Справа № 211/1609/25
Провадження № 2/211/1293/25
26 травня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ткаченко С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бірж Д.В.,
у відсутність учасників процесу,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Адвокатського об'єднання «Брати Федорови» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором правової допомоги,
Позивач Адвокатське об'єднання «Брати Федорови» (далі - АО «Брати Федорови») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання правової допомоги в сумі 57 000,00 грн., посилаючись на відсутність повного розрахунку відповідачем за вказаним договором. В обґрунтування вимог зазначено, що 06 червня 2023 року адвокатським об'єднанням «Брати Федорови» та відповідачем був укладений договір про надання правової допомоги № 06/06/23 та додаткову угоду № 1, за яким адвокатське об'єднання прийняло на себе зобов'язання за винагороду надання послуг із здійснення захисту послуги в Довгинцівському районному суді міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язувався сплатити 15 000,00 грн. гонорару у наступному порядку: аванс в сумі 7 500,00 грн. та залишок гонорару, який непокритий авансом, виключно у разі закриття справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП протягом 3 днів з дня проголошення рішення суду. Авансова частина в сумі 7 500,00 грн. була сплачена відповідачем, працівником позивача адвокатом Гармашем М.Ю. здійснювався захист клієнта у справі № 211/3399/23 та постановою суду від 14.11.2024 закрито провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Однак в порушення п. 2.2. додаткової угоди № 1, залишок гонорару не було сплачено відповідачем станом на дату подання позову. Пунктом 7.2 договору передбачено сплату штрафу в розмірі 50 000,00 грн. в разі порушення клієнтом умов договору у в частині оплати наданих послуг за цим договором. На неодноразові повідомлення відповідача про обов'язок виконання умов договору, останній не реагує, тому на підставі викладеного, позивач просить задовольнити вимоги.
Ухвалою суду від 03 березня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача Федоров Д.С. звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів.
Відповідач ОСОБА_1 до суду не з"явився, в ході розгляду справи подавав 31.03.2025року та 23.05.2025 року клопотання про відкладення справи у зв"язку із проходженням Військово - лікарської комісії, додаючи направлення на стаціонарне лікування , при цьому не надав належних доказів, а саме медичної документації, з якої б вбачалась, що він дійсно перебуває на лікуванні у медичному закладі, що перешкоджає явці до суду. Таким чином, такі дії відповідача є затягуванням розгляду справи та порушенням права позивача на розумний строк розгляду справи, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Ураховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.
Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, 06 червня 2023 року між Адвокатським об'єднанням «Брати Федорови», як виконавцем, та ОСОБА_1 , як клієнтом, було укладено договір про надання правової допомоги № 06/06/23, відповідно до умов якого клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати клієнту за винагороду послуги з правової допомоги. Переліг послуг з правової допомоги та їх вартість (гонорар) визначається додатковою угодою до цього договору.
Додатковою угодою № 1 до договору про надання правової допомоги сторонами погоджено, що клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати клієнту за винагороду послуги із здійснення захисту у справі за частиною 1 статті 130 КУпАП у Довгинцівському районному суді м. Кривого Рогу у режимі відеоконференції. За послуги із правової допомоги клієнт сплачує виконавцю гонорар у розмірі 15 000,00 грн. у наступному порядку: клієнт сплачує виконавцю аванс у розмірі 7 500,00 грн. в момент укладення цієї угоди; клієнт сплачує виконавцю залишок гонорару, який непокритий авансом, виключно у разі закриття справи про адміністративне правопорушення та незастосування адміністративного стягнення за ст. 130 КУпАП відносно клієнта протягом 3 днів з дня проголошення рішення суду.
Поліщуком А.Г. виконано умови пункту 2.1 додаткової угоди в частині сплати авансу, про що зазначено позивачем в тексті позовної заяви.
На підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги виданого 12 червня 2023 року адвокатським об'єднанням «Брати Федорови», інтереси ОСОБА_1 при розгляді справи в Довгинцівському районному суді міста Кривого Рогу Дніпропетровської області представляв адвокат Гармаш Михайло Юрійович.
Постановою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 листопада 2024 року у справі № 211/3399/23, де приймав участь адвокат Гармаш М.Ю., провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП закрито за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Про результати розгляду справи та необхідність виконання умов договору в частині оплати гонорару, відповідач повідомлявся стороною позивача, однак залишок гонорару не сплачено, доказів на спростування зазначеного відповідачем не надано.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Правовідносини сторін, які випливають з договору про надання правової допомоги адвокатом, врегульовані Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, який укладається в письмовій формі.
Згідно частин першої та третьої статті 27 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Аналогічні вимоги містяться у статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року.
У статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладення, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.
Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору; відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частини перша, п'ята статті 626, частина перша статті 627, частина перша статті 628 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з статтею 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
В аспекті цивільно-правових зобов'язань виконавця предметом договору про надання юридичних послуг є вчинення певної дії або здійснення певної діяльності в інтересах другої сторони (клієнта).
Цивільні права особа здійснює, а цивільні обов'язки - виконує у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства; діючи у цивільних відносинах на власний ризик, особа повинна діяти добросовісно, розумно, обачно, передбачаючи наслідки; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, зловживання правом не допускається (пункт 6 частини першої статті 3, статті 12-14 ЦК України).
Ніхто не може бути примушений до дій, вчинення яких не є обов'язковим для нього (частина перша статті 19 Конституції України, частина друга статті 14 ЦК України).
За загальними правилами, що випливають із положень, зокрема, статей 11-14, 202, 509, 525, 526, 610 ЦК України, цивільні права та обов'язки, що виникають із договору, повинні належно виконуватися, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).
За таких обставин підлягає задоволенню вимога про сплату гонорару, передбаченого пунктом 2.2. додаткової угоди до договору.
Крім того, розділом 7 договору № 06/06/23 від 06 червня 2023 року сторони погодили, що у випадку порушення клієнтом умов договору в частині оплати наданих послуг за цим договором, виконавець має право вимагати у клієнта сплати штрафу у розмірі п'ятдесят тисяч гривень.
Так, відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).
При цьому за приписами частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини перша, друга стаття 614ЦК України).
Установивши погоджені сторонами умови договору щодо відповідальності відповідача у разі несплати гонорару за договором, відсутність відзиву на позов відповідача із обґрунтуванням заперечень проти вимог та доведенням заходів щодо виконання умов договору чи обставин непереборної сили, що заважали йому виконати умови договору в частині оплати послуг адвокатського об'єднання (п. 7.3 договору), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Згідно частин першої-третьої статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до позовної заяви заборгованість відповідача, складається з:
заборгованості згідно п. 2.2 Додаткової угоди № 1 у розмірі 7500,00 грн.,
штрафу згідно п. 7.2 Договору у розмірі 50000,00 грн., що разом становить 57500,00 грн.
Однак у резолютивні частині позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача 57000,00 грн.
За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29травня 2018року у справі №800/341/17 (9991/944/12)і від 12листопада 2019року у справі №9901/21/19зазначила, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою у межах позовних вимог. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову. Принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Тобто суд зв'язаний предметом і обсягом заявлених вимог. Відповідно, право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов'язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість сумі 57000,00 грн., тобто в межах заявлених позивачем вимог.
Позивачем, також заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 3 028,00 грн., сплачений ним при подачі позову (а.с.1), що з врахуванням положень статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст..ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України,суд
Позов Адвокатського об'єднання «Брати Федорови» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором правової допомоги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Адвокатського об'єднання «Брати Федорови» (код ЄДРПОУ 42942840, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, буд. 10-Г, офіс 14), заборгованість за договором про надання правової допомоги № 06/06/23 від 06.06.2023 в сумі 57 000 (п'ятдесят сім тисяч) гривень 00 коп. та в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя: С. В. Ткаченко