Справа № 210/575/25
2/212/2141/25
26 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого - Чайкіна І.Б., за участю: секретаря судового засідання Крутиголови В.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 16 043, 95 гривень. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.11.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено кредитний договір № 0529-0763. Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 5500,00 грн. для задоволення особистих потреб, процентна ставка - 2% в день. Первісний кредитор виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору. 28.10.2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір відступлення права вимоги. Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 0529-0763 боржник ОСОБА_1 .. Загальний розмір заборгованості складає 16 043, 95 гривень з яких: 5 500,00 гривень заборгованість за тілом кредиту; 10 250 гривень нараховані відсотки за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; інфляційні збитки - 240, 16 гривень; нараховані 3% річних - 61, 56 гривень - яку позивач просить стягнути в судовому порядку, а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 9 000 гривень.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.03.2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.
Представник позивача до суду не прибув, в матеріалах справи міститься письмове клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.
Сторона відповідача скористалася правом подання відзиву в якому зазначили, що позивачем не надано відповідного підтвердження проставлення електронного підпису ОСОБА_1 , у тому числі із застосуванням одноразового ідентифікатора, у зв'язку з чим, долучені до позовної заяви додаток до анкети Позичальника, пропозиція про укладення кредитного договору, заявка не можуть слугувати беззаперечним доказом укладення зазначеного позивачем договору. Крім того, позивачем не зазначено на який картковий рахунок будо переведено кредитні кошти. Відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили, що відповідачкою було підписано кредитний договір, а отже позов не підлягає задоволенню. Щодо правових витрат у сумі 9000 гривень, зазначили, що з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з її конкретних обставин, вважаю, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат. Так, вважаю, що витрати на правову допомогу необґрунтовані, відсутні достатні та допустимі докази, які б підтверджувати факт отримання грошових коштів в розмірі 9000,00 грн. в рахунок послуг адвоката.
Сторона позивача подали відповідь на відзив в яких наполягали на задоволенні позову, більш детальну позицію виклали письмово.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору позики, які регулюються Цивільним кодексом України.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що 04.11.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було укладено кредитний договір № 0529-0763. Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 5500,00 грн. для задоволення особистих потреб, процентна ставка - 2% в день. (а. с. 6). Вказаний договір підписано електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) номер пароля А 237.
ОСОБА_1 ознайомлено із паспортом споживчого кредиту в якому зазначено більш детальну інформацію щодо кредитування (а.с12 зворотній - 14).
Факт підтвердження надання відповідачу грошових коштів на 5 500 гривень підтверджено довідкою про перерахування суми кредиту, дата перерахування 04.11.2020 року, платіж № 1468840472, призначення платежу: видача кредитних коштів за договором № 0529-0763 від 04.11.2020 року (а.с.16).
Твердження сторони відповідача про недоведеність перерахування йому тіла кредиту, спростовуються наданими на вимогу суду АТ "АКЦЕНТ-БАНК" письмовими доказами про зарахування на карту ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 5500 гривень 04.11.2020 року, тобто в дату укладення договору.
Відповідачка не оспорила у встановленому законом порядку укладення нею вказаного кредитного договору, а також не надала суду належних і допустимих доказів виконання нею зобов'язань за цим кредитним договором.
28.10.2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір відступлення права вимоги (а.с.21-23).
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 0529-0763 боржник ОСОБА_1 (а.с.24 зворотній - 25 зворотній; 28)
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за кредитними договорами відповідач має заборгованість в розмірі 16 043, 95 гривень з яких: 5 500,00 гривень заборгованість за тілом кредиту; 10 250 гривень нараховані відсотки за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; інфляційні збитки - 240, 16 гривень; нараховані 3% річних - 61, 56 гривень ( а.с.18- 20 зворотній).
Доказів погашення заборгованості відповідачкою не надано.
Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1048 ЦК України визначено: позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За правилами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даними договором.
Приписами ч. 2 ст. 615 ЦК України визначено: одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст. 612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Суд бере до уваги, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання та згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», яке є правонаступником позикодавця, в загальному розмірі 16 043, 95 гривень.
Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення позики чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд приходить до висновку про необхідність стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн. суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
До суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги № 02-09/2024-5 від 02.09.2024 (а.с.33-34); заявку на надання юридичної допомоги (а.с.35); заявка на надання юридичної допомоги № 29 від 02.12.2024 року на загальну суму 9000 гривень (а.с. 38 зворотній)
Враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, враховуючи, клопотання позивача що справа є незначної складності, в цій категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, існує відпрацьована адвокатська практика, а обсяг досліджених доказів є невеликим, суд приходить до висновку про зменшення суми стягнення з відповідача на користь позивача до 3 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді, що відповідає критерію об'єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають також стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 2422,40 гривень.
Керуючись ст.ст.11, 14-16,610-612,623,625,627,629, 1054-1055,1056-1 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2,18,77-81,259,263-265,280-281 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитом в розмірі 16 043, 95 гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір в сумі 2422 гривень 40 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до ДНІПРОВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд 6 офіс 521), ЄДРПОУ 42640371.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 26 травня 2025 року.
Суддя: І. Б. Чайкін