36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
28.09.2010 р. Справа №19/119
за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-білоруське підприємство "Авіс", 36039, м. Полтава, вул. Сінна, 8/1
про стягнення 12298,47 грн.
Суддя Безрук Т.М.
Представники:
від позивача: Міняйло Г.Ю., дов. № 19/1506 від 30.06.2010р.
від відповідача: Вигнаний А. І.
Розглядається позовна заява про стягнення 12298,47 грн., у тому числі 8344,17 грн. заборгованості за теплову енергію, поставлену згідно договору № 1858 від 04.082003р., 3515,38 грн. пені, 352,43 грн. інфляційних, 86,49 грн. -3% річних.
Позивач повідомив про сплату відповідачем 7600,00 грн. основного боргу.
Відповідач відзив на позов не надав. Ухвала, надіслана на його адресу згідно позову, повернулися до суду з відміткою поштового відділення про закінчення терміну зберігання.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.07.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-білоруське підприємство "Авіс" зареєстровано як юридична особа за адресою: 36039, м.Полтава, вул.Сінна, 8/1 (а.с.41).
На вказану адресу судом надсилалися ухвали по справі. Зазначена адреса співпадає з адресою за позовом. Отже, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Про час та місце розгляду справи відповідач також повідомлений шляхом направлення ухвали від 28.07.2010р., яка одержана відповідачем 03.08.2010р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення від 29.07.2010р. (а.с. 51), розпискою відповідача від 08.09.2010р (а.с.59), явкою його представника в судові засідання.
В судовому засіданні 28.09.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Між ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українсько-білоруське підприємство "Авіс" (далі - відповідач) укладено договір № 1858 від 04.08.2003р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору (п.1.1) позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень відповідача (споживача) до межі розподілу будівель офісу по вул. Сінна, 8/1.
Згідно п.17 Договору, договір укладений на період по 01.05.2009р. і вважається продовженим щорічно, якщо за місяць до закінчення його строку не надійде заява від однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.
Доказів зміни чи розірвання договору, доказів односторонньої відмови від договору сторони суду не надали.
Згідно п.10. Договору оплата за опалення та гаряче водопостачання, що проводиться споживачем на основі тарифів, встановлених уповноваженим органом.
За п. 11 Договору кінцевий розрахунок проводиться до 30 числа поточного місяця.
27.03.2009р. рішенням третьої сесії Полтавської обласної ради "Про коригування тарифів на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води" встановлені тарифи для гарячого постачання (а.с.53).
Пунктом 20 Договору передбачено, що у випадку зміни тарифів "теплопостачальна організація" повідомляє про це споживачу і розрахунок проводиться з дня підтвердження нових тарифів.
Листом № 9/933 від 09.04.2009р. позивач повідомив відповідача про зміну тарифів, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень №17 та квитанцією № 4402 від 09.04.2009 року (а.с.27,28).
За період серпень 2009 р. -квітень 2010р. позивач поставив, а відповідач спожив теплову енергію на загальну суму 8344,17 грн. (детальний розрахунок -а.с.15).
На оплату вказаної суми позивачем виписані відповідачу відповідні рахунки, які були вручені відповідачу, що підтверджується реєстрами рахунків (а.с.29-40).
Відповідач у встановлений в договорі строк оплати спожитої теплоенергії не провів.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 24 червня 2004 року N 1875-IV (далі -Закон № 1875) плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
За статтями 13, 20 Закону України “Про теплопостачання” від 02.06.2005р. № 2633-IV (далі - Закон № 2633) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання віднесено, зокрема, встановлення для відповідної територіальної громади тарифів на теплову енергію.
Статтею 25 Закону № 2633 встановлено, що теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством.
Частиною п'ятою ст. 32 Закон № 1875 також визначено, що у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.
Відповідно до ч.6 ст. 19 Закону № 2633 споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Після звернення позивача з позовом до суду відповідачем було сплачено 7600,00 грн. в рахунок погашення основного боргу, що підтверджується довідкою ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" від 27.09.2010р. та банківською квитанцією №ПН7191 від 23.09.2010 ю. на суму 2500,00грн. та банківською квитанцією № 3880.429.5 від 27.09.2010р. на суму 5100,00грн. (а.с.64, 65-66).
Зазначене свідчить про відсутність предмету спору між сторонами в цій частині. Отже провадження у справі в частині стягнення 7600,00грн. основного боргу слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Таким чином, заборгованість відповідача становить 744,17 грн.
Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів сплати залишку боргу відповідач суду не надав.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 744,17 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 456 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до п. 11 Договору у випадку неоплати у вказані строки застосовується пеня в розмірі 0,1 % за кожен день прострочення платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за своєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій"
В статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за своєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" (від 20 травня 1999 року N 686-XIV) встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
На цій підставі позивачем заявлено до стягнення 3515,38 грн. пені за період вересень 2009р. -лютий 2010р. (розрахунок -а.с.18). Правильність розрахунку перевірена судом (розрахунок суду -а.с.70).
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу до сплати інфляційні в сумі 352,43грн. за період серпень 2009 -березень 2010. та 3 % річних в сумі 86,49 грн. за період за період з 01.09.2009 р. по 02.06.2010р. Після перевірки правильності розрахунку судом встановлено, що вказані суми обчислені вірно (розрахунок суду -а.с.67-69).
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 744,17 грн. основного боргу, 3515,38 грн. пені, 352,43грн. інфляційних та 86,49 грн. річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та вимог, провадження по яким припинено.
В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 80 (п.1-1), 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-білоруське підприємство "Авіс" (36039, м. Полтава, вул. Сінна, 8/1; ідентифікаційний номер 22542374) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (м. Полтава, вул. Комарова, 2а, ідентифікаційний код 03338030) 744грн. 17 коп. основного боргу, 3515грн. 38 коп. пені, 352грн. 43 коп. інфляційних, 86грн. 01 коп. -3% річних, 122грн. 98 коп. витрат з оплати державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 7600 грн. основного боргу.
Суддя Безрук Т.М.
Повне рішення виготовлено та підписано: