі ніколи не перебували, між ними зав'язались приязні стосунки, які з часом переросли у близькі. ОСОБА_2 на той час мала малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , якого виховувала сама. Згодом, він почав приймати безпосередню участь у вихованні дитини, забезпечував матеріально та ставився до ОСОБА_4 як до свого рідного сина, любив його та піклувався про нього, створював всі належні умови для його розвитку. В свою чергу, ОСОБА_3 сприймав його, як батька. З ОСОБА_4 у них склались дуже гарні стосунки.
Питання про реєстрацію шлюбу у них не виникало, але він та ОСОБА_2 фактично виконували права та обов'язки подружися, вели спільне господарство, мали організований побут, спільний бюджет, проводили спільні витрати та придбавали майно в інтересах сім'ї, спільно вирішували питання, пов'язані з побутом, брали участь в утриманні житла та займалися його благоустроєм, піклувалися та дбали один про одного, що носило постійний та систематичний характер.
Вони не приховували свої відносини перед третіми особами. Про те, що вони спільно проживаємо однією сім'єю знали родичі, сусіди, колеги, друзі тощо, які неодноразово збиралися у них вдома на святкування урочистих подій і просто приходили в гості. Він піклувався про неї, завжди намагався бути поруч, в усьому підтримати. Усі життєві труднощі вони долали самостійно і завжди були один одному і порадником, і допомогою, і просто рідною та близькою людиною.
Коли ОСОБА_2 померла, він займався її похованням, справив всі релігійні обряди.
Будучи єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 у встановлений законом шестимісячний строк, він звернувся до державного нотаріуса Жовтоводської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої було заведено спадкову справу №72987115 (номер у нотаріуса №253/2024).
Однак, того ж дня отримав постанову державного нотаріуса Жовтоводської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ним не надано документів, підтверджуючих його належність до кола спадкоємців померлої ОСОБА_2 , а тому видати свідоцтво про право на спадщину не можливо.
Отже, заявник проживав спільно із ОСОБА_2 однією сім'єю більше 33-х років, проте оформити свої спадкові права на майно, що належало його дружині за життя, не має можливості, тому що не перебував із ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі.
Метою встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу із ОСОБА_2 є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна. Такий факт породжує юридичні наслідки. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
За таких умов заявник змушений був звернутись до суду і просити суд встановити факт свого проживання із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 1991 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 17 березня 2025 року у справі було відкрито провадження та призначено до розгляду в підготовче судове засідання.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2025 року підготовче провадження по справі було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
Представник заявника адвокат Черниш Т.І. в судовому засіданні підтримала заяву про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з підстав, зазначених у заяві.
Заінтересована особа орган місцевого самоврядування в особі Жовтоводської міської ради, належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду заяви, в судове засідання свого представника не направили. На адресу суду надійшло клопотання від Жововодської міської ради про розгляд справи без участі їхнього представника.
Суд, з'ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 07.07.2006 року Жовтоводським МВ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.7).
Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 01.11.2002 року Жовтоводським МВ УМВС України в Дніпропетровській області та свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 09.11.1960 року, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.11-13).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Петрівською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області, актовий запис №24 (а.с.17).
Згідно лікарського свідоцтва про смерть №3503/335 від 21.08.2024 року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в будинку співмешканція за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, с.Козацьке (а.с.18).
Заявник ОСОБА_1 займався похованням ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , справив релігійні обряди, що підтверджується довідкою про смерть та рахунком-фактурою від 22.08.2024 року (а.с.19, 20).
Згідно довідки №498 від 21.10.2024 року, виданої Відділом ведення реєстру територіальної громади виконавчого комітету Жовтоводської міської ради ОСОБА_2 , 1960 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , мала зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті за даною адресою зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , 1955 року народження (а.с.21).
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.08.2017 року спадкоємцем кваритири за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 (а.с.25).
Згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29.07.2010 року ОСОБА_2 належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 29.07.2010 року (а.с.26-29).
Крім того, відповдіно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 10.10.2014 року ОСОБА_2 є власником автомобілю Hyundai, 2012 року випуску (а.с.24).
Син ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого Жовтоводським міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №20 (а.с.22).
Будучи єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 у встановлений законом шестимісячний строк, ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Жовтоводської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої було заведено спадкову справу №72987115(номер у нотаріуса №253/2024) (а.с.30, 41, 45-47).
Однак, 25.02.2025 року ОСОБА_1 отримав постанову державного нотаріуса Жовтоводської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ним не надано документів, підтверджуючих його належність до кола спадкоємців померлої ОСОБА_2 (а.с.31).
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні дала суду покази про те, що працювала з померлою ОСОБА_2 , яка була головним бухгалтером, а вона - просто бухгалтером. Працювали вони разом до 2018 року. Знає, що ОСОБА_2 жила з ОСОБА_1 . Вони разом будували будинок в с.Козацьке, у них було господарство, вони тримали худобу, заготовляли сіно, продавали молоко. У ОСОБА_2 був син, але він помер. Син їм допомагав по будівництву. Також зазначила, що ОСОБА_2 заміжня не була, але їх відносини притаманні подружжю. Раніше вона думала, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - чоловік і жінка, а потім дізналась, що вони просто проживають разом. Вони все робили разом, у них був спільний бюджет. Спочатку вони жили по АДРЕСА_3 , а потім в с.Козацьке. Весь цей час вони проживали разом, як сім'я, до смерті ОСОБА_2 . Похованням займався ОСОБА_1 . Знає їхню родину з 2002 року.
Свідок ОСОБА_6 дала суду покази про те, що є сусідкою матері покійної ОСОБА_2 . З 1996 року вона проживає по АДРЕСА_4 , по сусідству жила мати ОСОБА_2 , з 2003 року її привезли з Донецької області. ОСОБА_1 навідував тещу. Зазначила, що знала його, як чоловіка ОСОБА_2 . Вони були постійно разом. ОСОБА_1 допомагав по господарству. У ОСОБА_2 був син, його також звали ОСОБА_4 . У них були гарні стосунки. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вели господарство в с.Козацьке. У них також була квартира у АДРЕСА_5 . Бабуся (мати ОСОБА_7 ) дуже любила свого зятя. Зазначила, що знає їх родину з 2003 року, як подружжя, хоча пізніше дізналась, що вони офіційно не одружені.
Свідок ОСОБА_8 дав суду покази про те, що він жив з ОСОБА_1 по сусідству в 1991-1992 роках. До них по сусідству в квартиру АДРЕСА_6 заїхав ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їхній син. Вони жили, як подружжя. Дитина ОСОБА_7 сприймала ОСОБА_1 як батька, а він його, як сина. Вони жили по сусідству приблизно 10 років. Він знає, що за спільні кошти ОСОБА_2 та ОСОБА_1 будували будинок в с.Козацьке. Там же тримали господарство, продавали молоко. ОСОБА_7 працювала на ДП «СхідГЗК», потім в Жовтоводському водоканалі. ОСОБА_1 працював на шахті. Хто займався похованням він не знає. Знає, що син ОСОБА_2 примав участь в АТО, а чому помер він не знає.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дав суду покази про те, що ОСОБА_1 він знає з 1979 року, вони гарні знайомі. 1993 року він познайомився з дружиною ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та їх сином в Кирилівці на морі. Вони відпочивали 2 тижні разом, зустрілися там випадково. Зазначив, що в 2018 році він купив квартиру по АДРЕСА_4 , був там головою ОСББ. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приїздили, сплачували внески за квартиру. Крім того, вони будували разом будинок в с.Козацьке. Там же тримали господарство, він купляв у них молоко. У ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був спільний бюджет. Він їздив до них в с.Козацьке. Похованням ОСОБА_2 займався ОСОБА_1 , це було в серпні 2024 року. У ОСОБА_2 був син ОСОБА_4 , який помер за пів року до того, як він купив квартиру по АДРЕСА_4 . Причину смерті він не знає.
Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Правовідносини, які склались між сторонами регулюються п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України, відповідно до якої, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Згідно з ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Відповідно до ч.4 ст.3 СК України, сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно ч.1,2 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до ч.1 ст.36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 1 січня 2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 року за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї») визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.
У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім'ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв'язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім'єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 Сімейного кодексу України.
За загальними правилами доказування, яким кореспондують положення статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Із досліджених вище доказів судом встановлено, що заявник та ОСОБА_2 проживали разом однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з 1991 року по 20.08.2024 року, вони мали відносини, притаманні подружжю, були пов'язані спільним побутом, мали права і обов'язки подружжя, не перебували в інших шлюбах, про що свідчать надані заявником письмові докази, а також покази свідків.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу з 1991 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 21, 36 Сімейного Кодексу України та у відповідності до ст.ст.12,13,81,259, 264, 265, 280-282, ст. 315 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган місцевого самоврядування в особі Жовтоводської міської ради, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 1991 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 включно.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ