Справа № 201/7775/24
Провадження № 1-кп/201/465/2025
26 травня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд м. Дніпра у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Соборного районного суду м. Дніпропетровська клопотання прокурора про продовження строку домашнього арешту у межах кримінального провадження № 42023040000000625 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України та кримінального проступку передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_7
обвинувачені ОСОБА_5
ОСОБА_6
захисник ОСОБА_8
потерпілий ОСОБА_9
В провадженні суду знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42023040000000625 відносно ОСОБА_5 і ОСОБА_6 обвинувачених у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України та кримінального проступку передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.
Ухвалою суду від 06.09.2024 відносно обвинувачених обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час, строк дії якого було продовжено ухвалою суду від 03.04.2025.
В даний час на адресу суду від прокурора надійшло клопотання про продовження строку нічного домашнього арешту в якому прокурор посилається на те, що обвинувачення обґрунтоване зібраними в ході досудового слідства доказами і наявні ризики уникнення суду, так як висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, що може спонукати до втечі, тим паче, що видача з іноземної держави може бути неможливою через загрозу життя в силу введення воєнного стану в Україні, а обвинувачені можуть перетнути лінію розмежування бойових дій. Також наявний ризик впливу на свідків, так як такий вплив вже було здійснено на ОСОБА_10 , який змінив свої показання після спілкування з обвинуваченими. Не виключений і ризик продовження злочинної діяльності, так як висунуто обвинувачення у вчиненні неодиничного злочину, що є підставою для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого. В той же час прокурор вважає, що обрання домашнього арешту в період з 22:00 по 06:00 годин з покладенням ряду обов'язків дозволить уникнути ризиків, а тому саме про такий запобіжний захід просить суд.
Потерпілий в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора та просив задовольнити їх. Звернув увагу, що обвинувачені перереєстрували їх майно коли дізнались про кримінальне переслідування.
Захисник заперечував посилаючись на те, що прокурором клопотання подаються формально, адже з часу першого клопотання він навіть не всі формулювання змінив і до цього часу в мотивувальній частині клопотання є прохання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Також звернув увагу, що прокурор не надає жодного документи, який би підтверджував ризики, а сама по собі тяжкість злочину не може бути підставою для обмеження свободи обвинувачених. Також зауважив, що майно було відчужене обвинуваченими до повідомлення про підозру, а тому доводи про те, що вони приховують майно неспроможні.
Обвинувачені заперечували проти клопотання прокурора та звернули увагу, що прокурор в клопотання наполегливо продовжує вказувати на ризики, які суд в увалах не встановлював.
Вислухавши думку учасників, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, однак так як кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, підозра трансформувалась в обвинувачення, обґрунтованість якого на стадії судового розгляду не перевіряється, так як суд до видалення до нарадчої кімнати за результатами розгляду кримінального провадження, не має право давати оцінку доказам і приходити до будь-якого висновку щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення.
Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Суд вважає доведеним ризик переховування від суду обвинувачених, так як останні обвинувачуються у вчинені особливо тяжкого злочину за який передбачена надто суворе покарання і, розуміючи можливі негативні для них наслідки розгляду кримінального провадження, обвинувачені очевидно можуть спробувати уникнути суду.
Також ступінь ризику підсилюється наявністю воєнного стану на території України, під час якого уникнути суду легше ніж в мирний час.
Доводи захисту про те, що сама по собі тяжкість можливого покарання не може бути єдиною підставою для висновку про наявність ризику втечі суд приймає до уваги, однак звертає увагу, що тяжкість покарання не єдина обставина яка враховується, а суд приймає до уваги і обставини обвинувачення викладені в обвинувальному акті і воєнний стан в країні в своїй сукупності свідчать про наявність такого ризику і про високу ступінь його ймовірності.
Наявність міцних соціальних зв'язків у даному випадку не може свідчити про зниження цього ризику, так як обвинувачені проживають однією сім'єю, що значною підвищує цей ризик.
Також не виключений і ризик впливу з боку ОСОБА_5 на свідків кримінального провадження чи потерпілого, так як з огляду на показання свідка ОСОБА_10 допитаного в одному з минулих судових засідань, такий вплив скоріш за все мав місце на нього.
Суд дійшов такого висновку з огляду на те, що свідок ОСОБА_10 спочатку був звільнений з-під варти судом, через певний проміжок часу уклав угоду про визнання винуватості і лише коли почав проживати з обвинуваченою ОСОБА_5 , змінив свою думку і відмовився від угоди, повідомивши про тиск на нього з боку правоохоронців.
Доходячи до висновку про наявність ризику, суд звертає увагу, що ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що обвинувачені можуть їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність є доволі високою.
Таким чином судом встановлено наявність стосовно ОСОБА_5 ризиків визначених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та наявність стосовно ОСОБА_6 ризику визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому відносно обвинувачених може бути застосовано запобіжний захід.
В той же час суд шостий раз констатує, що ризик вчинення нового злочину чи продовження злочинної діяльності в судовому засіданні прокурором не доведено, як не доведено у ОСОБА_6 ризику впливу на свідків, а тому суд не приймає доводи прокурора в цій частині.
При цьому суд погоджується, що дії прокурора, які виражаються у поданні однакових клопотань, без врахування висновків суду, зроблених при розгляді попередніх клопотань, містить ознаки формалізму.
Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 суд врахує вищевказані ризики, те що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, її соціальні зв'язки, які є міцними, однак не такими, що можуть втримати її на місці про що вказано вище, те що вона працює, а також займається підприємницькою діяльністю, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, обставини злочину описані в обвинувальному акті, а тому суд вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час здатен нівелювати встановлений судом ризик.
Вирішуючи питання про продовження строку домашнього арешту відносно ОСОБА_6 суд врахує вищевказаний ризик, те що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, його соціальні зв'язки, які є міцними, однак не такими, що можуть втримати його на місці про що вказано вище, те що він займається підприємницькою діяльністю, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, обставини злочину описані в обвинувальному акті, а тому суд вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час здатен нівелювати встановлений судом ризик, а тому строк запобіжного заходу слід продовжити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 314 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку домашнього арешту відносно ОСОБА_5 і ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити строк домашнього арешту обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в нічний час з 22-00 годин до 06-00 годин за адресою: АДРЕСА_1 строком на два місяці, тобто до 26 липня 2025 р.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки:
- прибувати до суду за його вимогою;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та засобів зв'язку;
- не виїжджати за межі Дніпропетровської області без дозволу суду;
- здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон та інших документів, які дають право на в'їзд чи виїзд з України у відповідних органів державної влади.
Продовжити строк домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в нічний час з 22-00 годин до 06-00 годин за адресою: АДРЕСА_1 строком на два місяці, тобто до 26 липня 2025 р.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обов'язки:
- прибувати до суду за його вимогою;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та засобів зв'язку;
- не виїжджати за межі Дніпропетровської області без дозволу суду.
Дозволити ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в нічний час з 22-00 годин до 06-00 годин покидати приміщення квартири АДРЕСА_2 в разі небезпеки для життя, а саме, у випадку повітряної тривоги чи іншої небезпеки, для збереження свого життя, за умови негайного повернення до місця домашнього арешту після завершення існування такої небезпеки.
Ухвалу направити для контролю прокурору Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 та на виконання до Відділу поліції № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області.
Повний текст ухвали буде проголошено 26.05.2025 о 15-10 годин.
Ухвала окремому оскарженню на підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбачені ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3