Справа № 175/11093/24
Провадження № 2/175/1811/24
Іменем України
"26" травня 2025 р. смт. Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Вербицької К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав,
Виконавчий комітет Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати малолітньої дитини постійно вживає алкогольні напої та не дбає належним чином про свою дитину. Під час огляду умов проживання було встановлено, що в будинку брудно, речі дитини розкидані по кімнаті, спальне місце для дитини - це брудні матраци на підлозі, білизни не має, їжа не відповідає віку дитини, дитина має вагу нижче норми. Батько дитини також не проявляє зацікавленості у житті дитини, її вихованні та догляді.
Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05.11.2024 року дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито підготовче провадження у справі.
Відповідач ОСОБА_1 надіслала на адресу суду відзив, в якому просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що з 18.08.2024 року не вживає алкогольні напої. Також відповідач зазначила, що наразі проживає в центрі реінтеграції та адаптації Громадської організації «Надія в серці», залучена до побутових справ центру, до волонтерської діяльності та дитячих програм на базі Релігійної організації «Релігійна Громада «Української Християнської Церкви «Нове покоління», що свідчить про тверезий та свідомий спосіб життя. Крім того, звертає увагу на те, що має бажання добросовісно виконувати свої батьківські обов'язки, виховувати доньку та брати участь у її житті, а тому перебування дитини з матір'ю сприятиме якнайкращим інтересам дитини.
Представник позивача надіслала відповідь на відзив, в якому звертає увагу на те, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.05.2022 року справа №36/15132/20, ОСОБА_1 вже була позбавлена батьківських прав, та зобов?язана сплачувати аліменти на малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що характеризує її з негативного боку як матір. Також як вбачається з характеристики ТОВ «АТБ маркет», ОСОБА_1 є конфліктною людиною, неодноразово з?являлась на роботу у нетверезому стані, часто порушувала правила трудової дисципліни та за весь період роботи зарекомендувала себе з негативної сторони, в результаті чого була звільнена за згодою сторін. Щодо перебування ОСОБА_1 у релігійній організації «Нове покоління» зазначила, що дана організація має сумнівну характеристику своєї діяльності та має всі ознаки тоталітарної секти. У грудні 2021 року на "Суспільному" вийшло розслідування журналістки Катерини Лихогляд про реабілітаційні центри, які функціонують на базі релігійної організації «Нове покоління». Виявилося, що замість того, щоб допомагати людям позбуватися залежностей від алкоголю чи наркотиків, людей там часто катують і навіть вбивають. На сайті https://informator.ua/uk/banda-novogo-pokolinnya-vivstva-katuvannya-ta-shahraystvo-z-pozhertvami-pid-dahom-sekti викладено діяльність даної організації в Україні та Дніпрі. З огляду на викладене, з урахуванням того, що відповідач перебуває в невідомих умовах, які не були обстежені службою у справах дітей та можуть бути небезпечні для життя і здоров'я дитини, при цьому незрозуміло які наслідки впливу з боку організації можуть бути на матір, а в результаті і на дитину, позивач підтримує позовну заяву та просить задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01.04.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання представник позивача не з'явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідачі у судові засідання також не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялися належним чином. Відповідач ОСОБА_2 заяви про розгляд справи без його участі до суду не направляв, відзив на позов також не надсилав.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.08.2023 року, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено актовий запис №88. Батьком записаний ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_1 .
Як вбачається з листів виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, сектор з надання соціальних послуг відділу соціального захисту населення Новоолександрівської сільської ради повідомляє про те, що на території Новоолександрівської громади фактично проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка ІНФОРМАЦІЯ_3 народила дитину від чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з яким в шлюбі не перебуває. Мешкають вони за адресою: АДРЕСА_1 .
До Новоолександрівської сільської ради неодноразово надходили анонімні повідомлення про те, що ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями, в нетверезому стані пересувається по селу з дитиною, зі слів очевидців, ледве не перекинула коляску з дочкою з другого поверху, рухалася біля проїзної частини дороги, хиталася та ледь не потрапила під колеса машини, внаслідок чого дитина могла стати жертвою ДТП.
Служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області з метою забезпечення прав дитини, у зв?язку з необхідністю її соціального захисту, неодноразово здійснювала вихід за місцем проживання родини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , у складі комісії: спеціалісти служби у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, спеціалісти сектору з надання соціальних послуг відділу соціального захисту, поліцейським громади, проте двері не відчиняли, на дзвінки не відповідали, що підтверджується актами обстеження умов проживання від 25.09.2023 року, 27.12.2023 року, 21.06.2024 року.
Згідно акту обстеження умов проживання від 18.07.2024 року за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено з ознаками алкогольного сп?яніння ОСОБА_1 , яка знаходилась там разом з малолітньою дитиною. В приміщені, де перебувала малолітня дитина - безлад, брудно, речі дитини розкидані по кімнаті, спальне місце для дитини - це брудні матраци на підлозі, білизни не має, їжа не за віком дитини. На дитині укуси від комах, синці під очима. Мати дитини не могла виразно висловлювати свої думки, плуталась у наданій інформації, іменах та датах народження, дати пояснення чи їла дитина, так як вона цього не пам?ятає.
Відповідно до акту проведення оцінки рівня безпеки дитини, було встановлено, що малолітня дитина знаходилась під наглядом ОСОБА_1 , яка мала ознаки алкогольного сп?яніння. Дитина перебувала у брудному одязі та мала заляканий вигляд. У дитини наявно виражений страх до чоловічої статі. Це проявляється в емоційній реакції, а саме хованням обличчя у присутності чоловіків, криками та плачем та навпаки коли не було чоловіків вона сміялася.
З виписки з медичної картки стаціонарного хворого №2800/3а КМП МКЛ №6 ДМР вбачається: «Заключний діагноз: В34.9 - Вірусна інфекція, «Стан при госпіталізації: Середньої тяжкості, у графі «Об?єктивний стан: ЧД-30 за хв., ЧСС-128 за хв., тіла -37.4 *С, вага тіла 7 кг.». Спираючись на данні таблиці ВООЗ за нормами росту і ваги дітей, а саме дівчаток першого року життя, дитина має вагу нижче норми.
Заочним рішенням Київсько-Святошинського районного суду Київської області від 25.05.2022 року ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відносно ОСОБА_1 неодноразово складалися протоколи про адміністративні правопорушення за те, що остання ухилялася від виконання своїх батьківських обов'язків, передбачених ст. 150 СК України, щодо виховання своєї доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме через систематичне зловживання алкогольними напоями залишає дитину без належного догляду або здійснює догляд за дитиною, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується протоколом серії ВАВ №992105 та протоколом серії ВАД № 176292 від 21.06.2024 року та від 18.07.2024 року.
Згідно з рішенням Комісії з питань захисту прав дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 19.07.2024 року №9, було встановлено, що жоден з батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, батьки дитини несли загрозу здоров?ю і життю дитини та шкодили своєю байдужістю та бездіяльністю, не забезпечували базових потреб дитини згідно з її віком.
Рішенням виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №233 від 19.07.2024 року вирішено вилучити малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , з позбавленням батьківських прав. Дитину влаштовано до медичного закладу для проведення обстеження стану здоров'я. На засідання Комісії виконавчого комітету, де розглядалось питання про вилучення дитини були запрошені батьки, але вони не виявили бажання надати роз?яснення та взагалі не з?явилися.
Згідно з оглядом лікаря при влаштуванні дитини до медичного закладу, було встановлено що кожні покрови дитини брудні з численними укусами комах, волосся брудне з ознаками педикульозу, підвищена температура тіла. Дитина має недостатню масу тіла згідно її віку.
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_2 , після народження ОСОБА_5 , вони піклувалися про доньку та здійснювали належний догляд, проте через три місяці з моменту народження, ОСОБА_1 почала з'являтися на вулиці з дитиною у стані алкогольного сп'яніння, чоловік в цей час був на роботі. ОСОБА_2 зазначає, що намагався розмовляти з дружиною про її поведінку. Після вилучення дитини остання погодилася пройти реабілітацію та поїхала в центр надання допомоги у м. Кам'янське. ОСОБА_2 вказує на те, що під час спілкування з представниками цього закладу, вони здійснювали моральний тиск на нього, вимагали, щоб він приєднався до них, проте жити буде окремо від ОСОБА_1 . Зв'язатися з дружиною останній не міг, оскільки представники центру відмовилися надати їй телефон.
У відповідь на запит від 23.09.2024 року №174/11-2 адміністрація комунального некомерційного підприємства Кам?янської міської ради «Міська лікарня № 9» повідомляє, що громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , пройшла амбулаторне обстеження у диспансерному психіатричному відділенні з 30.08.2024 року по 11.09.2024 року. Під час відвідань диспансеру завжди була тверезою, охайно одягнутою, спокійною, зосередженою на своїх проблемах, без явищ попередньої алкоголізації та наркотизації. 03.09.2024 року громадянка ОСОБА_1 пройшла експериментально-психологічне обстеження «декларує установку на тверезість, зовні спокійна, поведінка впорядкована. Загальноосвітні знання обмежені, інтелект не високий. Самооцінка не стійка, підвищена чутливість до зовнішніх подразників. Підвищений рівень нейротизму, що проявляється в емоційності, нерівності контакту з людьми, мінливості інтересів, невпевненості в собі, вередливості, схильності до дратівливості. Без ознак соціальної дезадаптації». На підставі вищевикладеного, враховуючи анамнез (відомості надані пацієнткою про зловживання алкоголем у минулому), данні об?єктивного обстеження комісія лікарів встановила діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Вживання зі шкідливими наслідками. Рекомендовані реабілітаційні заходи та профілактичний нагляд.
Згідно виписки з медичної карти амбулаторного хворого від 31.01.2025 року, під час відвідань диспансеру ОСОБА_1 завжди була тверезою, охайно одягнутою, спокійною, зосередженою на своїх проблемах, без явищ попередньої алкоголізації та наркотизації. Двічі проведено тест на Alcotest Drager, результат 0,00% алкоголю. 30.08.2024 року проведено експрес-діагностику на вміст наркотичних речовин - не виявлено. Пройшла експериментально-психологічне обстеження «декларує установку на тверезість, зовні спокійна, поведінка впорядкована. Загальноосвітні знання обмежені, інтелект не високий. Самооцінка не стійка, підвищена чутливість до зовнішніх подразників. Підвищений рівень нейротизму, що проявляється в емоційності, нерівності контакту з людьми, мінливості інтересів, невпевненості в собі, вередливості, схильності до дратівливості. Без ознак соціальної дезадаптації». У теперішній час знаходиться в реабілітаційному центрі «Надія в серці», проходить реабілітаційні заходи, не вживає алкоголь.
Керівник громадської організації «Надія в серці» у своєму листі зазначає, що 10.08.2024 року волонтери центру вирішили забрати ОСОБА_1 до себе, оскільки остання опинилася у складних життєвих обставинах. У центр вона їхала за власним бажанням з метою змінити своє життя. За час, який ОСОБА_1 знаходилася у центрі, вона показала себе з позитивного боку, не вживала алкоголь, прагнучи правильного життя. ОСОБА_1 приймала усі настанови закладу та зацікавлена у поверненні доньки, має змогу взяти на себе відповідальність за виховання та забезпечення дитини.
Орган опіки та піклування Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області розглянувши рекомендації комісії та надані документи, ґрунтуючись на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні заявлених у справі доказів та обставин справи, прийняв рішення підтримати позовні вимоги про позбавлення батьківських прав батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стосовно їх малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що склали висновок від 18.12.2024 року №445.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Згідно ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
У відповідності до ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
ЄСПЛ визначив, що взаємна радість, яку діти та батьки отримують у товаристві один одного, становить основоположний елемент «сімейного життя» за змістом ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод навіть у тому випадку, якщо відносини між батьками припинилися.
Під час ухвалення рішень, які стосуються дітей, їхні інтереси повинні мати першорядне значення. Як правило, такі інтереси вимагають, щоб зв'язки дитини з її сім'єю підтримувалися, за винятком випадків, коли сім'я виявляється особливо не підходящою для дитини і це може заподіяти шкоди здоров'ю та розвитку дитини. Розрив таких зв'язків означає відрив дитини від її коріння, що може бути допустимим лише за виняткових обставин (див. рішення ЄСПЛ: Neulinger and Shuruk v. Switzerland, № 41615/07, § 135, X v. Latvia, № 27853/09, § 96, К.B. and Others v. Croatia, № 36216/13, § 143, Gorgulu v. Germany, № 74969/01, § 48, Kacper Nowakowski v. Poland, № 32407/13, § 75).
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачі не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, не забезпечують її усім необхідним, не створюють належні умови для її проживання, що свідчить про свідоме нехтування батьківськими обов'язками по вихованню доньки, байдуже ставлення до неї та можливими наслідками заподіяння шкоди здоров'ю та розвитку дитини, що підтверджено, зокрема, актами обстеження умов проживання та протоколами про адміністративні правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 за невиконання нею батьківських обов'язків.
Крім того, суд враховує той факт, що відповідачі, будучи належним чином повідомленими про дати судових засідань, жодного разу не з'явилися в судове засідання.
При цьому суд критично ставиться до тверджень відповідача ОСОБА_1 , що остання має намір змінити своє ставлення до дитини та бажає займатися її вихованням, оскільки жодних належних та достатніх доказів на підтвердження створення нею безпечних умов для проживання дитини, наявності можливості здійснення догляду за донькою та забезпечення її усім необхідним для нормального розвитку та виховання, суду надано не було.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, надавши оцінку доказам у справі, з урахуванням інтересів дитини, з метою уникнення завдання шкоди її здоров'ю, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На підставі викладеного, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідачів аліментів на утримання доньки у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 1 ст. 191 СК України, встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
У відповідності до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України та положення Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір у розмірі 3028 грн 00 коп.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 259, 265, 273, 354, 355 ЦПК України,-
Позовну заяву виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Відібрати малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Позбавити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та передати дитину органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області для подальшого влаштування.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь особи чи установи, на утриманні якої перебуватиме дитина, аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви до суду - 30.07.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави суму судового збору у розмірі 3028 грн в рівних частинах, по 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн 00 коп. з кожного.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т. С. Журавель