Справа № 212/1549/25
3/212/713/25
26 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Пустовіт О.Г., розглянувши матеріали про адміністративні правопорушення, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 236921 від 02.02.2025, 02.02.2025 року о 20:35 год в м. Кривий Ріг у Покровському району, по вул. Січеславська, буд. 6, ОСОБА_1 передав право керування транспортним засобом ОРЕL VЕСТRА, д.н.з. НОМЕР_1 водію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку та підтверджується тестом 1378, результат 2,03‰, здійсненим за допомогою газоаналізатору Alcotest Drager 6820. Зафіксовано на БК 475195, 475195, 475203, 475200. Водій ОСОБА_1 порушив п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах справи. Про причини неявки суду не повідомив, клопотань щодо відкладення розгляду справи або інших відомостей до суду також не надав.
Суд вважає зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ст. 268 КУпАП явка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП не обов'язкова, а тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши адміністративний матеріал, суд приходить до наступного висновку.
Частина 1 ст. 130 КУпАП визначає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
До протоколу серії ЕПР1 № 236921 від 02.02.2025 додано відеодиск, під час дослідження вказаного доказу в судовому засіданні було встановлено, що відеозапис, який додано до матеріалів справи, не піддається зчитуванню комп'ютерною технікою (відеофайл не відкривається та не відтворюється). Таким чином,суд не може дослідити вказаний доказ.Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення дані про свідків відсутні, що теж є грубим порушенням при оформленні протоколу працівниками поліції.
Суд вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами, відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
В рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14, судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Суд не може встановити факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом, оскільки не має на це належних, допустимих доказів.
За наведених підстав, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є недоведеною.
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що інших беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 передав право керування транспортним засобом ОРЕL VЕСТRА, д.н.з. НОМЕР_1 водію ОСОБА_2 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, суду не надано, суд приходить до висновку про закриття провадження по справі, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130КУпАП.
Керуючись ч.1 ст.130, ст.ст.247 ч.1 п.1, 283-285, суддя, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О. Г. Пустовіт